Постанова

від 04.07.2024 по справі 910/19587/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2024 р. м. Київ Справа№ 910/19587/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тарасенко К.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Зінченко А.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 04.07.2024:

від позивача: Білоус В.І.

від відповідача: Підлипенський Д.В.

від третьої особи: не з?явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 04.03.2024

у справі № 910/19587/23 (суддя О.В. Котков)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілс Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стілс Україна" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (відповідач) про стягнення 459 791,58 грн., з них: заборгованості за поставлений та неоплачений товар - 126 551,58 грн. (сто двадцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят одна гривня 58 копійок) та суми утриманої гарантії - 333 240,00 грн. (триста тридцять три тисячі двісті сорок гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.04.2023 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 4600007455, виконання якого забезпечене договором про надання гарантії № 31674/ЮГ-23 від 17.03.2023 року, укладеним між Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус", як банком-гарантом, та позивачем, як принципалом. Постачання товару відбулось в строк встановлений додатковою угодою № 2 до договору № 4600007455 від 06.04.2023, що підтверджується видатковою накладною № 94 від 19.10.2023 року. За отриманий товар відповідач розрахувався частково, заборгованість за поставлений та неоплачений товар становить 126 551,58 грн. У зв`язку з тим, що договір № 4600007455 від 06.04.2023 року виконано, тому утримана відповідачем банківська гарантія у розмірі 333 240,00 грн. має бути повернута позивачу на підставі статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі".

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що (1) позивач здійснив поставку товарів з порушенням строку; (2) позивач своєчасно не надав документацію, що підтверджує гарантійні зобов`язання постачальника та документи за допомогою яких можна було визначити технічні характеристики товарів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.03.2024 у справі № 910/19587/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілс Україна" задоволено повністю, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілс Україна" грошові кошти: заборгованості за поставлений та неоплачений товар - 126 551,58 грн., суму утриманої гарантії - 333 240,00 грн. 00 коп. та судовий збір - 5517,49 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- позивач здійснив повне виконання зобов`язання з поставки товару за договором, проте з порушенням обумовлених строків, що свідчить саме про неналежне виконання та про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 8.9. договору у вигляді повернення покупцем (відповідачем) суми забезпечення виконання договору після виконання учасником-переможцем договору;

- наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача отриманих за банківською гарантією коштів у розмірі 333 240,00 грн.;

- матеріалами справи підтверджується, що за отриманий товар відповідач розрахувався лише частково у сумі 6 534 057,83 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 208523 від 14.12.2023, а тому заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений та неоплачений товар становить 126 551,58 грн., яка підлягає стягненню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (15.03.2024 через підсистему Електронний суд) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 у справі № 910/19587/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілс Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення грошових коштів - відмовити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при вирішенні спору не враховано, що:

- за умовами п. 5.8 та 5.19 Договору, постачальник здійснив поставку Товарів лише 06.11.2023, а отже, позивач не виконав належним чином свої зобов`язання, а саме: здійснив поставку товарів з пропуском строку, не надавши своєчасно документацію, що підтверджують гарантійні зобов`язання постачальника та документи за допомогою яких можна було визначити технічні характеристики товарів, що є порушенням норм Договору та що у свою чергу і стало підставою для нарахування штрафних санкцій та стягнення відповідної банківської гарантії;

- матеріалами справи № 910/19587/23 підтверджується настання в межах спірних правовідносин гарантійного випадку (а саме неналежне виконання зобов`язань за Договором з боку позивача), що свідчить про безпідставність позовних вимог ТОВ «Стілс Україна»;

- враховуючи неналежне виконання умов Договору з боку ТОВ «Стілс Україна», ТОВ «Оператор ГТС України» правомірно ініціював стягнення банківської гарантії № 31674/ЮГ -23 від 17.03.2023;

- матеріалами справи підтверджується настання в межах спірних правовідносин гарантійного випадку, що свідчить про безпідставність позовних вимог ТОВ «Стілс Україна» в частині стягнення 333 240,00 грн, які були перераховані на користь ТОВ «Оператор ГТС України» в якості банківської гарантії за неналежне виконання умов Договору;

- положення п. 8.15 Договору, відповідно до яких покупець (ТОВ «Оператор ГТС України») мав право отримати суму нарахованих штрафних санкцій у зв`язку із неналежним виконанням умов Договору постачальником, з сум, які підлягають виплаті постачальнику, проте, суд помилково та необґрунтовано зробив висновок стосовно того, що такі штрафні санкції не могли бути отримані за рахунок грошових коштів, які підлягали виплаті постачальнику, що у свою чергу суперечить п. 8.15 Договору.

На переконання скаржника, місцевий господарський суд, при ухваленні оскаржуваного рішення, не зазначив належних обґрунтувань щодо не взяття до уваги доводів та доказів, які надані відповідачем.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

06.05.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, в якому позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін посилаючись на те, що:

- оскільки позивачем Договір виконано, і виконано його належно, тому утримана відповідачем банківська гарантія має бути повернута позивачу в силу приписів статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- враховуючи необґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій, позивач вважає доведеною обставину наявності заборгованості ТОВ «Оператор ГСУ» за договором №4600007455 від 06.04.2023 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) в розмірі 126 551,58 грн., яка на день звернення до суду з позовом вже була простроченою.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2024 у справі № 910/19587/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Тарасенко К.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/19587/23.

28.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 910/19587/23.

У зв`язку з вирішенням питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2024 у справі № 910/19587/23, на підставі службової записки головуючого судді та розпорядження керівника апарату суду, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 910/19587/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024, справу № 910/19587/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 справу № 910/19587/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2024, прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В., відкрито апеляційне провадження у справі № 910/19587/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2024, розгляд справи призначено на 23.05.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 оголошено перерву до 04.07.2024.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах запровадженого воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судовому засіданні 04.07.2024 представник скаржника (відповідача) підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник позивача судовому засіданні 04.07.2024, проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Третя особа - Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" - в судове засідання 04.07.2024 представників не направила, про розгляд справи повідомлена засобами електронного зв`язку у електронний кабінет в системі «Електронний суд», про що сформовано відповідну довідку.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників третьої особи - не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги внаслідок неявки представників третьої особи - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, 06.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стілс Україна" (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (надалі - відповідач, покупець) укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 4600007455 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця Магістралі, трубопроводи, труби обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труба сталева нержавіюча) (товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку №1 до цього договору та є його невід`ємною частиною (специфікація), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.

Згідно з п. 1.2. договору, найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації.

В п. 3.1. договору сторонами визначено, що загальна ціна на дату підписання цього договору становить 6 662 073,60 грн. Ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін у випадках, встановлених чинним законодавством України, що оформляється додатковою угодою до цього договору (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору, покупець зобов`язаний оплатити ціну переданих товарів не раніше 20 (двадцяти) та не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки, визначеної за правилами п. 5.8. цього договору.

Пунктом 5.7. договору визначено, що підписання покупцем видаткової накладної не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів за цим договором та відсутність у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товару. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України.

П. 5.8. договору встановлено, що датою поставки товарів за цим договором є дата прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.19. цього договору та передачі покупцю в повному обсязі документів зазначених у пп. 5.8.1-5.8.4. договору.

Відповідно до п. 5.19. договору, приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю.

Пунктом 5.20. договору визначено, що неналежне оформлення постачальником документів, зазначених в п. 5.8.1-5.8.4. цього договору, або відсутність хоча б одного із цих документів, або невиконання чи неналежне виконання інших вимог цього договору вважається простроченням постачальника, до усунення якого покупець має право відстрочити виконання своїх зобов`язань з оплати товарів.

Сторонами було узгоджено та підписано специфікацію до договору (додаток №1 до договору), згідно умов якої постачанню підлягає труба сталева нержавіюча 316/316L, ASTM A269 у кількості 30504 м на загальну суму 6 662 073,60 грн. Строк поставки - 180 календарних днів з дати заявки.

У додатковій угоді №2 від 19.10.2023 до договору сторони узгодили, що постачальник зобов`язується передати покупцю товар, який зазначений у позиції №1 специфікації у додатку №1 до цієї додаткової угоди №2, не пізніше дати підписання цієї додаткової угоди №2.

Тобто, за умовами Договору, постачальник зобов`язаний поставити покупцю товар 19.10.2023.

Додатковою угодою №2 від 19.10.2023 пункт 3.1. договору викладено у наступній редакції, згідно до якого загальна ціна договору становить 6 660 609,41 грн.

До додаткової угоди №2 сторонами було узгоджено та підписано специфікацію (додаток №1 до додаткової угоди №2), згідно умов якої постачанню підлягає труба сталева нержавіюча 316/316L, ASTM A269 у кількості 30504 м на загальну суму 6 660 609,41 грн. Строк поставки - 180 календарних днів з дати заявки.

На виконання умов договору №4600007455 від 06.04.2023, позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 6 660 609,41 грн., що підтверджується видатковою накладною № 94 від 19.10.2023.

26.10.2023 комісією ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" було складено акт невідповідності ТМЦ по кількості та/або якості № 1542, в якому зафіксовано зауваження щодо якості, комплектності та пакування:

(1) згідно додатку 1 до додаткової угоди № 1 договору найменування товару - труба сталева нержавіюча 316/316L, ASTM A269, по факту поставки на товарі в наявності маркування де зазначено ТР 316 L (договір № 4600007455 від 06.04.2023, додаткова угода № 1, додаток 2);

(2) неможливо встановити технічні характеристики товару: номінальний робочий тиск: 240 бар, діапазон робочих температур, значення нижньої межі - 40С, значення верхньої межі +90С (договір № 4600007455 від 06.04.2023);

(3) відсутні документи, що підтверджують гарантійні зобов`язання постачальника на товар та строк таких гарантійних зобов`язань;

(4) порушений строк поставки товару (договір № 4600007455 від 06.04.2023).

У листі від 31/10-05 від 31.10.2023 ТОВ "Стілс Україна" щодо акту невідповідності № 1542 від 26.10.2023 повідомило наступне:

- по факту поставки на товарі в наявності маркування, де зазначено ТР316L 10х1х6000 АSТМ А269 (фото додаємо у додатку до цього листа), а не ТР316L. Абревіaтура "ТР" означає "ТУРЕ - тип/вид", у даному випадку це тип сталі та являється стандартним маркуванням заводу-виробника на трубах АSТМ. На якість або механічні та хімічні властивості маркування на трубі не впливає, це зроблено, щоб ідентифікувати товар на складі;

- у додатку до даного листа додаємо письмове підтвердження від заводу-виробника про підтвердження даних технічних характеристик товару, а саме: номінальний робочий тиск та діапазон робочих температур. Труба була замовлена по АSТМ А269 та вироблена відповідно АSТМ А269, що підтверджується сертифікатом якості заводу-виробника (сертифікат якості в свою чергу гарантує дотримання всіх вимог стосовно даного виду продукції);

- документом, що підтверджує гарантійні зобов`язання постачальника на товар та строк таких гарантійних зобов`язань є додаткова угода №1 до договору про закупівлю товарів 4600007455 від 06.04.2023;

- про порушення строку поставки вже повідомлені, банківську гарантію у сумі 333 240,00 грн. оплатили.

03.11.2023 комісією ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" було складено акт невідповідності ТМЦ по кількості та/або якості № 1563, в якому зафіксовано зауваження щодо якості, комплектності та пакування: відсутні документи, що підтверджують гарантійні зобов`язання виробника/постачальника на товар та строк таких гарантійних зобов`язань, які передбачені п.п. 5.8.4 та п. 10.2 договору (договір № 4600007455 від 06.04.2023).

У гарантійному листі № 03/11-05 від 03.11.2023 ТОВ "Стілс Україна" підтвердило, що гарантійний строк на трубу сталеву нержавіючу 316/316L, ASTM A269 згідно договору № 4600007455 від 06.04.2023 року складає 18 місяців з дня введення товару в експлуатацію або 24 місяці від дати отримання товарів (в залежності від того, що настане раніше).

06.11.2023 комісією ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" було складено акт приймання товарів за кількістю та якістю № 1572, в якому зафіксовано, що

(1) зауваження в акті № 1563 усунуто;

(2) порушені строки поставки товару;

(3) загальний висновок: підлягає оприбуткуванню.

Таким чином, поставка товару здійснена у повному обсязі, але з порушенням строку.

09.11.2023 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до позивача з вимогою № ТОВВИХ-23-16064 від 09.11.2023 про сплату пені у розмірі 126 551,58 грн. у строк до 14.11.2023. У вимозі повідомлено позивача, що у випадку незадоволення цієї вимоги у строк до 14.11.202 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" будуть застосовані оперативно-господарські санкції відповідно до п. 8.15 договору та сума штрафних санкцій буде утримана з суми коштів, які підлягають сплаті на користь ТОВ "Стілс Україна".

У відповідь на вказану вимогу, листом від 13.11.2023 № 13-11/2023 ТОВ "Стілс Україна" повідомило відповідача, що постачання товару відбулось у строк встановлений додатковою угодою №2 до договору, тому вимога про сплату штрафних санкцій є необґрунтованою. ТОВ "Стілс Україна" було сплачену банківську гарантію на користь покупця в сумі 333 240,00 грн. За вказаних обставин, ТОВ "Стілс Україна" просило повернути суму сплаченої банківської гарантії в розмірі 333 240,00 грн. як безпідставно перерахованої через відсутність порушень строків постачання товару.

У повідомленні від 15.11.2023 № ТОВВИХ-23-16410 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" повідомило позивача про застосування до ТОВ "Стілс Україна" оперативно-господарські санкції, передбаченої п. 8.15 договору та утримання суми штрафних санкцій у розмірі 126 551,58 грн. із суми 6 660 609,41 грн., які підлягають сплаті на користь ТОВ "Стілс Україна" на підставі видаткової накладної від 19.10.2023 № 94.

11.12.2023 ТОВ "Стілс Україна" звернулося до відповідача з вимогою № 11-12/2023 від 11.12.2023 про сплату заборгованості згідно видаткової накладної від 19.10.2023 № 94.

За отриманий товар відповідач розрахувався лише частково у сумі 6 534 057,83 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 208523 від 14.12.2023.

Листом від 19.12.2023 № ТОВВИХ-23-18332 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" повідомило позивача, що станом на 18.12.2023 розрахунки за поставлені товари здійснено в повному обсязі.

В забезпечення виконання договору № 4600007455 від 06.04.2023, 17.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стілс Україна" (позивач, принципал) та Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (третя особа, банк-гарант) укладено договір про надання гарантії (гарантія виконання) № 31674/ЮГ-23 (надалі - договір гарантії), відповідно до п. 1.1. якого даний договір регулює правовідносини сторін щодо надання банком-гарантом гарантії виконання договору з метою забезпечення належного виконання принципалом умов договору, що укладається за результатами процедури закупівлі "Магістралі, трубопроводи, труби обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труба сталева нержавіюча)" Єдиний закупівельний словник ДК 021-2015: 44160000-9-4 - Магістралі, трубопроводи, труби обсадні труби, тюбінги та супутні вироби, згідно оголошення про заплановану закупівлю № UА-2022-12-07-018055-а, розміщеного на веб-порталі Уповноваженого органу, що проводилась Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", в подальшому іменований "бенефіціар" (надалі - основне зобов`язання).

Відповідно до п. 1.2. договору гарантії, гарантійним випадком є невиконання/неналежне виконання принципалом перед бенефіціаром основного зобов`язання, а саме: невиконання та/або неналежного виконання принципалом взятих на себе договірних зобов`язань згідно договору про закупівлю послуг: "Магістралі, трубопроводи, труби обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труба сталева нержавіюча)" Єдиний закупівельний словник ДК 021-2015: 44160000-9-4 - Магістралі, трубопроводи, труби обсадні труби, тюбінги та супутні вироби, згідно оголошення про заплановану закупівлю № UА-2022-12-07-018055-а, відповідно до Основного зобов`язання.

Пунктом 1.3. договору гарантії передбачено, що надана в межах цього договору гарантія є безумовною, безвідкличною та надається в формі електронного документа та підписано шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису та кваліфікованої електронної печатки, що прирівняні до власноручного підпису уповноваженої особи гаранта та його печатки, відповідно через програмний комплекс "М.E.doc", яким накладено КЕП.

Сума і валюта гарантії - 333 240,00 грн. (п. 2.1. договору гарантії).

Строк дії гарантії - з 17.03.2023 по 01.07.2024 включно (п. 2.2. договору гарантії).

Відповідно до умов банківської гарантії, гарант зобов`язується безумовно протягом п`яти банківських днів після одержання паперового оригіналу першої письмової вимоги бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка бенефіціара (якщо передбачена) та/або електронного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара, сплатити бенефіціару повну суму, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням принципалом зобов`язань за договором.

Гарантія діє включно до 01.07.2024.

Форма представлення вимоги: у паперовій формі рекомендованим листом або кур`єром та/або ключованим SWIFT-повідомленням через банк бенефіціара на SWIFT-адресу гаранта.

Повернення принципалу цієї банківської гарантії відбувається шляхом надіслання бенефіціаром на поштову адресу та/або SWIFT-адресу та/або електронну адресу гаранта (з дотриманням вимог законодавства щодо КЕП) та/або поштову адресу принципала повідомлення про ануляцію цієї банківської гарантії.

Вказана гарантія надана в формі електронного документа та підписана шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи гаранта Мороз В.В. через програмний комплекс "М.E.doc", яким накладено КЕП.

Таким чином, на виконання умов пункту 4.11 розділу I тендерної документації та пункту 8.7. договору, позивачем була надана відповідачу безвідклична безумовна банківська гарантії № 31674/ЮГ-23, видана 17.03.2023 Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", як бенефіціара.

Пунктом 8.7. договору передбачено, що відповідно до умов пункту 4.11 розділу I тендерної документації процедури закупівлі відкритих торгів по предмету закупівлі Магістралі, трубопроводи, труби обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труба сталева нержавіюча) згідно оголошення про проведення процедури закупівлі №UА-2022-12-07-018055-а, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу 07 грудня 2022 року, постачальник зобов`язався надати покупцю не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію на суму 333 240,00 грн., що становить 5% від загальної ціни цього договору.

Аналогічні положення містить пункт 3.3. договору гарантії, згідно з яким у випадку здійснення банком-гарантом на користь бенефіціара платежу за гарантією (гарантійний платіж) банк-гарант протягом трьох робочих днів з дати здійснення гарантійного платежу повідомляє принципала про здійснення гарантійного платежу, принципал протягом десяти робочих днів з дати здійснення гарантійного платежу відшкодовує банку-гаранту суму гарантійного платежу на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ "КБ "Глобус", МФО 380526, ідентифікаційний код 35591059, та сплачує банку-гаранту проценти із розрахунку 35% річних.

Листом АТ "КБ "Глобус" повідомило позивача про те, що до гаранта надійшла вимога про сплату грошової суми за банківською гарантією № 31674 від 17.03.2023 в розмірі 333 240,00 грн., у зв`язку з чим АТ "КБ "Глобус" просило перерахувати кошти у зазначеному розмірі на рахунок банку.

Відповідно до платіжної інструкції № 710 від 26.10.2023 ТОВ "Стілс Україна" перерахувало на рахунок АТ "КБ "Глобус" 333 240,00 грн. "Гарантійний платіж згідно Договору про надання гарантії №31674/ЮГ-23 від 17.03.2023 р. Без ПДВ".

Таким чином, матеріалами справи документально підтверджено, що позивачем були понесені витрати у сумі 333 240,00 грн., пов`язані з виконанням ТОВ "Стілс Україна" умов договору гарантії щодо компенсації АТ "КБ "Глобус" гарантійної суми.

Пунктом 8.9. договору визначено, що забезпечення виконання договору повертається у випадках передбачених ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" за умови настання граничної дати оплати (остаточному розрахунку) згідно з умовами договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня настання таких обставин. Повернення забезпечення виконання договору, наданого у вигляді електронної банківської гарантії, здійснюється шляхом направлення відповідного SWIFT-пoвiдoмлeння через банк бенефіціара на адресу банка-гаранта. Моментом належного виконання зобов`язання покупця щодо повернення оригіналу банківської гарантії є дата, зазначена на відповідному супровідному листі (повідомленні) покупця.

Отже, відповідно до положень п. 8.9. договору та ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" забезпечення виконання договору повертається після виконання постачальником всіх умов договору закупівлі протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати повної оплати (остаточного розрахунку) за товар.

Як зазначав позивач у позові, постачання товару відбулось в строк встановлений додатковою угодою № 2 до договору № 4600007455 від 06.04.2023, що підтверджується видатковою накладною № 94 від 19.10.2023. За отриманий товар відповідач розрахувався частково, заборгованість за поставлений та неоплачений товар становить 126 551,58 грн. У зв`язку з тим, що договір № 4600007455 від 06.04.2023 виконано, тому утримана відповідачем банківська гарантія у розмірі 333 240,00 грн. має бути повернута позивачу на підставі статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".

У відповідності до ч. 1 статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.

Отже, в контексті спірних правовідносин, виконання умов договору було забезпечено банківською гарантією № 31674/ЮГ-23 від 17.03.2023 на суму 333 240,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 200 Господарського кодексу України, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України.

Згідно зі ст. 560 Цивільного кодексу України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За умовами ч. 1, 2 статті 561 Цивільного кодексу України, гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

Отже, гарантія - це правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити кредитору-беніфеціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Відповідно до статті 563 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Зі змісту наведених положень законодавства слідує, що обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умов порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією.

За загальними умовами виконання зобов`язання, що містяться у статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов`язання, останнє може бути двох видів. Перше, це невиконання зобов`язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов`язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов`язання мають утримуватися. Друге, це неналежне виконання зобов`язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов`язання. У разі невідповідності виконання зобов`язання критеріям належності, можна говорити про неналежне виконання, а отже порушення зобов`язання.

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі № 910/4460/19.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем умови договору виконано у повному обсязі, однак з порушенням строку поставки, тобто у даних правовідносинах має місце саме неналежне виконання. При цьому, відповідачем була прийнята поставка товару (з порушенням строку), що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

В свою чергу, за умовами банківської гарантії № 31674/ЮГ-23, вона забезпечує саме виконання принципалом договору.

У відповідності до ч. 2 статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:

1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю;

2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;

3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону;

4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

З урахуванням наведеного, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і в сукупності, суд апеляційної інстанції встановив обставину наявності безпосереднього зв`язку між виконанням позивачем своїх зобов`язань, як постачальника, щодо поставки товару, проте з порушенням строків визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), та правом на повернення суми забезпечення виконання договору після поставки всього обсягу товару.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з моменту прийняття товару припинилась підстава для подальшого забезпечення зобов`язання гарантією. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

У постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №910/3777/18 та від 20.06.2019 у справі №910/6433/18, а також від 21.02.2020 року у справі № 910/4460/19 з аналогічних правовідносин, зазначено, що порушення постачальником строку поставки товару не впливає на обов`язок покупця повернути забезпечення договору, оскільки за умовами договору, забезпечення не повертається саме у випадку невиконання, а не неналежного виконання умов договору.

З урахуванням наведеного, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і в сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач здійснив повне виконання зобов`язання з поставки товару за договором, проте з порушенням обумовлених строків, що свідчить саме про неналежне виконання та про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 8.9. договору у вигляді повернення покупцем (відповідачем) суми забезпечення виконання договору після виконання учасником-переможцем договору.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність обумовлених законом підстав для стягнення з відповідача на користь позивача отриманих за банківською гарантією коштів у розмірі 333 240,00 грн. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Також, матеріалами справи підтверджується, що за видатковою накладною № 94 від 19.10.2023 року позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 6 660 609,41 грн., проте, за отриманий товар відповідач розрахувався лише частково у сумі 6 534 057,83 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 208523 від 14.12.2023, а отже, документально підтверджена заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений та неоплачений товар становить 126 551,58 грн.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний оплатити вартість товару, поставленого позивачем згідно з договором, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 126 551,58 грн. заборгованості за поставлений та неоплачений товар є законними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Стосовно доводів відповідача про застосування до позивача на підставі п. 8.15. договору оперативно-господарських санкцій, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України).

За змістом частин першої та другої статті 235 Господарського кодексу України, за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.

До суб`єкта який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції застосування яких передбачено договором.

Перелік видів оперативно господарських санкцій встановлений у частині першій статті 236 Господарського кодексу України, а такий перелік в силу частини другої статті 236 вказаного Кодексу не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 237 Господарського кодексу України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб`єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов`язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором.

Отже, оперативно-господарські санкції можуть бути застосовані стороною в односторонньому порядку за наявності одночасно наступних умов:

1) якщо має місце порушення господарських зобов`язань;

2) відповідні оперативно-господарські санкції передбачені договором;

3) метою їх застосування є припинення або попередження повторення порушень зобов`язання.

Зазначені чинники фактично виключають можливість застосування оперативно-господарських санкцій як ефективного способу впливу на порушника зобов`язання після того, як воно вже фактично виконано.

Отже, відповідач не позбавлений права ініціювати питання про стягнення з позивача штрафних санкцій за несвоєчасну поставку обумовленого договором товару в рамках окремого судового процесу, застосувавши належний процесуальний інструмент стягнення таких санкцій. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Отже, оцінивши наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений та неоплачений товар - 126 551,58 грн. (сто двадцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят одна гривня 58 копійок), суми утриманої гарантії - 333 240,00 грн. (триста тридцять три тисячі двісті сорок гривень) - є законними, обгрунтованими, і суд першої інстанції обгрунтовано присудив до стягнення спірні суми, а скаржником не було спростовано в апеляційній скарзі правомірних висновків суду першої інстанції.

Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору з урахуванням меж апеляційного оскарження, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено в оскаржуваній позивачем частині обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений та неоплачений товар - 126 551,58 грн. (сто двадцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят одна гривня 58 копійок), суму утриманої гарантії - 333 240,00 грн. (триста тридцять три тисячі двісті сорок гривень).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2024 у справі № 910/19587/23, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2024 у справі № 910/19587/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2024 у справі № 910/19587/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 910/19587/23 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 12.07.2024.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді К.В. Тарасенко

Є.Ю. Шаптала