Рішення

від 12.07.2024 по справі 380/10330/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2024 рокусправа № 380/10330/24Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер-Л»

до Головного управління ДПС у Львівській області

про визнання протиправним і скасування рішення

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом Головного управління ДПС у Львівській області у якому заявлено позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.02.2024 за №5459/13-01-07-10.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Юпітер-Л» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операції з експорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 05.09.2022 № І-05/09/22. За результатами зазначеної перевірки складено акт Головного управління ДПС у Львівській області від 24.01.2024 № 2558/13-01-07-10/40835929 та встановлено порушення частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VI1I «Про валюту і валютні операції» (далі також Закон № 2473), пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі також Постанова НБУ № 18) у частині порушення граничного строку розрахунку, встановленого Національним банком України, за операцією ТОВ «Юпітер-Л» з експорту товару за зовнішньоекономічним контрактом від 05.09.2022 № I 05/09/22 на суму 11705,00 фунтів стерлінгів. На підставі висновків Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 14.02.2024 № 5459/13-01-07-10, яким нараховано позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 472 852,62 гривні.

Позивач вказує, що на виконання умов експортного контракту від 05.09.2022 № 1-05/09/22, укладеного з TOP KITCHEN (М) LIMITED (Великобританія), ТОВ «Юпітер-Л» здійснено експорт каструль з кришками в наборах (код товару 7323930000) на суму 11705,00 фунтів стерлінгів згідно з митною декларацією від 25.09.2022 № UA209170/2022/074727. TOP KITCHEN (M) LIMITED направила лист TOB «Юпітер-Л» 20.11.2022 в якому проінформував, що не може здійснити оплату згідно з договором №1-05/09/22 від 5 вересня 2022 року (контракт), з огляду на те, що банк, який обслуговує компанію (LLOYDSBANK), відхилив транзакцію через військові дії в Україні.

Позивач стверджує, що обмежувальні/забороняючі заходи, військова агресія російської федерації проти України, введення воєнного стану - підпадають під визначення форс-мажорних обставин. Контролюючим органом не враховано, що TOP KITCHEN (М) LIMITED не могло переказати кошти ТзОВ «Юпітер-Л» у зв`язку із форс-мажорними підставами, що склались.

Позивач наполягає, що дія норми п. 69.9 Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України поширюється на правовідносини, які випливають з Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VІІІ, адже контроль за дотриманням строків розрахунків в іноземній валюті покладено саме на контролюючі органи.

Позивач просить суд враховувати довідку про підтвердження форс-мажорних обставин по експортному контракту від 05.09.2022 № І-05/09/22, укладеному з ТОР KITCHEN (М) LIMITED (Великобританія), що підтверджує форс-мажорні обставини під час здійснення перевірки, з огляду на те, що у вказаних правовідносинах норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних документів лише часом проведення податкової перевірки, а платник податків може довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що на виконання умов експортного контракту від 05.09.2022 № 1-05/09/22, укладеного з TOP KITCHEN (M) LIMITED (Великобританія), ТОВ "Юпітер-Л" здійснено експорт каструль з кришками у наборах (код товару 7323930000) на суму 11705,00 фунтів стерлінгів згідно з митною декларацією від 25.09.2022 № UA209170/2022/074727. Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (із внесеними змінами,), з урахуванням вимог п.142 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (із внесеними змінами), граничний строк розрахунків за даною експортною операцією становить 23.03.2023 року. На порушення вимог ч.2 ст.13 Закону № 2473-VII, з урахуванням п.142 Постанови НБУ № 18, станом на 17.01.2024 грошові кошти в сумі 11 705,00 фунтів стерлінгів на валютний рахунок ТОВ "Юпітер-Л" не надійшли. Кількість днів прострочення 300.

Відповідач звертає увагу, що підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) (абзац другий частини 6 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». ТОВ "Юпітер-Л" до перевірки не представлено відповідної довідки про підтвердження форс-мажорних обставин по експортному контракту від 05.09.2022 № 1-05/09/22, укладеному з TOP KITCHEN (M) LIMITED (Великобританія).

Відповідач вказує, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким засвідчено форс-мажорні обставини: військову агресію російської федерації проти України, є документом загального інформаційного характеру, а тому цей лист не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень статті 14 Закону України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб`єкта господарювання у конкретному зобов`язанні. ТОВ «Юпітер-Л» не доведено, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною, настання якої призвело до порушення граничного строку розрахунку, встановленого НБУ, за операцією з експорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 05.09.2022 № 1-05/09/22.

Щодо посилань позивача на заборону нарахування пені в період дії карантину, відповідач стверджує, що вимоги абзацу одинадцятого пункту 52 і підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не поширюються на відносини, які регулюються Законом України «Про валюту і валютні операції».

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 17.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Дослідивши заяви по суті справи та оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

ТОВ «Юпітер-Л» (Постачальник) укладено контракт від 05.09.2022 № І-05/09/22, з нерезидентом TOP KITCHEN (М) LIMITED (Великобританія) (Покупець), на поставку товарів. Реквізити нерезидента: TOP KITCHEN (М) LIMITED, bridge road southall ub2 4 bd, LONDON. ENGLAND, контракт від 05.09.2022 № 1-05/09/22. LLOYDS BANK, IBAN GB45LOYD30966431273763, BIC: LOYDGB2I085.

За умовами контракту постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах, визначених у цьому контракті. Товар поставляється згідно з умовами поставки FCA Одеса, умови можуть змінюватися та визначатися даними які прописані в інвойсі. Сторони домовилися, що дані поставки вказані в інвойсі мають перевагу над цим контрактом.

Валютою цього контракту є GBP фунт стерлінгів.

Згідно умов контракту за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим контрактом, Покупець відшкодовує Постачальнику завдані своїми діями збитки у повному обсязі. В разі прострочення Покупцем оплати за цим контрактом встановляється пеня у розмірі І (одного) відсотка від несплаченої суми за кожний день прострочення до моменту її повного погашення. У разі прострочення Покупцем оплати за цим контрактом, крім сплати пені у розмірі 1 (одного) відсотка. Покупець на вимогу Постачальника зобов`язаний повернути отриманий ним, неоплачений товар.

На виконання умов експортного контракту від 05.09.2022 № 1-05/09/22, укладеного з TOP KITCHEN (М) LIMITED (Великобританія), ТОВ «Юпітер-Л» здійснено експорт каструль з кришками у наборах (код товару 7323930000) на суму 11705,00 фунтів стерлінгів згідно з митною декларацією від 25.09.2022 № UA209170/2022/074727.

TOP KITCHEN (M) LIMITED направив лист TOB «Юпітер-Л» 20.11.2022, в якому проінформував, що не може здійснити оплату згідно з Договором №1-05/09/22 від 5 вересня 2022 року (контракт), оскільки банк, який обслуговує компанію (LLOYDSBANK), відхилив транзакцію через військові дії в Україні, запропонував продовжити терміни оплати з 90 (дев`яноста) днів до 180 (сто вісімдесяти) днів та укласти відповідну додаткову угоду до Договору, або сплатити заборговану суму готівкою за умови, що кошти будуть отримані представником JUPITER-L у офісі, розташованому за адресою Bridge Road Southall ub2 4bd, Лондон, Великобританія.

05.12.2022 ТзОВ «Юпітер-Л» та TOP KITCHEN (М) LIMITED уклали додаткову угоду № 1 до контракту № 1-05/09/22 від 05.09.2022, згідно якої сторони погодилися продовжити термін оплати за контрактом № 1-05/09/22 від 05.09.2022; до пункту 2.3 Контракту внесено наступні зміни: « 2.3 Постачальник надсилатиме рахунки Покупцеві електронною поштою. Покупець перераховує суму рахунка-фактури, як післяоплату за товар, на банківський рахунок Постачальника протягом 180 (сто вісімдесят) календарних днів після того, як товар був доставлений Покупцеві».

На підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 10.01.2024 № 130-ПП "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" та направлень на перевірку від 10.01.2024 № 164 і № 165, головними державними інспекторами відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно із п.п.19-1.1.4. п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.п.82.2 ст.82, п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із внесеними змінами), проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер-Л" (скорочене найменування ТОВ "Юпітер-Л", код ЄДРПОУ 40835929) з питань дотримання вимог валютного законодавства по експортному зовнішньоекономічному контракту від 05.09.2022 № 1-05/09/22 (дата здійснення операції - 25.09.2022), згідно з отриманою інформацією Національного банку України про виявлені агентами валютного нагляду (AT "Райффайзен банк Аваль", МФО 305299) факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.04.2023, яка надається згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (із внесеними змінами, далі - Постанова НБУ№ 7).

За результатами перевірки оформлено Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер-Л" (код ЄДРПОУ 40835929) з питань дотримання вимог валютного законодавства по експортному зовнішньоекономічному контракту від 05.09.2022 № 1-05/09/22 (дата здійснення операції - 25.09.2022)» від 24.01.2024 № 2558/13-01-07-10/40835929.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Юпітер-Л» вимог ч.2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (із внесеними змінами), з урахуванням п.142 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (із внесеними змінами), в результаті чого допущено порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по експортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 05.09.2022 № 1-05/09/22, укладеним ТзОВ «Юпітер-Л» з TOP KITCHEN (М) LIMITED (Великобританія), в частині ненадходження грошових коштів за експортовану продукцію.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2024 року № 5459/13-01-07-10, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Юпітер-Л» за період з 24.03.2023 по 17.01.2024 нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 472 852,62 гривні.

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає про таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі -ПК України).

Відповідно до пп. 19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків;

застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018.

Особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями, зокрема, з експорту товарів регламентується відповідно до статті 13 Закону № 2473-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до пункту 14-2 Постанови Правління НБУ від 24.08.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (ч. 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Частиною 6 статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до вимог статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР від 02.12.1997 торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Суд звертає увагу, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Як вбачається із вищенаведеного, обмежувальні/забороняючі заходи, військова агресія російської федерації проти України, введення воєнного стану підпадають під визначення форс-мажорних обставин.

Торгово-промислова палата України (далі ТПП України) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України було розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 817/139/18 виснував, що доказами форс-мажорних обставин є будь-які докази за умови їх належності та допустимості, проте у відносинах щодо дотримання валютного законодавства єдиним доказом настання форс-мажору (обставини непереборної сили) є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Суд встановив, що контролюючим органом за порушення вимог ч.2 ст. 13 Закону № 2473-VIII нараховано позивачеві пеню у розмірі 472 852,62 гривні.

Згідно з абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX підпункт 14.1.162 Податкового кодексу України викладено в наступній редакції: «пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Згідно підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до норм п.п. 54.3.3. п.54.3. статті 54 Податкового кодексу України, Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею. Відтак, пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відповідні висновки зроблені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 лютого 2024 року у справі №420/1538/23 (адміністративне провадження № К/990/31125/23). Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 28 березня 2024 року по справі № 380/17879/22, від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З врахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної зокрема, у постанові від 15.02.2024 у справі №420/1538/23, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не застосовано до спірних правовідносин абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та, як наслідок, протиправно нараховано пеню під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

За наведених фактичних обставин справи, у контролюючого органу були відсутні підстави для нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Юпітер-Л» за період з 24.03.2023 по 30.06.2023, у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 06.05.2022 року у справі №826/14188/16, наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень (зокрема, помилкового розрахунку суми податкового зобов`язання) вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства є визнання такого акта частково протиправним, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оскаржуваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Якщо помилкове нарахування сум податкового зобов`язання відбулося у зв`язку з порушенням нормативних вимог як платником так і контролюючим органом, то податкове повідомлення рішення не може бути визнано протиправним і скасовано у будь-якій частині. У цьому випадку контролюючий орган ще не визначив в установленому порядку дійсний податковий обов`язок зі сплати земельного податку. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість акта індивідуальної дії, що визнається протиправним і скасовується, інше рішення, яке б відповідало закону, а також давати вказівки, що б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, внаслідок безпідставного не застосування до спірних правовідносин абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідач невірно визначив позивачу грошове зобов`язання щодо нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14.02.2024 № 5459/13-01-07-10. Оскільки нарахування (перерахування) пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності не відноситься до компетенції суду, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення належить скасувати повністю.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач позовні вимоги не спростував.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 6 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 14.02.2024 за №5459/13-01-07-10.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (адреса: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ: 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер-Л» (адреса: 80522, Львівська обл., Золочівський р-н., с. Заводське, вул. Адамівська, 6, ЄДРПОУ: 40835929) 5674,23 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна