Рішення від 12.07.2024 по справі 500/1996/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1996/24

12 липня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі, головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн" до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Закарпатської митниці (далі відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2023/000174/1 від 10.10.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації №UA305160/2023/000101.

Позов обґрунтовано тим, що між позивачем (покупцем) та компанією Aurora Trading Solutions GmbH (продавцем, Австрія) укладено контракт №1-2023 від 17.04.2023 на поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції. На виконання контракту Товариством у жовтні 2023 року імпортовано на митну територію України папір цигарковий (три позиції товару). З метою митного оформлення ввезеного на територію України товару уповноваженим представником Товариства подано до Закарпатської митниці електронну митну декларацію (далі МД) №UA305160/2023 з документами на підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору.

Проте митний орган прийняв спірне рішення, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України (далі - МК України), за основу для обрахунку митної вартості товару відповідач взяв інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено, на рівні 2,9886 євро/кг.

Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. Жодних розбіжностей у документах, поданих для митного оформлення і які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не було, а тому у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів.

У рішенні вказано про розбіжності у поданих до митного оформлення документах стосовно умов поставки. Позивач звертає увагу, що товар отриманий відповідно до укладених та підписаних документів з компанією Aurora Trading Solutions GmbH, всі інші документи надані на підтвердження ціни саме за даним контрактом. Товариство не може надати будь-які інші документи, крім тих, що надала компанія продавець. Товариство не має прямого контракту з виробником товару, товар отримувався на умовах зазначених у специфікації.

Позивач наводить висновки Верховного Суду та вказує, що митним органом не взяті до уваги заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та безпідставно визнано неповними та/або недостовірними дані про товар, у тому числі, належним чином не обгрунтовано невірне визначення митної вартості товару.

Визначаючи митну вартість за резервним методом, відповідач не зазначив, з яких підстав до порівняння було обрано відповідну МД з митною вартістю на рівні 2,9886 євро/кг, та не навів характеристик товару. Митний орган по трьох позиціях імпортованого товару встановив одну вартість, в той час як поставлявся різний папір по різній ціні за 1 кг.

У зв`язку з такими обставинами позивач звернувся до суду.

Ухвалою судді від 23.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

06.05.2024 від відповідача надійшов відзив на позов (арк.справи 132-135), в якому він проти позовних вимог заперечує, вказує, що під час митного оформлення товару по МД від 09.10.2023 № UA305160/2023 за результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено суперечності в документах в частині маршруту перевезення товарів, що безпосередньо впливає на можливість перевірити розмір складових митної вартості, зокрема витрат на транспортування. Ці розбіжності виявлені у специфікації №202310-006 від 05.10.2023 та довідкою №03-04/65 від 06.10.2023, за відомостями яких товар поставляється на умовах поставки DAP Ostriv та окремо не страхувався. У наданій довідці зазначено що товар прямує з м. Найденфельс (Німеччина) до с. Острів (Тернопільська область, Україна) і страхування не здійснювалось, однак згідно графи 4 автотранспортної накладної (CMR) №648208 товар завантажено в м. Франкенек (Німеччина).

На запит митного органу декларантом позивача надана відповідь від 10.10.2023, у якій дано пояснення про відсутність у імпортера точних даних про місце завантаження товару, оскільки зобов`язання по транспортуванню згідно умов договору покладені на продавця і включені у ціну товару, а також те, що фактична адреса завантаження не вплинула на митну вартість товару, оскільки товар переміщувався на умовах поставки DAP Ostriv.

Закарпатською митницею прийнято оскаржуване рішення №UA305000/2023/000174/1 від 10.10.2023 та картка відмови. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, враховуючи вартість аналогічних товарів, що постачаються згідно зовнішньоекономічних контрактів, де стороною (продавцем) є виробник товарів JULIUS GLATZ GMBH, за основу взято меншу з наявних трьох вартостей (2,9886 євро/кг).

Представник відповідача вказує, що оскаржувані рішення та картка відмови у прийнятті митної декларації прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач (арк.справи 155-156) стверджує, що розбіжності у накладній CMR, у якій зазначено, що товар прямує з м. Найденфельс (Німеччина) до с. Острів (Тернопільська область, Україна), згідно графи 4 автотранспортної накладної (CMR) товар завантажено в м. Франкенек (Німеччина), однак розбіжність між юридичною і фактичною адресою ніяк не вплинула на митну вартість товару. Також звертає увагу на те, що коригування ціни відповідачем до одного рівня відбулось по всім трьом позиціям товару і останній самостійно встановив одну вартість по всім трьом позиціям товару, в той час як за вказаною Специфікацією поставлявся різний папір по різній ціні за 1 кг.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності є виробництво тютюнових виробів.

17.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн (покупець) та компанією Aurora Trading Solutions GmbH (продавець, зареєстрованою згідно з законодавством Республіки Австрія) укладено контракт №1-2023 на поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції, до якого вносилися доповнення через укладення додаткових угод (арк.справи 16-20).

За умовами пунктів 1.2, 1.3 контракту продавець продає, а покупець купує такі групи товарів: сировину і матеріали для виробництва тютюнової продукції. Конкретний асортимент товару, його кількість і вартість, вказані у специфікаціях, що складаються на кожну поставлену партію. Специфікація на кожну окрему поставлену партію є невід`ємною частиною даного договору.

Пункти 2.1-2.3 контракту встановлюють, що ціна на товар, за взаємною згодою сторін, встановлюється у євро чи доларах США, яка зазначається в рахунку чи проформі рахунку; поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в специфікаціях до контракту (Інкотермс 2010); поставка товару за цим контрактом здійснюється на територію України.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.4 контракту оплата за цим контрактом здійснюється на умовах відстрочки платежу на строк до 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту поставки товару (дата, зазначена у ВМД), на підставі виставленого продавцем рахунку. Оплата за поставлений товар може бути здійснена будь-яким іншим чином, який передбачений чинним законодавством України та не суперечить законодавству Австрії (зарахування зустрічних вимог/переведення боргу тощо).

На виконання цього зовнішньоекономічного контракту відповідно до специфікації №202310-006 від 05.10.2023, яка є невід`ємною частиною контракту, та виставленого продавцем рахунку №202310-006 від 05.10.2023, позивачу поставлено папір цигарковий у трьох позиціях.

09.10.2023 для здійснення митного оформлення товару декларантом позивача до Закарпатської митниці подано МД № UA305160/2023/, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення папір цигарковий, не розрізаний за розміром у рулонах завширшки не більш як 5 см (взірці), а саме:

папір цигарковий 26.75mm*6000m*26gsm*50Cu у кількості 9116,00 кг;

папір цигарковий 25.25mm*6000m*26.5gsm*50Cu у кількості 4985,00 кг;

папір цигарковий 25.25mm*6000m*26gsm*50Cu у кількості 4426,00 кг, країна походження Німеччина.

До МД, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44, уповноваженою особою позивача до митного оформлення подані наступні документи: сертифікат якості №208100 від 05.10.2023, сертифікат якості №208100 від 05.10.2023, сертифікат якості №208300 від 05.10.2023, рахунок-фактура №202310-006 від 05.10.2023, автотранспортна накладна №648208 від 05.10.2023, сертифікат про походження товару №А36437604 від 06.10.2023, некласифікований комерційний документ №90018449 від 05.10.2023, некласифікований комерційний документ №90018450 від 05.10.2023, некласифікований комерційний документ №920018451 від 05.10.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №03-04/65 від 06.10.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №1-2023 від 17.04.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 01.08.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №202310-006 від 05.10.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 25.09.2023, договір про надання послуг митного брокера №25/04/23 від 25.04.2023, договір (контракт) про перевезення №1 від 27.09.2023, ліцензія на право виробництва підакцизних товарів (крім виробництва нафтопродуктів) №990111202000007 від 11.04.2023, інші некласифіковані документи №VK-051023/GR від 05.10.2023, копія митної декларації країни відправлення №23DE650117263359B6 від 05.10.2023.

Під час здійснення митного контролю за МД №UA305160/2023/ від 09.10.2023 відповідачем направлено уповноваженій особі декларанта електронне повідомлення-вимогу про надання додаткових документів.

Уповноваженою особою декларанта у відповідь надано Закарпатській митниці довідку від 06.10.2023 №03-04/65 про те, що вантаж (товар) окремо не страхувався, та лист від 10.10.2023 про те, що в довідці щодо страхування вантажу вказана юридична адреса компанії-виробника, так як зобов`язання по транспортуванню згідно умов договору покладені на продавця і включені в ціну товару, тому імпортер не має прямого договору з виробником товару, імпортер не володів точними даними щодо конкретної адреси складу відвантаження, так як при здійсненні перевезення вантаж окремо не страхувався, розбіжність між юридичною і фактичною адресою завантаження ніяк не вплинула на митну вартість товару. Також вказав, що вартість сформована на умовах DAP Ostriv, що включає в себе також і витрати по доставці вантажу до місця вивантаження. Щодо питання підтвердження ціни товару, компанія-продавець надала всі підтверджуючі документи, а саме рахунки від виробника №90018449, №90018450, №90018451, і рахунок від посередника №VK-051023/GR згідно якого був придбаний товар самим продавцем (арк. справи 55).

У подальшому за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою відповідача прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA305000/2023/000174/1 від 10.10.2023, у гр. 33 якого зазначено, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана з наступних причин: 1) подані декларантом основні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у статті 58 МК України в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення (складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; 3) надані декларантом на запит митного органу додаткові документи не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості.

За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що відповідно до специфікації №202310-006 від 05.10.2023 до контракту №1-2023 від 17.04.2023 товар поставляється на умовах поставки DAP Ostriv. До митної декларації надано довідку видану ТОВ «МАРШАЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» від 06.10.2023 №03-04/65, в якій зазначено, що товар прямує з м. Нейденфельс (Німеччина) до с. Острів (Тернопільська область, Україна) не страхувався. Згідно графи 4 CMR №648208 товар завантажено в м. Франкенек (Німеччина).

В оскаржуваному рішенні митний орган зазначив, що такі розбіжності призводять до обґрунтованих сумнівів у достовірності умов поставки, заявленої митної вартості товару та її складових, перевірити які на підставі поданих документів не виявляється можливим.

З урахуванням зазначеного вище, надані до митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті, у зв`язку з чим направлено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (замовлення на перевезення, рахунок перевізника тощо); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару.

Митний орган зазначив про отримання листа від 10.10.2023 від декларанта позивача у відповідь на запит, проте вважав, що таке пояснення не спростовує сумнівів щодо правильності застосування умов поставки. Такі впливають на митну вартість товару, за поданими документами неможливо здійснити перевірку правильності числового значення заявленої митної вартості товару.

Відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю відповідної інформації. За результатами аналізу цінової інформації, наявної в ЄАІС Держмитслужби, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, встановлено наявність митних оформлень аналогічних товарів, що постачаються згідно зовнішньоекономічних контрактів, де стороною (продавцем) є виробник товарів компанія JULIUS GLATZ GMBH за МД № UA209230/2023/099413 від 21.09.2023 з митною вартістю 3,1946 Євро за кг, № UA100320/2023/025818 від 21.08.2023 з митною вартістю 2,8285 Євро за кг, № UA806070/2023/004496 від 12.09.2023 з митною вартістю 2,9745 євро за кг, №UA100320/2023/031939 від 02.10.2023 з митною вартістю 3,426 Євро за кг. З урахуванням меншої з наявних вартостей при визначенні числового значення митної вартості за основу взята цінова інформація згідно МД № UA209230/2023/099413 від 21.09.2023. Митна вартість товару визначена за резервним методом та становить: 2,8285 Євро/кг * 18527 кг = 52403,6195 Євро, що у валюті контракту становить 55369,7922 Дол.США або 2,9886 Дол.США/кг (а.с.31-32).

Закарпатською митницею одночасно з рішенням про коригування митної вартості товарів №UA305000/2023/000174/1 від 10.10.2023 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305160/2023/000101 (а.с.29-30).

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю із наданням гарантій відповідно до розділу X МК України в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (а.с.33-34).

У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Перевірячи правильність обчислення митної вартості суд з`ясував таке.

Документи на підтвердження заявленої митної вартості подані відповідно до тих, що визначені у частині другій статті 53 МК України, а саме:

- сертифікат якості №208100 від 05.10.2023;

- сертифікат якості №208100 від 05.10.2023;

- сертифікат якості №208300 від 05.10.2023;

- рахунок-фактура №202310-006 від 05.10.2023;

- автотранспортна накладна №648208 від 05.10.2023;

- сертифікат про походження товару №А36437604 від 06.10.2023;

- некласифікований комерційний документ №90018449 від 05.10.2023;

- некласифікований комерційний документ №90018450 від 05.10.2023;

- некласифікований комерційний документ №920018451 від 05.10.2023;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №03-04/65 від 06.10.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №1-2023 від 17.04.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 01.08.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №202310-006 від 05.10.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 25.09.2023;

- договір про надання послуг митного брокера №25/04/23 від 25.04.2023;

- договір (контракт) про перевезення №1 від 27.09.2023;

- ліцензія на право виробництва підакцизних товарів (крім виробництва нафтопродуктів) №990111202000007 від 11.04.2023;

- інші некласифіковані документи №VK-051023/GR від 05.10.2023;

- копія митної декларації країни відправлення №23DE650117263359B6 від 05.10.2023.

Відповідно до специфікації до цього контракту позивачу поставлено такий товар:

папір цигарковий 26.75mm*6000m*26gsm*50Cu, у кількості 9116,00 кг за ціною 9,67 ДОЛ.США за 1 рулон, вартістю - 21041,92 ДОЛ.США;

папір цигарковий 25.25mm*6000m*26.5gsm*50Cu, у кількості 4985,00 кг за ціною 10,25 ДОЛ.США за 1 рулон, вартістю 12915,00 ДОЛ.США;

папір цигарковий 25.25mm*6000m*26gsm*50Cu у кількості 4426,00 кг за ціною 9,14 ДОЛ.США за 1 рулон, вартістю 10236,80 ДОЛ.США,

а всього товарів і послуг на загальну вартість 47528,03 ДОЛ.США (ас.с.6).

У рахунку-інвойсі №05102023/GR від 05.10.2023, продавець - VKCO TRADING FZE (Об`єднані Арабські Емірати), вантажовідправник - JULIUS GLATZ GMBH (Німеччина), покупець - AURORA TRADING SOLUTIONS GmbH (Австрія) визначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну за одиницю, кількість, вартість, зокрема вказано на три найменування товару - паперу цигаркового з різним описом матеріалу в кількості та по ціні, що відповідає обсягам та вартості, вказаних у специфікації на загальну вартість 47157,49 ДОЛ.США.

У рахунку-інвойсі №202310-006 від 05.10.2023 отримувач/платник ТОВ «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» (Україна), вантажовідправник JULIUS GLATZ GMBH (Німеччина) визначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну за одиницю, кількість, вартість, зокрема вказано на три найменування товару - паперу цигаркового з різним описом матеріалу в кількості та по ціні, що відповідає обсягам та вартості, вказаних у специфікації на загальну вартість 47528,03 ДОЛ.США.

Ціна товару з урахуванням понесених транспортних витрат по поставці товару, включених у загальну вартість, в сумі 47528,03 ДОЛ.США відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД № UA305160/2023 від 09.10.2023 (графа 22).

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунку-фактурі. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД № UA305160/2023 від 09.10.2023 фактурна вартість оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі №202310-006 від 05.10.2023. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни паперу цигаркового подані позивачем документи не містять.

Заявлена декларантом вартість товару за ціною договору підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Стосовно підстав, які митний орган вказує в оскаржуваному рішенні, то сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості товару зводяться до того, що в специфікації №202310-006 від 05.10.2023 до контракту №1-2023 від 17.04.2023 товар поставлявся на умовах поставки DAP Ostriv, а відповідно до довідки виданої ТОВ «МАРШАЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» від 06.10.2023 №03-04/65, яка була надана до митної декларації, зазначено, що товар прямує з м. Нейденфельс (Німеччина) до с. Острів (Тернопільська область, Україна), а згідно графи 4 CMR №648208 товар завантажено в м. Франкенек (Німеччина), таким чином є суперечності в документах, а відтак неможливо перевірити розмір складових митної вартості.

З цього приводу суд бере до уваги пояснення позивача, а також ті, що подавалися до митного органу декларантом позивача про те, що товар придбавається не у виробника безпосередньо, а через посередника, який забезпечує транспортування. Усі витрати щодо транспортування включені у загальний рахунок на товар. Такі обставини узгоджуються та відповідають умовам контракту №1-2023 від 17.04.2023 про те, що поставка товару здійснюється продавцем на територію України. Тому для визначення митної вартості товару ті недоліки (розбіжності) в умовах поставки, на які вказує Закарпатська митниця не мають жодного значення та не впливають на вартісне значення заявленої декларантом митної вартості товарів. Представник відповідача, звертаючи увагу на цю обставину у заявах по суті справи, не надав пояснень з приводу того, як саме цей недолік впливає на митну вартість імпортованого товару та які її складові неможливо підтвердити, обмежившись лише загальними фразами. При цьому з поданих документів та пояснень декларанта Товариства достеменно зрозуміло, що транспортні витрати включені до фактурної вартості товару, транспортування товару здійснював продавець до пункту призначенні в Україні, відтак надати договір перевезення позивач не може, бо такий не укладався.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що при розгляді цієї справи не встановлено у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Також не може бути підставою для неприйняття заявленої декларантом митної вартості товару та обставина, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося від цього ж суб`єкта ЗЕД, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі № 820/9195/15, від 28.08.2018 у справі № 810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості. Такі висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові № 815/2552/16 від 15.02.2023.

У разі спрацювання індикаторів ризиків при митному оформленні товару, ввезеного позивачем, то суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17, в якій касаційний суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданої декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьо статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Крім того, декларант позивача надав пояснення митному органу з приводу питань, які у нього виникли, проте такі не взяті до уваги.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в оскаржуваних рішеннях, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію з ЄАІС Держмитслужби та навів три номери і дати МД, по одній з яких митну вартість взяв за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю ідентичних товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або, що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA305000/2023/000174/1 від 10.10.2023 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305160/2023/000101, прийняту за таких самих підстав, а позов належить задовольнити повністю

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 6056,00 грн, перерахований до бюджету згідно з квитанцією №164 від 29.03.2024.

Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000174/1 від 10.10.2023.

Визнати протиправною та скасувати винесену Закарпатською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305160/2023/000101.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн судовий збір у розмірі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 12 липня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" (місцезнаходження: вул. Промислова, 1, літера 4, офіс 3-7, с. Острів, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 47728 код ЄДРПОУ 43264239);

відповідач:

- Закарпатська митниця (місцезнаходження: вул. Собранецька, 20, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл.,88000 код ЄДРПОУ 43985560).

Головуючий суддяБаб`юк П.М.