Рішення

від 10.07.2024 по справі 208/2548/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/2548/24

№ провадження 2/208/854/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10 липня 2024 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого, судді - Івченко Т.П.

за участю: секретаря судового засідання Шостак А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства«Сенсбанк» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості за кредитним договором»,-

встановив:

1.Позиція позивача.

08.02.2021 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631584320.

Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадках невиконання Позичальником умов Договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед Банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від Банку інформації.

Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту.

Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чиом не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 184824,17 гривень.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

З метою досудового, добровільного врегулювання спору на адресу позичальника направлено Досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань. Дану вимогу залишено відповідачем без реагування.

Тобто, відповідач свідомо не скористався своїм правом на дотримання строку для погашення заборгованості за Кредитним договором.

АТ «Сенс Банк» вчинило всі необхідні дії для досудового урегулювання спору.

Згідно до позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 631584320 у розмірі 184824,17 гривень.

2.Позиція відповідача.

Відповідач, ОСОБА_1 , про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно з вимогами ст.130 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив, судова повістка - виклик направлена відповідачу на останню відому суду адресу і в силу ст.131 ЦПК України вважається доставленою, на підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає причини неявки відповідача неповажними. Відзив відповідач на позов не подав. Заяв та клопотань про проведення розгляду за її відсутності не подавав.

3.Процесуальні питання, заяви та клопотання.

04 квітня 2024 року позивачем подано даний позов до суду (а.с. 1-2).

04 квітня 2024 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу передано до провадження судді Івченко Т.П. (а.с. 31).

17 квітня 2023 року судом отримано довідку про зареєстроване місце проживання відповідача (а.с. 34).

17 квітня 2024 року відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 35).

09 травня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача АТ «Сенс Банк» - Рудницького Ю.І. надійшла заява, згідно до змісту якої просить позов задовольнити в повному обсязі, проводити судове засідання за відсутності представника позивача, не заперечує проти винесення заочного рішення.

10 липня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача АТ «Сенс Банк» - Рудницького Ю.І. надійшла заява, згідно до змісту якої просить позов задовольнити в повному обсязі, проводити судове засідання за відсутності представника позивача, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 8ст. 279 ЦПК Українипри розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 3ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбаченост. 279 ЦПК України.

4.Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 08.02.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було підписана заява про акцепт пропозиції на укладання угоди на укладання договору про банківське обслуговування фізичних осіб (а.с. 7).

Також 08.02.2021 року підписано Паспорт споживчого кредиту, відповідно якого кредитний ліміт встанволено 7000,00грн., максимальна сума кредиту 200000,00грн., строк кредиту 12 місяців з можливістю пролонгації, процентна ставка фіксована 0,01%. (а.с. 6).

Згідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 631584320 від 08.02.2021 року станом на 17.07.2023 рік заборгованість становить 184824,17 грн. (а.с. 9).

Згідно виписки по рахунку за кредитною карткою World Debit Mastercard за період з 09.02.2021 року 08.07.2023 року, з якої вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами (а.с. 10-15).

20 квітня 2023 року на адресу ОСОБА_1 була надіслано досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, у якій попереджено про необхідність на протязі 30 днів сплатити заборгованість у сумі 184824,17 грн. (а.с. 16).

5.Норми права застосовані судом та мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Крім того положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір раніше не оспорювався та не визнавався судом недійсним.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.2ст.638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1статті 612 Цивільного Кодексу Українипередбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року передбачено, що договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій, у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов`язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістомстатті 1056-1 ЦК Україниу редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зіст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 ЦК України.

Відповідно дост. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У частинах першій, третійстатті 509 ЦК Українивказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особоюспоживачем банківських послуг (частина першастатті 11 Закону України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів»(даліЗакон).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону споживачфізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбулиЗакону України від 22 листопада 1996 року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертоїстатті 42 Конституції Україниучасть у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Сенс Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, таким чином, суд вважає, що заявлена позовна вимога, щодо стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором № 631584320 від 08.02.2021 року у ромірі 184824,17 гривень, підлягає задоволенню.

Вказаний висновок відповідає висновку щодо застосування норм права, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 336/887/18 (провадження № 61-11747св19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Також суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

6.Судові витрати.

Позивачем понесені судові витрати у розмірі 3028,00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером № 112945789, та №301966052 (а.с.3-4), як судові витрати на оплату судового збору при зверненні із позовом.

Враховуючи прийняття рішення про задоволення позовних вимог, згідно до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню у повному обсязі відповідачем, на користь позивача.

Згідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених позовних вимог, а враховуючи встановлених підстав для задоволення заявлених вимог у повному обсязі, підлягають покладенню на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.1, 2, 12,ч.2 ст.13,81, 141, 174,263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву Акціонерного товариства«Сенсбанк» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості за кредитним договором» - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Акціонерне товариство «Сенс Банк», юридична адреса реєстрації: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок № 100, ЄДРПОУ 23494714, заборгованість за кредитним договором № 631584320 у розмірі 184824 (сто вісімдесят чотири тисячі вісімсот двадцять чотири) гривні 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Акціонерне товариство «Сенс Банк», юридична адреса реєстрації: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок № 100, ЄДРПОУ 23494714 суму сплаченого судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони по справі:

позивач Акціонерне товариство «Сенс Банк», юридична адреса реєстрації: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок № 100, код ЄДРПОУ 23494714;

відповідач ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Суддя Івченко Т.П.