Ухвала

від 12.07.2024 по справі 160/7694/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 липня 2024 р.Справа № 160/7694/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до 18 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

25 березня 2024 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність 18 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 07825318) щодо неналежного виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 по справа № 160/16430/22.;

- зобов?язати 18 регіональну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023, судова справа №160/16430/22 та розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.08.2022 року «Про зміну причинного зв?язку травми колишнього військового службовця» та прийняти рішення з урахуванням висновків Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 по справі №160/16430/22.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, цією ухвалою зобов`язано ОСОБА_1 надати відомості щодо того, чи звертався він із заявою, у порядку ст.383 КАС України, щодо оскарження дій чи бездіяльності відповідача при виконанні рішення №160/16430/22.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 р. вказана позовна заява була залишена без руху та встановлено позивачу строк п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 1211,20 грн., або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На виконання ухвали суду від 29.04.2024 р., позивачем 08.05.2024 р. усунуто означені недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 р. продовжено розгляд справи №160/7694/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до 18 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

За правилами частин першої, третьоїстатті 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частинами першою, другоюстатті 370 КАС Українисудове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частин другої, четвертоїстатті 372 КАС Українисудове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаєЗакон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження».

За приписами частини першоїстатті 1 вказаного Законувиконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм вбачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченомуЗаконом №1404-VIII(аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а).

Статтею 382 КАС Українивизначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення.

Відповідно до частини першоїстатті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Вищезазначені правові нормиКАС Українимають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у справі.

Наявність уКАС Україниспеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченомуКАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Аналіз зазначених норм свідчить, що є такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

Відповідно достатті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень (аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 640/15623/19).

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач фактично оскаржує бездіяльність відповідача під час виконання рішення суду від 20.03.2023 по справі 160/16430/22.

Тобто, позивач обрав спосіб захисту порушеного права шляхом подання позову про визнання протиправною бездіяльності, яка фактично вчинена при виконанні вищевказаного судового рішення.

Проте, суд звертає увагу, що спір між сторонами вже вирішений судом у межах справи 160/16430/22, спірні правовідносини перейшли до стадії виконання судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що бездіяльністю чи діями відповідача на виконання вищевказаного судового рішення у справі 160/16430/22 порушувалися його права, свободи чи інтереси, то позивач повинен був звертатися до суду в порядкустатті 383 КАС Україниіз заявою про визнання протиправними дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення суду), а не подавати новий адміністративний позов.

Вимоги до заяви в порядку ст.383 КАС України встановлені інші ніж вимоги до позовної заяви і це є різні процесуальні заяви, до яких встановлені різні вимоги, тому, у випадку оскарження дій щодо виконання судового рішення №160/16430/22 заявник має звертатись із заявою у порядку ст.383 КАС України, яка має відповідати вимогам цієї саттті і містити передбачену в ній інформацію.

Суд зазначає, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 р. зобов`язано ОСОБА_1 надати відомості щодо того, чи звертався він із заявою, у порядку ст.383 КАС України, щодо оскарження дій чи бездіяльності відповідача при виконанні рішення №160/16430/22.

Однак, позивачем не виконано вимог ухвали суду від 10.04.2024р.

Відповідно до норми п. 1 ч. 1ст. 238 КАС Українисуд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд звертає увагу, що ''спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Отже, суд дійшов висновку, що дана справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки існує спеціальний порядок вирішення питання невиконання рішення суду.

Таким чином, суд приходить до висновку про закриття провадження, відповідно до норми п. 1 ч. 1ст. 238 КАС України, оскільки, в даному випадку, заявлені вимоги підлягають розгляду шляхом подання заяви до суду, який ухвалив рішення по справі №160/16430/22, в порядку нормист. 383 КАС України, а не в загальному порядку за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи той факт, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір, а нормою п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України ''Про судовий збір'' передбачено повернення суми судового збору виключно за клопотанням особи, суд роз`яснює позивачу право звернутись до суду з таким клопотанням.

Керуючись нормами ст.ст.238,239,248,256,295 КАС України, суд

ухвалив:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до 18 регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Роз`яснити позивачу що повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.

Роз`яснити позивачу право на звернення із заявою щодо виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 160/16430/22, в порядкунормист. 383 КАС України.

Роз`яснити позивачу право подати клопотання про повернення сплаченого судового збору при зверненні до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя А.В. Савченко