Ухвала

від 12.07.2024 по справі 201/6646/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/6646/24

Провадження № 6/204/329/24

УХВАЛА

іменем України

12 липня 2024 року м. Дніпро

Суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Книш А.В., ознайомившись із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну стягувача,

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2024 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису №74934, вчиненого 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Грисюк О.В. про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал».

Дослідивши матеріали заяви суд приходить до висновку про неможливість розгляду даної справи, надісланої за підсудністю Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з огляду на наступне.

Відповідно до частини другоїстатті 446 ЦПК Українипроцесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що є місцем виконання рішення. Відповідно до частин 1,2 цієї статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу; приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Тобто, законом встановлено, що місцем виконання рішення є проведення виконавчих дій за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №632543 від 10 червня 2024 року, місце проживання боржника ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації про виконавче провадження від 21 травня 2024 року, приватним виконавцем Сидорук Л.В. в рамках виконавчого провадження №66513918 винесено постанову про передачу виконавчого документа на виконання до підприємства, установи, організації, оскільки боржник ОСОБА_1 отримує дохід у КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ "ВОДНО-СПОРТИВНИЙ КОМБІНАТ"ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (ЄДРПОУ 03564217) (а.с.14-15). З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ВОДНО-СПОРТИВНИЙ КОМБІНАТ"ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (ЄДРПОУ 03564217) є м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 13, що відноситься до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Даних про те, що проведення виконавчих дій здійснюється за місцем проживання, перебування боржника або за місцезнаходженням його майна, що знаходяться на території Чечелівського району міста Дніпро, матеріали позовної заяви не містять.

Таким чином, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну стягувача було помилково направлено на розгляд до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.

З огляду на викладене, дана справа не підсудна Красногвардійському районному суду м. Дніпропетровська.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування їхніх функцій, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Причому юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, тобто юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з конституційними положеннями, у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» визначено правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції і загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів. Цим Законом, зокрема, закріплено положення щодо права на повноважний суд, відповідно до якого ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма з`явилась саме завдяки впливу ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття "суд, встановлений законом", входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.

Питання підсудності регулюються відповідними процесуальними кодексами. Зокрема, підсудність цивільних справ визначається відповідно до ст. ст. 26-32 ЦПК України. Встановивши загальні правила підсудності, законодавець, разом з тим, передбачив обставини, за яких участь судді у справі, віднесеної до компетенції, недопустима, зважаючи на неможливість забезпечити неупередженість суду. Отже, принцип законного судді є фундаментом правил підсудності, він являє собою суттєву гарантію правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, відіграє роль судоустрійної засади, через його реалізацію досягається виконання завдань судочинства.

Зазначене розуміння принципу законного судді охоплюється також положеннями права на повноважний суд та включається до закріпленої у міжнародно-правових актах засади здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Таким чином, є всі підстави розглядати як принцип організації судової влади і судочинства в Україні - здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Вимога розгляду справи судом, встановленим законом, передбачає здійснення правосуддя спеціально створеним згідно з законом юрисдикційним органом - судом, який уповноважений на підставі норм вирішувати питання у межах його компетенції.

Таким чином, комплексне поняття «належний суд» включає в себе дві складові: суд як орган судової системи та суд як суддя чи декілька суддів, що становлять його склад. Тобто, належний суд у розумінні належного судового органу може бути позначений поняттям «компетентний суд», що використовується у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, чи поняттям «повноважний суд», що застосовується Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Враховуючи те, що поняття «компетенція» є більш широким, доцільнішим є використання терміну "компетентний суд", під яким розуміється суд, наділений компетенцією розглянути ту чи іншу справу, яка підсудна даному суду, відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, компетентний суд є не окремим абстрактним поняттям, а набуває свого значення лише стосовно розгляду та вирішення певної справи чи категорії справ, підсудних цьому судові, саме тих справ, на які поширюється юрисдикція цього суду. Отже, компетентним судом є орган судової системи держави, наділений компетенцією здійснювати правосуддя (юрисдикцією) у справах, що відповідно до закону йому підсудні. Відповідно правом особи на компетентний суд є її нічим не обмежене та безумовне право звернутися до того суду судової системи держави, який наділений відповідною компетенцією щодо розгляду підсудної йому справи.

Системний аналіз наведеного свідчить про те, що розгляд справи судом з порушенням правил підсудності, свідчить про те, що справа розглянута некомпетентним (неповноважним) судом.

Розгляд і вирішення справи неповноважним судом є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Враховуючи викладене суд вважає, що розгляд справи з порушенням правил підсудності призведе до порушення права заявника на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, а тому вважає, що незважаючи на положення ст. 31 ЦПК України про недопустимість спорів про підсудність, справа має бути передана на розгляд суду встановленого законом за правилами підсудності, а саме за місцем виконання рішення.

Згідно п.1ч.1ст.31ЦПК України суд передає справу на розгляд іншого суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, а також той факт, що приймаючи до провадження вказану цивільну справу, суд позбавляє сторін провадження права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, суд приходить до висновку про необхідність повернення матеріалів вказаної справи для розгляду до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, як помилково надісланої. У даному випадку відсутній спір між судами про підсудність.

Керуючись ст. 31, ч. 2ст. 446 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну стягувача повернути на розгляд до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: