Постанова

від 11.07.2024 по справі 280/4522/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 липня 2024 року м. Дніпросправа № 280/4522/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.09.2023 (суддя першої інстанції Богатинський Б.В.) в адміністративній справі №280/4522/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Консат" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО КОНСАТ до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13104 від 12.06.2023 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО КОНСАТ критеріям ризиковості платника податку;

зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО КОНСАТ з переліку платників податків, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку.

Повні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №13104 від 12.06.2023 підлягає скасуванню виходячи із наступного. TOB НВП КОНСАТ мало господарські взаємовідносини із TOB САЛАБРІУС ГРАНД виключно у квітні 2020 року. Операції TOB НВП КОНСАТ з підприємством TOB САЛАБРІУС ГРАНД оформлені податковими накладними пройшли автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків та були визначені як неризикові, адже зареєстровані у встановленому поряду в ЄРПН. Господарські взаємовідносини Позивача із контрагентом TOB САЛАБРІУС ГРАНД відображено у його бухгалтерському обліку відповідно до картки рахунку 631 за 2020 рік, про що відповідачу надсилалися журнал-ордер і відомість по рахунку 631. Господарські операції недійсними чи нікчемними не визнавалися. TOB НВП КОНСАТ і його безпосередній постачальник TOB САЛАБРІУС ГРАНД на момент здійснення господарських операцій відповідно електронної бази даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровані як суб`єкти господарської діяльності у відповідності до діючого законодавства України; відповідно електронної бази даних ДПС України наявна інформація: перебувають на обліку в органах ДПС; на момент здійснення господарської операції, відповідно електронної бази даних ДПС України Реєстр платників ПДВ зареєстровані платниками ПДВ, свідоцтва платника ПДВ діючі. Позивачем надані первинні документи, які стосувалися операцій із TOB САЛАБРІУС ГРАНД, які не мали дефекту форми, змісту або походження, та які в силу вимог Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, підтверджують здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом. Складські документи/інвентаризаційні описи у позивача відсутні з огляду на те, що товариство не залучає сторонню організацію надавати послуги зберігання. Окремої будівлі у вигляді складу товариство не має. За юридичною адресою товариства знаходиться одночасно і офісні приміщення, і два кабінети (кімнати), один із яких пристосований для зберігання ТМЦ, а в іншому здійснюється виробнича діяльність із виготовлення продукції. Ці обставини виключають необхідність документування перенесення ТМЦ із одного кабінету в інший, оскільки місцезнаходження ТМЦ фактично не змінюється. Пункт 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879 передбачає обмежене коло випадків коли проведення інвентаризації, в ході якої складаються інвентаризаційні описи, є обов`язковою. Жоден з них не настав. Проведення інвентаризації перед реєстрацією кожної податкової накладної не можливе та не вимагається діючим законодавством. Посвідчення водіїв і свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів не мають нічого спільного із підтвердження реальності господарських операцій чи дотриманням податкового законодавства, тим більше, їх надання ніким не вимагалося. Оскаржуване Рішення не містить будь-яких обґрунтувань неможливості виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі поданих позивачем документів, та не містить посилань на те, які саме документи, надані позивачем, не спростували висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості. Платник податків виконав свій обов`язок із роз`яснення характеру своєї діяльності та демонстрації за допомогою документів реальності власних господарських операцій, в тому числі відсутності ризиків для бюджету від здійснення господарської діяльності. Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання TOB НВП КОНСАТ конкретної податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, з огляду на що, нашу компанію віднесено до ризикових із порушенням процедури передбаченої Порядком №1165. Поширення на позивача ризиковості через стосунки з іншим ризиковими платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності. TOB НВП КОНСАТ не повинно нести будь-яку відповідальність чи зазнавати втручання у свою діяльність з боку державних органів через можливі порушення податкового законодавства будь-яким з його контрагентів.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.09.2023 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО КОНСАТ є платником податку на додану вартість (ІПН платника ПДВ 302938108298).

Основним видом діяльність позивача є: розробка та виготовлення власними силами агрегатів запалювання (БКПВ-31, БКПВ-31-1, БКПВ-31С) для їх встановлення у авіадвигуни літальних апаратів (літаки, гелікоптери), а також модернізація обладнання агрегатів запалювання.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області № 7176 від 05.02.2021 відповідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку ТОВ Науково-виробниче підприємство КОНСАТ включено до переліку ризикових платників податку за критерієм у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, в графі Податкова інформація зазначено: Платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних.

Позивачем 05.06.2023 до ГУ ДПС у Запорізькій області подано Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області № 13104 від 12.06.2023 відповідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку ТОВ Науково-виробниче підприємство КОНСАТ включено до переліку ризикових платників податку за критерієм у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Підставою прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку ТОВ Науково-виробниче підприємство КОНСАТ (код 30293810), є: 02 - придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання.

Вважаючи таке рішення протиправними, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Так, з 1 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165).

Зокрема, цим Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

"8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування."

Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності платника податків Критеріям ризиковості має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання ним для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.06.2022 у справі №640/6130/20, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Як вбачається зі змісту спірного рішення, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкових накладних/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а за результатом розгляду інформації, що суперечить положенням Порядку №1165.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Суд першої інстанції слушно зазначив, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачами надано не було.

Крім того, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів, щодо яких винесене рішення про відповідність критеріям ризиковості.

Однак, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками/покупцями правил оподаткування; платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань.

Платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагентів.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №340/422/19, від 23 липня 2020 року у справі №816/1122/16.

Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 року у справі №815/2417/16 дійшов висновку, що порушення податкової дисципліни контрагентами по ланцюгу не є підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки вона є індивідуальною. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

У постанові від 05.01.2021 по справі №640/11321/20 Верховний Суд зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. При цьому, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, зазначене не скасовує обов`язок доказування, покладений на суб`єкта владних повноважень частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд також у постановах від 16 грудня 2020 року по справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року по справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року по справі № 640/11321/20.

Резюмуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачами не виконано обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме не доведено суду правомірності прийнятого рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості (що вони прийнято обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення із зобов`язанням податкового органу виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

В контексті наведеного варто також наголосити, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Зазначений принцип на думку суду передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності".

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), №32457/05, пункту 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), №35298/04, пункту 67).

З урахуванням наведеного колегія суддів наголошує, що відсутність факту зазначення в рішенні податкового органу належної інформації, з огляду на яку він дійшов висновку про ризиковість платника податку, свідчить про не дотримання обов`язку ГУДПС діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб, запроваджувати внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність дій ДПС, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування спірного рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянтів стосовно того, що оскаржуване рішення про визначення позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для нього жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав, оскільки включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Крім того, внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження апеляційної скарги ГУ ДПС у Київській області про не врахування судом висновків Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах від 21 січня 2021 року у справі№140/8878/20, від 18 лютого 2021 року у справі№420/7063/20 та від 06.10.2020 по справі№140/1611/19, оскільки у справі №140/1611/19 предметом оскарження були податкові повідомлення-рішення, яким позивачу визначено: суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ; суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ та суму штрафної (фінансової) санкції (штрафу); суму завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У постановах від 21.01.2021 у справі №140/8878/20 та від 18.02.2021 у справі №420/7063/20 в касаційному порядку переглядалися ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову. Тобто Верховний Суд не розв`язав спір по суті.

Таким чином, дослідивши зміст постанов Верховного Суду, на які посилається апелянт, як на практику застосування норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у справах не є подібними правовідносинам у цій справі.

Інші доводи апеляційних скарг ГУДПС висновків суду про порушення контролюючим органом порядку (послідовність) прийняття оскаржуваного рішення не спростовують та не доводять неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права як необхідних передумов для скасування оскаржуваного рішення суду в частині вирішення спору на суті.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.09.2023 в адміністративній справі №280/4522/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 11 липня 2024 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 11 липня 2024 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай