Рішення

від 09.07.2024 по справі 621/5094/23

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

Справа № 621/5094/23

Провадження № 2/621/329/24

09 липня 2024 року м. Зміїв Харківська область

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого суддя В.Філіп`єва,

за участю секретаря судового засідання А. Бабич,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

про визнання особи таким, що втратив право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнути з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що гуртожиток, розташований по АДРЕСА_1 , належав до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області.

Згідно п. 5.2 Статуту КП "Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, майно підприємства є комунальною власністю Зміївської територіальної громади в особі Зміївської міської ради і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Відповідно рішення XX сесії VII скликання Зміївської міської ради №1-ХХ від 07.06.2017 року гуртожиток за вказаною адресою закріплено на праві господарського відання за Зміївським виробничим управлінням житлово-комунального господарства.

У вказаному гуртожитку зареєстрований відповідач, але фактично за вказаною адресою не проживає та не проживав на протязі останніх трьох років. Особа відповідача мешканцям будинку не відома. Про непроживання відповідача у вказаному приміщенні протягом останніх трьох років та втрату інтересу ним до вказаного житла свідчить обрання ним іншого постійного місця проживання.

Враховуючи викладене з метою захисту інтересів територіальної громади як власника житла, позивач змушений звернутися до суду з відповідним позовом та просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 11.01.2024 року позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників в судове засідання.

В судове засідання учасники справи не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_2 подав до суду письмову заяву, в якій просив судовий розгляд проводити без участі представника позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_3 , який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи, відзиву на позов не подавав.

Відповідно до ч.3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 12.07.2024року постановлено провести заочний розгляд цивільної справи.

В зв`язку з неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву, суд вирішує спір згідно положень ч.8 статті 178, ч.2 статті 191 ЦПК України за матеріалами, наявними в цивільній справі.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне:

Предметом спору є право користування відповідача ОСОБА_1 житловим приміщенням у гуртожитку по АДРЕСА_1 , що належала до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 та Витягом КП "Зміївське бюро технічної інвентаризації" про реєстрацію права власності на нерухоме майно №24841612 від 18.12.2009 року (а.с. 4, 5), Рішенням V сесії VII скликання Харківської обласної ради №199-VII від 23.06.2016 року передане зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області у комунальну власність територіальної громади м. Змієва, на підставі звернення КЗОЗОТС "Занки" від 30.05.2016 року №40 та від 31.05.2015 року №403 (а.с. 24-25).

Рішенням ХІІ сесії VII скликання Зміївської міської ради №14-ХІІ від 30.09.2016 року прийнято у комунальну власність територіальної громади Зміївської міської ради із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області гуртожиток, що обліковується на балансі КЗОЗ "Обласний туберкульозний санаторій "Занки" та розташований за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Бутівська, 5 (а.с. 25-26).

Рішенням ХІХ сесії VII скликання Зміївської міської ради №13-ХІХ від 26.05.2017 року затверджено акт приймання-передачі у комунальну власність територіальної громади Зміївської міської ради із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області гуртожитку, що обліковується на балансі КЗОЗ "Обласний туберкульозний санаторій "Занки" та розташований за адресою: вул. Бутівська, 5, м. Зміїв, Харківська область, від 23.05.2017 року (а.с. 26).

Рішенням XX сесії VII скликання Зміївської міської ради №1-ХХ від 07.06.2017 року гуртожиток за вказаною адресою закріплено на праві господарського відання за Зміївським виробничим управлінням житлово-комунального господарства (а.с. 3).

Згідно п. 1.1. Договору на закріплення майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Зміївської міської ради, за підприємствами, установами та організаціями на праві господарського відання, укладеного 08.06.2017 року між Зміївською міською радою, в особі міського голови Кучкова П. В., що діє на підставі статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з однієї сторони та Зміївським виробничим управлінням житлово-комунального господарства (надалі користувач), в особі виконуючого обов`язки начальника управління МаковецькоїВ. М., що діє підставі Статуту, з другої сторони, та Акта приймання-передачі майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Зміївської міської ради", предметом договору є передача Уповноваженим органом Користувачеві на підставі рішення XX сесії Зміївської міської ради VII скликання від 07 червня 2017 року №1-ХХ "Про закріплення на балансі Зміївського виробничого управління житлово-комунального господарства, на праві господарського відання, нерухомого майна: гуртожитку, що перебуває в комунальній власності територіальної громади Зміївської міської ради та розташований по вул. Бутівській, 5, м.Змієва" (а.с. 21, 22).

Рішенням XVII сесії VIIІ скликання Зміївської міської ради від №1499-XVII-VIIІ від 18.11.2021 року змінено назву Зміївського виробничого управління житлово-комунального господарства (код ЄДРПОУ 03358720) на Комунальне підприємство "Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (ЄДРПОУ 03358720) та затверджено статут КП "Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (ЄДРПОУ 03358720) у новій редакції (а.с. 19).

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником КП "Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області є ОСОБА_4 (а.с. 20).

Згідно п. 5.2 Статуту КП "Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, майно підприємства є комунальною власністю Зміївської територіальної громади в особі Зміївської міської ради і закріплюється за ним на праві господарського відання за рішенням Засновника. Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, закріпленим за ним Засновником, з обмеженням правомочності щодо окремих видів майна за рішенням Засновника у випадках, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами України (а.с. 11-18).

Факт реєстрації відповідача ОСОБА_1 у спірному житловому приміщенні гуртожитку підтверджується відомостями Списку осіб, місце проживання яких зареєстроване в гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , та довідкою Відділу реєстраційних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області №2663 від 26.12.2023 року (а.с. 7-8, 35).

Згідно листа КП "Зміївське бюро технічної інвентаризації, землевпорядкування, містобудування та архітектури" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 38/05/22 від 16.05.2022 року вбачається, що згідно архівних матеріалів КП "Зміївське БТІЗМА" по будинку за адресою: м. Зміїв, вул.Бутівська, 5: кількість житлових кімнат - 100, із них приватизовані та знаходяться в процесі приватизації наступні кімнати: 22, 23, 25, 27, 29, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 44, 48, 50, 52, 51, 53, 55, 57, 56, 58, 60, 54, 61, 62 63, 65, 67, 69, 68, 70, 72, 73, 74, 76, 78, 80, 82, 83, 84, 85, 87, 86, 89, 88, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 97, 96, 100, 101, 102, 104, 103, 105, 106, 108, 117, 119, 112, 118, 120, 121, 123, 122, 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137. На першому поверсі будівлі житлових кімнат не обліковується (а.с. 9-10).

З Актів про встановлення факту проживання, складених 08.08.2022 року та 23.02.2024 року директором КП "Зміївське ВУЖКГ" ОСОБА_4 , в присутності сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до інформації Відділу реєстраційних послуг Зміївської міської ради від 11.07.2022 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без зазначення кімнати, але фактично за вказаною адресою не проживає та не проживав на протязі останніх трьох років. Особа відповідача мешканцям гуртожитку не відома, кімнату проживання не встановлено (а.с. 27).

Дослідивши повно і всебічно матеріали цивільної справи, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд зазначає наступне:

Згідно ч.1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до пунктів 1-4 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд має вирішити, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст.ст.76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до положень статті 396 Цивільного кодексу України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Таким чином, позивач - КП "Зміївське ВУЖКГ", в оперативному віданні якого знаходиться будівля гуртожитку по АДРЕСА_1 , має право на захист свого речового права шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно статті 6 Житлового кодексу України, жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Статтею 9 Житлового кодексу України визначено житлові права громадян, зокрема, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських об`єднань.

Згідно ч.4 статті 311 Цивільного кодексу України, фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини вказує, що "втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла". Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну мету, не здійснюється згідно із законом та не може розглядатись як необхідне в демократичному суспільстві.

Відповідно до частини 1 статті 163 Житлового кодексу України, у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Житлового кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно статті 72 Житлового кодексу України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 2 пункту 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад", зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до п. 6 ч. 1 статті 24 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", орган реєстрації вносить зміни до реєстру територіальної громади на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

За змістом вказаних норм, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши водночас вимогу про позбавлення права користування житловим приміщенням. При цьому, особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за наявності двох умов:

-непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців

- відсутність поважних причин такого не проживання.

Верховний Суд України у пункті 10 постанови Пленуму ВСУ №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання,що виникли впрактиці застосування судамиЖитлового кодексуУкраїни» зазначив,що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Представниками позивача надані докази того, що відповідач зареєстрований в житловому приміщенні, належному на праві господарського відання КП "Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (позивачеві). Понад рік у спірному житловому приміщенні не проживає без поважних причин, відсутні будь-які відомості щодо існування домовленості між власником житла та відповідачем щодо збереження за ним права користування цим житловим приміщенням.

При цьому, суд звертає увагу, що реєстрація відповідача у багатоквартирному гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , відбулася без закріплення за ним конкретного житлового приміщення (кімнати),в зв`язкуз чимнаявні обґрунтованіпідстави вважати,що відповідачніколи невселялася йне користуваласяжодним житловимприміщенням вказаногогуртожитку

Доказів на спростування доводів позовної заяви та встановлених судом обставин матеріали справи не містять

За таких обставин, позовна заява КП "Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача, належить стягнути понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 гривень.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 223, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень 00 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Комунальне підприємство "Зміївське виробниче управління житлово-комунального господарства" Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, код ЄДРПОУ:03358720, місцезнаходження: Таранівське шосе, буд. 9, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63403.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено та підписано 12.07.2024 року.

Суддя В. Філіп`єва