Постанова

від 11.07.2024 по справі 620/18566/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/18566/23 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Мельничука В.П., Оксененка О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс «МИР» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Комплекс «МИР» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 19.07.2023 №9216240/41119786 про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.12.2022 №14, від 19.07.2023 №9216269/41119786 про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.12.2022 №15, від 19.07.2023 №9216270/41119786 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.12.2022 №16, від 19.07.2023 №9216266/41119786 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.12.2022 №17, від 30.08.2023 №9436723/41119786 про відмову у реєстрації податкової накладної від 08.12.2022 №19, від 30.08.2023 №9436718/41119786 про відмову у реєстрації податкової накладної від 08.12.2022 №20, від 30.08.2023 №9436720/41119786 про відмову у реєстрації податкової накладної від 08.12.2022 №21, від 30.08.2023 №9436717/41119786 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.12.2022 №22, від 19.07.2023 №9216268/41119786 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.12.2022 №23, від 19.07.2023 №9216267/41119786 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.12.2022 №24 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №14, №15 від 06.12.2022, №16, №17 від 07.12.2022, №19, №20, №21 від 08.12.2022, №22, №23, №24 від 09.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх подання.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Комплекс "МИР" є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законодавством порядку та перебуває на податковому обліку як платник податків. Товариство, зокрема, здійснює господарську діяльність, що відповідає Коду КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (а.с.10).

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом №1725264500311 (а.с.11).

06.12.2022 ТОВ "Комплекс "МИР" (постачальник) та ПП «Ріко Капітал» (покупець) було укладено договір поставки № 06/12/22 (а.с.18-20), за умовами якого, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцеві товар (партію товару), в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у видаткових накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від постачальника до покупця та є невід`ємними частинами даного договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Передача товару здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість, ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана постачальником у видатковій накладній є датою поставки товару (п.2.1 договору).

Місцем відвантаження товару встановлюється склад продавця (п.2.2).

На виконання досягнутих домовленостей, 06.12.2022 (видаткова накладна а.с.103), 07.12.2022 (видаткова накладна а.с.120, 125, 137), 08.12.2022 (видаткова накладна а.с.151, 163, 169), 09.12.2022 (видаткова накладана а.с.182, 203, 212) позивачем було відвантажено товар покупцю та за фактом першої події складено податкові накладні №14 від 06.12.2022, №15 №16, №17 від 07.12.2022, №19, №20, №21 від 08.12.2022, №22, №23, №24 від 09.12.2022 (а.с.101, 118, 123, 135, 149, 157, 167, 180, 201, 210), які направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Позивачем отримано квитанції аналогічного змісту, з яких вбачається, що реєстрацію податкових накладних зупинено, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товарів\послуг відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються)та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Також, запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтверження інформації, зазначеної у податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних (а.с.102, 119, 124, 136, 150, 158, 168, 181, 202, 211).

Позивачем було подано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено разом з яким було подано листи-пояснення та копії документів, що підтверджують здійснення підприємством господарської операції (а.с.96, 100, 114, 117, 131, 134, 145, 148, 153, 156,159, 162, 176,179, 193, 196, 197, 200, 206, 209).

Копії доданих до пояснень документів долучені також і до матеріалів справи, зокрема, товарно-транспортні накладні, платіжні інструкції, платіжні доручення, договори, акти, тощо.

Проте, комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було винесено рішення від 19.07.2023 №9216240/41119786 про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.12.2022 №14, від 19.07.2023 №9216269/41119786 про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.12.2022 №15, від 19.07.2023 №9216270/41119786 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.12.2022 №16, від 19.07.2023 №9216266/41119786 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.12.2022 №17, від 30.08.2023 №9436723/41119786 про відмову у реєстрації податкової накладної від 08.12.2022 №19, від 30.08.2023 №9436718/41119786 про відмову у реєстрації податкової накладної від 08.12.2022 №20, від 30.08.2023 №9436720/41119786 про відмову у реєстрації податкової накладної від 08.12.2022 №21, від 30.08.2023 №9436717/41119786 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.12.2022 №22, від 19.07.2023 №9216268/41119786 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.12.2022 №23, від 19.07.2023 №9216267/41119786 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.12.2022 №24 в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. В графі додаткова інформація зазначено, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, надані документи не дають можливості визначити формування ціни реалізації на відповідний товар, неможливо підтвердити проведення відновлення відповідного товару у зв`язку з відсутністю трудових ресурсів та виробничих потужностей у ФОП виконавця.

Вважаючи оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних повинні містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкових накладних. Крім іншого, зауважив, що надані позивачем документи надавали можливість контролюючому органу здійснити реєстрацію податкових накладних. Покладаючи на ДПС України обов`язок зареєструвати податкові накладні, суд першої інстанції підкреслив, що відповідний спосіб захисту вказуватиме на остаточне вирішення спору між сторонами.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскільки платником податку не було надано повного переліку документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, до яких застосована процедура зупинення реєстрації, згідно з пунктом 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, то оскаржувані рішення прийнято комісією ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1. статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Пунктом 4 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до змісту пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - комісія регіонального рівня). У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 11 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, після подання контролюючому органу податкових накладних для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних позивачем отримано квитанції про зупинення реєстрації таких податкових накладних.

Позивачем надіслано контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. До повідомлення позивачем додані пояснення та пакет документів на підтвердження проведення господарських операцій.

Однак, всупереч наданим документам, комісією ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято спірні рішення, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних №14, №15 від 06.12.2022, №16, №17 від 07.12.2022, №19, №20, №21 від 08.12.2022, №22, №23, №24 від 09.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. В графі додаткова інформація зазначено, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, надані документи не дають можливості визначити формування ціни реалізації на відповідний товар, неможливо підтвердити проведення відновлення відповідного товару у зв`язку з відсутністю трудових ресурсів та виробничих потужностей у ФОП виконавця.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, рішення комісії контролюючого органу повинні містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкових накладних.

Однак, як рішення про зупинення реєстрації податкових накладних, так і оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не містять в собі мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містять посилання на конкретні первинні документи, які складені із порушенням законодавства та/або, на думку контролюючого органу, не були подані позивачем.

При цьому, зазначення контролюючим органом у графі «Додаткова інформація» оскаржуваних рішень про те, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, надані документи не дають можливості визначити формування ціни реалізації на відповідний товар, неможливо підтвердити проведення відновлення відповідного товару у зв`язку з відсутністю трудових ресурсів та виробничих потужностей у ФОП виконавця, не може бути підставою обґрунтованості таких рішень, оскільки підстави для зупинення реєстрації податкових накладних не передбачали необхідності позивача надавати таку інформацію. Отже, вказані контролюючим органом вищезазначені твердження жодним чином не впливають на вирішення питання реєстрації спірних податкових накладних.

Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкових накладних.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі № 815/2985/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому, здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 0940/1240/18.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування податковим органом рішень про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, такі рішення не узгоджується з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Така позиція суду апеляційної інстанції узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.05.2020 у справі № 560/391/19.

Відтак, спірні рішення комісії ГУ ДПС у Чернігівській області, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних №14, №15 від 06.12.2022, №16, №17 від 07.12.2022, №19, №20, №21 від 08.12.2022, №22, №23, №24 від 09.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, є необґрунтованими, оскільки факт зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН не спростовує здійснення платником податків господарської операції.

Окрім того, колегія суддів враховує, що згідно пункту 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З урахуванням наведеного, колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що задля належного захисту порушеного права позивача необхідно зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні. Зазначене буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача.

Щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 000, 00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У свою чергу, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, законодавцем включено витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України визначають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, в силу положень ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому, на переконання колегії суддів, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи в суді першої інстанції, позивачем було надано договір про надання правової допомоги, ордер на надання правничої (правової) допомоги, акт прийому-передачі та квитанцію до прибуткового касового ордера.

Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно яких: «…суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг».

Так, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, предмет спору, значення справи для позивача у порівнянні з розміром судових витрат, які він просить стягнути з відповідачів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн. (по 2 000, 00 грн. з кожного) є справедливою та співмірною.

Такий висновок повністю відповідає згаданим вище принципам обґрунтованості, співмірності та пропорційності, які повинні бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Мельничук В.П.

Оксененко О.М.