Рішення

від 30.05.2024 по справі 213/44/24

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 213/44/24

провадження № 2/197/498/24

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2024 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання: Слобідської Л.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

Позивач звернувся 28.12.2023 до суду з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з відповідача борг за житлово-комунальні послуги (утримання будинку та прибудинкової території) за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 7160,87 грн, суму інфляційних збитків у розмірі 192,07 грн, суму 3 % річних у розмірі 52,89 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтуванні позову позивач посилається на те, що з 01.02.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» розпочало виконання функцій управителя багатоквартирними будинками Інгулецького району в м. Кривому Розі на підставі Договору з Управлінням благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради. Відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . У період з 01.12.2020 по 01.12.2023 позивач надав відповідачу послуги на суму 7160,87 грн за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач не виконав свого обов`язку зі сплати вартості житлово-комунальних послуг, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 7160,87 грн.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.01.2024 справу було передано на розгляд до Широківського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою судді Широківського районного суду Дніпропетровської області від 16.02.2024 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно з копією Договору про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Інгулецькому районі (об`єкт № 1) від 18.11.2013, укладеного між Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому міськради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР», з 01.02.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» розпочало здійснювати функції управління та надання послуг з утримання будинку, споруди або групи будинків і споруд та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях, зокрема за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.08.2023, ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з 2017 року.

Згідно з розрахунком суми заборгованості по приміщенню за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2020 по 01.12.2023, заборгованість становить 7160,87 грн.

Відповідно до розрахунку інфляційних витрат та 3 % річних за адресою: АДРЕСА_1 , сума інфляційних збитків становить 192,07 грн, розмір 3 % річних становить 52,89 грн.

ІV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права, оцінка суду.

Відповідно до ст.17Закону Українивід 23.02.2006N3477-IV"Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Приписами ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Відповідно ч. 1ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України(далі по тексту -ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першоюстатті 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1ст. 80 ЦПК України).

Частиною першоюстатті 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно дост. 322 ЦК Українипередбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, Закон встановлює презумпцію власника майна нести всі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна. До таких витрат належать витрати, пов`язані із зберіганням майна, його ремонтом, забезпечення збереження його властивостей, тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховуєобов`язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Управитель у порядку та з періодичністю, визначеними договором, та/або на вимогу споживача зобов`язаний інформувати споживача про фактичні витрати та виконані (надані) роботи (послуги) з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території.

Відповідно до ч. 2ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає:

1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем;

2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.

Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території суду не надано, отже, позивачем не надано доказів обґрунтованості нарахування сум, зазначених у розрахунку заборгованості.

Також позивачем не конкретизовано найменування послуг, встановлених обов`язковим переліком робіт (послуг), витрати які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, які розуміються ним під утриманням будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 . Не зазначено і тариф (ціну) за кожну з цих послуг або загальну ціну за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Копія рішення Виконкому Криворізької міської ради щодо затвердження цін (тарифів) на послуги з утримання будинку та прибудинкової території суду не надана. Не надано також і детальний розрахунок заборгованості за кожен місяць.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач має у власності квартиру по АДРЕСА_2 . Позивач просить стягнути заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території по вул. Української добровольчої армії. Доказ перейменування вулиці суду не надано (копія рішення про перейменування).

Враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Як встановлено п.1ч.1 ст. 176 ЦПК України, цінапозову визначається упозовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», з 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684 грн.

Ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сторони не звільнені від сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн: 268,40 грн за подання заяви про видачу судового наказу, 2415,60 грн за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою.

Оскільки в позові відмовлено повністю, судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України, ст. ст. 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в позові повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР», місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, 34А, офіс 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 38788964.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

СУДДЯ О.В.ШЕВЧЕНКО