Рішення

від 02.07.2024 по справі 289/3142/23

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/3142/23

Номер провадження 2/289/246/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2024 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Мельника О.В., за участі секретаря судового засідання Писаренко К.Л., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 )до Приватного підприємства «АНДВОЛ» (місце знаходження / місце проживання:вул. Довженка, 47, оф. 14, м. Житомир) про стягнення упущеної вигоди, збитків та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП «АНДВОЛ» про стягнення упущеної вигоди, збитків та моральної шкоди з яких: 10 047,6 гривень - за прострочення виконання зобов`язання; 528000,00 гривень упущеної вигоди за чотири роки, 95105,00 гривень прямих збитків; 20000,00 гривень моральної шкоди, всього 653152,6 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26.07.2018 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на території Забілоцької сільської ради правонаступником якої в даний час є Радомишльська міська територіальна громада Житомирського району. Згідно наказу №6-3123\14-18-СГ від 15.08.2018 Головного управління Дергеокадастру у Житомирській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», заключив договір №128\19 від 11.09.2018 року з приватним підприємством «Андвол» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,12 га на території Забілоцької сільської ради, Радомишльського району, Житомирської області. Згідно умов договору, за виконання вищевказаних робіт, позивачем, приватному товариству «Андвол» було перераховано 1800 гривень.

Всупереч вимогам п. 4 Наказу №6-3123\14-18-СГ від 15.08.2018 Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, який передбачав, що при розробленні проекту землеустрою необхідно визначити наявність або відсутність обмежень, обтяжень щодо користування земельною ділянкою, приватне підприємство «Андвол» не встановивши наявність власника на земельну ділянку кадастровий номер 1825082600:06:000:0506 загальною площею 0,12 га, розробило Проект землеустрою на земельну ділянку, яка уже перебувала у приватній власності іншої особи.

За таких обставин позивач не отримав земельної ділянки, яку мав отримати згідно закону та договір з приватним підприємством «Андвол» вважає не виконаним.

Позивач планував на цій земельній ділянці вирощувати полуницю. Для реалізації цього плану та обробітку ділянки землі площею 0,12 га, в магазині «АгроМото» придбав трактор «Форте 16 161 LТ», фрезу, плуг, вартістю 2 000 доларів США, копач транспортерний вартістю 9 000 грн., косу механічну вартістю 8 000 грн., сажалку вартістю 4000грн. Але за чотири роки, з моменту строку закінчення виконання робіт, позивач в реальності земельну ділянку площею 0,12 га належну йому згідно закону так і не отримав до цього часу і не відомо чи отримаю взагалі, в зв`язку з мораторієм на відчуження землі в умовах воєнного часу.

В результаті невиконання умов договору приватним підприємством «Андвол» позивачу завдані збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі: 528 000 гривень при середній урожайності з 0,12 га 200 кілограм полуниці і ціни її 60 гривень за кілограм в середині сезону, за чотири роки, прямих збитків на купівлю техніки для обробітку землі на загальну суму 95 105 гривень.

Крім того, позивач неодноразово, в тому числі письмово, звертався до представників приватного підприємства «Андвол» з метою досудового врегулювання спору, але представники цього підприємства свою помилку не виправили, чим завдавали йому - пенсіонеру, ветерану війни, додаткових душевних страждань, які тривають до нині і завдають значного морального збитку, який позивач оцінює в 20 000 гривень.

Під час підготовчого засідання від представника відповідача ОСОБА_2 , який діє в інтересах ПП «АНДВОЛ», надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує на безпідставність позову та просять в його задоволенні відмовити.

У відповіді на відзив від 20 березня 2024 року позивач заперечив, викладене у відзиві та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити. Наголошує, що саме на відповідача покладався обов`язок перевірки наявності обтяжень земельної ділянки щодо якої виготовлялась технічна документація і відповідно всі збитки позивач покладає на ПП «АНДВОЛ».

Представник відповідача ПП «АНДВОЛ» Сімінський В.В. просив в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що на момент виготовлення та передачі технічної документації замовнику обтяжень на спірну земельну ділянку не було. Проект землеустрою отримав позитивний висновок експерта державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, який знаходиться в матеріалах проекту. Проект землеустрою був в листопаді 2019 року затверджений наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області та земельна ділянка надана у власність позивачу і вже на стадії реєстрації в державному реєстрі були виявлені суперечності між заявленими та зареєстрованими речовими правами. За таких обставин ПП «АНДВОЛ» умови договору виконали в повному обсязі і відповідно підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

З наданих сторонами доказів встановлено, що згідно копії Наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 15.08.2018 №6-3123/14-18-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність розташованої на території Радомишльського району, за межами населених пунктів Забілоцької сільської ради. Орієнтовний розмір земельної ділянки 0,12 га., з цільовим призначенням для індивідуального садівництва. Пунктом 4 передбачено, що при розробленні проекту землеустрою необхідно визначити наявність або відсутність обмежень, обтяжень щодо користування земельною ділянкою.

Відповідно до копії договору №128/19 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність від 11.09.2018 року земельної ділянки площею 0,12 га., вбачається, що замовником є ОСОБА_1 , а виконавцем ПП «АНДВОЛ». Строк виконання робіт обчислюється з 11.09.2018 року по 11.03.2019 року. Згідно п.7.1. договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов`язань.

Згідно п.п.1.1.-1.3. Договору Виконавець зобов`язується виконати комплекс робіт по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,12 га. Комплекс робіт по розробці проекту землеустрою включає в себе: підготовчі роботи, топографо-геодезичні та роботи із землеустрою, камеральні роботи. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки це документ який включає в себе текстові та графічні матеріали, обов`язкові положення, встановлені завданням на розроблення проекту та інші дані.

Згідно копії Протоколу погодження договірної ціни на виконання робіт за договором № 128/19 слідує, що сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни в сумі 1800,00 грн., без ПДВ.

Згідно копії квитанції № 75 від 28.09.2018 року ОСОБА_1 перерахував 1800,00 грн., на рахунок ПП «АНДВОЛ» та вказано призначення платежу: за виготовлення проекту відведення земельної ділянки за договором №128/19 від 11.09.2018 року.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 28.11.2019 №6-4546/14-19-СГ «Про надання у власність» затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_3 за межами населених пунктів Заболотської сільської ради Радомишльського району та земельна ділянка площею 0,1200 га надана у власність (кадастровий номер 1825082600:06:000:0506).

З Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 51093638 від 12.02.2020 року слідує, що державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_4 відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на земельна ділянка, що розташована Житомирська обл., Радомишльський район, кадастровий номер земельної ділянки 1825082600:06:000:0506, за суб`єктом: ОСОБА_1 .

Відповідно до Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 57762569 від 21.04.2021 року слідує, що державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_4 відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки 1825082600:06:000:0506, за суб`єктом: ОСОБА_1 .

Відмова в реєстрації обумовлена наявністю суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

З довідки Забілоцького старостинського округу Житомирської області від 20.03.2024 №12 слідує, що ОСОБА_1 не звертався до Забілоцької сільської ради про надання викопіювання місця розташування земельної ділянки з цільовим призначенням для садівництва, а також не отримував будь-яких рішень щодо надання дозволу на розробку технічної документації зазначеної земельної ділянки.

Листом від 26.02.2021 №М-97/0-160/6-21 ГУ Держгеокадастр у Житомирській області на звернення ОСОБА_1 про затвердження документації із землеустрою з правом передачі у власність, земельної ділянки площею 0.1200 га для індивідуального садівництва, на території Забілоцької сільської ради, Радомишльського району розглянуто та прийнято наказ від 28.11.2019 року за № 6-4546/14-19-СГ «Про надання у власність». Також повідомлено, щозгідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 за № і 952-1V заявник звертається щодо реєстрації земельної ділянки до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі № 240/22998/21, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Радомишльської міської територіальної громади Житомирського району Житомирської області, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області "Про надання у власність" № 6-4546/14-19-СГ від 28.11.2019 щодо надання ОСОБА_1 у власність земельну ділянку, загальною площею 0,12 га на території Радомишльського району за межами населених пунктів Забілочської сільської ради. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В ході розгляду даної справи судом було зокрема встановлено, що:

«Спір між сторонами виник на стадії державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, у якій позивачу відмовлено державним реєстратором з підстав наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження.

Водночас з аналізу статті 186 ЗК України (в редакції Закону № 1423-ІХ) слідує, що перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.

Як свідчать матеріали справи, спірним наказом позивачу затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва на території Радомишльського району, за межами населених пунктів Забілоцької сільської ради, втім Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області під час прийняття вказаного рішення не здійснено перевірку, відповідно до вимог ЗК України щодо наявності будь-яких обтяжень на таку земельну ділянку.

Таким чином, з обставин справи відслідковується, що Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області безпідставно 28.11.2019 винесено спірний наказ «Про надання у власність», яким затверджено проект землеустрою та надано у власність позивачу земельну ділянку, на яку існували обтяження, що у свою чергу не дозволило позивачу пройти етап державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Отже, правом на отримання безоплатно земельної ділянки у власність позивач не скористався, оскільки оскаржуване рішення, на думку суду, прийняте з порушенням положень передбачених ЗК України, так як, під час затвердження проекту землеустрою уповноваженими особами Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області не зазначалося про наявність жодних його недоліків, зауважень, пропозицій та не встановлено обтяження, у зв`язку з чим суд вбачає наявність протиріччя в діях відповідача Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області щодо затвердження документації із землеустрою, що є підставою для скасування судом такого рішення.

………………

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

……………………

Втім, матеріали справи не містять відомостей щодо звернення позивача до Радомишльської міської ради із відповідним клопотанням та доданими до такого документами передбаченими положеннями ЗК України.

У той час, ураховуючи обмежений строк розгляду клопотання, а також положення частини шостої статті 118 ЗК України, яка містить імперативні вимоги щодо обов`язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), у контексті спірних правовідносин суд дійшов висновку, що позивачем не додержано вимоги ЗК України, не подано відповідного клопотання та доданих графічних матеріалів земельної ділянки.»

З наданих гарантійних талонів № 01-01931, № 1035-59 вбачається придбання позивачем 07.04.2020 року трактора «Форте 16 161 LТ», фрезу, плуг, вартістю 2 000 доларів США, копача транспортерного вартістю 9 000 грн., косу механічну вартістю 8 000 грн., сажалку вартістю 4000 грн.

Дана техніка була придбана після винесення державним реєстратором Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 51093638 від 12.02.2020 року на спірну земельну ділянку.

Інших доказів по справі сторонами не надано. Проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,12 га. сторонами не надано, судом не досліджувався, клопотання з даного приводу не заявлялись.

Доводи відповідача про те, що Проект землеустрою пройшов державну експертизу, в ході якої було підтверджено відсутність обмежень земельної ділянки та проект був погоджений в ході розгляду справи спростовані не були. Погодження проекту підтверджується Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 28.11.2019 №6-4546/14-19-СГ «Про надання у власність» яким затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_3 площею 0,1200 га, кадастровий номер 1825082600:06:000:0506).

Акт прийому-передачі виконаних робіт або мотивований протокол розбіжностей (п.п. 3.4., 3.5. Договору) чи акт про припинення виконання робіт (п.п. 7.5., 7.6. Договору) сторонами договору не підписані, в судовому засідання не досліджувались. Про розірвання договору жодна із сторін також не заявила.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено ч. 1 та п. 3 ч. 2ст. 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, з поміж інших також є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Частиною 1ст. 5 ЦПК Українивизначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, зі змісту ст.55,124 Конституції Українитаст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвбачається, що кожна особа має право, у разі порушення її прав, на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Статтею 22 Цивільного кодексу Українивизначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Отже, для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Згідно статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором абозаконом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Враховуючи припис частини четвертоїстатті 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Отже, підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував.

Позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 червня 2019 року справа № 910/422/18.

Як вбачається з позовної заяви, позивач пов`язує із незаконними діями відповідача з неналежного виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відшкодування за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 10047,60 грн., упущеної вигоди, яка в даному випадку складала б дохід від вирощування полуниці за період з моменту закінчення робіт (згідно договору 11.03.2019) та за 4 роки в сумі 528000,00 грн.

Зі змісту умов договору №128/19 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність від 11.09.2018 року укладеного між ОСОБА_1 та виконавцем ПП «АНДВОЛ» слідує, що відповідальність за прострочення виконання не передбачена. Згідно п.4.1. договору початок виконання робіт з 11.09.2018 їх закінчення 11.09.2019. В той же час, згідно п.7.1. договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов`язань.

Акт прийому-передачі виконаних робіт або мотивований протокол розбіжностей (п.п. 3.4., 3.5. Договору) чи акт про припинення виконання робіт (п.п. 7.5., 7.6. Договору) сторонами по справі не надано, що може свідчити про продовження дії договору до моменту його повного виконання.

Розрахунку та обґрунтування підстав для нарахування відшкодування за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 10047,60 грн. позивачем не надано, до Радомишльської міської ради з метою виправлення виниклих накладень площ земельних ділянок, на чому наголошувалось в рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі № 240/22998/21 позивач не звертався, що у сукупності з викладеним вище не доводить наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання позивачем грошових сум, якби відповідач не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Крім того, при обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби права позивача не були порушені. Нічим не підтверджені розрахунки про можливі доходи до уваги братися не можуть. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які позивач поніс би, якби не відбулося порушення права.

Позивач, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу, при цьому, протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 528000,00 грн. позивач посилався на роздруківки з мережі Інтернет про середню вартість кавунів та полуниці на Житомирському ринку та у супермаркетах та середню врожайність середніх сортів полуниці, згідно з яким порахував середню дохідність в середині сезону за 4 роки.

Однак, суд не може прийняти до уваги вказаний висновок як належний та допустимий доказ на підтвердження розміру упущеної вигоди, оскільки позивачем не надано будь-якого розрахунку вказаної суми, зробленого на підставі підтвердженої закупівельної вартості конкретних сортів полуниці, витрат на її вирощування, культивування, виробничих затрат тощо, у відповідності до обґрунтованого бізнес плану.

Тому суд вважає, що наведений в позовній заяві позивачем розрахунок є лише припущенням.

Встановивши обставини спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено складу цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих у зв`язку з порушенням права власності позивача, оскільки позивачем не доведено розмір спричинених збитків.

Прямі збитки в розмірі 95105,00 грн., які позивач вважає, що поніс у зв`язку із закупівлею сільськогосподарської техніки суд вважає також не доведеними зважаючи на те, що дана техніка була придбана вже після того, як державним реєстратором прав на нерухоме майно прийнято Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 51093638 від 12.02.2020 року, що унеможливлює використання даної земельної ділянки. Також Позивачем не доведено її використання виключно для вирощування полуниці, не можливості продати, здати в оренду, використовуватись позивачем в своїй підприємницькій діяльності для інших цілей з метою отримання прибутку, а тому в цій частині позов також задоволенню не підлягає.

Суд також відмовляє у стягненні моральної шкоди, яка є похідною від протиправної поведінки відповідача, яка в ході розгляду справи доведена не була із зазначених вище підстав.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів відповідно достатей 76 - 81 ЦПК Українина підтвердження вини відповідача, розміру заподіяних збитків простроченням виконання зобов`язання, можливості реального отримання доходів у розмірі 528000,00грн. у разі, якби не були порушені права позивача, також вжиття позивачем заходів для їх одержання, що є необхідним при заявлені до стягнення упущеної вигоди, прямих збитків за придбання сільгосптехніки загального призначення та заподіяної відповідачем моральної шкоди, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12,13,81,259, 265,268 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «АНДВОЛ» про стягнення упущеної вигоди, збитків та моральної шкоди відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 12 липня 2024 року.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК