Постанова

від 11.07.2024 по справі 440/14877/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 р. Справа № 440/14877/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Чалого І.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2024, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, м. Полтава, повний текст складено 15.03.24 по справі № 440/14877/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон МК"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКОН МК» (далі по тексту ТОВ «ЮКОН МК», позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту ГУ ДПС в Полтавській області, перший відповідач, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі по тексту ДПС України, другий відповідач) у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9544868/43903032 від 19.09.2023 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірне рішення є незаконним, невмотивованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки фактичні обставини справи свідчать про те, що ГУ ДПС у Полтавській області безпідставно не враховує таблицю даних платника податку на додану вартість, штучно створюючи при цьому умови для подальшого неправомірного зупинення реєстрації податкових накладних, а відтак незаконно втручається в господарську діяльність ТОВ «ЮКОН МК».

Щодо вказаної у рішенні ГУ ДПС в Полтавській області від 08.09.2023 № 9488792/43903032 підстави неврахування поданої таблиці даних платника податку (аналіз обсягів придбання товарів/робіт (послуг) є неадекватним до обсягів реалізації, що свідчить про оптимізацію сплати ПДВ до бюджету, відсутнє поповнення електронного рахунку грошовими коштами) пояснив, що в деяких податкових періодах обсяги придбання товарів перевищують обсяги постачання товарів/послуг у зв`язку із тим, що ТОВ «ЮКОН МК» на виконання укладених договорів здійснює закупівлю необхідних матеріалів та комплектуючих для подальшого їх використання в господарській діяльності, а саме для виготовлення продукції. В подальшому обсяги реалізації товарів, які виробляються позивачем, будуть збільшуватись у зв`язку із чим зростуть і надходження ПДВ до бюджету. Так, зокрема, в серпні 2023 року обсяги постачання перевищили обсяги придбання, що призвело до позитивного значення податку на додану вартість (до сплати в бюджет).

Крім того, вважав визначену контролюючим органом підставу для відмови у прийнятті поданої позивачем таблиці даних надуманою та такою, що не передбачена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі по тексту Порядок № 1165).

В порядку статті 139 КАС України проінформував про намір понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 у справі № 440/14877/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон МК" (вул. Романа Крутька, 1В, с. Вовчик, Полтавська область, 37533, код ЄДРПОУ 43903032) до Головного управління ДПС у Полтавській області, (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 44057192), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 9544868/43903032 від 19.09.2023, зареєстрованої у контролюючому органі 17.09.2023 за №9241279575.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати таблицю даних платника податку на додану вартість, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкон МК" та зареєстровану у контролюючому органі 17.09.2023 за № 9241279575.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон МК" (вул. Романа Крутька, 1В, с. Вовчик, Полтавська область, 37533, код ЄДРПОУ 43903032) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн, та витрати, пов`язанні з наданням правової допомоги, у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, перший відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, неповне з`ясування обставин, що мають істотне значення для справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 по справі № 440/14877/23 та винести нове, яким у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮКОН МК» відмовити в повному обсязі; судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджував про правомірність оскаржуваного рішення, оскільки в ході опрацювання копій первинних документів, поданих ТОВ «ЮКОН МК» до таблиці даних платника податків від 17.09.2023 № 9241279575 встановлено, що обсяг придбання товарів/робіт (послуг) є неадекватним до обсягів реалізації, що свідчить про оптимізацію сплати ПДВ до бюджету, відсутнє поповнення електронного рахунку грошовими коштами.

З огляду на викладене, стверджував про прийняття оскаржуваного рішення в межах повноважень ДПС України, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Додатково зауважив, що у випадку неврахування таблиці даних платника податків, позивач має право подати її повторно.

Заперечував проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки з огляду на наявність великої кількості судової практики, даний спір не потребував значних затрат часу, а підготовка справи до розгляду у суді - великого обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, адже усі документи, необхідні для складання і подання до суду позовної заяви були у позивача в наявності.

З посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05.06.2020 по справі № 280/5161/19 вважав, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката (5000,00 грн) не є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом витраченим адвокатом на виконання таких робіт та їх обсягом.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем 17.09.2023 подано таблицю даних платника податку на додану вартість, яка зареєстрована у контролюючому органі за № 9241279575.

19.09.2023 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податків податку на додану вартість № 9544868/43903032, згідно з яким її невраховано, оскільки аналіз обсягів придбання товарів/робіт (послуг) є неадекватним до обсягів реалізації, що свідчить про оптимізацію сплати ПДВ до бюджету, відсутнє поповнення електронного рахунку грошовими коштами.

Не погодившись із рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості спірного рішення, як такого, що не відповідає вимогам Порядку № 1165, оскільки не містить чітку підставу для неврахування таблиці даних платника податків податку на додану вартість, зокрема інформації, які самі обсяги придбання товарів/робіт (послуг) є неадекватними до обсягів реалізації.

Судом першої інстанції відхилено доводи першого відповідача з приводу того, що у разі неврахування таблиці даних платника податків, платник має право подати її повторно, оскільки Порядком № 1165 не встановлено додаткового обов`язку платника податку при поданні таблиці даних повторно подавати відповідні відомості.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати таблицю даних платника податку на додану вартість, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнок МК" та зареєстровану у контролюючому органі 17.09.2023 за № 9241279575.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7500,00 грн, суд першої інстанції, оцінивши обставини справи та надані позивачем докази у їх сукупності, а також заперечення першого відповідача у відзиві щодо необґрунтованості витрат на правову допомогу, враховавши принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 5000,00 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

За змістом пп. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) (далі за текстом ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Положеннями п.187.1 ст.187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно доЗакону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до абз. 1 п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Нормами абз. 1 та 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі за текстом Порядок №1165).

Додатком №1 до Порядку №1165 затверджено критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормампідпункту 16.1.3пункту 16.1 статті 16 таабзацу першогопункту 49.2 іпункту 49.18статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимогпідпункту 69.1пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормампідпункту 16.1.3пункту 16.1 статті 16 тапункту 46.2статті 46 Кодексу, з урахуванням вимогпідпункту 69.1пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстраціїподатковій накладній/розрахунку коригування.

Додатком № 3 до Порядку № 1165 затверджено критерії ризиковості здійснення операцій, а саме:

1. Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодомУКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений уподатковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначенимипідпунктами 215.3.1і215.3.2пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку вподатковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.

3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно зУКТЗЕДвідповідно допідпункту 215.3.4пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг доподаткової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно зУКТЗЕД- зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно доДержавного класифікатора продукції та послуг- перших двох цифр кодів, за умовними кодами такого товару - перших п`яти цифр кодів), за відсутності у врахованій таблиці даних платника податку товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару, на який здійснюється зміна номенклатури товару/послуги.

5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданого отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, над величиною залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстріподаткових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зменшеного у 1,5 раза та зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

6. Подання для реєстрації в Реєстрі розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань доподаткової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, у строк, що перевищує 30 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановленихКодексом, крім розрахунку коригування до податкової накладної, у якій відображені операції з постачання електричної енергії (товарна підпозиція2716 згідно з УКТЗЕД), постачання природного газу (товарні підпозиції 2705, 2709 та 2711 11 згідно з УКТЗЕД), постачання теплової енергії (умовний код товару 00401).

Відповідно до п. 2 Порядку №1165 таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно зКласифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно зУКТЗЕДта/або кодів послуг згідно зДержавним класифікатором продукції та послуг(далі - Державний класифікатор), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Відповідно до пп. 4 п. 3, п. 4 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі ознаки безумовної реєстрації): у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

У разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Згідно з п. 12 Порядку №1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно доКВЕД; коди товарів згідно зУКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно зДержавним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку №1165).

Пунктами 1417 Порядку №1165 встановлено, що Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимогКодексу, Законів УкраїниПро електронні документи та електронний документообігтаПро електронні довірчі послуги(додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Згідно з п. 18 Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно доЗакону УкраїниПро державну підтримку сільського господарства України, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно достатті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД12);

зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленомупунктом 3цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P

Відповідно до абз. 2 п. 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном (п. 26 Порядку №1165).

Відповідно до абз. 2 п. 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520(далі за текстом Порядок №520) платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності ( УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Приписами п. 7 Порядку №520 встановлено, що письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимогКодексута Законів України«Про електронні документи та електронний документообіг»та«Про електронні довірчі послуги».

Нормами п. 10 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Позивач, скориставшись правом, визначеним п. 12 Порядку № 1165, 17.09.2023 направив до контролюючого органу таблицю даних платника податків на додану вартість, у якій було відображено види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД 28.92), код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором продукції та послуг товарів/послуг (придбання (отримання), ввезення на митну територію України, та пояснення разом з копіями документів на підтвердження реальності здійснення операцій, зазначених у таблиці даних платника податків на додану вартість.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с. 12) основним видом діяльності ТОВ «ЮКОН МК» серед іншого є, зокрема 28.92 Виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва (основний).

Комісією ГУ ДПС в Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши надані позивачем пояснення та документи, 19.09.2023 прийняла рішення № 9544868/43903032 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для неврахування поданої позивачем Таблиці даних платника податку на додану вартість від 17.09.2023 слугувало твердження податкового органу про те, що обсяг придбання товарів/робіт (послуг) є неадекватним до обсягів реалізації, що свідчить про оптимізацію сплати ПДВ до бюджету, відсутнє поповнення електронного рахунку грошовими коштами.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що вказане твердження без наведення кількісних та вартісних показників з прив`язкою до фактичних обставин у справі є неконкретизованим та не дає змоги ідентифікувати конкретну господарську операцію, яка на переконання контролюючого органу, свідчить про неадекватність обсягів придбання до обсягів реалізації та відповідно можливості встановити суть порушення.

Колегія суддів зауважує, що таке неіндивідуалізоване формальне узагальнення ставить платника податку у стан правової невизначеності, що позбавляє його можливості усунути виявлені недоліки, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про неврахування таблиці даних.

Також, на підтвердження своїх доводів, контролюючим органом надано витяг з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.09.2023 № 188, дослідивши зміст якого, колегією суддів встановлено, що останній взагалі не містить будь-яких конкретних підстав неврахування таблиці даних платника податку.

Варто зазначити, що жодних доказів на підтвердження інформації про те, що обсяг придбаних позивачем товарів/робіт (послуг) є неадекватним до обсягів реалізації, першим відповідачем не надано і під час судового розгляду справи.

При цьому, у наданих поясненнях щодо вказаного твердження ТОВ «Юкон МК» проінформовано контролюючий орган, що на виконання укладених договорів позивач здійснює закупівлю необхідних матеріалів та комплектуючих для подальшого їх використання у господарській діяльності, а саме для виготовлення продукції, що потребує певного часу, а відтак в деяких податкових періодах обсяги придбання товарів може перевищувати обсяги постачання. Водночас, з серпня 2023 року обсяги постачання перевищили обсяги придбання, що призвело до позитивного значення податку на додану вартість. На підтвердження вказаних обставин платником податку було надано відповідний пакет документів.

Колегія суддів враховує, що в силу приписів п. 17 Порядку № 1165 у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Так, якщо контролюючий орган і вважав наявними підстави, які унеможливлюють врахування таблиці даних платника податків від 17.09.2023 поданої позивачем, то відповідні обставини мали були чітко зазначені у рішенні, чого, у даному випадку, не відбулося.

Колегія суддів зауважує, що невиконання першим відповідачем положень наведеної норми права призвело до правової невизначеності платника податку та позбавлення позивача можливості безумовної реєстрації вказаної таблиці.

Колегія суддів зауважує, що в силу ч. 2 ст. 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 02.04.2019 у справі №822/1878/18.

Натомість, оспорюване у цій справі рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, що свідчить про необґрунтованість такого рішення.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів вважає, що ГУ ДПС в Полтавській області при прийнятті рішення № 9544868/43903032 від 19.09.2023 про неврахування поданих таблиць даних платника податку на додану вартість позивача діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання його протиправним і скасування.

Щодо вимог в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення з відповідачів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.7 ст.139 КАС України).

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Згідно з ч.6 ст.135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.135 КАС України).

З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положеннями ст. 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/WestAllianceLimited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представником позивача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду було подано зокрема копії договору № 61/23 від 12.09.2023 про надання правничої допомоги, рахунку № 61/23 від 27.09.2023 на суму 7500,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер, копію звіту про надані послуги від 25.10.2023, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 25.10.2023.

За умовами Договору № 61/23 про надання правничої допомоги від 12.09.2023 адвокат Мартинюк Олександр Сергійович та Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкон МК» в особі директора Лісняк Юрія Юрійовича уклали цей Договір, відповідно до п. 1.1 якого предметом є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом його прав, свобод та законних інтересів.

На виконання п.п. 2.1-2.2 вказаного Договору, адвокат зобов`язується надавати правничу допомогу клієнту.

Адвокат зобов`язується в інтересах клієнта здійснювати представництво, що полягає у забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта, в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, а також у судах України та здійснювати професійну діяльність адвоката відповідно до умов даного Договору з усіма правами представника чи захисника, які надані чинним законодавством України.

За змістом п. 4.1 вказаного Договору, розмір гонорару адвоката, умови, порядок та терміни його виплати погоджуються сторонами. Таке погодження оформляється Додатком № 1, який є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно із Додатковою угодою № 1 від 27.09.2023 до договору № 61/23 про надання правничої допомоги від 12.09.2023 сторони узгодили, що адвокат надає усіма законними методами та способами правничу допомогу клієнту у справі про оскарження рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9544868/43903032 від 19.09.2023 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 розмір витрат на правничу допомогу адвоката (гонорар) складає 7500 грн.

На підтвердження здійснення оплати за правничу допомогу до матеріалів справи надано рахунок № 61/23 від 27.09.2023 на суму 7500,00 грн, а також платіжну інструкцію № 974_00000/9е41d2f1-9a54-49b0-bd18-5397665e3d0a від 27.09.2023 на суму 7500,00 грн.

Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача надав до суду всі необхідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що має бути сплачена позивачем.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зі змісту норм ч.ч. 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Колегією суддів встановлено, що за умовами Додаткової угоди № 1 від 27.09.2023, сторони визначили фіксований гонорар адвоката на рівні 7500 грн.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на зміст ч. 4 ст. 134 КАС України, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», у той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.

Крім того, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у такому випадку.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на його неспівмірність зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Однак, вмотивованих доводів першого відповідача щодо неспівмірності стягнених судом першої інстанції витрат на правову допомогу (5000,00 грн) першим відповідачем не наведено, не вказано розміру витрат на правничу допомогу, який він вважає обґрунтованим. Апеляційна скарга в частині заперечення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу містить лише загальні посилання на неспівмірність такого розміру, які не дозволяють дійти висновку про необґрунтованість визначеної судом до відшкодування суми витрат на правничу допомогу зі складністю справи, характером та обсягом виконаних адвокатом робіт.

При цьому, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді апеляційної інстанції, а саме представником позивача складено позовну заяву.

Під час перегляду даної справи, суд апеляційної інстанції також враховує обсяг вказаного документа (11 сторінок) та його фактичне значення для справи, наявність власних висновків адвоката та аналіз первинної документації по спірних питаннях.

Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на ступень складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позову, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення визначеної судом першої інстанції суми відшкодування таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на рівні 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 по справі № 440/14877/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді І.С. Чалий С.П. Жигилій