Справа № 420/17907/24
У Х В А Л А
11 липня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд
у складі
головуючого судді Скупінської О.В.,
при секретарі Левченко А.О,
за участю
представника позивача Гранкіної А.В.,
представника відповідача Олійник В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про призначення судової експертизи у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХОВИК-97» до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 07.06.2024 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХОВИК-97» до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного МУ ДПС по роботі з великими платниками податків № 082340701 від 26.02.2024, яким встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 43631832,00 грн та № 083340701 від 26.02.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 108827182 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 27206795,50 грн, а всього на суму 179665 809,50 грн.
Ухвалою судді від 12.06.2024 прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХОВИК-97»; відкрито провадження у адміністративній справі. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 03 липня 2024 року.
25.06.2024 до суду (вх.№ 24780/24) від представника позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи бухгалтерського та податкового обліку для дослідження чого необхідні спеціальні знання та доручити її проведення експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Заявник просить суд поставити на вирішення експерта наступні питання:
1.Чи підтверджуються документально фінансово-господарські операції з придбання ТОВ «ШЛЯХОВИК-97» у ТОВ «ЦЕНТР НАФТА ТОРГ» та ТОВ «ЛАРІ-МАР» нафтопродуктів (в асортименті) за договорами поставки №3003/3-21 від 30.03.2021 та №19/04 від 19.04.2021 у травні 2021 року, за якими у ТОВ «ШЛЯХОВИК-97» сформовано податкового кредиту на загальну суму 152459014 грн?
2.Чи підтверджується документально використання ТОВ «ШЛЯХОВИК-97» у виробничій діяльності Товариства нафтопродуктів (в асортименті), придбаних у травні 2021 року у ТОВ «ЦЕНТР НАФТА ТОРГ» та ТОВ «ЛАРІ-МАР» договорами поставки №3003/3-21 від 30.03.2021 та №19/04 від 19.04.2021?
3.Чи підтверджується документально реалізація ТОВ «ШЛЯХОВИК-97» нафтопродуктів (в асортименті), придбаних у травні 2021 року у ТОВ «ЦЕНТР НАФТА ТОРГ» та ТОВ «ЛАРІ-МАР» нафтопродуктів (в асортименті) за договорами поставки №3003/3-21 від 30.03.2021 та №19/04 від 19.04.2021?
4.Чи підтверджуються документально висновки, викладені у Акті документальної позапланової перевірки №72/34-00-07-01/03446334 від 15.02.2024 щодо заниження ТОВ «ШЛЯХОВИК-97» від`ємного значення з ПДВ, відображеного у рядку 21 податкової декларації з ПДВ за травень 2021 року на суму 43631832 грн та заниження позитивного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту поточного звітного періоду, відображеного у рядку 18 податкової декларації з ПДВ за травень 2021 року на суму 108827182 грн?
До вказаного клопотання заявник надав первинні документи ТОВ «ШЛЯХОВИК-97».
03.07.2024 у підготовчому засіданні оголошення перерву до 11.07.2024 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території міста Одеси.
У підготовчому засіданні 03.07.2024 та 11.07.2024 представник позивача на задоволенні клопотання наполягала, а представник відповідача просила суд вказане клопотання залишити без розгляду.
Так, в обґрунтування підстав для залишення клопотання без розгляду відповідач зазначає, що відповідно до ч.1 ст.115 КАС України, суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Згідно з ч.2 ст.116 КАС України, за подання до суду заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
До заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу (ч.3 ст.116 КАС України).
Як вказує відповідач до клопотання про проведення експертизи не надано доказів сплати судового збору, що є підставою для залишення його без розгляду.
Щодо вказано клопотання відповідача суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Особливості визначення шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами та/або рішеннями, зазначеними у частині першій статті 266-1 цього Кодексу, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (ч.1 ст.77 КАС України).
В свою чергу, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим (ч.1 ст.114 КАС України).
З наведених положень КАС України вбачається, що подання й збирання доказів та забезпечення доказів є окремими самостійними процесуальними інститутами.
Суд звертає увагу, що клопотання позивача про від 25.06.2024 (вх.№ 24780/24) про призначення експертизи подане не з метою забезпечення доказів, що власне вбачається з клопотання, а відтак застосування до нього вимог, що визначені ч.ч.2, 3 ст.116 КАС України є безпідставним.
На підставі викладеного суд відмовляє відповідачу у залишенні заяви про призначення експертизи без розгляду.
При розгляді заяви про призначення судової експертизи по справі, суд виходить з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Згідно ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Частиною 1 ст.101 КАС України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 101 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Таким чином, за змістом вищенаведених норм, судова експертиза призначається лише у разі потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли суд самостійно не може знайти відповідь на певні питання, а висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Тобто, призначення експертизи є диспозитивним правом суду виключно коли для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання.
Разом з тим, статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що поставлені у клопотанні про призначення судової експертизи питання не відповідають основним завданням економічної експертизи, а є обставинами, які має з`ясувати саме суд при розгляді даної справи.
Звертаючись з клопотанням про призначення експертизи, позивачем до суду не надано жодних доказів наявності обставин, які б підтверджували той факт, що обставини, з приводу яких між сторонами виник спір, не можуть бути встановлені без проведення судової експертизи.
Отже, позивачем не доведено достатніх аргументів щодо доцільності призначення судової економічної експертизи та наявності виключних правових підстав для її проведення.
Більш того, дослідивши зміст питань, які поставлені на вирішення експертизи, суд зазначає таке.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено поняття судової експертизи як дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.
Відповідно до п.п. 1.2.3 п. 1.2 Інструкції № 53/5 одним із основних видів експертиз з економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
Згідно з п. 1.1 Науково-методичних рекомендацій основними завданнями експертизи документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності є визначення:
- документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів на підприємствах, в установах, організаціях і їх структурних підрозділах (далі - підприємство) періоду їх утворення;
- документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, основних засобів, надання послуг;
- документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з основними засобами, товарно-матеріальними цінностями, грошовими коштами, цінними паперами та іншими активами;
- документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат;
- документальної обґрунтованості, задекларованої платником податку бази оподаткування податком на прибуток підприємств, та суми податку, що підлягає сплаті за певний звітний період, визначеної органом податкового контролю;
- документальної обґрунтованості формування платником податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті, та суми податку на додану вартість, заявленої до бюджетного відшкодування;
- документальної обґрунтованості окремих елементів податків та зборів, визначених платником у відповідних деклараціях (розрахунках, звітах).
У свою чергу, п. 1.2 Науково-методичних рекомендацій визначено орієнтовний перелік вирішуваних зазначеною експертизою питань.
З аналізу наведених положень встановлено, що до завдань судової експертизи не відносяться питання документального підтвердження результатів перевірок контролюючих органів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність необхідності проведення такої експертизи в межах розгляду даної справи, оскільки, по-перше, поставлені на розгляд питання є питаннями правового характеру, що вказує на відсутність необхідності спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, а по-друге, до завдань судової експертизи не відносяться питання документального підтвердження результатів перевірок контролюючих органів.
Відповідно до ч.1 ст.103 КАС України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі) (ч.3 ст.103 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.105 КАС України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, визначеними цим Кодексом для витребування доказів (ч.3 ст.103 КАС України).
Тобто судом, відповідно до положень частин першої, третьої статті 105 КАС України, вчиняються необхідні дії з метою збирання матеріалів для експертизи.
До експертної установи надається обсяг оригіналів документів, акумульований шляхом витребовування та долучення документів до справи, з урахуванням позицій її учасників.
Отже, оскільки суд прийшов до висновку про відсутність підстав для призначення експертизи у даній справі за клопотанням ТОВ «ШЛЯХОВИК-97» від 25.06.2024 (вх.№ 24780/24), судом не вчинялись дії з метою збирання матеріалів для експертизи, суд вважає за необхідне матеріали, додані до клопотання про призначення експертизи повернути заявнику без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлення в процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.
П`ятий апеляційний адміністративний суд неодноразово вказував, що вказане судове рішення (ухвала про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи) не входить до переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду (від 25.10.2022 у справі № 420/2309/21 та ін.)
Відповідно до приписів ст.294 КАС України, ухвала про повернення додатків до клопотання, у задоволення якого було відмовлено, не підлягає оскарженню також як й не підлягає оскарженню відмова у задоволенні клопотання про залишення заяви без розгляду.
Керуючись ст.72, 101, 102, 294, 295 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про залишення клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХОВИК-97» від 25.06.2024 (вх.№ 24780/24) про призначення судової експертизи без розгляду відмовити.
У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХОВИК-97» від 25.06.2024 (вх.№ 24780/24) про призначення судової експертизи відмовити.
Додатки до клопотання від 25.06.2024 (вх.№ 24780/24) (окрім доказів направлення клопотання відповідачу) повернути товариству з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХОВИК-97» без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 12.07.2024.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2024 |
Оприлюднено | 15.07.2024 |
Номер документу | 120346611 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Скупінська О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні