Рішення

від 04.07.2024 по справі 161/9256/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/9256/24

Провадження № 2/161/2995/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді - Пушкарчук В.П.

при секретарі - Швед Н.В.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Волинський обласний будинок дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки" Волинської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів у зв`язку з усиновленням, скасування заборгованості по аліментам, -

В С Т А Н О В И В:

15.05.2024 року ОСОБА_1 через свого представника звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою на обгрунтування якої зазначила, що ОСОБА_1 була одинокою матір`ю доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з 03.12.2013 року перебувала на повному державному утриманні в КП «Волинський обласний будинок дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки» Волинської обласної ради. 11.02.2014 року рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/20980/13-ц, ОСОБА_1 було позбавлено батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 . У свою чергу, 22.05.2014 року заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/5293/14-ц вирішено стягувати щомісячно з ОСОБА_1 на користь Волинського обласного спеціалізованого будинку дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1/4 частки з усіх видів доходу (заробітку) відповідача, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 03.04.2014 року і до досягнення дитиною повноліття, на особовий рахунок ОСОБА_2 , відкритий у Волинському обласному управлінні АТ «Ощадбанк». 17.06.2014 року видано виконавчий лист у справі та Відділом державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 про стягнення аліментів. Однак, 03.09.2015 року рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/9591/15-ц, яке набрало законної сили 15.09.2015 року, малолітня ОСОБА_2 була усиновлена. Відповідно до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.02.2015 року «Про встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_2 » ОСОБА_2 вибула з закладу 20.02.2015 року в сім`ю опікуна. Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір заборгованості ОСОБА_1 у ВП НОМЕР_2, станом на 05.02.2024 року становить 103 920,41 грн. Позивачка ОСОБА_1 вважає, що починаючи з 15.09.2015 року, тобто від дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона не має обов`язків щодо дитини, яку було усиновлено іншою особою у тому числі щодо сплати аліментів на її утримання.Враховуючи наведене, просить суд звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь Волинського обласного спеціалізованого будинку дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1/4 частки з усіх видів доходу (заробітку), але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, які стягуються, на підставі виконавчого листа №1705, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 17.06.2014 року, згідно рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.05.2014 року у справі №161/5293/14, починаючи з 15.09.2015 року по день ухвалення рішення про звільнення від сплати аліментів, а також звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментах за виконавчим листом №1705, виданим Луцьким міськрайонним судом Волинської області 17.06.2014 року у справі №161/5293/14, яка виникла за період, починаючи з 15.09.2015 року - набрання законної сили Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/9591/15-ц про усиновлення малолітньої ОСОБА_2 по дату ухвалення рішення про звільнення від сплати аліментів.

04.07.2024 року представником відповідача було подано до суду заяву про визнання позову у повному обсязі.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

До початку підготовчого засідання представником позивача було подано до суду заяву з проханням підготовче провадження здійснювати у його відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача у своїй заяві про визнання позову також просила розгляд справи здійснювати у її відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була матір`ю доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 03.12.2013 року ОСОБА_2 перебувала на повному державному утриманні в КП «Волинський обласний будинок дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки» Волинської обласної ради, що підтверджується довідкою №38/10/2-24 від 30.01.2024 року.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.02.2014 року у справі №161/20980/13-ц ОСОБА_1 було позбавлено батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.05.2014 року у справі №161/5293/14-ц вирішено стягувати щомісячно з ОСОБА_1 на користь Волинського обласного спеціалізованого будинку дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1/4 частки з усіх видів доходу (заробітку) відповідача, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 03.04.2014 року і до досягнення дитиною повноліття, на особовий рахунок ОСОБА_2 , відкритий у Волинському обласному управлінні АТ «Ощадбанк».

17.06.2014 року видано виконавчий лист у справі та Відділом державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 про стягнення аліментів.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.09.2015 року у справі №161/9591/15-ц, малолітня ОСОБА_2 була усиновлена, що підтверджується довідкою Служби у справах дітей Луцької міської ради №31-50/35/2024 від 11.01.2024 року.

15.09.2015 року набрало законної сили рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/9591/15-ц.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.02.2015 року «Про встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_2 » ОСОБА_2 вибула з закладу 20.02.2015 року в сім`ю опікуна, що підтверджується довідкою №38/10/2-24 від 30.01.2024 року.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір заборгованості ОСОБА_1 у ВП НОМЕР_2, станом на 05.02.2024 року становить 103 920,41 грн.

Позивачка ОСОБА_1 вважає, що починаючи з 15.09.2015 року, тобто від дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона не має обов`язків щодо дитини, яку було усиновлено іншою особою, у тому числі щодо сплати аліментів на її утримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 232 СК України з моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права й обов`язки між усиновленою особою та усиновлювачем і його родичами за походженням.

Частинами 4, 5 ст. 232 СК України визначено, що усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права й накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача в такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Таким чином, усиновлення є юридичним фактом, внаслідок якого виникають, змінюються та припиняються правовідносини.

Так, після здійснення усиновлення виникає новий комплекс правовідносин, прав та обов`язків між суб`єктами цих правовідносин. Внаслідок факту усиновлення виникають відносини не тільки між усиновлювачем та особою, яку усиновляють, але й з іншими членами сім`ї та родичами усиновлювача. Окрім цього, внаслідок усиновлення припиняється правовий зв`язок (а відповідно й правовідносини) між батьками та особою, яка усиновлена.

Аналіз наведеного дає підстави для висновків, що усиновлення, як юридичний факт змінює суб`єктний склад батьківських правовідносин - батьки усиновленої особи перестають бути суб`єктами батьківських прав та обов`язків, і, водночас, між усиновлювачем та усиновленим встановлюються правові зв`язки, які існують між батьками та дітьми, тому усиновителі зобов`язані утримувати усиновлених за правилами, установленими ст. 180 СК України.

У постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 522/5039/21 Верховний Суд дійшов наступного висновку: «Сімейне законодавство України не передбачає обов`язку батька за походженням, чия дитина усиновлена іншим чоловіком, утримувати таку дитину до досягнення нею повноліття».

Частиною 2 статті 188 СК України визначено, що батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.

Відповідно до ст. 225 СК України усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

15.09.2015 року набрало законної сили рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/9591/15-ц про усиновлення малолітньої ОСОБА_2 .

Таким чином, з моменту здійснення усиновлення між позивачкою та ОСОБА_2 припинено особисті та майнові права і обов`язки.

Так, згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на січень 2024 року, така становить 103 920,41 грн., при цьому згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на вересень 2015 року, тобто на дату усиновлення, сукупний розмір заборгованості становив 5 592,66 грн.

Положеннями ст. 197 СК України визначено, що за позовом платника аліментів суд може звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з обставиною, що має істотне значення.

Відповідно ч.4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Так, варто зазначити, що державний виконавець не може вирішувати питання про повне або часткове звільнення від сплати заборгованості. Спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи. Залежно від предмета та суті вимог така заява може розглядатися у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, або у позовному провадженні.

Отже, належним способом захисту прав та інтересів позивачки є вимога про її звільнення від сплати аліментів на користь Волинського обласного спеціалізованого будинку дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1/4 частки з усіх видів доходу (заробітку), але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, які стягуються, на підставі виконавчого листа №1705, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 17.06.2014 року, згідно рішення Луцького міськрайнного суду Волинської області від 22.05.2024 року у справі №161/5293/14, починаючи з 15.09.2015 року, тобто від дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини.

Обраний спосіб захисту відповідає позиції Верховного Суду викладеній в постанові від 21.07.2021 у справі №477/1165/20.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Волинський обласний будинок дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки" Волинської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів у зв`язку з усиновленням, скасування заборгованості по аліментам у повному обсязі.

При вирішенні позовних вимог, суд, у відповідності до вимог ст. 206 ЦПК України, бере до уваги визнання відповідачем позову та вважає, що таке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі ст. ст. 225, 232, 197, 273 СК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 27, 77-81, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Волинський обласний будинок дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки" Волинської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів у зв`язку з усиновленням, скасування заборгованості по аліментам - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь Волинського обласного спеціалізованого будинку дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1/4 частки з усіх видів доходу (заробітку), але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, які стягуються, на підставі виконавчого листа №1705 виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 17 червня 2014 року, згідно рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2014 року у справі №161/5293/14, починаючи з 15 вересня 2015 року.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментах за виконавчим листом №1705, виданим Луцьким міськрайонним судом Волинської області 17 червня 2014 року у справі №161/5293/14, яка виникла за період, починаючи з 15 вересня 2015 року - набрання законної сили рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/9591/15-ц про усиновлення малолітньої ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальне підприємство "Волинський обласний будинок дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки" Волинської обласної ради, адреса: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Олександра Валенти, 1, код ЄДРПОУ 20124454.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 27А, код ЄДРПОУ 35041461.

Повний текст рішення складений 12 липня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області В.П. Пушкарчук