Ухвала

від 12.07.2024 по справі 300/3725/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

"12" липня 2024 р.справа № 300/3725/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про закриття провадження в справі за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фермерського господарства «Голден Харвест» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 68578,47 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з адміністративним позовом фермерського господарства «Голден Харвест» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 68578,47 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

08.07.2024 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надійшла заява про закриття провадження у даній справі у зв`язку із сплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій та пені, заявлених позивачем до стягнення та, як наслідок, про відшкодування з фермерського господарства «Голден Харвест» судового збору, сплаченого за подання позовної заяви Івано-Франківським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю відповідно до статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України. За своїм змістом зазначена заява є заявою про відмову від позову.

Частина 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Згідно частини 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.

Відповідно до частини 1 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Зважаючи на те, що такі дії позивача не суперечать чинному законодавству, не порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси, суд, на підставі статтей 47, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, приймає відмову позивача від позову.

Пунктом 2 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі № 300/3725/24 слід закрити з підстави, визначеної пунктом 2 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо стягнення з фермерського господарства «Голден Харвест» судового збору, суд зазначає про таке.

Згідно з ч. 1, ч 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частинами 1, 2 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Так, стаття 139 КАС України є загальною для вирішення питання розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи. Також КАС України містить спеціальні норми, які регулюють питання розподілу витрат у разі відмови позивача від позову (ст. 140 КАС України), а також повернення судового збору у разі відмови позивача від позову (ст. 142 КАС України). Разом з тим, норми ст. 140 КАС України стосуються розподілу судових витрат та застосовуються одночасно з нормами ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак, якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

У той же час, об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 380/3138/20 щодо можливості покладення на відповідача обов`язку відшкодування понесених позивачем - суб`єктом владних повноважень судових витрат як міри відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку, та дійшла висновку про те, що передбачене статтею 140 КАС України правило щодо присудження витрат спрацьовує, якщо позивачем є фізична особа або юридична особа, яка не є суб`єктом владних повноважень; якщо позивачем виступає суб`єкт владних повноважень, незалежно від результату розгляду справи не підлягають відшкодуванню понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Наведена правова позиція щодо застосування положень статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України, викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.08.2022 у справі № 826/16473/15 (адміністративне провадження № К/9901/47471/21), яка в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

За приписами ч. 1 ст. 142 КАС України, якій кореспондують норми ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що ч. 1 ст. 142 КАС України стосується повернення судового збору позивачу з відповідного бюджету у зв`язку із відмовою позивача від позову. Ця норма не пов`язана зі ст. 139, ст. 140 КАС України, оскільки не регулює питання стягнення з однієї сторони на користь іншої судового збору в порядку розподілу судових витрат.

У даному ж випадку, позивачем виступає суб`єкт владних повноважень, а відповідачем юридична особа.

При цьому, ані положеннями КАС України, ані Законом України "Про судовий збір" не передбачено стягнення судових витрат з відповідача, зокрема у разі відмови суб`єкта владних повноважень від позову, а також навіть у випадках розгляду справи по суті та задоволення позову у справах за позовом суб`єкта владних повноважень до юридичної чи фізичної особи, окрім витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

У той же час, питання повернення судового збору та розподілу судових витрат мають різну правову природу, не є пов`язаними, а підстави та порядок їх застосування регулюються по-різному.

Зокрема, положення ч. 1 ст. 142 КАС України можуть бути застосовані в тому випадку, коли має місце відмова позивача від позову, що пов`язана саме із задоволенням його відповідачем після подання позовної заяви. У такому випадку розподіл судових витрат згідно з ч. 1 ст. 140 КАС України не здійснюється.

З врахуванням викладеного, підстави для повернення сплаченого судового збору в порядку ст.140 КАС України відсутні, позаяк позивач є суб`єктом владних повноважень, відомостей про понесення судових витрат, що пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, матеріали справи не містять. Отже, витрати позивача зі сплати судового збору розподілу не підлягають.

Поряд із цим, слід враховувати, що позивач фактично порушив перед судом питання про повернення судового збору, яке підлягає розгляду відповідно до положень ст. 142 КАС України.

У даному ж випадку, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у сумі 3028 грн відповідно до платіжної інструкції №504 від 23.04.2024.

Отже, враховуючи те, що позивач відмовився від позову, суд вважає за доцільне повернути позивачу п`ятдесят відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що складає 1514 грн. відповідно до ч. 1 ст. 142 КАС України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 47, 140, 142, 189, 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 08.07.2024 задовольнити частково.

Провадження у справі № 300/3725/24 за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фермерського господарства "Голден Харвест»" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 68578,47 грн - закрити.

Повернути Івано-Франківському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 38472702, вул. Гуцульська, 9, м. Івано-Франківськ, 76006) з державного бюджету судові витрати в розмірі 1514 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень), що становить п`ятдесят відсотків сплаченого судового збору відповідно до платіжної інструкції від 23.04.2024 № 504.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Наявність ухвали про закриття провадження, у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову, не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

СуддяГомельчук С.В.