Постанова

від 12.07.2024 по справі 440/15138/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: М.В. Довгопол

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 р. Справа № 440/15138/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2024, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/15138/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Активбуд-М"

до Полтавської митниці

про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" (далі ТОВ "АКТИВБУД-М", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської митниці Державної митної служби України (далі відповідач, митний орган), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.07.2023 року №UА806000/2023/000027/2 прийняте Полтавською митницею Державної митної служби України;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№ UА806070/2023/000118 від 11.07.2023, прийняту Полтавською митницею Державної митної служби України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.07.2023 ТОВ "АКТИВБУД-М" здійснювалося митне оформлення в режимі імпорту товару, ввезеного за контрактом № 4577 від 26.06.2023, у зв`язку з чим подано до митного органу митну декларацію з доданими до неї документами, які підтверджують митну вартість товару, не містять розбіжностей, ознак підробки, натомість дозволяють встановити ціну, яка була фактично сплачена за товар. Позивачем зауважено, що згідно умов пункту 2 контракту № 4577 від 26.06.2023 загальна сума контракту складає 2600 євро, до якої включено також вартість завантаження товару (причіп), заявленого у п. 1 контракту, банківський платіжний документ №43 від 29.06.2023 підтверджує факт оплати за товар за контрактом № 4577 від 26.06.2023. Натомість митним органом, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого товару за резервним методом, не повідомлено про ідентичність за фізичними характеристиками товару за використаною ЕМД та товару, задекларованого позивачем згідно митної декларації від 11.07.2023, хоча товари, не дивлячись на однакову назву (марку причепу), рік випуску, можуть різнитися за технічним станом (наявність корозії на рамі, кронштейнах тощо) та за максимальною масою навантаження, що безумовно впливає на вартість причепу. Відтак позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів від 11.07.2023 року №UА806000/2023/000027/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА806070/2023/000118 від 11.07.2023 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 у справі № 440/15138/23 задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправним та скасовано рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UA806000/2023/000027/2 від 11 липня 2023 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806070/2023/000118 від 11 липня 2023 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень).

Відповідач не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, неповне з`ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року по справі №440/15138/23, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про те, за змістом контракту № 4577 від 26.06.2023 та умов EXW Правил Інкотермс, застосування яких передбачено умовами цього контракту, продавець не відповідає за завантаження товару, а також за митне очищення товару для експорту, однак до ціни товару (2600 євро) включено витрати продавця на навантаження причіпу та інші платежі, в тому числі, митні, які пов`язані з виконанням формальностей про контракту в країні продавця, тому у митного органу виникли обґрунтовані сумніви в правильності визначення позивачем митної вартості товару, при цьому лист контрагента від 25.09.2023 не може бути врахований, оскільки не надавався позивачем під час митного оформлення. Також, у митниці виникли зауваження щодо платіжного документа, наданого позивачем до митного органу з огляду на відсутність у ньому посилання на інвойс, тобто ідентифікуючі дані товару, за який сплачено грошові кошти. Щодо висновку експерта від 10.07.2023 № 128/1-23, який позивачем взято до уваги при заявленні за резервним методом митної вартості товару, то відповідач вказував, що такий висновок не може бути врахований для перевірки правильності визначення позивачем митної вартості товару, оскільки при розрахунку вартості оцінюваного товару експертом використано не тільки вартість причепів тієї ж марки, але й вартість причепів інших моделей, крім того, висновок не містить доказів та відповідних розрахунків, які б свідчили про врахування експертом особливих умов контракту, які відмінні від стандартних умов поставки EXW. Також, відповідачем звернуто увагу на те, що з наданого рахунку на оплату транспортних витрат від 10.07.2023 № 199 не можливо визначити види та обсяги наданих послуг, що не дає можливості митному органу розрахувати складові митної вартості вартість транспортних витрат та витрат на навантаження товару. Ненадання на пропозицію митного органу додаткових документів унеможливило визнання відповідачем визначеної декларантом митної вартості як достатньо обґрунтованої, тому митним органом було застосовано резервний метод з використанням митної декларації від 22.06.2023 №23UA204140004177U5.

Позивач у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, з викладених підстав, просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суд першої інстанції - без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 11.07.2023 з метою митного оформлення товару декларантом подано до митного органу електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №23UA806070003282U3 на товар: "1. Причіп, марка Krone, шасі WKEAZ000000604577 - 1 шт. Був у використанні, рік випуску: 2014. Марка: Krone, тип/модель: AZ, дата першої реєстрації 23.01.2014 р., ідентифікаційний номер шасі (VIN) НОМЕР_1 . Максимальна маса навантаження 18000 кг. Має сліди експлуатації, корозія на рамі та на кронштейнах осей, знос покришок 50-60%, відсутня комплектація військового призначення, без радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв Див. "електронний інвойс". У графі 33 митної декларації зазначено код товару 87163980 00 0, у графі 42 вказана ціна товару - 2600,0000 євро, код МВВ (графа 43) - 6, у графі 46 "статистична вартість" декларації вказана вартість 126265,21 грн., у графі 20 декларації зазначено умови поставки - ЕХW/а.с. 112 -113/.

У графі 44 митної декларації №23UA806070003282U3 від 11.07.2023 декларантом зазначено перелік документів, що подавалися разом із декларацією: 0380 рахунок-фактура (інвойс) №184/2023 від 03.07.2023 /а.с. 122/; 0730 міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №773131 від 03.07.2023 /а.с. 129/; 0862 декларація про походження товару №184/2023 від 03.07.2023;2800 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №АК-К-1-023/14-00075 від 23.01.2014 /а.с. 125/; 2800 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 09.01.2014 /а.с. 128/; 3001 платіжна інструкція в іноземній валюті №43 від 29.06.2023 /а.с. 124/; 3004 рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №199 від 10.07.2023 /а.с. 139/; 3007 довідка про транспортні витрати від 10.07.2023 /а.с. 151/; 3016 висновок експерта №128/1-23 від 10.07.2023 /а.с. 141 - 149/; 4100 зовнішньоекономічний договір (контракт) № 4577 від 26.06.2023 /а.с. 118 - 120/; 4203 заявка на надання послуг з перевезення б/н від 30.06.2023 /а.с. 136/; d4207 договір про надання послуг митного брокера №38 від 18.11.2022 / а.с. 64 - 65/; 4301 договір (контракт) про перевезення №27-01-2023/1 від 27.01.2023 /а.с.132-135/; 9000 лист продавця №07/07/01 від 07.07.2023 /а.с. 140/; 9610 митна декларація країни відправлення MRN 23DE835610400620E2 від 04.07.2023 / а.с. 131/.

За результатами перевірки митним органом сформовано та направлено позивачу повідомлення від 11.07.2023 /а.с. 63/, у якому в рамках проведення консультації у відповідності до положень ст. 20, 21, 57 МКУ надано інформацію та, серед іншого, зазначено, що з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч.2, 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежі здійснюються за умовами, визначеними договором платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. На підставі ст. 254 МКУ необхідно надати переклади документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5. розділу ІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 №631 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.12 за №1360/21672. Зазначено, що згідно ч.6 ст.53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості. Відповідно до статті 52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

11.07.2023 агентом з митного оформлення подано митному органу лист №1107/01 від 11.07.2023 до митної декларації №23UA806070003282U3 від 11.07.2023, у якому зазначено, що додатково надано оновлену довідку про транспортні витрати б/н від 10.07.2023 та повідомлено, що на даний момент не має можливості надати додаткові документи /а.с. 150/.

11.07.2023 Полтавською митницею прийнято рішення про визначення митної вартості товарів №UА806000/2023/000027/2 /а.с. 154-157/, яким скориговано вартість товару за одиницю в розмірі 5600 євро за 6 резервним методом.

У графі 33 рішення №UА806000/2023/000028/2 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" митним органом зазначено наступне:

"...Відповідно до частини десятої ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Відповідно розділу 2 контракту № 4577 від 26.06.2023 ціна товару включає мито і платежі та вартість навантажувальних робіт, які пов`язані з виконанням формальностей по контракту, однак відсутні документи, в було б виділено дані складові, що унеможливлює перевірку складових митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості всіх її складових, не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на митні платежі та інші витрати, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару). Виходячи з цього не відомо, яким чином сформована ціна даного товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару. Надано банківський платіжний документ №43 від 29.06.2023, але в ньому відсутнє посилання на інвойс. Відповідно до п.7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Надано висновок експерта №128/1-23 від 10.07.2023. При розрахунку вартості оцінюваного товару експертом використовується вартість причепів тієї ж марки та моделі та вартість причепів інших марок. Вартість причепів інших марок може бути відмінною від вартості оцінюваного товару. Також для порівняння експерт використовує вартість товарів нетто тобто без податку на додану вартість, але відсутня інформація щодо не сплати або повернення даного податку. Відповідно до ч. 2 п. 6 ст. 53 МКУ декларант подає митному органу для підтвердження митної вартості товарів і обраного методу її визначення транспортні документи, якщо за умови поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно п. 1.1. договору №27-01-2023/1 від 27.01.2023 замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу плату, встановлену в заявці, також відповідно до п. 2.1.2. договору №27-01-2023/1 від 27.01.2023 у заявці повинно бути зазначено сума ставки за здійснення перевезення. Подано заявку на надання послуг з перевезення б/н від 30.06.2023, але всупереч договору №27-01-2023/1 від 27.01.2023 в ній відсутня інформація щодо вартості перевезення вантажу, ставки за здійснення перевезення. Надано рахунок №199 від 10.07.2023, який посилається лише на договір про перевезення №27-01-2023/1 від 27.01.2023 без зазначення заявки на перевезення або іншого документу, згідно якого даний рахунок можна ідентифікувати до даної поставки. Також для підтвердження транспортних витрат надано довідку про транспортні витрати б/н від 10.07.2023, але вона стосується транспортного засобу з іншим державним реєстраційним номером. Враховуючи вище зазначену інформацію, документи згідно ч. 2 п. 6 ст. 53 МКУ мають розбіжності... Довідка про транспортні витрати від 10.07.2023 не містить інформації щодо маршруту, протяжності у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Виходячи з поданих документів, точно не відомо яка дійсна вартість поставленого товару відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом... У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу з дотриманням положень ст. 64 МК. Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 22.06.2023 №23UA204140004177U5 - 5600 євро за штуку. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 11.07.2023 №UA806000/2023/000027/2. У відповідності до ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: - на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст.55 МКУ (п.3.2 МКУ); - оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення про коригування митної вартості (п.3.4 МКУ)".

11.07.2023 головним державним інспектором Митного поста "Кременчук" ОСОБА_1 складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806070/2023/000118, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: порушено вимоги статті 52 МКУ в частині правильності визначення митної вартості товарів та відповідно до частини 6 статті 54, статті 256 МКУ митна декларація не може бути оформлена. /а.с. 152-153/.

Позивач не погодився з рішенням Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів від 11 липня 2023 року №UA806000/2023/000027/2 та з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 липня 2023 року №UА806070/2023/000118, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Полтавської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA806000/2023/000027/2 від 11 липня 2023 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806070/2023/000118 від 11 липня 2023 року, прийняті відповідачем не на підставі, що визначені Конституцією та Митним кодексом України, та без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Митного кодексу України визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості визначені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Аналізом частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 2, 3, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 2 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 3 статті 58 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (частина 8 статті 57 Митного кодексу України).

За частиною 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За приписами частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Пунктами 5, 6 частини 10 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до частини 9 статті 58 Митного кодексу України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18 (провадження № К/9901/24076/19), від 7 травня 2020 у справі № 826/10527/17, від 02 липня 2020 року у справі № 803/916/17 (провадження № К/9901/1137/17).

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 380/6459/20.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенню Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів від 11 липня 2023 року №UA806000/2023/000027/2 та картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 липня 2023 року №UА806070/2023/000118, колегія суддів дійшла таких висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що 26.06.2023 між позивачем (покупець) та LKW-Handel Daniel Konegen (продавець) укладено контракт № 4577 /а.с. 118-120/, за умовами якого продавець продав, а покупець купивна умовах EХW, the Germany причіпи кількістю 1 (один): 1. Марка - Krone, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , рік випуску 2014, країна походження - Німеччина, ціна причіпа становить 2600 євро. (п. 1 контракту).

Згідно з п. 2 контрактузагальна сума контракту становить 2600 євро. Ціни за товари, які купуються за даним контрактом включають мито і платежі, які пов`язані з виконанням формальностей по контракту в країні продавця, в тому числі оформлення митних документів.

У вартість контракту включена вартість завантаження товарів (причіпів), заявлених у пункті 1 контракту. Ціни за товари, придбані по даному контракту, зміні не підлягають.

Відповідно до п. 3 контракту загальна сума передплати за цим контрактом становить 100% й повинна бути сплачена покупцем наступним чином: будь-якими частинами в термін до 30.06.2023.Усі платежі виконуються у ЄВРО на рахунок, що зазначений у цьому контракті.

Термін дії контракту починається з дати його підписання до 30.09.2023 (пункт 5 контракту).

EXW (Франко завод (…назва місця)) термін Інкотермс, що означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов`язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов`язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.

Пунктом 2 контракту № 4577 від 26.06.2023 чітко передбачено, що у вартість контракту включена вартість завантаження товарів (причіпів), заявлених у пункті 1 контракту.

Отже, вартість контракту 2600 ЄВРО включає в себе вартість завантаження причіпа марка - Krone, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , рік випуску 2014, країна походження - Німеччина, що був придбаний позивачем за цим контрактом № 4577 від 26.06.2023.

Позивач надав до суду першої інстанції лист LKW-Handel Daniel Konegen від 25.09.2023, яким компанія LKW-Handel Daniel Konegen підтвердила поставку причіпу у межах контракту № 4577 від 26.06.2023 та роз`яснила, що до вартості причіпа враховано вартість його завантаження (навантажувальні роботи), завантаження причіпу проводилось власним транспортом, навантажувачем, що належить компанії, вартість витрат 150 ЄВРО включена у ціну 2600 ЄВРО за причіп VIN код шасі НОМЕР_1 , марки Krone, модель АZ, рік випуску 2014, країна походження - Німеччина /а.с. 28/.

Згідно наданих до митного органу та до суду документів перевезення товару здійснено контрагентом позивача - ТОВ "Житлоінвест" за договором №27-01-2023/1 від 27.01.2023 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні /а.с. 132-135/,замовником перевезення за яким є позивач.

За умовами пункту 1.4 цього договору підтвердженою є заявка, підписана сторонами і скріплена печатками замовника і перевізника. Підтверджена заявка обов`язкова для виконання сторонами і є невід`ємною частиною цього договору.

Надана до митного органу заявка на надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 30.06.2023 підписана сторонами та скріплена печатками сторін, а тому набула статусу підтвердженої заявки / а.с. 136/. У заявці від 30.06.2023 серед іншого зазначено про договірну вартість перевезення.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що ціни за послуги є договірними, узгоджуються сторонами в заявкахі вказуються у рахунках-фактурах перевізника. Розрахунки виставляються станом на дату завантаження.

У рахунку на оплату №199 від 10.07.2023, виписаному перевізником ТОВ "Житлоінвест" на підставі договору №27-01-2023/1 від 27.01.2023, вказана вартість доставки вантажу за межами України, послуги з перевезення вантажу за маршрутом м. Хамм (Німеччина) - кордон України (Шегені-Медика) - 24000 грн. /а.с. 139/, тобто ціна за послугу перевезення вказана саме у рахунку на оплату №199 від 10.07.2023 перевізника, як передбачено умовами укладеного договору №27-01-2023/1 від 27.01.2023 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні.

У цьому рахунку на оплату №199 від 10.07.2023 зазначено реквізити договору, на підставі якого виписаний цей рахунок: №27-01-2023/1 від 27.01.2023.

Відтак, суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи відповідача про неможливість ідентифікації цього рахунку до спірної поставки.

Довідкою ТОВ "Житлоінвест" про транспортні витрати від 10.07.2023 підтверджено, що вартість транспортування до кордонів України м. Хамм (Німеччина) - кордон України (п/п Шегені-Медика) - 24000 грн. (по 8000,00 грн. за кожен причеп), ПДВ -0% /том 1 а.с. 142/.

Відтак, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про відсутність у заявці на перевезення ставки та вартості перевезення, оскільки така вартість підтверджена довідкою ТОВ "Житлоінвест" про транспортні витрати від 10.07.2023 та рахунком на оплату №199 від 10.07.2023, виписаним перевізником ТОВ "Житлоінвест" на підставі договору №27-01-2023/1 від 27.01.2023 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні.

Довідка ТОВ "Житлоінвест" про транспортні витрати від 10.07.2023 / а.с. 151/, яка була надана позивачем до митного органу 11.07.2023 у ході здійснення консультацій, містить інформацію щодо транспортних засобів з правильним державним реєстраційним номером, а тому суд відхиляє доводи відповідача у спірному рішенні про те, що ця довідка стосується транспортного засобу з іншим державним реєстраційним номером.

Витрати на транспортування враховані позивачем при поданні митної декларації до Полтавської митниці, що вбачається з митної декларації №23UA806070003282U3 від 11.07.2023 та обрахунках графі 22 (валюта і загальна сума за рахунком) вказана сума в ЄВРО 2600,00, курс в ЄВРО станом на 11.07.2023 обраховувався як 1 євро 40,0627 грн. Позивач заявив митну вартість товару (причіпа) на рівні 3151,69 ЄВРО за таких розрахунків: 2952,00 ЄВРО вартість причіпу та 199,69 ЄВРО (вартість транспортування одного причепу до кордону України з огляду на 8000 грн. / 40,0627 (курс ЄВРО) = 199,69 ЄВРО.

Отже, 3151,69 ЄВРО * 40,0627 = 126265,21 грн., у графі 46 декларації (статистична вартість) вказана саме ця сума 126265,21. У графі 47 декларації (розрахунок податку) вказано суму 138 891,73 з податком на додану вартість (20%).

Тобто, позивачем при визначенні митної вартості до ціни за оцінюваний товар було додано витрати (складові митної вартості), які не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Стосовно доводів відповідача про те, що банківський платіжний документ від 29.06.2023 №43 не містить посилання на інвойс, колегія суддів зазначає, що платіжна інструкція в іноземній валюті від 29.06.2023 №43 містить у графі призначення платежу посилання на контракт 4577 від 26.06.2023, що дозволяє повністю ідентифікувати зміст господарської операції, за яку компанії LKW-Handel Daniel Konegen позивачем перераховано кошти в сумі 2600 ЄВРО /а.с. 124/, оскільки за цим контрактом № 4577 від 26.06.2023 продавець продав, а покупець купив лише один причіп марки - Krone, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , рік випуску 2014, країна походження - Німеччина, ціна якого становить 2600 ЄВРО (п. 1 контракту).

Банківський платіжний документ від 29.06.2023 №43 на суму 2600 ЄВРО та рахунок №184/2023, в якому зазначена ціна товару 2600 ЄВРО /а.с. 121 - 122/, не суперечать одне одному.

Суд зазначає, що за наведених обставин сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не може ставити під сумнів числове значення ціни товару та правильність визначення митної вартості товару.

Такий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 у справі №1.380.2019.006980.

Суд наголошує, що у митній декларації позивачем врахована вартість товару - одного причіпу марки - Krone, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , рік випуску 2014, країна походження - Німеччина, ціна якого згідно контракту з урахуванням навантаження становить 2600 ЄВРО, у більшому розмірі - 2952 ЄВРО, а саме у вартості, визначеній експертом ОСОБА_2 у висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 10.07.2023 №128/1-23 /а.с. 141 - 149/.

Щодо доводів відповідача про те, що у висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від 10.07.2023 №128/1-23 враховувалася вартість причепів не тільки тієї марки, що придбав позивач, але й інших марок, суд зазначає, що експерт врахував як середньоарифметичне з 4 пропозицій 2-х вісних аналогів причепів на ринку ЄС та застосував різницю 0,96 між цінами пропозиції та продажу, визначена експертом вартість товару є вищою (2952 ЄВРО), аніж його договірна (контрактна) вартість (2600 ЄВРО), що у будь-якому випадку не зумовлює підстав для висновку про заниження позивачем митної вартості товарів, враховуючи, що позивач зазначив митну вартість товару за 6 методом (графа 43).

Позивачем надано митному органу необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість про товар, відомості про який зазначено у митній декларації №23UA806070003282U3 від 11.07.2023. Доводи відповідача про відсутність документів, у яких би були виділені складові митної вартості, про відсутність у документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також про розбіжності у документах спростовуються матеріалами справи, про що зазначено вище.

Відповідно до частини 1, 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав наявну в нього інформацію та навів у оспорюваному рішенні номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу.

Відповідачем не доведено, що умови поставки, комерційні умови за ЕМД від 22.06.2023 №23UA204140004177U5 були подібними до тих, що визначені документами, поданими позивачем митному органу разом із митною декларацією №23UA806070003282U3 від 11.07.2023.

При цьому, різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, щорішення Полтавської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA806000/2023/000027/2 від 11 липня 2023 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806070/2023/000118 від 11 липня 2023 року, прийняті відповідачем не на підставі, що визначені Конституцією та Митним кодексом України, та без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 по справі№ 440/15138/23 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полтавської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 по справі № 440/15138/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло