Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 липня 2024 р. № 520/10031/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" (просп. Героїв Харкова, буд. 144,м. Харків,61082) до Волинської митниці (вул. Призалізнична, буд. 13,с. Римачі,Любомльський район, Волинська область,44350) про визнання протиправним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Волинської митниці, в якому просить суд:
1. визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000014/2 від 04.04.2024;
2. визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2024/000015;
3. стягнути з Відповідача суму судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому підлягають скасуванню.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Представником відповідача 02.05.2024 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв у межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
У відповіді на відзив представник позивача підтримав правову позицію викладену у позовній заяві та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Оскільки на території Харківщини з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд ухвалює рішення по справі за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду та за наявності технічної можливості.
Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 21 січня 2024 року під час митного оформлення імпортованих ТОВ «МОДУС, ЛТД» (далі - позивач) товарів Волинською митницею (далі - відповідач) було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000014/2 від 04.04.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2024/000015.
ТОВ «МОДУС, ЛТД» у позовній заяві зазначає, що при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості конкретної поставки та її визначення за основним методом ціною договору (контракту) щодо Товару, який імпортується, відповідачу було надано усі документи для належного митного оформлення Товару, які передбачені чинним законодавством України.
ТОВ «МОДУС, ЛТД», вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000014/2 від 04.04.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2024/000015, незаконними та прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, звернулося до суду з даним адміністративним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ «МОДУС, ЛТД» та Vynova Belgium NV було укладено Контракт купівлі-продажу №20122023 від 19.12.2023 року (далі - Контракт).
Відповідно до розділу 1 Контракту, Продавець зобов`язується продати, а Покупець купити Товари згідно Умов Продажу Vynova, які затверджені відповідною юридичною особою компанії Vynova, і умовами Контракту. Відповідно до розділу 2 Контракту, мета придбання товару покупцем - для власного виробництва та/або споживання, оптова торгівля. Країни походження товару: Німеччина, Нідерланди, Франція.
Відповідно до Додатку 2 від 05.01.2024 до Контракту Продавець постачає ТОВ «МОДУС,ЛТД» наступний Товар: Vynova S5730 суспензійний полівінілхлорид, Код ТНВЕД 3904100000. З наступними умовами: Кількість і упаковка: Vynova S5730-66.000 тон, 3 авто, упаковка в мішках по 25 кг нетто на палетах. Ціна: S5730 - 870,00 євро за тонну, дійсна до 31.01.2024, сума до оплати: 57420,00 євро. Умови поставки: Vynova S5730 FCA Wilhelmshaven (Incoterms 2020), Адреса завантаження: VYNOVA Wilhelmshaven GmbH ex Warehouse in Germany: Ftumrajse 86, 26388 Wilhelmshaven; Seehafen Terminal, Pazifik 2545,26388 Wlthelmshaven. Країна призначення товару: Україна. Терміни постачання: 30 днів з моменту сплати. Виробник: VYNOVA Wilhelmshaven GmbH. Країна походження: Німеччина. Грузовідправник: VYNOVA Wilhelmshaven GmbH. Умови платежу: 100% предоплата.
Відповідно до Інвойсу №3304010085 та проформи №1001040883, загальне замовлення склало три авто на загальну вартість 57420,00 євро (по 19140,00 євро за авто).
Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті №14 від 10.01.2024, ТОВ «МОДУС,ЛТД» здійснило оплату за все замовлення (одразу три авто) в розмірі 57420,00 євро.
У експортній декларації MRN24DE531024731307В4 від 17.01.2024 визначено вартість Товару за одне авто - 19140,00 євро.
У вищезазначеній експортній декларації умови постачання визначені: FСA.
У транзитній митній декларації 24DE531073957519L2 (Т2) між VYNOVA WILHELMSHAVEN та ТОВ "МОДУС, ЛТД" ціни немає, є тільки вага нетто та вага брутто, тобто визначені вагові показники.
Далі, для митного оформлення Товару, ТОВ «МОДУС,ЛТД» оформило митну декларацію ІМ 40 ДЕ 24UА205030000581U0 від 21.01.2024, в якій в графі 42 ціна Товару вказано 19140,00 євро.
На підтвердження митної вартості Товару до Волинської митниці, на виконання ст. 53 МК України, ТОВ «МОДУС, ЛТД» надало наступні документи:
Сертифікат якості (Certificate of quality) №80625471 від 17.01.2024;
Пакувальний лист (Packins list) №80625471 від 17.01.2024;
Рахунок-Фактура (інвойс) (Commercial invoice) №3304010085 від 17.01.2024;
Автотранспортна накладна (Road consignment note) А №127733 від 17.01.2024;
Банківський платіжний документ, що стосується товару №14 від 10.01.2024;
Рахунок-Фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно - експедиційні послуги №1701/С1 від 17.01.2024;
Калькуляція транспортних витрат №1701/Н1 від 17.01.2024;
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (Додаток №2 від 05.01.2024);
Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №20122023 від 19.12.2023;
Договір (контракт) про перевезення №0208/П1 від 02.08.2019;
Договір (контракт) про перевезення №1708/З1 від 17.08.2019;
Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари, які декларуються, не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю б/н від 2101.2024;
Декларація - інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №3304010085 від 17.01.2024;
Інші некласифіковані документи: тех.опис 18.01.2024;
Копія митної декларації країни відправлення MRN24DE531024731307В4 від 17.01.2024.
Під час митного оформлення Товару за митною декларацією ІМ 40 ДЕ 24UA205030000581U0 від 21.01.2024, відповідач звернувся до ТОВ "МОДУС,ЛТД" з запитом надати додаткові документи, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарі в, підготовлені спеціалізованими експертними організація ми, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта".
У запиті також зазначено, що "Договір про надання експедиційних послуг №1708/31 від 17.08.2015 не відповідає ст. 254 Митного кодексу України"; "у митній декларації країни експорту №MR N24DE531024731307В4 від 17.01.2024 не вказано отримувача товару; процедура експорту передує видачі інвойсу, оскільки у інвойсі в казано номер митної декларації країни експорту"; "у додатку до контракту вказано перевізна Vynova Wilhelmshaven GmbH, що не відповідає довідці про транспортні витрати та суперечить умовам поставки".
Листом №10 від 23.01.2024 ТОВ "МОДУС,ЛТД" надано змістову відповідь на вказаний запит по кожному запитуваному пункту та зазначено, що ТОВ "Модус, ЛТД" надав всі необхідні та запитані документи та додаткові роз`яснення щодо запиту щодо підтвердження митної вартості.
Також, відповідач звернувся до ТОВ "МОДУС,ЛТД" з запитом про надання цінової Інформації для застосування методів визначення митної вартості, на який позивачем відповіді надано не було.
23.01.2024 Волинською митницею були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000197/2 від 23.01.2024 та картка відмови №UA205030/2024/000015.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів UA205030/2024/000197/2 від 23.01.2024 та карткою відмови №UA205030/2024/000015, ТОВ "МОДУС,ЛТД" звернулося до Державної митної служби України (далі - Держмитслужба) зі скаргою вих.№25 від 09.02.2024.
Рішенням про результати розгляду скарги ТОВ "МОДУС, ЛТД" від 09.02.2024 №25, Держмитслужбою прийнято рішення про часткове її задоволення; скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 23.01.2024 №UA205030/2024/000197/2, зобов`язано Волинську митницю прийняти нове рішення відповідно до законодавства; в задоволенні решти вимог відмовлено.
У зв`язку із вищезазначеним, 04.04.2024 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000014/2.
В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000014/2 від 04.04.2024, а саме:
1) Договір про надання експедиційних послуг №1708/З1 від 17.08.2015 не відповідає статті 254 Митного кодексу України;
2) у митній декларації країни експорту №MRN24DE531024731307В4 від 17.01.2024 не вказано отримувача товару;
3) процедура експорту передує видачі інвойсу, оскільки у інвойсі вказано номер митної декларації країни експорту;
4) у додатку до контракту вказано перевізника Vynova Wilhelmshaven GmbH, що не відповідає довідці про транспортні витрати та суперечить умовам поставки.
Також, у вказаному рішенні зазначено: "У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності необхідно згідно ст.53 та ст.54 МКУ в 10-ти денний термін надати :1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта. Додатково декларантом подано лист від 23.01.2024 №10 у якому зазначено, що надано всі необхідні документи для підтвердження митної вартості і більше жодних документів протягом 10-ти днів не буде надано. Також, додатково надано прайс-лист від 02.01.2024 конкретно адресований ТОВ "Модус, ЛТД", що не дає можливості знеособити інформацію. На зауваження митниці надано транзитну митну декларацію №24DE531073957519J2 від 17.01.2024, виходить що одночасно з Німеччини здійснено транзит та експорт товару. За умови надання, згідно ч.3 ст.53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також, вимогами ч.6 ст.54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме:Товар 1 - 1,3357 євро/кг за МД №UA100430/2023/473118 від 13.05.2023. Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу."
З метою пришвидшення випуску товарів у вільний обіг, декларантом ТОВ «МОДУС,ЛТД» було оформлено митну декларацію ІМ 40 ДЕ 24UA205030000675U0 від 23.01.2024.
Не погодившись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне:
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.ч 2, 3, 5 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 57 Митного кодексу України при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.
Cуд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених уст. 58 Митного кодексу України.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 19.03.2019 по справі № 810/4116/17, від 13.10.2020 по справі № 826/13139/15.
При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 по справі №809/1469/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У ході судового розгляду судом встановлено, що рішення митного органу про коригування митної вартості прийняті з огляду на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, не надано всіх витребуваних додаткових документів.
Щодо зазначення у спірному рішенні відповідача проте те, що у митній декларації країни експорту MMRN24DE531024731307В4 від 17.01.2024 не вказано отримувача товару, то як зазначено ТОВ "МОДУС,ЛТД" у листі вих. №10 від 23.01.2024, до цього листа додано експортну декларацію вантажовідправника товару "VYNOVA Wilhelmshaven Gmb" № 24DE531073957519J2 де зазначено отримувача товару - ТОВ "МОДУС, ЛТД"; митна декларація MRN24DE531024731307В4 - це декларація "по Європі", тобто митна декларація між VYNOVA BELGIUM та VYNOVA WILHELMSHAVEN. Митна декларація 24DE531073957519L2 (Т2) - це транзитна декларація між VYNOVA WILHELMSHAVEN та ТОВ "МОДУС,ЛТД". Ціни в митній декларації 24DE531073957519L2 (Т2) немає, є тільки вага нетто та вага брутто, тобто ця декларація підтверджує вагові показники. Митною декларацією MRN24DE531024731307В4 підтверджено, що VYNOVA BELGIUM (контакт купівлі-продажу від 19.12.2023 № 20122023 між VYNOVA BELGIUM та ТОВ "МОДУС,ЛТД" ) відправила VYNOVA WILHELMSHAVEN вантаж (товар). Так само, в митній декларації MRN24DE531024731307B4 визначено вартість товару за одне авто = 19140,00 євро.
Щодо зазначення у спірному рішенні відповідача проте те, що процедура експорту передує видачі інвойсу, оскільки у інвойсі вказано номер митної декларації країни експорту, що може свідчити про ознаки підробки інвойсу, то суд зазначає, що "ТОВ "МОДУС, ЛТД" не може впливати на заповнення та оформлення документів відправника на експорт. Номер експортної декларації вказано в інвойсі, в якому зазначена фірма "МОДУС,ЛТД", тобто простежується зв`язок між документами.
Стосовно зазначення у спірному рішенні відповідача проте те, що у додатку до контракту вказано перевізника Vynova Wilhelmshaven GmbH, що не відповідає довідці про транспортні витрати та суперечить умовам поставки, то суд зазначає наступне.
В додатку № 2 від 05.01.2024 до договору № 20122023 від 19.12.2023 в п.6 вказано вантажовідправника товару, тобто, фірма VYNOVA Wilhelmshaven GmbH є вантажовідправником товару, не є перевізником товару. Перевізником товару є ТОВ "Компанія "Транспеле" (м.Київ).
Щодо зазначення у спірному рішенні відповідача проте те, що наданий прайс-лист від 02.01.2024 конкретно адресований ТОВ "Модус, ЛТД", що не дає можливості знеособити інформацію, суд звертає увагу на те, що вартість в прайс-листі відповідає вартості, яка визначена в інвойсі №3304010085 та в Додатку №2 від 05.01.2024 до Контакту.
Окрім того, прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений ч.2 ст.53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару, оскільки здійснення оплати за придбаний товар підтверджується відповідними платіжними дорученнями та її інвойсом.
Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом (Рішення Верховного Суду від 22.12.2020р. у справі №420/2850/19).
Стосовно посилань відповідача на транзитну митну декларацію №24DE531073957519J2 від 17.01.2024, то як зазначено ТОВ "МОДУС,ЛТД" у листі вих. №10 від 23.01.2024, митна декларація MRN24DE531024731307В4 - це декларація "по Європі", тобто митна декларація між VYNOVA BELGIUM та VYNOVA WILHELMSHAVEN. Митна декларація 24DE531073957519L2 (Т2) - це транзитна декларація між VYNOVA WILHELMSHAVEN та ТОВ "МОДУС,ЛТД". Ціни в митній декларації 24DE531073957519L2 (Т2) немає, є тільки вага нетто та вага брутто, тобто ця декларація підтверджує вагові показники. Митна декларація MRN24DE531024731307В4 підтверджує, що VYNOVA BELGIUM (контакт купівлі-продажу від 19.12.2023 №20122023 між VYNOVA BELGIUM та ТОВ "МОДУС,ЛТД" ) відправила VYNOVA WILHELMSHAVEN вантаж (товар). Так само, в митній декларації MRN24DE531024731307В4 визначено вартість мовару за одне авто = 19140,00 євро.
Щодо посилань відповідача у оскаржуваному рішенні про те, що: контракт надано не в повному обсязі; згідно п.5 додатку від 05.01.2024 №2 до Контракту виробником товару є Vynova Wilhelmshaven GmbH, що суперечить інформації про виробника, заявленої декларантом у графі 31 МД поданої МД та свідчить про недостовірність декларування таких відомостей; надана копія платіжного доручення в іноземній валюті від 10.01.2024 №14 не може бути взята до уваги як факт оплати, оскільки не відповідає вимогам Закону України "Про валюту і валютні операції", Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, та Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого поставною Правління Національного банку України від 28.07.2008 №2016, не містить відомостей (відміток) надавача платіжних послуг про виконання платіжної операції за такою платіжною інструкцією; не надано фактів оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставлених рахунків-фактур.", суд зазначає наступне.
При митному оформленні товару ТОВ "МОДУС,ЛТД" надано зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №20122023 від 19.12.2023. У п.5 додатку №2 від 05.01.2024 до Контракту виробником товару є Vynova Wilhelmshaven GmbH. У графі 31 митної декларації ІМ 40 ДЕ 24UA205030000581U0 від 21.01.2024 виробник товару визначений Vynova Wilhelmshaven GmbH.
Отже, в цій частині твердження відповідача не відповідають дійсності.
Стосовно платіжної інструкції, суд зазначає, що платіжні інструкції з клієнт-банку містять усі необхідні реквізити та усю необхідну інформацію.
Зокрема, надана позивачем платіжна інструкція в іноземній валюті №14 від 10.01.2024 з печаткою та підписом представника банку і, так само, лист-роз`яснення від обслуговуючого банку про те, що платіжної інструкції з клієнт-банку достатньо.
Стосовно оплати транспортно-експедиційних послуг, суд звертає увагу, що ТОВ "МОДУС,ЛТД" надало відповідачу довідку про транспортні витрати №1701/Н1 від 17.01.2024, рахунок-фактуру №1701/С1 від 17.01.2024.
Відповідно до платіжної інструкції №3274 від 31.01.2024, ТОВ "МОДУС,ЛТД", яку надано листом вих.№25-1 від 25.03.2024, оплатило послуги згідно рахунку-фактури №1701/СІ від 17.01.2024 за договором №1708/31 від 17.08.2015.
Стосовно зазначення у спірному рішенні відповідача про необхідність надання згідно ст.53 та cm. 54 МКУ документів, то у листі вих.№10 від 23/01/2024 ТОВ "МОДУС,ЛТД" з цього приводу було надано відповідні пояснення.
Отже, на підтвердження митної вартості товару до Волинської митниці, на виконання ст. 53 МК України, ТОВ "МОДУС,ЛТД" надало усі необхідні документи та роз`яснення щодо відомостей, які зазначені графі 44 митної декларації ІМ 40 ДЕ 24UA205030000581U0 від 21.01.2024.
Також, ТОВ «МОДУС, ЛТД» у вигляді таблиці разом з позовною заявою надало роз`яснення щодо того, які документи додатково запитував відповідач і які пояснення надавалися ТОВ «МОДУС, ЛТД».
Тобто, ТОВ «МОДУС, ЛТД» відобразило, що виконало, вимоги ст. 53 МК України, та на запит відповідача надати додаткові документи, надало абсолютно усі додаткові документи та пояснення.
У спірному рішенні відповідач зазначає наступне: "Згідно ч.3 ст.53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також, вимогами ч.6 ст.54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар 1 - 1,3357 євро/кг за МД №UA100430/2023/473118 від 13.05.2023."
Суд зазначає, що позивачем при митному оформленні товару, митна вартість товару визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
Вдповідачем був обраний метод визначення митної вартості: за резервним методом (ст. 64 МК України).
З цього приводу суд зазначає наступне.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
У відповідності до частини 3 статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Так, судом встановлено, що документи, подані ТОВ «МОДУС, ЛТД» до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість Товару, містять усю необхідну інформацію про вартість Товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного Товару. Крім того, документи надані ТОВ «МОДУС, ЛТД» чітко ідентифікують оцінюваний Товар та містять об`єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню, які підтверджували ціну Товару, що підлягає сплаті ТОВ «МОДУС, ЛТД» на користь виробника, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.
На вимогу відповідача позивачем усі додатково витребувані документи були надані для проведення подальшого дослідження відповідності заявленої митної вартості товару, які підтверджують у повному обсязі заявлену митну вартість та не містять жодних розбіжностей.
Згідно частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 статті 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також, згідно частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Суд зазначає, що, в цілому, оцінюючи такі підстави для коригування митної вартості товару, котрі відповідачем було зазначено в спірному рішенні, слід дійти висновку, що вони не можуть спричиняти наслідки у вигляді невизнання митної вартості за ціною договору, оскільки жодним чином не впливають на числові показники такої вартості.
Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції (постанови від 14.06.2022 у справі №809/257/17, від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18, від 13.08.2020 у справі №815/3451/16), яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов`язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірність.
У постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176 Верховним Судом викладені висновки, в яких зазначено, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, судом встановлено, що ТОВ «МОДУС, ЛТД» при митному оформленні товару застосувало саме перший метод визначення митної вартості товарів, що ввезені на митну територію України. ТОВ «МОДУС, ЛТД» було надано відповідачу для митного оформлення товару повний перелік документів, передбачений ч. 2 ст. 53 МК України, які містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару. Також, декларантом ТОВ «МОДУС,ЛТД» надавалися усі додаткові документи на вимогу відповідача. Так само, декларантом ТОВ «МОДУС,ЛТД», у листах до відповідача, надавалися розгорнуті роз`яснення стосовно ціни Товару, стосовно поданих документів, що надавалися відповідачу за запитом.
Відповідачем не було надано жодних доказів, які б свідчили про наявність у поданих ТОВ «МОДУС,ЛТД» до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, твердження відповідача щодо наявності сумніву у визначенні ТОВ «МОДУС,ЛТД» митної вартості товарів за першим методом в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально є необґрунтованими.
Крім того, відмовляючи у митному оформленні товару за основним (першим) методом, відповідач послався на те, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально. Проте, такий висновок відповідача не ґрунтується на фактичних обставинах справи та суперечить нормам діючого законодавства, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 МК України.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «МОДУС,ЛТД» у повній мірі надана об`єктивна інформація під час митного оформлення товару, яка підтверджує зміну ціни на товар по незалежним від декларанта причинам.
Отже, враховуючи вищевикладене, рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205030/2024/000014/2 від 04.04.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
Судом встановлено, що оскаржувана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів була прийнята відповідачем з причин прийняття рішення про коригування митної вартості.
Оскільки суд дійшов висновку про скасування вищевказаного рішення про коригування митної вартості через його протиправність, то картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205030/2024/000015 також підлягає скасуванню.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне:
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на повне задоволення позову, ТОВ "Модус, ЛТД" належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6056 грн.
Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" (просп. Героїв Харкова, буд. 144,м. Харків,61082) до Волинської митниці (вул. Призалізнична, буд. 13,с. Римачі,Любомльський район, Волинська область,44350) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000014/2 від 04.04.2024.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2024/000015.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" (просп. Героїв Харкова, буд. 144, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 21203457) сплачену суму судового збору в розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (вул. Призалізнична, буд. 13,с. Римачі,Любомльський район, Волинська область,44350, код ЄДРПОУ 43958385).
Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Суддя Марина Лук`яненко
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2024 |
Оприлюднено | 15.07.2024 |
Номер документу | 120352911 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Лук'яненко М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні