Рішення

від 12.07.2024 по справі 320/42535/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2024 року № 320/42535/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙБУДМАРКЕТ» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙБУДМАРКЕТ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної № 3133 від 14.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.08.2023 № 9305211/39926609;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса 04053. м. Київ, Львівська пл.8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3133 від 14.07.2023 датою її фактичного отримання, а саме: 28.07.2023;

- стягнути пропорційно з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393. адреса: 04053. м. Київ. Львівська площа, буд. 8) та з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797, адреса: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго,5а) на користь ТОВ «АЙБУДМАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 39926609, адреса: 08203, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Северинівська, 105-0, к. 4) понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що для реєстрації спірної податкової накладної подано до податкового органу увесь перелік первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій, передбачених чинним законодавством України.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та вказав, що під час перевірки реальності здійснення господарської операції по податковій накладній, поданих позивачем на реєстрацію, контролюючим органом встановлено відсутність первинних документів. Відповідачем наголошено, що обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку, а зміст вказаних документів не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарських операцій, з огляду на що оскаржувані рішення є обґрунтованими та не підлягають скасуванню.

У відповіді на відзив позивач наголошував на необґрунтованості аргументів відповідача та протиправності прийнятого рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивачем та ТОВ «Енерго-Сила» укладено договір поставки № 01/03/232АМБ від 01.03.2023.

На виконання вказаного договору позивачем було поставлено товар, на підставі чого на ім`я контрагента позивачем складено податкову накладну № 133 від 14.07.2023 та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

28.07.2023 позивачем отримано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки обсяг постачання товару/послуг 3816 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено, що показник D=3,4823%, Р=835021,45. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивачем направлено повідомлення № 3133 від 01.08.2023, до якого долучено пояснення з пакетом документів, а саме: договір № 01/03/23 від 01.03.2023, договір № 1 від 20.10.2022, рахунок № 12516 від 14.07.2023, платіжне доручення № 66 від 14.07.2023, видаткову накладну №7835 від 12.07.2023, податкову накладну № 3133 від 14.07.2023, рахунок № 84, №85 від 26.05.2023, платіжні доручення № 3948 від 06.05.2023, № 4370 від 13.06.2023, №4272 від 07.06.2023, № 4199 від 05.06.2023, № 4106 від 31.05.2023, № 4049 від 30.05.2023, № 4007 від 09.05.2023.

Рішення відповідача від 04.08.2023 №9305211/39926609 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 3133 від 14.07.2023, оскільки платником податків подано документи, які складені з порушенням законодавства, в частині додаткової інформації зазначено, що відсутня заявка на товар відповідно до умов договору, відсутнє підтвердження виконання умов для маркетингових виплат та відсутні підтвердження наявності складських приміщень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №1165), які застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин.

Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

За змістом пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Положеннями пункту 10 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком №3 до Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого з-поміж критеріїв визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно ж до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок №520), зокрема його пунктів 4 та 5, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пунктів 9 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В контексті встановлених обставин, суд зазначає, що сталою є практика, відповідно до якої, чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

В ході судового розгляду справи, суд встановив, що позивачем подано до контролюючого органу пояснення разом із копіями документів, достатніми на його думку, на підтвердження реальності господарської операції з контрагентом ТОВ Енерго-Сила.

Проте, у спірному рішенні підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: відсутність заявки на товар відповідно до умов договору, відсутність підтвердження виконання умов для маркетингових виплат, відсутні підтвердження наявності складських приміщень.

Форма такого рішення (бланк) передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування через ненадання платником податку копій документів, то документи, які не було надано мають бути підкреслені, проте спірне рішення Комісії містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 4 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.

Таким чином, аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинні містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Відповідач-2 у своєму рішенні жодної позиції не підкреслив, тобто чітко не вказав якого документа йому не вистачає для висновку про реальність господарської операції.

Вказані обставини не були спростовані відповідачами під час судового розгляду справи.

Так, Верховний Суд, зокрема, у постановах від 19.07.2023 у справі № 420/7850/22, від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, від 16.09.2022 у справі № 380/7736/21 дійшов висновку, який є застосованим у цій справі, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04.12.2018 у справі №821/1173/17.

Під час розгляду справи відповідач-2, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у м. Києві документів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Ураховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірних податкових накладних підтверджують зазначені у них даних та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи наведене, наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 04.08.2023 № 9305211/39926609.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3133 від 14.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає, що відповідно до підпункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Пунктом 28 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 19 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно пункту 20 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Втім, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив про те, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем пояснення та документи складено з дотриманням вимог законодавства. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №3133 від 14.07.2023, що складена позивачем, датою її подання на реєстрацію, тобто 28.07.2023.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 648,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 9371 від 14.11.2023. Враховуючи задоволення позову, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 2 648,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань призначених для ГУ ДПС у м. Києві, оскільки саме комісією регіонального рівня прийняте оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в реєстрі.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙБУДМАРКЕТ» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної № 3133 від 14.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.08.2023 № 9305211/39926609.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса 04053. м. Київ, Львівська пл.8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3133 від 14.07.2023 датою її фактичного отримання, а саме: 28.07.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ 44096797, адреса: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙБУДМАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 39926609, адреса: 08203, Київська область, м. Ірпінь, вул. Северинівська, 105-0, к.4) судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12 липня 2024 року.

Суддя Кочанова П.В.