Рішення

від 12.07.2024 по справі 160/12007/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 року Справа № 160/12007/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом виконуючого обов`язки керівника Нікопольської окружної прокуратури Матвейчука Артура Володимировича до Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Покровської міської ради Дніпропетровської області, яка полягає у непроведенні реєстрації права комунальної власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: Терапевтичний корпус; Інфекційний корпус; Паталого-анатомічне відділення; Складські приміщення; Автогараж бокс №2,3 та приміщення дезкамери; Пральня лікарні; Харчоблок №2; Господарський корпус; Захисна споруда цивільного захисту (цивільної допомоги); Швидка допомога, бокс; Акушерсько-генікологічний корпус, які розташовані за адресою: вул. Медична, 19, м. Покров, Нікопольського району, Дніпропетровської області;

- зобов`язати Покровську міську раду Дніпропетровської області вчинити дії щодо реєстрації права комунальної власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: Терапевтичний корпус; Інфекційний корпус; Паталого-анатомічне відділення; Складські приміщення; Автогараж бокс №2,3 та приміщення дезкамери; Пральня лікарні; Харчоблок №2; Господарський корпус; Захисна споруда цивільного захисту (цивільної допомоги); Швидка допомога, бокс; Акушерсько-генікологічний корпус, які розташовані за адресою: вул. Медична, 19, м. Покров, Нікопольського району, Дніпропетровської області.

Звертаючись з даним позовом, прокурор зазначив, що в ході здійснення представницьких повноважень, окружною прокуратурою встановлено, що відповідно до рішень Дніпропетровської обласної ради № 552-20/VII від 13.12.2019 та Покровської міської ради Дніпропетровської області №20 від 24.12.2019 прийнято безоплатно зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в комунальну власність територіальної громади Покровської міської ради Дніпропетровської області юридичну особу - комунальне підприємство Центральна міська лікарня м. Покров Дніпропетровської обласної ради (ідентифікаційний код - 01987563), розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Медична, 19, та закріплене за нею на праві оперативного управління майно. На виконання вищевказаних рішень 27.12.2019 комісією з передачі об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області підписано акт приймання-передачі майна КП «Центральна міська лікарня м. Покров» ДОР до комунальної власності територіальної громади Покровської міської ради Дніпропетровської області до якого зокрема увійшли об`єкти нерухомого майна, розташовані у м. Покров, по вул. Медична, 19, а саме: 1. Терапевтичний корпус; 2. Інфекційний корпус; 3. Паталого-анатомічне відділення; 4. Складські приміщення; 5. Автогараж бокс №2,3 та приміщення дезкамери; 6. Пральня лікарні; 7. Головний хірургічний корпус; 8. Дитячий корпус; 9. Харчоблок №2; 10. Господарський корпус; 11. Захисна споруда цивільного захисту (цивільної допомоги); 12. Швидка допомога, бокс; 13. Акушерськогенікологічний корпус.

Станом на час звернення з позовом, відповідачем об`єкти нерухомого майна, що становлять комплект лікарні, що передана йому на баланс, за Покровською територіальною громадою не зареєстровані у встановленому законом порядку.

На думку прокурора, порушення інтересів держави полягає у тому, що відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації про законного власника нерухомого майна створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним нерухомим майном, ризики безпідставного вибуття такого майна з власності територіальної громади, інтереси якої селищна рада має представляти, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади. Належне утримання, обслуговування та фінансування видатків на обслуговування вищевказаного об`єкту права комунальної власності, а також забезпечення контролю за цільовим використанням бюджетних коштів, також вимагає забезпечення реєстрації права комунальної власності територіальної громади. Така ситуація порушує законодавчо встановлений порядок набуття й подальшої реалізації права власності та, відповідно, інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною майна. Відповідно, використання зазначеного нерухомого майна здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства шляхом користування будівлями, спорудами без державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Роз`яснено відповідачу право на подання до суду відзиву на позов, а також всіх письмових та електронних доказів - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про поновлення провадження у даній справі.

29.05.2024 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у даній справі.

30.05.2024 від відповідача надійшла заяв, відповідно до якої останній просить не розглядати заяву про закриття провадження у справі, подану 29.05.2024.

11.06.2024 від відповідача надійшла заява, згідно якої Покровська міська рада Дніпропетровської області користуючись правом, передбаченим ч. 1 ст. 189 КАС України, Покровська міська рада Дніпропетровської області повністю визнає заявлені виконуючим обов`язки керівника Нікопольської окружної прокуратури вимоги до Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії і не заперечую проти ухвалення судом рішення про задоволення позову.

Відповідно до статті 189 КАС України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Тож, визнання відповідачем позову не означає безумовне задоволення позовних вимог, суду необхідно встановити наявність законних підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Дніпропетровської обласної ради № 552-20/VII від 13.12.2019 «Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області», передано майно, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області юридичну особу - комунальне підприємство Центральна міська лікарня м. Покров Дніпропетровської обласної ради (ідентифікаційний код - 01987563), розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Медична, 19, в комунальну власність територіальної громади Покровської міської ради Дніпропетровської області.

Рішенням 52 сесії 7 скликання Покровської міської ради Дніпропетровської області від 24.12.2019 №20 «Про прийняття в комунальну власність територіальної громади Покровської міської ради Дніпропетровської області комунального підприємства Центральна міська лікарня м. Покров Дніпропетровської обласної ради», прийнято безоплатно зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в комунальну власність територіальної громади Покровської міської ради Дніпропетровської області юридичну особу-комунальне підприємство "Центральна міська лікарня м. Покров" Дніпропетровської обласної ради" (ідентифікаційний код - 01987563), розташовану за адресою: Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Медична, 19, та закріплене за нею на праві оперативного управління майно (далі - Об?єкт). Створено комісію з приймання зі спільної власності територіальних громад сіл, селиш, міст Дніпропетровської області Об?єкта (додається). Комісії здійснити приймання майна згідно вимог чинного законодавства України. Уповноважено міського голову м.Покров Дніпропетровської області затвердити акти приймання - передачі Об?єкта. Уповноважено начальника відділу економіки виконавчого комітету Покровської міської ради ОСОБА_1 вжити заходи щодо реєстрації права власності за територіальною громадою Покровської міської ради Дніпропетровської області на об?єкти нерухомого майна, що закріплені на оперативного управління за комунальним підприємством "Центральна міська лікарня м. Покров" Дніпропетровської обласної ради".

Згідно акту приймання-передачі підписаного головою Дніпропетровської обласної ради та головою Покровською міської ради 27.12.2019 року, відповідачем у комунальну власність прийнято юридичну особу-комунальне підприємство "Центральна міська лікарня м. Покров" Дніпропетровської обласної ради" (ідентифікаційний код - 01987563), розташовану за адресою: Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Медична, 19.

Згідно інвентарного опису майна - комунального підприємства "Центральна міська лікарня м. Покров" Дніпропетровської обласної ради" (ідентифікаційний код - 01987563), розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Медична, 19, до комунальної власності увійшли: терапевтичний корпус, інфекційний корпус, паталого анатомічне відділення, складські приміщення, автогараж бокс 2,3, пральня лікарні, головний хірургічний корпус, дитячий корпус, харчоблок № 2, господарський корпус, захисна споруда цивільного захисту (цивільної допомоги), швидка допомога, бокс, акушерсько-гінекологічний корпус.

Відповідно до листа Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях №10-09-01644 від 05.04.2024 відомості про нерухоме майно за місцезнаходженням: Дніпропетровська область, м. Покров (Орджонікідзе), вул. Медична (П.Тольятті), 19 від суб`єктів управління до Фонду державного майна України з метою внесення до Єдиного реєстру об`єктів державної власності не надавалися.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо вищевказаних об`єктів нерухомого майна за Покровською міською територіальною громадою державна реєстрація проведена лише щодо будівлі дитячого корпусу за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Медична, будинок 19ж (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2312320312121, дата реєстрації 09.03.2021) та головного хірургічного корпусу за адресою Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Медична, будинок 19в (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2114886812121, дата реєстрації 02.07.2020).

Посилаючись на протиправну бездіяльність Покровської міської ради щодо вчинення заходів спрямованих на державну реєстрацію інших будівель Центральної міської лікарня м. Покрова, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Перш ніж приступити до надання правової оцінки спірним у даній справі відносинам, суд вважає за необхідне встановити наявність/відсутність підстав для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до частин 1-4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Із наведених норм права положень вбачається, що прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Основний Закон та інші закони не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Зазначені висновки Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону "Про прокуратуру". Відтак, Суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

У цій справі прокурор, обґрунтовуючи порушення інтересів держави, зазначив, що звернення прокурора з таким позовом відповідає положенням ст. ст. 5, 7 Конституції України, згідно з якими носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ; народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Порушення прав територіальної громади беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів, оскільки таке порушення також суперечить конституційному обов`язку держави щодо забезпечення прав людини та гарантування належного функціонування місцевого самоврядування, що потребує реагування у межах наданої Конституцією України компетенції відсутність державної реєстрації на майно унеможливлює його належне утримання, оскільки відсутня можливість фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету заходів на утримання та реконструкцію вказаного майна, що може призвести до його втрати.

Разом з тим, суд погоджується з тим, що бездіяльність відповідача сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері збереження об`єктів комунальної власності, що у свою чергу є порушенням загальнодержавних інтересів та у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва у суді.

Відсутність державної реєстрації права комунальної власності на вказані об`єкти створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним майном, може призвести до його втрати та спричинити збитки територіальній громаді.

Інтереси держави у даному випадку полягають у необхідності неухильного та ефективного виконання органом місцевого самоврядування та його посадовими особами обов`язків щодо користування та розпорядження майном комунальної власності. Обов`язковість державної реєстрації, у тому числі, покликана убезпечити право власності від неправомірних посягань та визначити правовий статус речі в обігу об`єктів нерухомого майна. Несвоєчасне проведення державної реєстрації речових прав може мати наслідком вибуття майна із власності територіальної громади, безпідставне заволодіння ним.

Досліджуючи виконання прокурором положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру», суд встановив таке.

Листом окружної прокуратури № 61-1225вих-24 від 13.03.2024 Покровську міську раду повідомлено про те, що право власності на комплекс будівель Центральної міської лікарні за адресою: вул. Медична, 19, м. Покров, Нікопольського району не зареєстровано і вказана ситуація порушує вимоги ст.182 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.16, ч.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування».

У відповідь на лист окружної прокуратури, Покровська міська рада листом №Вих1272/06-22/09-2024 від 20.03.2024 повідомила, що наразі проводиться технічна інвентаризація об`єктів комунального майна, яке розташоване по вул. Медична, 19 в м. Покров, Нікопольського району та готується запит до Фонду Державного майна України про надання відомостей з Єдиного реєстру об`єктів державної власності про нерухоме майно, який буде направлено за результатами технічної інвентаризації.

Окружною прокуратурою повторно, за вихідним №61-1662вих-24 від 09.04.2024 повідомлено Покровську міську раду про необхідність вжиття заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів, запитано, чи будуть вживатись такі заходи, у разі невжиття заходів повідомити про причини.

З відповіді Покровської міської ради за №1726/06-22/09-2024 від 15.04.2024 вбачається, що проводиться технічна інвентаризація лише щодо 9-ти об`єктів нерухомого майна, а також повідомлено про державну реєстрацію щодо будівлі дитячого корпусу за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Медична, будинок 19ж (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2312320312121, дата реєстрації 09.03.2021) та головний хірургічний корпус за адресою Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Медична, будинок 19в (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2114886812121, дата реєстрації 02.07.2020).

Таким чином, листами Покровської міської ради (№Вих1272/06-22/09-2024 від 20.03.2024, №1726/06-22/09-2024 від 15.04.2024) підтверджено факт не вчинення відповідачем дій, спрямованих на державну реєстрацію права комунальної власності на комплекс будівель лікарні, адже з 27.12.2019 (тобто більш ніж за 4 роки) здійснено державну реєстрацію лише двох з тринадцяти об`єктів нерухомого майна (02.07.2020 та 09.03.2021), за час звернення прокурора до міської ради з листами про надання інформації щодо усунення виявлених порушень жодних документів на підтвердження вчинення дій щодо реєстрації права комунальної власності органом місцевого самоврядування не надано, а лише розпочато проведення технічної інвентаризації 9-ти об`єктів нерухомого майна.

Тому, суд вбачає підставним та доведеним необхідність звернення прокурора з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

За приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

В частині першій статті 13 Конституції України закріплено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста самостійно вирішувати питання місцевого значення.

Частиною 1 статті 142 Конституції України передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування: управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно з нормами Закону України Про місцеве самоврядування в Україні право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Статтею 327 ЦК України передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини 1 статті 10, частин 1, 3 статті 16, пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Суд встановив, що Покровською міською радою Дніпропетровської області як суб`єктом комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальної громади відповідні права комунальної власності, фактично не здійснено жодних юридично значимих обов`язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що входять до комплексу комунального підприємства Центральна міська лікарня м. Покров Дніпропетровської обласної ради: Терапевтичний корпус; Інфекційний корпус; Паталого-анатомічне відділення; Складські приміщення; Автогараж бокс №2,3 та приміщення дезкамери; Пральня лікарні; Харчоблок №2; Господарський корпус; Захисна споруда цивільного захисту (цивільної допомоги); Швидка допомога, бокс; Акушерсько-генікологічний корпус, які розташовані за адресою: вул. Медична, 19, м. Покров, Нікопольського району, Дніпропетровської області.

Наведене підтверджується також інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, які містяться в матеріалах справи.

Отже, використання зазначеного нерухомого майна здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства шляхом користування будівлями, спорудами без державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності).

Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Комунальна власність одна з трьох форм власності, поряд з державною та приватною. Також, поряд з державною власністю це одна з двох форм публічної власності. За своєю суттю комунальна власність є колективною.

У статті 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що представницьким органом місцевого самоврядування є відповідна місцева рада, яка складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Відповідно до пункту 31 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради вправі приймати рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. До відання виконавчих органів, зокрема міських рад, належать повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (пункт 1 статті 29 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Так, частиною другою статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій територіальної громади.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Відповідно рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі. До об`єктів нерухомого майна Цивільним кодексом України віднесено житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно (статті 331, 376).

Також, нормами ч. 1 ст. ст. 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень об`єктами нерухомого майна є: житлові будинки, квартири, будівлі, споруди, житлові та нежитлові приміщення (стаття 5).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 5 вказаного Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав, одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до згаданого Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.

У Державному реєстрі прав відповідно до статті 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Відповідно до частини третьої статті 182 Цивільного кодексу України ухилення від реєстрації права на нерухомість, окрім іншого, можуть бути оскаржені до суду.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства, суд зазначає, що у Покровської міської ради Дніпропетровської області є обов`язок щодо державної реєстрації в установленому порядку права власності територіальної громади та належного оформлення правовстановлюючих документів на об`єкти права власності територіальної громади.

Крім того, без реєстрації права комунальної власності орган місцевого самоврядування не може реалізовувати функції власника, в тому числі звертатись до суду в разі самовільного зайняття вказаного нерухомого майна чи вчинення інших протиправних дій якими порушуються інтереси територіальної громади.

При цьому, у матеріалах справи відсутні належні та беззаперечні докази, які б вказували на об`єктивні причини неможливості вжиття відповідачем заходів для державної реєстрації речових прав на об`єкти нерухомого майна, що входять до комплексу комунального підприємства Центральна міська лікарня м. Покров Дніпропетровської обласної ради: Терапевтичний корпус; Інфекційний корпус; Паталого-анатомічне відділення; Складські приміщення; Автогараж бокс №2,3 та приміщення дезкамери; Пральня лікарні; Харчоблок №2; Господарський корпус; Захисна споруда цивільного захисту (цивільної допомоги); Швидка допомога, бокс; Акушерсько-генікологічний корпус, які розташовані за адресою: вул. Медична, 19, м. Покров, Нікопольського району, Дніпропетровської області.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Покровської міської ради Дніпропетровської області, яка полягає у непроведенні реєстрації права комунальної власності на об`єкти нерухомого майна, що входять до комплексу комунального підприємства Центральна міська лікарня м. Покров Дніпропетровської обласної ради: Терапевтичний корпус; Інфекційний корпус; Паталого-анатомічне відділення; Складські приміщення; Автогараж бокс №2,3 та приміщення дезкамери; Пральня лікарні; Харчоблок №2; Господарський корпус; Захисна споруда цивільного захисту (цивільної допомоги); Швидка допомога, бокс; Акушерсько-генікологічний корпус, які розташовані за адресою: вул. Медична, 19, м. Покров, Нікопольського району, Дніпропетровської області.

Зобов`язати Покровську міську раду Дніпропетровської області вчинити дії щодо реєстрації права комунальної власності на об`єкти нерухомого майна, що входять до комплексу комунального підприємства Центральна міська лікарня м. Покров Дніпропетровської обласної ради: Терапевтичний корпус; Інфекційний корпус; Паталого-анатомічне відділення; Складські приміщення; Автогараж бокс №2,3 та приміщення дезкамери; Пральня лікарні; Харчоблок №2; Господарський корпус; Захисна споруда цивільного захисту (цивільної допомоги); Швидка допомога, бокс; Акушерсько-генікологічний корпус, які розташовані за адресою: вул. Медична, 19, м. Покров, Нікопольського району, Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 12.07.2024.

Суддя Н.Є. Калугіна