Ухвала

від 12.07.2024 по справі 420/13282/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13282/24

У Х В А Л А

12 липня 2024 року

м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача Військової частини НОМЕР_1 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ), в якому позивачка просить суд:

- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку виплаченої індексації з 01.03.2018 по 01.04.2024 відповідно абз. 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити їй ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 01.04.2024 року з урахуванням абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити їй ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Ухвалою суду від 06.05.2024 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 07.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

12.06.2024 року до суду надійшов відзив на позов, а також клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропущенням строку звернення до суду.

Розглянувши клопотання представника відповідача, матеріали справи у частині, що стосуються заявленого клопотання, суд дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає.

Представник відповідача в обґрунтування клопотання посилається на те, що відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.

Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин №2352, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.

Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.

Частини перша та друга ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції: - працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1); - із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Частина 5 статті 122 КАС України, яка є спеціальною нормою, передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Представник зауважує, що спеціальна норма ч.5 ст. 122 КАС України має перевагу над загальною, про що зазначав Верховний Суд у постановах від 23.06.2022 року справа №540/2001/21, від 28.09.2022 року справа №420/358/22, від 29.09.2022 року справа №420/3978/22.

Представник вказує, що у зв`язку із набранням чинності 19.07.2022 року таких змін, до вимог про стягнення оплати праці почали застосовуватись строки звернення за судовим захистом.

Прикінцеві та перехідні положення не містять жодних застережень щодо застосування цього закону, а тому він застосовується за загальними правилами дії у часі, у просторі та на коло осіб.

З позовної заяви вбачається, що 30.08.2023 з позивачем був здійснений розрахунок виплати коштів індексації грошового забезпечення згідно рішення суду від 28.04.2023 року у справі №420/16598/22. Позивачу було відомо про оскаржені ним дії відповідача ще з серпня 2023 року. Позивач не навів жодної причини, яка йому перешкоджала подати позов у період з серпня 2023 року по вересень 2023 року, тобто в місячний строк з того моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав. Із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовом позивач не звертався. Будь-яких доказів стосовно поважності причин пропуску цього строку позивач суду не надав, обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, не вказав.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строків звернення до суду суд в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, якою визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, суд вважає необхідним врахувати висновки Верховного Суду викладені в постанові від 28.09.2023 року у справі №140/2168/23.

Верховний Суд зазначив, що Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини 1 і 2 ст.233 КЗпПУ викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпПУ не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому, з огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії ч.1 ст.233 КЗпПУ в редакції Закону від 01.07.2022 №2352-ІХ тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності. Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22. На момент звільнення позивача з військової служби, 18 січня 2018 року, ч.2 ст.233 КЗпПУ діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком (пункти 37-41 постанови ВС від 28.09.2023 року).

Крім того, необхідно врахувати, що до 30.06.2023 року діяв на всій території України карантин. Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 року «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України відмінено карантин.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року, застосовуючи в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України правові висновки Верховного Суду, суд вважає не пропущеним строк звернення до суду, відповідно клопотання представника відповідача для залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.122, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя Е.В. Катаєва