Рішення

від 04.06.2024 по справі 160/7798/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 рокуСправа №160/7798/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Лакас до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лакас звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110050/2024/000030/1 від 22.02.2024 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці №UA110050/2024/000070 від 22.02.2024 року.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням її митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Позивач вважає, що надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. При прийнятті оскаржуваного рішення митницею не доведено неможливість застосування інших (попередніх) методів визначення митної вартості товару, а застосовано резервний метод, який відповідно до законодавства застосовується у випадках, якщо митна вартість товару не може бути визначена за попередніми методами. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішення про коригування митної вартості.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення є законним та обгрунтованим. Відповідачем встановлено в митній декларації та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25.10.2023 року між ТОВ Лакас (покупець) та MEKONG FIBER LTD, В`єтнам (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №01.MKG.2023, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар в кількості та в асортименті згідно з підписаними сторонами специфікаціями, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до пункту 2.1. контракту ціна товару встановлюється в доларах США і зазначається в специфікації і експортному рахунку (інвойсі) на кожну поставку.

Вартість упаковки з нанесенням маркування Покупця включена в ціну. Упаковка, що поставлена разом з товарами є безповоротною (пункт 2.2 контракту).

Відповідно до пункту 3.1. Контракту, поставка товарів здійснюється морським шляхом і окремими партіями. Окремою партією товару є кількість і асортимент товару, зазначений в черговій Специфікації до цього контракту. Умови поставки зазначаються у відповідній Специфікації до цього контракту для кожної наступної партії товару.

Пунктом 3.2. Контракту сторони домовились, що Продавець продає Товар за цим контрактом на умовах FOB Ho Chi Minh, Viet Nam (згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010), або CIF Одеса (порт) Україна, CIF південний (порт), CIF Чорноморськ (порт), Польща, CIF (порт) Румунія, CIF (порт) Болгарія (згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010), що узгоджується сторонами і зазначається у відповідній специфікації на поставку.

Спеціфікацією №1 від 25.10.2023 року сторони погодили поставку товару, а саме:

- «поліефірне штапельне волокно високо звивисте біле 15 D x 64 mm, несиліконізоване, вторинне, якість АА, на загальну суму 15925,00 доларів США»;

- «поліефірне штапельне волокно високо звивисте біле 6 D x 64 mm, несиліконізоване, вторинне, якість АА, на загальну суму 5460,00 доларів США».

Вказаною спеціфікацією встановлено, що товар поставляється на умовах: FOB Ho Chi Minh, Viet Nam, (ІНКОТЕРМС 2010), пункт призначення України через Польщу (у вартість товару входить вартість продукції, вартість упаковки, вантажні роботи, оформлення документів на експорт, митне оформлення транспортні витрати по території Кореї, витрати на постачання товару на борт судна).

З метою митного оформлення товару, 23.02.2023 року ТОВ Лакас було подано до Дніпровської митниці декларацію №24UA110050000500U4, якою до митного оформлення було заявлено вищевказаний товар на суму 21 189,35 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем разом з митною декларацією надано наступні документи: пакувальний лист б/н 16.11.2023; рахунок-фактура (iнвойс) №MK231123 16.11.2023; коносамент №JGLBVGDN23110416 20.11.2023; накладна УМВС № 2151513531 03.01.2024; сертифiкат про походження товару №2310126627 04.12.2023; декларацiя про походження товару №MK231123 16.11.2023; заява про купівлю іноз.валюти 02.11.2023; заява про купівлю іноз.валюти 22.11.2023; заявка №7 09.11.2023; комерційна пропозиція 25.10.2023; платіжний документ, що підтверджує вартість товару SWIFT 02.11.2023; платіжний документ, що підтверджує вартість товару SWIFT 23.11.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №TG080124005 від 08.01.2024; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг №6 від 26.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №13165 від 08.01.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару прайс-лист від 25.10.2023; розрахунок ціни (калькуляція) калькуляція вартості продукту 16.11.2023; розрахунок ціни (калькуляція) калькуляція вартості продукту 16.11.2023; специфікація №1 від 25.10.2023; контракт №01.MKG.2023 від 25.10.2023; договір про надання послуг митного брокера №32024/ІН від 08.01.2024; договір (контракт) про перевезення №24.11.2020/706ОД від 24.11.2020; контрольний талон 17.01.2024; лист виробника 16.11.2023; сертифікат аналізу 16.11.2023; сертифікат аналізу б/н 16.11.2023; копія митної декларації країни відправлення 305987173940 16.11.2023.

Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

Перевіривши документи, Дніпровська митниця зобов`язала позивача у надати (за наявності) такі додаткові документи: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; - митну декларацію країни відправлення.

ТОВ Лакас надіслано на адресу митниці лист разом з додатковими документами, а саме: переклад митної декларацій країни відправлення від 16.11.2023 №305987173940, лінійний коносамент від 19.11.2023 №233369786, виписку з бухгалтерської документації від 29.01.2024, лист ТОВ «ТАНІТ ГРУП» від 13.02.2024 №1302-2, лист виробника від 16.11.2023, інформація з мережі Інтернет про виробника від 14.02.2024, декларація виробника від 16.11.2023, лист підприємства ТОВ "ЛАКАС" від 13.01.2024 №4, експертний висновок №ГО-194 від 12.02.2024, прайс-лист від 13.02.2024, рахунок на оплату від 09.02.2024 №3, платіжна інструкція від 14.02.2024 №839, договір поставки від 09.02.2024 №7, податкова накладна від 14.02.2024 №3, платіжна інструкція від 20.02.2024 №16, платіжна інструкція від 20.02.2024 №17.

22.02.2024 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110050/2024/000030/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею (збільшена) за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110050/2024/000070.

В основу прийнятого рішення відповідачем покладено наступні розбіжності:

1. Прайс-лист № б/н від 25.10.2023 компанії MEKONG FIBER LIMITED містить цінову інформацію виключно на асортимент товарів зазначених в специфікації від 25.10.2023 №1 до Контракту та інвойсу від 16.11.2023 №MK231123, які декларуються за ЕМД від 31.01.2024 NoUA110050/2024/000500.

Таким чином, наданий декларантом прайс-лист має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД, конкретні умови поставки FOB Ho Chi Minh, за формою та змістом повторює специфікацію від 25.10.2023 №1 до Контракту.

2. Декларантом для підтвердження транспортних витрат від пункту Ho Chi Minh, В`єтнам до митного кордону України, який надійшов по коносаменту від 20.11.2023 №JGLBVGDN23110416 (згідно гр. 44 ЕМД) до митного оформлення надано наступні документи:

- договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг від 24.11.2020 №24.11.2020/706ОД з TOB «ТАНІТ ГРУП» (далі Договір ТЕО);

- заявка на ТЕО №77 від 09.11.2023 за маршрутом Ho Chi Minh, В`єтнам Gdansk Польща Новомосковськ Україна на загальну суму 4175 дол.США (в перерахунку на гривню станом на 12.02.2024 становить 158126,4 грн.);

- довідку про транспортні витрати по Договору ТЕО від 08.01.2024 №13165 на загальну суму 157 085 грн.;

- рахунок - фактура TOB «ТАНІТ ГРУП» від 08.01.2024 №TG080124005 на загальну суму 159 085 грн.;

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг від 26.01.2024 №6.

Відповідно до рахунку-фактури TOB «ТАНІТ ГРУП» від 08.01.2024 №TG080124005, оплата здійснюється протягом 3-х банківських днів. У разі несплати рахунку у зазначений термін експедитор залишає за собою право анулювати цей рахунок та виставити новий з урахуванням зміни вартості наданих послуг.

Згідно наданого банківського платіжного документу, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг від 26.01.2024 №6, оплата була здійснена з порушенням строку вказаного у рахунку - фактурі від TOB «ТАНІТ ГРУП» від 08.01.2024 №TG080124005, що в свою чергу може свідчити про виставлення нового рахунку з урахуванням зміни вартості послуг відповідно до умов рахунку-фактури TOB «ТАНІТ ГРУП» від 08.01.2024 №TG080124005.

Також, згідно наданого банківського платіжного документу оплата за транспортно- експедиційні послуги від 26.01.2024 №6 була проведена не у повній мірі, оскільки сплачено лише за послуги морського фрахту по рахунку від 08.01.2024 №TG080124005 - 37 245,00 грн., оплата транспортно-експедиторського обслуговування за межами митної території України відсутня.

Станом на 12.02.2024 інші підтвердження фактів оплати транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення не надавались.

Також згідно наданого декларантом рахунком - фактури від TOB «ТАНІТ ГРУП» №TG080124005 від 08.01.2024 на загальну суму 159085 грн., виокремлено «Експедиторська винагорода на території України», сума якої становить - 2400 грн., Експедиторська винагорода за межами митної території України у рахунку не зазначена.

Враховуючи виявлені вище розбіжності, числове значення митної вартості та її складові згідно наданих товаросупровідних документів не підтверджено.

3. Відповідно до наданого коносаменту від 20.11.2023 №JGLBVGDN23110416 у графі «Порт завантаження» вказаний Vung Tau Vietnam, однак за умовами поставки товару FOB Ho Chi Minh передбачено завантаження вантажу у місті Ho Chi Minh, а це у свою чергу може свідчити про зміну маршруту або перевантаження вантажу.

4. Згідно наданої специфікації від 25.10.2023 №1 до Контракту умови розрахунків: Передплата 30%/60%/10% (де: 30% передоплата, 60% сплачується за 7 днів до дати завантаження, а решта 10% після завантаження і надання вірних документів з правильною вагою протягом 10 днів з дати коносаменту).

Відповідно до наданих платіжних документів SWIFT оплата була здійснена 02.11.2023 (на суму 6416 дол.США 30%) та 23.11.2023 (на суму 14773,35 дол.США 70%).

Вищевказане не відповідає умовам розрахунку за товар, вказаних у специфікації і п.4.1 та п.9.2 Контракту від 25.10.2023 №01.MKG.2023.

5. Згідно наданого декларантом рахунком - фактури від TOB «ТАНІТ ГРУП» №TG080124005 від 08.01.2024 на загальну суму 159085 грн., 2400 грн. становить «Експедиторська винагорода на території України». Якщо в рахунках на оплату транспортних витрат відсутня розбивка винагорода експедитора за надання послуг за межами території України та на території України, то до транспортних витрат на доставку товару до митного кордону України враховується вся сума експедиторської винагороди зазначеної в рахунку ТЕО.

6. Відповідно до висновку експерта Дніпропетровської ТПП № ГО-194 від 12.02.2024 за результатом проведеного маркетингового дослідження та з урахуванням принципу заміщення зроблено висновок, що ринкова вартість товару на умовах FOB - Ho Chi Minh В`єтнам становить - 0,91 дол.США/кг., однак експертом не здійснено ніяких розрахунків та не приведено значень витрат на доставку товару до кордону України.

В висновку №ГО-194 від 12.02.2024 в розділі «Матеріали й документи» відсутнє посилання на документи що містять інформацію щодо вартості транспортних витрат на доставку товару до митного кордону України, а також в розрахунковий частини відсутня інформація щодо середнього фрахту контейнера з відповідної країни до порту призначення, в певний період постачання товару, відповідно до його типу та ваги брутто товару. Все вищезазначене ставить під сумнів рівень визначеної ринкової вартості оцінюваного товару за висновку експерта Дніпропетровської ТПП №ГО-194 від 12.02.2024.

7. Щодо наданого банківського платіжного документу, який підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг No 6 від 26.01.2024, то оплата була здійснена не в повній мірі (37 245 грн. за послуга морського фрахту). Також декларантом додатково надані платіжні інструкції №16 від 20.02.2024 та №17 від 20.02.2024, однак згідно п. 3.1 договору (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг від 24.11.2020 №24.11.2020/706ОД з TOB «ТАНІТ ГРУП» клієнт оплачує рахунки Експедитора протягом 30 календарних днів з дати їх виставлення, тобто оплата повинна була бути здійснена до 08.02.2024.

Згідно п. 3.2 Договору ТЕО за прострочення оплати рахунку Експедитора, клієнт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період за який сплачується пеня, від невиплаченої суми за кожен день прострочення платежу. Декларантом надано лист ТОВ «ТАНІТ ГРУП» No1302-2 від 13.02.2024 в якому зазначено, що штрафні санкції, передбачені договором не будуть застосовані щодо ТОВ Лакас.

Позивач, не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів та вважаючи його таким, що не відповідає вимогам законодавства, звернувся з даною позовною заявою до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

За приписами ч. 8 ст. 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до ч. 2. ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Приписами частини 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З аналізу ч. 1 та ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що наведені норми Кодексу містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма закону кореспондує з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Зазначене вище також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Зокрема, ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення №599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формально-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 та ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 2 ст. 55 Митного кодексу України, визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

Втім, як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МКУ, зокрема, у відповідності до п.3 ст.337 МКУ проведено контроль співставлення автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах митних органів. За результатами проведеного контролю співставлення у відповідності до положень статті 337 МКУ встановлено відсутність митних оформлень за ціною угоди (вартість операції) ідентичних/подібних товарів в понятті ст.59-60 МКУ, ввезених на митну територію України у наближений час, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості товару за ціною щодо ідентичних (ст.59 МКУ) та подібних (ст.60 МКУ) товарів. У зв`язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості товарів, посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58 61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст.62 МКУ на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування ст.62 та ст.63 МКУ може бути зворотною. Методи на основі віднімання (ст.62 МКУ) та додавання (ст.63 МКУ) вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об`єктивними, підтверджуються документально, піддаватися обчисленню. Відсутність у митниці та не надання декларантом необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів.

Проте таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 року у справі №260/695/19.

Крім того, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вищенаведений правовий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 09.04.2019р. у справі №826/10733/15, від 24.04.2019р. у справі №810/2878/16, від 05.03.2021р. у справі №823/1461/17, від 18.03.2021р. у справі №820/3736/16, від 19.03.2021р. у справі №820/5525/16, яка є обов`язковою до застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.

Надаючи оцінку твердженням відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

З приводу зауважень митниці до прайс-листа, суд зазначає, що прайс-лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для нього.

Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, торгової марки чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Відповідні висновки висловив Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 27.06.2019 №0840/3083/18, від 13.09.2019 №820/859/17, від 06.02.2020 №520/10709/18.

Щодо тверджень митниці про те, що позивачем прострочено оплату розрахунків згідно рахунку-фактури TOB «ТАНІТ ГРУП» від 08.01.2024 №TG080124005, суд зазначає, що позивачем надано до суду та до митниці лист TOB «ТАНІТ ГРУП» №1302-2 від 13.02.2024 року, в якому зазначено, що штрафні санкції, передбачені договором не будуть застосовані щодо ТОВ Лакас.

Крім того, відповідачем не обґрунтовано, яким чином сплата розрахунку не в встановлений строк може впливати на визначення митної вартості товару, також митницею не враховано лист TOB «ТАНІТ ГРУП».

Також, суд вважає необґрунтованими зауваження митниці щодо здійснення розрахунків відповідно до специфікації від 25.10.2023 №1 (передплата 30%/60%/10%), у більшому розмірі ніж встановлено у специфікації (позивачем сплачено 30% та 70%).

Суд зазначає, що вказана обставина не випливає на рівень визначення митної вартості товару, оскільки позивачем підтверджено повну оплату за поставлений товар платіжними документами SWIFT від 02.11.2023 (на суму 6416 дол.США 30%) та 23.11.2023 (на суму 14773,35 дол.США 70%). Жодних зауважень з приводу того, що надані банківські документи не стосуються поставленої партії товару або ж мають ознаки підробки тощо митницею не вказано, натомість вказано на порушення умов розрахунку, що не впливає на числовий показник визначення митної вартості товару.

Щодо інших зауважень митниці суд зазначає, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Вказаний правовий висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 23.04.2019 року по справі№810/1479/16.

Також, суд звертає увагу, що Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі №818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.

На переконання суду, у спірному випадку, відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору, з огляду на що суд не вбачає підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару та не надано доказів правомірності дій при прийнятті рішення про коригування митної вартості, у тому числі у частині обґрунтованості прийнятої у цих рішеннях ціни за одиницю товару та застосування резервного методу.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що митним органом оспорюване рішення №UA110050/2024/000030/1 від 22.02.2024 року прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем карток відмови у митному оформленні, які є предметом спору у цій справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктів 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

В оскаржуваній картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення зазначено такі причини для відмови у митному оформлені (випуску) товарів: у зв`язку з прийняттям на підставі вимог ч. 6 ст.54 та ст. 55 МКУ від 13.03.2012 № 4495-VІ рішення про коригування митної вартості товарів.

Оскільки судом скасовано рішення про коригування митної вартості №UA110050/2024/000030/1 від 22.02.2024 року через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110050/2024/000070 від 22.02.2024 року також підлягає скасуванню.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У цьому контексті, суд звертає увагу на справу «Серявін та інші проти України» рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року, згідно якої зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно прийнято рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110050/2024/000030/1 від 22.02.2024 року, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 14248,83 грн.

Враховуючи задоволення позову повністю, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Дніпровської митниці на користь позивача у сумі 14248,83 грн.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110050/2024/000030/1 від 22.02.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці №UA110050/2024/000070 від 22.02.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 14248,83 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лакас.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова