Рішення

від 12.07.2024 по справі 640/17368/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2024 року № 640/17368/22

Київський окружний адміністративний суд у складі Кочанової П.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромгаз" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромгаз" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.02.2022 року №00056150702 та податкове повідомлення-рішення від 04.02.2022 № 00056160702, прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві.

13 жовтня 2022 року, Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено судді Кочановій П.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наведені в акті перевірки висновки є безпідставними, не відповідають фактичним умовам господарських операцій з придбання природного газу та не ґрунтуються на нормах матеріального права, що регулюють правовідносини в сфері транспортування природного газу, а відтак не можуть бути підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, в зв`язку з чим, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та вказав, що висновки акту за наслідками перевірки є обґрунтованими, підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень відсутні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 прийнято справу до свого провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.01.2024.

Позивачем 08.01.2024 подано клопотання про доповнення правових підстав позову, де додатково вказано про неправомірність проведення відповідачем документальної перевірки позивача в період дії встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок

Протокольною ухвалою від 09.01.2024 продовжено строк проведення підготовчого засідання на один місяць та оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 06.02.2024.

Відповідач 17.01.2024 подав заперечення на клопотання про доповнення підстав позову.

Протокольною ухвалою від 06.02.2024 оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 05.03.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи на 09.04.2024.

Судове засідання, призначене на 09.04.2024 знято зі складу у зв`язку з відсутністю в приміщенні суду електропостачання.

Протокольною ухвалою від 30.04.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 28.05.2024.

Протокольною ухвалою від 28.05.2024 відповідно до клопотань представників сторін вирішено подальший розгляд справи по суті здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Агропромгаз" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2018 по 30.09.2021, валютного законодавства за період з 01.07.2018 по 30.09.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2018 по 30.09.2021 та іншого законодавства за відповідний період, за результатами якої складено акт від 24.12.2021 № 94409/26-15-07- 02-01-17/34603822.

Відповідно до висновків акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення:

вимог п.5, п.7, п.8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, ТОВ "Агропромгаз" не віднесено до складу доходів отримані товари на безоплатній основі на суму 33 274 566 грн, що призвело до заниження доходів ТОВ "Агропромгаз", які враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування за жовтень 2018 року за рахунок лише відображення (без фактичного здійснення) в документах бухгалтерського обліку фінансово- господарських операцій на загальну суму 33 274 566 грн;

п. 185.1 ст.185, п. 198.1, п. 198.3 ст.198 ПК України, у результаті чого встановлено завищення ТОВ "Агропромгаз" сум податкового кредиту з ПДВ на суму 5 545 761 грн, сформованого на підставі документів, отриманих від ТОВ "Інвестпромгаз" по операції з постачання імпортованого природного газу, яку не підтверджено перевіркою.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 04.02.2022 № 00056150702, яким позивачу збільшено розмір податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 5 545 761 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 368 440 грн;

податкове повідомлення-рішення від 04.02.2022 № 00056160702, яким позивачу збільшено розмір податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств на суму 5 989 422 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 497 356 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив в адміністративному порядку, за наслідком чого відповідачем прийнято рішення про результати розгляду скарги №10704/6/99-00-06-01-01-06 від 09.09.2022, яким зазначені податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Що стосується питання правомірності проведення відповідачем документальної перевірки позивача в період дії встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), то суд зазначає наступне.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства (Постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 (адміністративне провадження № К/9901/25669/19)).

З матеріалів справи вбачається, що перевірка проведена на підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 28.10.2021 № 8550-п відповідно до затвердженого плану-графіка проведення документальних перевірок на 2021 рік.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.

Зокрема, згідно із пунктом 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим.

29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.

Водночас, 04 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Відповідно до зазначеного пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вересня 2020 року №909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі постанова КМУ № 89), якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема: документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.

Таким чином, виникла колізія між нормами ПК України та Постановою КМУ №89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Верховний Суд вже неодноразово вирішував наведену вище колізію. Так, у постанові від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21 Суд виклав правову позицію, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.

У постанові від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування постанови КМУ № 89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Додатково Верховний Суд звернув увагу, що постанова КМУ №89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим згідно з пунктом 3.1 статті 3 ПК України не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

Отже, податковий орган призначив і провів документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «ФАКЕЛ» за відсутності визначеного законом права під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Питання щодо впливу таких процедурних порушень на правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення відповідної податкової перевірки, також вже неодноразово вирішувалось Верховним Судом. У постановах від 28 грудня 2022 року у справах №420/22374/21, № 540/5445/21, № 160/14248/21, від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21, від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 Верховний Суд констатував, що проведення перевірки на підставі постанови КМУ № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень. Під час ухвалення постанов від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21 Верховний Суд також враховував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, і зазначив, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.

Отже, позиція Верховного Суду щодо наслідків неправомірного проведення документальних перевірок на підставі підпункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення ПК України вже є сформованою, усталеною. Таким чином, контролюючий орган не мав право призначати та проводити перевірку в період дії мораторію на проведення перевірок.

Суд також враховує, що у рішеннях у справі №640/18314/21 суди зазначили, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу (статті 2 ПК України).

У Постанові від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, оцінюючи висновки судів попередніх інстанцій, якими визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідком планової перевірки, проведеної в період дії встановленого мораторію на перевірки, зазначив зокрема наступне … такі обставини тягнуть за собою протиправність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, у зв`язку з чим Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду вказує про відсутність необхідності переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Колегія суддів погоджується з висновками попередніх інстанцій щодо задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення та відновлення планової документальної виїзної перевірки ТОВ «Технополіс-1», які здійснено податковим органом в період дії мораторію на проведення перевірок, а акт перевірки не може слугувати підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень як доказ, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, у розумінні статті 74 (Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно ч. 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Керуючись викладеним, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача, яка полягає у проведенні перевірки під час дії мораторію на проведення перевірок в порушення положень пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, та відповідно, складення за результатами протиправно проведеної перевірки Акту від 17.11.2021 № 19876/10-36-07-01/04601469, який за таких обставин не може слугувати підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень як доказ, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, у розумінні статті 74 КАС України.

Щодо суті встановлених порушень суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

В розумінні п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Пунктом 185.1 статі 185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

При цьому, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

До обов`язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в підпункті 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, законодавець відносить: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); й) індивідуальний податковий номер.

Отже, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

У той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Господарська діяльність, згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Кодексу - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та /або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Як зазначено в пп.14.1.231 п.14.1 ст. 14 Кодексу, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до абз. 10 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 N996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Отже, договори, видаткові і податкові накладні, рахунки-фактури, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між суб`єктами господарювання.

Таким чином, з урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Абзацом 4 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-XIV встановлено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що остання призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином законодавством надано позивачу право як суб`єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Судом досліджено господарську мету при здійсненні господарських операцій з вказаними вище контрагентами та встановлено на підставі документів, які містяться в матеріалах справи, реальність надання послуг позивачеві.

При цьому суд зауважує, що формальні недоліки в первинних документах повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. Первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо. При цьому, сама собою наявність, або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного суду від 30 вересня 2021 року у справі №826/14012/13-а.

Висновки про порушення норм податкового законодавства та визначення податкових зобов`язань зроблено відповідачем на підставі заперечення постачання ТОВ «Інвестпромгаз» на користь позивача в жовтні 2018 року природного газу в обсязі 2 683,000 тис. куб.м та твердження відповідача про постачання позивачу природного газу в жовтні 2018 року в обсязі 2 683,000 тис.куб.м на загальну суму 33 274 566,00 грн в т.ч. ПДВ третіми особами на безоплатній основі.

Зокрема, відповідачем зазначено, що перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій ТОВ «Агропромгаз» із ТОВ «Інвестпромгаз» за жовтень 2018 року та перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

Отже, фактично мало місце відображення у фінансовій звітності вартості товарів (природного газу), джерело походження яких не встановлено. Наявність факту включення вартості витрат у 2018 році до складу собівартості реалізації товарів є свідченням набуття останнього у власність (безоплатного отримання) таких товарів без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання. Враховуючи наведене, ТОВ «Агропромгаз» отримано перелічені товари (імпортований природний газ) від третіх осіб на безоплатній основі.

Згідно з пунктом 5 П(С)БО 15 «Дохід» дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до пункту 7 П(С)БО 15 «Дохід» доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства;

Пунктом 8 П(С)БО 15 «Дохід» передбачено, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

На думку відповідача, в порушення вищевказаних норм ТОВ «Агропромгаз» не віднесено до складу доходів отримані товари на безоплатній основі у сумі 33274566,0 грн., що призвело до заниження доходів ТОВ «Агропромгаз», які враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування за жовтень 2018 року за рахунок лише відображення (без фактичного здійснення) в документах бухгалтерського обліку фінансово - господарських операцій на загальну суму 33274566,0 гривень.

В акті перевірки зазначено, що висновки зроблено на підставі наявної інформації в контролюючому органі, а також зібраної в межах організації та проведення цієї перевірки у тому числі представленої платником податків та результати її опрацювання, яка свідчить про умисне діяння направлене на порушення податкового законодавства.

Судом установлено, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та є платником податку на додану вартість, що підтверджено витягом №2126564500558 від 04.08.2021.

Основними видом економічної діяльності позивача за КВЕД-2010 - 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким та газоподібним паливом та подібними продуктами, що підтверджується витягом з ЄДР.

Постановою НКРЕКП №459 від 25.04.2017 позивачу 25.04.2017 надано ліцензію на постачання природного газу на території України.

З метою провадження господарської діяльності з постачання природного газу позивачем укладено з Акціонерним товариством «Укртрансгаз» договір №1807000466 транспортування природного газу від 19.09.2018.

Згідно інформації «Інформаційна платформа постачальників» на сайті ПАТ «Укртрансгаз» ТОВ «Агропромгаз» присвоєно ЕІС код 56X930000000690F.

Таким чином, операції позивача щодо придбання та реалізація природного газу здійснювались у межах основного виду діяльності Товариства та безпосередньо пов`язані з його господарською діяльністю з метою отримання прибутку.

Судом установлено, що згідно з договором купівлі-продажу природного газу №22362/18 від 11.05.2018, укладеним між ТОВ "Інвестпромгаз" (оптовий продавець) та ТОВ "Агропромгаз" (оптовий покупець) оптовий продавець зобов`язався передати у власність оптового покупця природний газ, а оптовий покупець зобов`язався прийняти та оплатити вартість природного газу на умовах договору.

Відповідно до п.п. 3.1.-3.3. оптовий продавець передає Оптовому покупцю газ у фізичних та/або віртуальних точках входу/виходу газотранспортної системи («Пункту приймання-передачі»), визначених Оператором ГТС відповідно до правил Кодексу газотранспортної системи, та розміщених на офіційному веб-сайті Оператора ГТС. Фізичні та\або віртуальні точки входу/виходу, в яких здійснюється приймання-передача газу у відповідному Місці передачі визначаються Сторонами у Додаткових угодах.

З метою оформлення передачі газу від Оптового продавця до Оптового покупця, Оптовий продавець зобов`язується своєчасно надавати Оператору ГТС Акти приймання-передачі Газу та інші документи, що підтверджують зобов`язання Оптового продавця передати Оптовому покупцю, а Оптового покупця прийняти у відповідному Місці передачі визначених в таких документах обсяг Газу на умовах цього Договору.

Право власності на Газ переходить від Оптового продавця до Оптового покупця в пункті передачі Газу з дати підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі газу та комерційного Акту приймання-передачі.

Оптовий покупець купує газ для його подальшої реалізації та не використовує його як паливо або сировину газ, отриманий за договором.

Обсяг газу, що підлягає передачі оптовим продавцем оптовому покупцеві за цим договором у 2018 році складає до 10 000 тис. (десять мільйонів) куб. метрів.

10.10.2018 між ТОВ «Агропромгаз» та ТОВ «Інвестпромгаз» укладена додаткова угода №2 до договору купівлі-продажу природного газу №362/18 від 11.05.2018, згідно якої Сторони передбачили:

-п. 1 Оптовий продавець здійснює передачу Оптовому покупцю в період жовтень 2018року у віртуальній торговій точці (ВТТ) обсяг Газу- імпортного походження за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 - 2 683,000 тис. куб.метрів.

-п.2 Ціна за одну тисячу кубічних метрів газу становить 10 335,00 грн., крім того ПДВ20% - 2067,00 грн. Всього ціна з ПДВ 20% за 1000куб.м складає 12 402,00 грн.

-п.3 Оплата за газ проводиться Оптовим покупцем грошовими коштами на банківський рахунок Оптового продавця до 31.12.2018р.

На підтвердження виконання вказаного договору надано: акти прийому-передачі природного газу від 31.10.2018, за яким ТОВ "Інвестпромгаз" передало, а ТОВ "Агропромгаз" прийняло природний газ у жовтні 2018 року; акти приймання-передачі природного газу від 31.10.2018 у віртуальній торговій точці відповідно до умов Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до умов обігу природного газу, встановлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 (надалі - Кодекс газорозподільних систем), виконання постачання природного газу згідно Додаткової угоди №2 здійснювалось в наступному порядку:

1.Позивач 05.10.2018 надав Філії «Оператор газотранспортної системи України» AT «Укртрансгаз» лист за вихідним № 10-112 з проханням врахувати місячну реномінацію природного газу на жовтень станом на 05.10.2018, до якої додана місячна номінація замовника послуг транспортування від 05.10.2018, Плановий розподіл природного газу на 05.10.2018 та акт приймання-передачі природного газу на ВТТ в ГТС.

Згідно місячної номінації замовника послуг транспортування на 05.10.2018 Позивач заявив отримання на ВТТ (віртуальна торгова точка) входу 56ZE-VTP-0000000 від ТОВ «Інвестпромгаз» 500,000 тис.куб.м природного газу які просив спрямувати на точки виходу - ПАТ «Вінницягаз» в обсязі 450,000 тис.куб.м та на ПАТ «Хмельницьгаз» в обсязі 50,000 тис.куб.м.

Також згідно підписаного з боку позивача та з боку ТОВ «Інвестпромгаз» акту приймання- передачі природного газу у віртуальній торговій точці підтверджено передачу 500,000 тис.куб.м природного газу.

Поданий позивачем акт приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці було зареєстровано Оператором ГТС за №01/10-18/0295.

2.Позивач 08.10.2018 надав Філії «Оператор газотранспортної системи України» AT «Укртрансгаз» лист за вихідним № 10-118 з проханням врахувати місячну реномінацію природного газу на жовтень станом на 09.10.2018, до якої додана місячна номінація замовника послуг транспортування від 09.10.2018, Плановий розподіл природного газу на 09.10.2018 та Акт приймання-передачі природного газу на ВТТ в ГТС.

Згідно Місячної номінації замовника послуг транспортування на 09.10.2018р. Позивач заявив отримання на ВТТ (віртуальна торгова точка) входу 56ZE-VTP-0000000 від ТОВ «Інвестпромгаз» 45,000 тис.куб.м природного газу які просив спрямувати на точки виходу - ПАТ «Вінницягаз» в обсязі 35,000 тис.куб.м та на ПАТ «Хмельницьгаз» в обсязі 10,000 тис.куб.м.

При цьому Оператором ГТС в новій номінації було підтверджено обсяг місячної номінації від 08.10.2018р. з 01.10.2018 по 31.10.2018р. в обсязі 24 450,000 тис.куб.м., тобто враховано 500,000 тис.куб.м, які були отримані Позивачем від ТОВ «Інвестпромгаз» за попередньою Місячною номінацією. На підтвердження чого, Позивач надає електронний лист AT «Укртрансгаз».

Також згідно підписаного з боку Позивача та з боку ТОВ «Інвестпромгаз» акту приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці підтверджено передачу 45,000 тис.куб.м природного газу.

Поданий Позивачем акт приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці було зареєстровано Оператором ГТС за №01/10-18/0296.

3.Позивач 11.10.2018 надав Філії «Оператор газотранспортної системи України» AT «Укртрансгаз» лист за вихідним № 10-121 з проханням врахувати місячну реномінацію природного газу на жовтень станом на 11.10.2018, до якої додана Місячна номінація замовника послуг транспортування від 11.10.2018, Плановий розподіл природного газу на 11.10.2018 та Акт приймання-передачі природного газу на ВТТ в ГТС.

Згідно Місячної номінації замовника послуг транспортування на 11.10.2018р. Позивач заявив отримання на ВТТ (віртуальна торгова точка) входу 56ZE-VTP-0000000 від ТОВ «Інвестпромгаз» 215,000 тис.куб.м природного газу, які просив спрямувати на точки виходу - ПАТ «Вінницягаз» в обсязі 160,000 тис.куб.м, ПАТ «Полтавагаз» в обсязі 35,000 тис.куб.м. та на ПАТ «Хмельницьгаз» в обсязі 20,000 тис.куб.м.

При цьому Оператором ГТС в новій номінації було підтверджено обсяг місячної номінації від 10.10.2018 з 01.10.2018 по 31.10.2018 в обсязі 24 495,000 тис.куб.м., тобто враховано 45,000 тис.куб.м, які були отримані Позивачем від ТОВ «Інвестпромгаз» за попередньою Місячною номінацією. На підтвердження чого Позивачем надано електронний лист AT «Укртрансгаз».

Також згідно підписаного позивачем та ТОВ «Інвестпромгаз» акту приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці підтверджено передачу 215,000 тис.куб.м природного газу.

Поданий позивачем акт приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці було зареєстровано Оператором ГТС за №01/10-18/0297.

4.Позивач 17.10.2018 надав Філії «Оператор газотранспортної системи України» AT «Укртрансгаз» лист за вихідним № 10-124 з проханням врахувати місячну реномінацію природного газу на жовтень станом на 17.10.2018, до якої додана Місячна номінація замовника послуг транспортування від 17.10.2018, Плановий розподіл природного газу на 17.10.2018 та Акт приймання-передачі природного газу на ВТТ в ГТС.

Згідно Місячної номінації замовника послуг транспортування на 17.10.2018 Позивач заявив отримання на ВТТ (віртуальна торгова точка) входу 56ZE-VTP-0000000 від ТОВ «Інвестпромгаз» 988,000 тис.куб.м природного газу, які просив спрямувати на точки виходу - ПАТ «Вінницягаз» в обсязі 470,000 тис.куб.м, ПАТ «Житомиргаз» в обсязі 70,000 тис.куб.м, ПАТ «Полтавагаз» в обсязі 113,000 тис.куб.м, та на ПАТ «Хмельницьгаз» в обсязі 335,000 тис.куб.м.

При цьому Оператором ГТС в новій номінації було підтверджено обсяг місячної номінації від 16.10.2018 з 01.10.2018 по 31.10.2018 в обсязі 34 710,000 тис.куб.м., тобто враховано 215,000 тис.куб.м, які були отримані Позивачем від ТОВ «Інвестпромгаз» за попередньою Місячною номінацією. На підтвердження чого Позивачем надано електронний лист AT «Укртрансгаз».

Також згідно підписаного позивчем та ТОВ «Інвестпромгаз» акту приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці підтверджено передачу 988,000 тис.куб.м природного газу.

Поданий позивачем акт приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці було зареєстровано Оператором ГТС за №01/10-18/0298.

5.Позивач 23.10.2018 надав Філії «Оператор газотранспортної системи України» AT «Укртрансгаз» лист за вихідним № 10-133 з проханням врахувати місячну реномінацію природного газу на жовтень станом на 23.10.2018, до якої додана Місячна номінацію замовника послуг транспортування від 23.10.2018, Плановий розподіл природного газу на 23.10.2018 та Акт приймання-передачі природного газу на ВТТ в ГТС.

Згідно Місячної номінації замовника послуг транспортування на 23.10.2018 Позивач заявив отримання на ВТТ (віртуальна торгова точка) входу 56ZE-VTP-0000000 від ТОВ «Інвестпромгаз» 80,000 тис.куб.м природного газу, які просив спрямувати на точки виходу - ПАТ «Вінницягаз» в обсязі 80,000 тис.куб.м.

При цьому Оператором ГТС в новій номінації було підтверджено обсяг місячної номінації від 22.10.2018 з 01.10.2018 по 31.10.2018 в обсязі 35 698,000 тис.куб.м., тобто враховано 988,000 тис.куб.м, які були отримані Позивачем від ТОВ «Інвестпромгаз» за попередньою Місячною номінацією. На підтвердження чого Позивачем надано електронний лист AT «Укртрансгаз».

Також згідно підписаного з боку Позивача та з боку ТОВ «Інвестпромгаз» акту приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці підтверджено передачу 80,000 тис.куб.м природного газу.

Поданий Позивачем Акт приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці було зареєстровано Оператором ГТС за №01/10-18/0299.

6.Позивач 26.10.2018 року надав Філії «Оператор газотранспортної системи України» AT «Укртрансгаз» лист за вихідним № 10-142 з проханням врахувати місячну реномінацію природного газу на жовтень станом на 26.10.2018, до якої додана Місячна номінацію замовника послуг транспортування від 26.10.2018, Плановий розподіл природного газу на 26.10.2018 та Акт приймання-передачі природного газу на ВТТ в ГТС.

Згідно Місячної номінації замовника послуг транспортування на 26.10.2018р. Позивач заявив отримання на ВТТ (віртуальна торгова точка) входу 56ZE-VTP-0000000 від ТОВ «Інвестпромгаз» 855,000 тис.куб.м природного газу, які просив спрямувати на точки виходу - ПАТ «Вінницягаз» в обсязі 70,000 тис.куб.м, ПАТ «Лубнигаз» в обсязі 380,000 тис.куб.м та ПАТ «Полтавагаз» в обсязі 335,000 тис.куб.м.

При цьому Оператором ГТС в новій номінації було підтверджено обсяг місячної номінації від 25.10.2018 з 01.10.2018 по 31.10.2018 в обсязі 37 578,000 тис.куб.м., тобто враховано 80,000 тис.куб.м, які були отримані Позивачем від ТОВ «Інвестпромгаз» за попередньою Місячною номінацією. На підтвердження чого Позивачем надано електронний лист AT «Укртрансгаз».

Також згідно підписаного з боку Позивача та з боку ТОВ «Інвестпромгаз» акту приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці підтверджено передачу 855,000 тис.куб.м природного газу.

Поданий позивачем акт приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці було зареєстровано Оператором ГТС за №01/10-18/0300.

Аналогічно відповідно до умов обігу природного газу, встановлених Кодексом газорозподільних систем, здійснювалось виконання постачання природного газу згідно Додаткової угоди №2 ТОВ «Інвестпромгаз».

З метою транспортування природного газу ТОВ «Інвестпромгаз» має укладений з ПАТ «Укртрансгаз» договір №1512000802 транспортування природного газу від 17.12.2015, копія якого разом з Актом №10-18-1512000802/ТРК/БЕР від 31.10.2018 подається до цього позову.

Актом №10-18-1512000802/ТРК/БЕР від 31.10.2018 до Договору транспортування природного газу, укладеного між «Укртрансгаз» та ТОВ «Інвестпромгаз» підтверджено використання останнім в жовтні 2018 року потужності на точці входу Берегдароц обсязі 3 532,078 тим.куб.м.

Таким чином, ТОВ «Інвестпромгаз» як Оптовий продавець у жовтні 2018 року було поставлено Позивачу як Оптовому покупцю 2 683,000 тис.куб.м природного газу, що також підтверджується Актом прийому-передачі природного газу від 31.10.2018р. до Договору купівлі- продажу природного газу

Факт передачі природного газу від ТОВ «Інвестпромгаз» до ТОВ «Агропромгаз» у жовтні 2018 року в кількості 2 683,000 тис.куб.м. також підтверджено AT «Укртрансгаз» лист №01/22-5 від 14.01.2022.

За фактом першої події - постачання у жовтні 2018 року природного газу ТОВ «Інвестпромгаз» складено та належним чином зареєстровано податкову накладну №21 від 31.10.2018р. на суму постачання - 33 274 566 грн. в тому числі суму податку на додану вартість - 5 545 761 грн. Сума сплаченого ПДВ включена Позивачем до складу податкового кредиту в Декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018року.

Факт належної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних визнається Відповідачем в Акті перевірки на стор. 17.

Оплата за поставлений в жовтні 2018 року природний газ проведена Позивачем на користь ТОВ «Інвестпромгаз» відповідно до умов договору в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 14.11.2018 № С8-1149, № С8-1150, від 28.11.2018 № С8-1230, від 07.12.2018 № С8-1306, № С8-1308, від 10.12.2018 № С8-1318, № С8-1319, від 13.12.2018 № С8-1338, від 18.12.2018 № С8-1354.

Придбаний у ТОВ «Інвестпрогаз» природний газ Позивачем було поставлено на користь споживачів на підтвердження чого Позивач до позову подає копії договорів з додатковими угодами та актами приймання-передачі природного газу у жовні 2018року, що укладені зі споживачами природного газу, яким поставлено придбаний у ТОВ «Інвестпромгаз» природний газ.

Щодо походження природного газу, який посталено на користь Позивача, останнім направлено запит ТОВ «Інвестпромгаз», яким надано копії наступних документів: рамкового контракту №1 від 23.11.2017 року купівлі-продажу природного газу з АКСПО Трейдінг АГ (Швейцарія); окремого Контракту №01/10/2018 укладеного 29.08.2018 року до Рамкового Контракту №1 від 23.11.2017 року купівлі-продажу природного газу з АКСПО Трейдінг АГ (Швейцарія); додатку №1 укладеного 01.10.2018 року до Рамкового Контракту №1 від 23.11.2017 року купівлі-продажу природного газу А АКСПО Трейдінг АГ (Швейцарія); митної декларації UA903010/2018/018778 щодо митного оформлення природного газу з 01.10.2018 по 10.10.2018 (02-10 жовтня) у кількості 1 137,969 тис.м3 через ПЗРГ Берегдароц; технічного Акту прийому-передачі газу №1 від 10.10.2018 року згідно Рамкового контракту №1від 23.11.2017 року щодо передачі на умовах DAP від АКСПО Трейдінг АГ (Швейцарія) до ТОВ «ІНВЕСТПРОМГАЗ» з 01 жовтня по 10 жовтня 2018 рокув обсязі 12 000 МВт-г еквівалент 1 137 969 м3 природного газу; комерційного Акту прийому-передачі газу №1 від 10.10.2018 року згідно з Рамковим Контрактом №1 від 23.11.2017 року купівлі-продажу природного газу щодо передачі на умовах DAP від АКСПО Трейдінг АГ (Швейцарія) до ТОВ «Інвестпромгаз» з 01 жовтня по 10 жовтня 2018 року в обсязі 12 000 МВт-г еквівалент 1 137 969 м 3 природного газу на загальну вартість 348 330,00 Євро; рахунку від 10.10.2018 №98874574 на оплату 12000 МВт-г поставленого у 10.2018 природного газу на суму 348 330,00 Євро; платіжного доручення в іноземній валюті №141 від 26.10.2018 року на сплату 348 330,00 Євро за природний газ; виписки по рахунку віл 26.10.2018 року; виписка з попереднього місячного загального акту транспортування природного газу через ГВС Берегдароц; митної декларації UA903 010/2018/020215 щодо митного оформлення природного газу з 11.10.2018 по 31.10.2018 (11-31 жовтня) у кількості 2 394,109 тис.м3 через ПЗРГ Берегдароц; технічного Акту прийому-передачі газу №2 від 06.11.2018 року згідно Рамкового контракту №1від 23.11.2017 року щодо передачі на умовах DAP від АКСПО Трейдінг АГ (Швейцарія) до ТОВ «Інвестпромгаз» з Пжовтня по 31 жовтня 2018 року в обсязі 25 250 МВт-г еквівалент 2 394 109 м3 природного газу; комерційного Акту прийому-передачі газу №2 від 06.11.2018 року згідно з Рамковим Контрактом №1 від 23.11.2017 року купівлі-продажу природного газу щодо передачі на умовах DAP від АКСПО Трейдінг АГ до ТОВ «Інвестпромгаз» з 11 жовтня по 31 жовтня 2018 року в обсязі 25 250 МВт-г еквівалент 2 394 109 м3 природного газу на загальну вартість 705 245,25 Євро; рахунку від 06.11.2018 №98874575 на оплату 25 250 МВт-г поставленого у 10\2018 природного газу на суму 705 245,25 Євро; платіжного доручення в іноземній валюті №141 від 15.11.2018 року на сплату 705 244,25 Євро за природний газ; виписки по рахунку від 15.11.2018; місячного загального акту транспортування природного газу через ГВС Берегдароц; договору №1512000802 транспортування природного газу від 17.12.2015; акту №10-18-1512000802/ТРК/БЕР від 31.10.2018, укладеного між AT «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газотранспортної системи України» та ТОВ «Інвестпромгаз» щодо замовленої потужності в жовтні 2018 року у точці входу/виходу Берегдароц в загальному обсязі 3 532,078тис.м.3; сертифікат якості газу, поставленого по ПЗРГ Берегдароц в жовтні 2018 року.

Вказані документи підтверджують фактичний рух товару на адресу ТОВ «Інвестпромгаз» та в подальшому, в тому числі, на адресу позивача.

При цьому, посилання податкового органу на відсутність задекларованого придбання (походження) імпортованого природного газу у кількості 2 683,0 тис.куб.м. у жовтні 2018 року для подальшої реалізації його в адресу ТОВ «Агропромгаз» та відповідної кількості в адресу інших постачальників є неприйнятним, оскільки з наданих ТОВ «Інвестпромгаз» митних декларацій та актів приймання-передачі природного газу вбачається, що природний газ надходив на територію України трубопроводним транспортом в період 01-31 жовтня 2018 року.

Згідно п.2.2. Рамкового контракту №1 від 23.11.2017 року купівлі-продажу природного газу з АКСПО Трейдінг АГ (Швейцарія), на підставі якого ТОВ «Інвестпромгаз» здійснено імпортування природного газу, Продавець виконує свої зобов`язання з постачання природного газу відповідно до умов цього Контракту шляхом забезпечення наявності природного газу в пункті постачання в щоденних договірних обсягах, номінованих Продавцем згідно зі статтею 4. Право власності та всі ризики, пов`язані з природним газом, відібраним Покупцем, переходять від Продавця до Покупця в пункті постачання. Сторони оформлюють в установленому статтею 8 порядку та надають одна одній відповідні технічні та комерційні документи, необхідні для митного оформлення природного газу як це зазначено в цьому контракті.»

Згідно з п.8.1 Рамкового контракту №1 від 23.11.2017 року купівлі-продажу природного газу з АКСПО Трейдінг АГ (Швейцарія), кожного місяця протягом договірного періоду оператор магістральної системи та/або оператор кінцевої магістральної системи не пізніше 6 числа місяця, наступного за місяцем постачання, надають сторонам загальний місячний звіт про розподіл, в якому вказані щодобові обсяг, надані Продавцем та відібрані Покупцем щодо кожного місяця постачання у відповідному пункті постачання.

Згідно Окремого контракту №01/10/2018 укладеного 29 серпня 2018 року до Рамкового контракту №1 від 23.11.2017 року купівлі-продажу природного газу з АКСПО Трейдінг АГ (Швейцарія) пунктом постачання визначено точка з`єднання Берегдароц на угорському/українському кордоні.

Придбаний ТОВ «Інвестпромгаз» імпортний природний газ було в повному обсязі З 532,078 тис.м3 транспортовано АТ «Укртрансгаз» в особі філії «Оператор газотранспортної системи України» в жовтні 2018 року через точку входу/виходу газотранспортної системи Берегдароц, що підтверджується складеним останнім актом замовленої (договірної) потужності №10-18-1512000802/ТРК/БЕР від 31.10.2018 року.

Таким чином з зазначених документів вбачається, що в період 01-31 жовтня 2018 року ТОВ «Інвестпромгаз» було імпортовано на підставі Рамкового контракту №1 від 23.11.2017 року купівлі-продажу природного газу з АКСПО Трейдінг АГ (Швейцарія) та укладеного до нього Окремого Контракту №01/10/2018 укладеного 29.08.2018 року в точку входу/виходу газотранспортної системи Берегдароц природний газ в загальній кількості 3 532,078 тис.м3, що оформлено двома митними деклараціями: на 1 137,969 тим.м3 та на 2 394,109 тис.м3.

Оскільки згідно умов укладеного Рамкового контракту №1 від 23.11.2017 року купівлі- продажу природного газу з АКСПО Трейдінг АГ (Швейцарія) та укладеного до нього Окремого Контракту №01/10/2018 укладеного 29.08.2018 року визначено, що ТОВ «Інвестпромгаз» набуває право власності на поставлений Продавцем природний газ з моменту надходження такого природного газу в точку входу/виходу газотранспортної системи Берегдароц, то ТОВ «Інвестпромгаз» мало всі повноваження власника придбаного природного газу здійснити його відчуження на користь Товариства незалежно від виконання своїх зобов`язань зі сплати митних платежів.

Враховуючи зазначене вище та той факт, що поставка з боку ТОВ «Інвестпромгаз» природного газу на всіх ланцюгах підтверджувалось AT «Укртрансгаз», як відповідальною особою згідно Кодексу газотранспортної системи, висновки Відповідача про отримання Позивачем природного газу на безоплатній основі від невстановлених осіб є безпідставними.

Також суд не бере до уваги посилання відповідача на інформацію Головного управління ДПС в Запорізькій області №9680/7/08-01-07-07-09 від 09.12.2021 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві №22970/7 від 10.12.2021) відносно ТОВ «Інвестпромгаз» в частині встановлення правочинів між ТОВ «Інвестпромгаз» з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2017 по 28.10.2020, які встановлені відповідно АС «Податковий блок» здійснені без мети настання реальних наслідків; не підтвердження взаємовідносин з контрагентами-постачальниками за період з 01.01.2017 по 28.10.2020 і неможливістю підтвердження операцій з реалізації товарів (робіт, послуг) в адресу контрагентів-покупців за період з 01.01.2017 по 28.10. 2020.

Зокрема, суд зазначає, що станом на грудень 2021 року повноваження органів управління ТОВ «Інвестпромгаз» були припинені, а призначений судом арбітражний керуючий здійснював свою діяльність в м. Києві у зв`язку з відкриттям провадження в господарській справі № 908/2095/20 про банкрутство ТОВ «Інвеспромгаз».

Враховуючи зазначені факти, посилання Відповідача в Акті перевірки на податкову інформацію Головного управління ДПС в Запорізькій області не може бути підставою для заперечення факту постачання ТОВ «Інвестпромгаз» природного газу на адресу Позивачем в період - жовтень 2018року.

Посилання відповідача, що під перевірки не надано підтвердження щодо фактичного походження природного газу, зокрема, відповідних сертифікатів (посвідчень) якості та відповідності вимогам ГОСТу імпортованого природного газу та інших документів щодо походження, судом також не беруться до уваги, оскільки перевірка якості газу відбувається при прийманні природного газу до магістральних газопроводів ПАТ «Укртрансгаз» в обов`язковому порядку з наданням лише імпортеру та транспортуючій Компанії сертифікату якості газу. Позивачем було отримано від контрагента копію такого сертифікату, яку долучено до матеріалів справи.

Таким чином, Позивач отримував природний газ з газопроводу, який вже був сертифікований та якість якого перевірена ПАТ «Укртрансгаз» під час надходження до газопроводу.

Також суд наголошує, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення інших субпідрядників (працівників чи організацій) є можливим за умовами укладених між позивачем і вказаними вище контрагентами договорів.

При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Аналогічний правовий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 16.04.2019 у справі №804/6909/17 та від 21.02.2020 у справі №815/253/16.

З огляду на викладене вище, вбачається, що висновки податкового органу в акті перевірки від 24.12.2021 № 94409/26-15-07- 02-01-17/34603822 є безпідставними та необґрунтованими, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.02.2022 року №00056150702 та від 04.02.2022 № 00056160702.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд доходить висновку про задоволення позову.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 24 810,00 грн, сплачений відповідно до платіжного доручення № С8-533 від 06.10.2022, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромгаз" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.02.2022 року №00056150702.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.02.2022 № 00056160702.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромгаз" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 58, код ЄДРПОУ 34603822) судовий збір у розмірі 24 810,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 12 липня 2024 року.

Суддя Кочанова П.В.