Рішення

від 12.07.2024 по справі 300/3198/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2024 р. справа № 300/3198/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армада Вуд" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Армада Вуд" звернулося в суд із позовною заявою до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №008839/0707 від 10.04.2024 про застосування штрафних санкцій на суму 712387,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача були відсутні підстави для проведення позапланової перевірки. Законом України від 12.05.2022 № 2260-IXвнесено зміни до п. 69.9 Підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, згідно з яким визначено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Дія норми пункту 69.9 Підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу Українипоширюється на правовідносини, які випливають зЗакону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 року №2473-VIII, адже контроль за дотриманням строків розрахунків в іноземній валюті покладено саме на контролюючі органи. Отже нарахування пені суперечить вказаним положенням. Також позивач зазначає про відсутність вини позивача внаслідок виникнення форс-мажорних обставин (всесвітня пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19) та війна російської федерації проти України), що виключає юридичну відповідальність українського підприємства заст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06 2018 № 2473-VIII.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду 04.06.2024. Свою позицію обґрунтовує тим, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні позивач, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Позивач посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, яким засвідчено військову агресію російської федерації проти України. Разом з тим даний лист засвідчує виключно наявність воєнного стану, як непереборної сили в цілому, однак не означає, що він є форс-мажорним для кожної особи. Посилаючись на постанову Верховного суду від 06.04.2023 у справі №914/675/22 вказує на не дослідження причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією та неможливістю виконання позивачем конкретного зобов`язання (а.с.61-65).

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 05.06.2024, представник позивача посилаючись на постанову Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №420/1538/23, зазначив, що нарахування пені суперечить положенням абз.11 п.52-1 підрозділуXX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, оскільки пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимогПодаткового кодексу Україниз 01.01.2021 є одним із різновидів пені у розумінні приписів підпункту14.1.162 пункту 14.1. ст.14 Податкового кодексу України, а відтак на неї розповсюджується вищевказаніПерехідні положення Податкового кодексу України.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін, відмовлено.

Суд, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Армада Вуд" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку в органі податкової служби. Видами діяльності платника податків є: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний), виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, неспеціалізована оптова торгівля, складське господарство, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с.16).

На підставі направлення від 28.02.2024 №879 та №880, відповідно п.п.19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, розділу І, пп.69.2 п.69 підрозділу 10розділу XX "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 28.02.2024 №513-п проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Армада Вуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 15.04.2021 по 31.01.2024.

За результатом вказаної перевірки складено акт №4817/09-19-07-07/44275367 від 12.03.2024, яким встановлено порушення позивачем:

1) статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції"при здійсненні розрахунків по експортних контрактах №01 від 10.05.2021 з нерезидентом Ahmed Mohamed Alatfy Co (Єгипет) та контракту №10/09 від 10.09.2021 з нерезидентом Long Market Shady Sobh Zaki barbour For Import Trade Woods The Ven (Єгипет) (а.с.18-30).

Зокрема, за контрактом №01 від 10.05.2021 з нерезидентом Ahmed Mohamed Alatfy Co (Єгипет):

-по експорту товару на суму 12559,67 дол.США, за період з 17.04.2023 по 21.04.2023 (протерміновано розрахунки на 5 дн.);

-на суму 12340,92 дол.США за період з 22.04.2023 по 13.07.2023 (протерміновано розрахунки на 83 дн.).

За контрактом №10/09 від 10.09.2021 з нерезидентом Long Market Shady Sobh Zaki barbour For Import Trade Woods The Ven (Єгипет):

-на суму 25506 дол.США за період з 20.02.2023 по 14.04.2023 (54 дн.), на суму 13799,85 дол.США по 17.04.2023 (протерміновано розрахунки на 3дн.);

-на суму 25456,02 дол. США за період з 20.02.2023 (56 дн.), на суму 23070,27 дол.США з 19.04.2023 (протерміновано розрахунки на 2 дн.), на суму 10174,65 дол.США по 21.04.2023 (протерміновано розрахунки на 2дн.);

-на суму 16007,22 дол.США за період з 06.06.2023 по 19.07.2023 (протерміновано розрахунки на 44 дн.), на суму 1599,01 дол.США (протерміновано розрахунки на 6 дн.);

-на суму 15458,80 грн. дол.США за період з 06.06.2023 по 25.07.2023 (протерміновано розрахунки на 50 дн.), на суму 3148,60 грн. (протерміновано розрахунки на 6 дн.), з 31.07.2023 на суму 16247,54 грн. (протерміновано розрахунки на 56 дн.);

-на суму 5075, 23 дол.США за період з 06.06.2023 по 11.08.2023 (протерміновано розрахунки на 11 дн.).

Позивач, не погоджуючись з вказаними висновками акту перевірки, подав заперечення, за результатами розгляду яких відповідачем надано відповідь від 05.04.2024 №4182/6/09-19-07-07-06 про залишення висновків акту перевірки без змін (а.с.39-50).

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 10.04.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення №008839/0707, яким за порушеннястатті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції"(протермінування заборгованості по експортних контрактах №03 від 10.05.2021 та №10/09 від 10.09.2021), позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) та/або пеню у розмірі 712387,30 грн. (а.с.53-54).

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Учасники спору не оскаржують відображених в акті перевірки календарних дат виникнення та розмірів обсягу зобов`язань, обчислень суб`єкта владних повноважень в частині порушення заявником строку відповідно до ст.13 Закону України "Про валюту та валютні операції" та обчисленої у зв`язку із цим пені.

Отже, ці обставини не входять до предмету доказування в ініційованому позивачем спорі і тому у межах даної справи судом не досліджуються на не оцінюються.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюютьсяПодатковим кодексом України.

Підпунктом75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу Українивизначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу Українивстановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Позивачем у позовній заяві зазначено про протиправність дій контролюючого органу щодо видачі наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 28.02.2024 №513-п та проведення перевірки, посилаючись при цьому на недотримання контролюючим органом вимог ст.78 Податкового кодексу України.

Враховуючи те, що в позовній заяві лише процитовано норму щодо алгоритму дій контролюючого органу при призначенні та проведенні документальної перевірки, не зазначено при цьому в чому полягають порушення щодо здійснення перевірки позивача, суд зазначає, що посилання позивача на те, що призначення та проведення перевірки контролюючим органом здійснено з порушенням вимог пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, належними та допустимим доказами не підтверджено.

Разом з тим, як видно з акту перевірки, перед початком перевірки посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області пред`явлені документи, визначені п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, директору ТОВ "Армада Вуд". До перевірки посадові особи відповідача допущені.

Судом не встановлено процедурних порушень посадовими особами контролюючого органу при проведенні перевірки позивача, за наслідками якої було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписамиЗакону №2473-VIIІ "Про валюту і валютні операції" (далі також Закон №2473-VIIІ).

Відповідно до частини 1статті 13 Закону №2473-VIIIНаціональний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостоюстатті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (частина 8 статті16Перехідні положення Закону №2473-VIII).

За правилами частини 3статті 13 Закону №2473-VIIIу разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Приписами частини 5статті 13 Закону №2473-VIIIпередбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Таким чином, за незабезпечення надходження валютних коштів на відповідні рахунки у встановлені законом строки, а у випадку порушення цих строків до резидентів застосовуються заходи відповідальності у вигляді стягнення пені у встановленому розмірі.

Контролюючим органом за порушення вищевказаного пунктуЗакону №2473-VIIIнараховано позивачу пеню у розмірі 712387,30 грн. згідно з податковим повідомленням-рішення №008839/0707 від 10.04.2024.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач, зокрема посилався на те, що контролюючим органом безпідставно не застосовано до спірних правовідносин абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення"Податкового кодексу Українита, як наслідок, протиправно нараховано пеню під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Товариство наголошує, що пеня була застосована (нарахована) в період дії карантину, а тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, а пеня списанню.

Так, згідно з абз.11 п. 52-1 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу Україниза порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 № 466-IXпідпункт 14.1.162 Податкового кодексу Українивикладено в наступній редакції: «пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Згідно з підпунктом14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Українигрошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до норм п.п.54.3.3 п.54.3 статті 54 Податкового кодексу Україниконтролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, щоПодатковим кодексом Українивизначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, аЗакон України "Про валюту і валютні операції", зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Верховний Суд у постанові від 15.02.2024 по справі №420/1538/23 сформував такий правовий висновок. Пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту14.1.162 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Постановою Кабміну України від 27.06.2023 №651скасовано карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Таким чином з 24.00 години 30.06.2023 дія карантину скасована.

Застосовуючи наведений висновок до правовідносин, які виникли у цій справі, суд вказує на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування Товариству у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме з 01.01.2021 по 30.06.2023, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, нарахування пені у період з 01.01.2021 по 30.06.2023 не узгоджується з приписами абз. 11 п. 52-1 підрозділу XXПерехідні положення Податкового кодексу України.

Водночас в іншій частині податкове повідомлення-рішення є правомірним, з огляду на таке.

Як вбачається з розрахунку нарахування пені, який є додатком №4 до акту перевірки, за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними операціями, мало місце нарахування пені в період з квітня по серпень 2023 року (а.с.38).

У цій справі доводи позивача також стосуються правозастосування норм законодавства, що передбачають підстави для звільнення від відповідальності за порушення граничних строків у зв`язку із виникненням форс-мажорних обставин - військової агресії російської федерації проти України.

З цього приводу суд вважає зазначити таке.

Відповідно до загального офіційного листа № 2024/02.0-7.1від 28.02.2022, Торгово-промислова палата України, на підставі ст.ст. 14,14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У зв`язку з чим позиція позивача обумовлена тим, що обставини непереборної сили є загальновідомим фактом, який не потребує додаткового підтвердження жодними документами.

За вимогамист.6 Закону України "Про валюту і валютні операції" у разі якщо виконання договору, передбаченогочастинами другоюаботретьоюцієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно зчастиною першоюцієї статті, та нарахування пені відповідно дочастини п`ятоїцієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Частиною 1ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02 грудня 1997 року №671/97-ВРпередбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, саме сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), є підставою для продовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 липня 2023 року у справі № 560/9742/22.

Разом з тим, пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі ТПП) та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року № 44(5) (далі Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених уст. 3.1РЕГЛАМЕНТУ, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб (підпункт 5.1 пункту 5 Регламент ТПП).

Разом з тим, під час перевірки позивачем не було надано копії таких документів уповноваженої установи, які б могли підтвердити настання випадків, які можливо віднести до обставин непереборної сили - форс-мажору. Крім того, через призму згаданих вище умов зовнішньоекономічного контракту суд зазначає, що указані документи повинні були бути у розпорядженні сторони договору, щодо якої виникли обставини непереборної сили, ще на етапі здійснення розрахунків.

Суд звертає увагу, що надання Сертифікату Торгово-промисловою палатою України, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов`язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, не звільняє від виконання зобов`язання автоматично. При видачі сертифікату Торгово-промислова палата України засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань).

Відповідно до діючого законодавства України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань. Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

Що стосується посилання позивача на те, що заборгованість за експортними операціями є не значною, отже граничні строки розрахунків не поширюються на ці операції, суд зазначає наступне.

Законодавством в сфері валютного регулювання встановлено граничні строки з розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які встановлюються Національним банком України. Такі строки становлять 365 днів, а на період дії воєнного стану -180 днів з дня митного оформлення Товару.

Згідно з підпунктом 1 пункту 9 розділу ІІІІнструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України 02.01.2019 № 7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/ надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог).

Незначним є розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, передбаченийстаттею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"(підпункт 7 пункту 2Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5).

Згідно зіст. 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" №361-1Х від 06.12.2019 фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції.

Згідно з пунктом 4Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 8, вимоги цього Положення не поширюються на валютні операції, що здійснюються в т.ч. на незначну суму. Дане виключення не поширюються на валютні операції в разі дроблення валютної операції.

Відповідно допідпункту 5 пункту 3розділу І Інструкції від 02.01.2019 №7дроблення операції з експорту товару - штучне ділення поставки товару за операцією з експорту товару, що передбачає одночасну наявність таких ознак:

дроблення операції з експорту товару - штучне ділення поставки товару за операцією з експорту товару, що передбачає одночасну наявність таких ознак:

операції з експорту товару здійснюються одним резидентом;

операції, пов`язані між собою одним контрагентом-нерезидентом та договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором);

сума кожної операції з експорту товару є меншою, ніж розмір, передбаченийстаттею 20Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума);

сума операцій з експорту товару за календарний місяць перевищує десятикратний розмір операції на незначну суму.

Таким чином, не підлягають валютному нагляду та, відповідно, нагляду за дотриманням граничних термінів повернення валютної виручки операції з експорту товару на суму, що не перевищує 400000 грн., або її еквіваленту в іноземній валюті. Вказані обмеження не поширюються на операції, які містять ознаки дроблення.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи загальна вартість контракту №01 від 10.05.2021 з нерезидентом Ahmed Mohamed Alatfy Co (Єгипет) 200 000 (двісті тисяч) дол. США, вартість контракту №10/09 від 10.09.2021 з нерезидентом Long Market Shady Sobh Zaki barbour For Import Trade Woods The Ven (Єгипет) також 200 000 (двісті тисяч) дол. США.

Як видно, з розрахунку нарахування пені, суми простроченої заборгованості по контракту №1 від 10.05.2021:

- 12783,03 дол.США (еквівалент 467457,51 грн.);

- 12132,56 дол.США (еквівалент 443670,73 грн.);

по контракту №10/09 від 10.09.2021:

-25506,62 дол.США (еквівалент 932741,38 грн.);

-11414,10 дол.США (еквівалент 417397,66 грн.);

-25456,02 дол.США (еквівалент 930891,01грн.);

-23070,27 дол.США (еквівалент 843647,48 грн.);

-10174,65 дол.США (еквівалент 372072,71 грн.);

-16007,22 дол.США (еквівалент 585361,63 грн.);

-1599,01 дол.США (еквівалент 58473,56 грн.);

-16458,80 дол.США (еквівалент 601875,27 грн.);

-3148,60 дол.США (еквівалент 115139,90 грн.);

-16247,54 дол.США (еквівалент 594149,80 грн.);

-5075,23 дол.США (еквівалент 185740,33 грн.).

Тобто в більшості випадків, розміри валютних операцій перевищували незначний розмір валютної операції (400000 грн.), отже такі операція підлягали обов`язковому фінансовому моніторингу та на такі експортні операції поширюються граничні строки розрахунків, визначені у пункті 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті №5 від 02.01.2019.

Встановлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини справи у повному обсязі спростовують наведені позивачем твердження щодо звільнення від відповідальності за порушення граничних строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності після 30.06.2023 року.

З урахуванням наведеного вище у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що наявними у матеріалах справи документами підтверджується позиція контролюючого органу про порушення позивачем граничного строку розрахунку в іноземній валюті після 30.06.2023, що має своїм наслідком нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару), що свідчить про обґрунтованість прийнятого та оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення-рішення в цій частині.

Разом з тим, через відсутність можливості розмежування в розрахунку нарахованої пені, із загального обсягу грошових зобов`язань, суму, яка збільшена правомірно (після 30.06.2023), суд вважає, що податкове повідомлення-рішення слід скасувати в цілому. При цьому, суд не зобов`язаний самостійно здійснювати розрахунок штрафних санкцій та/або пені замість контролюючого органу, перебираючи таким чином його повноваження. Контролюючий орган вправі винести нове податкове повідомлення-рішення з урахуванням висновків суду в цій справі.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, а тому слід визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №008839/0707 від 10.04.2024 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армада Вуд" штрафних санкцій на суму 712387,30 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у сумі 8548,65грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №008839/0707 від 10.04.2024 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армада Вуд" штрафних санкцій на суму 712387,30 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Армада Вуд" (код ЄДРПОУ 44275367, вул.Макогона, буд.31а, м.Івано-Франківськ) сплачений судовий збір в розмірі 8548 (вісім тисяч п`ятсот сорок вісім) грн.65коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.