Рішення від 03.07.2024 по справі 160/10594/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 рокуСправа №160/10594/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Адіс Груп» про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2024 року представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Адіс Груп», в якій просить:

стягнути податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Адіс Груп»» (ЄРДПОУ 39013406) до бюджету у розмірі 1 076 956,35 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Обґрунтовуючи позов, представник позивача зазначив, що в інтегрованих картках платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Адіс Груп» обліковується податковий борг, а саме: заборгованість з податку на додану вартість, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у сумі 660 504,35 грн. та заборгованість з податку на прибуток, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у сумі 416 452,00 грн.

У зв`язку з несплатою ТОВ «Торговий дім «Адіс Груп» у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України по відповідачу була сформована податкова вимога від 26.02.2018 року №22930-17/62, яка була направлена на адресу платника засобами поштового зв`язку та не була отримана боржником з причини "за закінченням строку зберігання".

У зв`язку з тим, що сума боргу відповідачем не сплачується, представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/10594/24 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

30 квітня 2024 року на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Адіс Груп» (вул. Королеви Єлизавети-ІІ, буд.1, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49000) надіслано ухвалу про відкриття провадження.

22 травня 2024 року на адресу суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 06 002 6369 44 20.

Згідно частини 11 статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду.

У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Адіс Груп» належним чином повідомлено про розгляд справи №160/10594/24 Дніпропетровським окружним адміністративним судом, однак протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження, відзиву на позовну заяву на адресу суду відповідач не надав.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищезазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Адіс Груп» - відповідач, код ЄДРПОУ 39013406, місцезнаходження: вул. Королеви Єлизавети-ІІ, буд.1, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49000.

Судом встановлено, що в інтегрованих картках платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Адіс Груп» обліковується податковий борг, а саме:

1) Заборгованість з податку на додану вартість, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 660 504,35 грн., згідно:

-ППР №0037851415 від 24.10.2017 на суму 525 275,00 грн.;

- ППР №0170091203 від 26.11.2018 на суму 1 020,00 грн.;

- ППР №0002525141 від 26.11.2018 на суму 1 020,00 грн.;

- ППР №0003995141 від 04.02.2019 на суму 1 654,31 грн.;

- ППР №0010805141 від 03.04.2019 на суму 213,80 грн.;

- ППР №0037851415 від 24.10.2017 на суму 131 319,00 грн.;

- ППР №190971808 від 02.12.2021 на суму 2,24 грн.

2) Заборгованість з податку на прибуток, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 416 452,00 грн., згідно:

- ППР №0037821415 від 24.10.2017 на суму 377 001,00 грн.;

- ППР №0006111234 від 20.08.2018 на суму 1 020,00 грн.;

- ППР №0037821415 від 24.10.2017 на суму 37 411,00 грн.;

- ППР №0002871234 від 23.05.2018 на суму 1 020,00 грн.

Інформація щодо оскарження вищенаведених податкових повідомлень - рішень:

Рішенням ДФС України №2745/6/99-99-11-01-01-25 від 26.01.2018 року скаргу ТОВ «Торговий дім «Адіс Груп» було залишено без задоволення, ППР №0037821415 від 24.10.2017 року та ППР №0037851415 від 24.10.2017 року залишено без змін.

Судом встановлено, що з урахування вимог статей 56, 57 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Адіс Груп» у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України по ТОВ «Торговий дім «Адіс Груп» була сформована податкова вимога від 26.02.2018 року №22930-17/62, яка була направлена на адресу платника засобами поштового зв`язку та не була отримана боржником з причини "за закінченням строку зберігання".

На підтвердження заявлених до стягнення сум у матеріалах справи наявний розрахунок Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.04.2023 року на загальну суму боргу.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового Кодексу України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Адіс Груп» про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у справі не стягуються.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Адіс Груп» про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Адіс Груп» (ЄДРПОУ 39013406) у сумі 1 076 956,35 грн. (один мільйон сімдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень тридцять п`ять копійок) на користь бюджету шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Адіс Груп»» (ЄДРПОУ 39013406).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник