Постанова

від 11.07.2024 по справі 725/3663/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2024 року місто Чернівці справа №725/3663/22

провадження №22-ц/822/580/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогоВисочанської Н.К.,

суддів:Литвинюк І.М., Половінкіної Н.Ю.

секретар Тодоряк Г.Д.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

треті особа на стороні відповідачів приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Душинська Ніна Валеріївна, ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 , інтереси якого представляє адвокат Фодчук Оксана Василівна на ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівців від 02 травня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особа на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Душинська Ніна Валеріївна, ОСОБА_11 про визнання недійсним договору купівлі-продажу предмета іпотеки та витребування на користь позивача майна та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення за заявою адвоката Ісар Оксани Ярославівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, головуючий в суді першої інстанції суддя Скуляк І.А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

У липні 2022 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення. Просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування будинком за адресою: АДРЕСА_1 та усунути перешкоди в користуванні даним будинком шляхом виселення відповідачів.

У вересні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особа на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Душинська Н.В., ОСОБА_11 про визнання недійсним договору купівлі-продажу предмета іпотеки та витребування на користь позивача майна, а саме будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівців від 30 листопада 2022 року об`єднано в одне провадження цивільну справу №725/5524/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Душинська Ніна Валеріївна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу предмета іпотеки та витребування на користь позивача майнаіз цивільною справою №725/3663/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселеннята присвоєно справі №725/3663/22.

У травні 2024 року адвокат Ісар О.Я., в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову по вищевказаній цивільній справі.

В своїй заяві просила суд забезпечити позов та заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які підготовчі, будівельні, демонтажні, земельні роботи на земельній ділянці кадастровий номер: 7310136600:27:002:0121 за адресою: АДРЕСА_1 та будь-які дії з будівництва, реконструкції, фасадних робіт щодо будинку, розташованому на даній земельній ділянці.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівців від 02 травня 2024 року заяву адвоката Ісар О.Я., яка діє в інтересах ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

Заборонено ОСОБА_3 вчиняти будь-які підготовчі, будівельні, демонтажні, земельні роботи на земельній ділянці кадастровий номер: 7310136600:27:002:0121 за адресою: АДРЕСА_1 та будь-які дії з будівництва, реконструкції, фасадних робіт щодо будинку, розташованому на даній земельній ділянці.

Встановлено строкнадання зустрічного забезпеченнятерміном до12 травня 2024 року.

Короткий зміст та узагальнені доводи вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Посилався на те, що позивач у своїй заяві про забезпечення позову не навів належним чином обґрунтування, яким чином заявлені ним позовні вимоги адекватні та співмірні із заходами забезпечення позову, яким чином невжиття таких заходів забезпечення позову утруднить чи унеможливить виконання судового рішення, якими належними та допустимими доказами обґрунтовується реальність дій відповідача ОСОБА_3 , що можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення в майбутньому.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору купівлі- продажу від 21 червня 2022 року, укладеного між ТОВ «Кей Колект» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Душинською Н.В. за №2219; витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 нерухомого майна : житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про необхідність застосування заходів забезпечення позову, суд не звернув уваги, що право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:27:002:0121 (яке ніби то належить позивачу ) - не є предметом спору в даній справі. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за територіальною громадою м.Чернівців в особі Чернівецької міської ради, форма власності - комунальна (інформаційна довідка №376831691 - додана до заяви про забезпечення позову).

Чинне земельне та цивільне законодавство визначає імперативність, а саме «автоматичність» переходу прав на земельну ділянку при переході прав на об`єкт нерухомого майна, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який знаходить свій вияв у положеннях статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України. Постанова Верховного Суду від 23.10.2023 року по справі №804/7861/16, детальніше, - https://reyestr.court.gov.Ua/Review/l 14369519 «Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Зміна орендаря відбувається в силу прямої вказівки закону.

Таким чином ОСОБА_3 на даний момент є власником спірної нерухомості і до нього перейшло право оренди земельної ділянки під такою нерухомістю. Вказана земельна ділянка не є предметом спору у справі, що розглядається.

Заборона вчиняти будівельні, демонтажні та інші дії на такій земельній ділянці не є адекватним та співмірним заходом забезпечення позову, зважаючи на предмет спору.

Також не є адекватним та співмірним заходом забезпечення позову «заборона вчиняти будь-які дії з будівництва, реконструкції, фасадних робіт щодо будинку, розташованому на даній земельній ділянці», адже не наведено жодних обґрунтованих аргументів, які б доводили неможливість чи утруднення виконання та реальності здійснення будівництва, реконструкції, фасадних робіт щодо будинку, розташованому на даній земельній ділянці, на момент подачі такої заяви. Вказане зводиться виключно до припущень сторони позивача.

Позивач проводив ремонтні роботи придбаного будинку до моменту, коли дізнався про розгляд даної справи, про що було вказано у відзиві та доповненнях до відзиву, який подано ще у березні та червні 2023 року, тобто рік назад.

Разом з тим, з моменту, коли дізнався про розгляд даної справи ремонтні роботи не проводилися. Подані позивачем фото не доводять проведення будь-яких будівельних робіт на момент подання такої заяви. Інших належних та допустимих доказів дій відповідача, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення, стороною позивача не надано.

Отже, заява адвоката Ісap О.Я. про забезпечення позову обґрунтовується лише на помилкових заявах, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а у заяві позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказав, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а ухвала суду першої інстанції законною.

Посилався на те, що в заяві про забезпечення позову чітко розписано, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 нерухомого майна, оскільки технічні конфігурації будинку зміняться.

Також, проведення будівельних робіт проводиться без отримання відповідних дозволів.

Заборона будь яких дій з будівництва, реконструкцій та фасадних робіт щодо спірного будинку, призведе до захищення прав позивача щодо збереження майна.

Матеріали справи свідчать про те, що на теперішній час стан спірного будинку змінено, а встановлення будівельних лісів біля фасаду будинку, свідчить про наміри відповідача облаштувати фасад будинку.

Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми правапри прийнятті постанови

Відповідно до частин першої, другої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що є достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позову, а тому заява адвоката Ісар О.Я. підлягає задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до вимог ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду у даній справі є позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу предмета іпотеки та витребування на користь позивача майна, а саме будинку АДРЕСА_1 , а також позовні вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 з будинку АДРЕСА_1 .

Таким чином, між сторонами існує спір в тому числі, щодо витребування будинку від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

В поданій заяві про забезпечення позову, ОСОБА_1 вказував, що ОСОБА_2 стосовно спірного будинку проводяться будівельні, ремонтні роботи по переобладнанню даного будинку, що підтверджується фотознімками наданими до заяви.

Апеляційний суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті і не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову, що узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладено у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівців від 18 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арештуна житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3420013275), який належить ОСОБА_3 , із забороною відчуження житлового будинку.

У постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 643/12369/19 Верховний Суд дав тлумачення заходів забезпечення позову та зазначив, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Отже, арешт є юридичним обтяженням, яке накладається на майно в результаті судового рішення і призводить до обмежень у правах власника щодо розпорядження та користування ним.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову в частині вчинення будь-яких дій з будівництва, реконструкції, фасадних робіт щодо спірного будинку, суд першої інстанції не врахував, що накладений ухвалою суду від 18 жовтня 2022 року арешт на житловий будинок включає в себе (охоплює) заборону вчинення будь-яких дій з будівництва чи реконструкції будинку, які призведуть до перетворення будинку. А тому застосування додаткових заходів забезпечення позову є зайвим.

Таким чином, стосовно спірного будинку вже вжито заходи забезпечення позову, а тому обставини на які вказує апелянт, спростовують висновки суду першої інстанції та є підставами для скасування судового рішення.

Також, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає помилковими висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які підготовчі, будівельні, демонтажні, земельні роботина земельнійділянці кадастровий номер: 7310136600:27:002:0121 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки дана земельна ділянка не є предметом розгляду даної цивільної справи, а тому така вимога задоволена судом першої інстанції безпідставно, відтак, ухвала суду першої інстанції не може вважатися законною і обґрунтованою, не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з відмовою ОСОБА_1 в забезпеченні позову.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно ст. 376 ЦПКпідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівців від 02 травня 2024 року скасувати.

Керуючись ст.ст.368,374, 376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , інтереси якого представляє адвокат Фодчук Оксана Василівна задовольнити.

Ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівців від 02 травня 2024 року скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 15 липня 2024 року

Головуючий: Н.К. Височанська

Судді: І.М. Литвинюк

Н.Ю. Половінкіна