Ухвала

від 11.07.2024 по справі 520/1053/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 липня 2024 р.Справа № 520/1053/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі № 520/1053/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НВК ТЕХНОЛОГІЇ ПІДЙОМУ"

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В с т а н о в и в:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі № 520/1053/24 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) задоволено адміністративний позов ТОВ "НВК ТЕХНОЛОГІЇ ПІДЙОМУ" до ГУ ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

23.04.2024 ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу в межах строку, передбаченого ст. 295 КАС України, на судове рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 апеляційна скарга повернута скаржнику, у зв`язку з ненаданням документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Копія судового рішення від 05.06.2024 доставлена до електронного кабінету ГУ ДПС у Харківській області 05.06.2024, о 21:05 годині, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто днем отримання є 06.06.2024.

04.07.2024 на судове рішення відповідачем подана апеляційна скарга, з порушенням строку встановленого ст. 295 КАС України, також ненадано документа про сплату судового збору. Одночасно надано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

В обґрунтування вимог поданої заяви скаржник посилається на те, що вперше апеляційна скарга була подана у строк передбачений ст. 295 КАС України, проте ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 апеляційну скаргу було повернуто скаржнику. Повторно подали апеляційну скаргу без зволікань часу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Судом встановлено, що первісна апеляційна скарга, подана відповідачем в межах строку, передбаченого ст. 295 КАС України, була повернута скаржнику ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024, отримана 06.06.2024, а вдруге з апеляційною скаргою скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції 04.07.2024, тобто через 28 днів, при цьому доказів поважності причин пропущення строку з 06.06.2024 по 04.07.2024 відповідачем не надано.

Повернення апеляційної скарги не позбавляло скаржника права, відповідно до вимог статті 169 КАС України, на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник, звернувшись вдруге з апеляційною скаргою в найкоротший термін після повернення апеляційної скарги.

Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19.06.2020 (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17.06.2020 (справа № 280/4951/19) тощо.

Та обставина, що податковий орган звернувся з первинною апеляційною скаргою у передбачений статтею 295 КАС України строк, не є підставою вважати пропуск зазначеного строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Колегія суддів критично оцінює, що право повторного звернення до суду з апеляційною скаргою скаржник реалізував без суттєвих затримок, в межах розумного строку, оскільки з моменту отримання ухвали суду про повернення апеляційної скарги скаржнику до повторного його звернення зі скаргою пройшов значний проміжок часу - 11 днів. Зазначена обставина не посвідчує сумлінне ставлення скаржника до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та про вчинення ним усіх можливих та залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Колегія суддів зазначає, що ст. 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 р.).

У рішенні від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї скарги.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем подано апеляційну скаргу вдруге через 28 днів після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги поданої вперше без усунення недоліків вказаних такій ухвалі, тому відсутні підстави вважати, що апелянт діяв у розумні строки.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про визнання підстав, визначених ГУ ДПС у Харківській області у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, неповажними і про необхідність застосування положень ч. 3 ст. 298 КАС України.

На підставі наведеного та, керуючись ст. 121, 293, 295, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволені заяви Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі № 520/1053/24, визнавши наведені підстави для поновлення строку неповажними.

Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Мельнікова Л.В.Судді Курило Л.В. Бегунц А.О.