Постанова

від 09.07.2024 по справі 918/103/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року Справа № 918/103/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засіданні Соколовська О.В.

за участю представників:

прокурора - Кректун О.А.

позивача - Паска В.В.

відповідача - Серебряник О.О.

третьої особи - Табовець О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.05.2024 у справі №918/103/24 (ухвалене суддею Романюк Ю.Г., повний текст складений 17.05.2024)

за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторон позивача: Державне підприємство "Рівненський автомобільний ремонтний завод"

про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.05.2024 у справі №918/103/24 позов задоволений.

Розірвано Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 364-в за результатами електронного аукціону з умовами, укладений 03.05.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів" та зареєстрованим в реєстрі за 1000.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів" повернути у державну власність єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод", розташований за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364-в, шляхом підписання з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях акту приймання-передачі у відповідності до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсним договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 № 1331.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів" на користь Рівненської обласної прокуратури 48 028 грн 00 коп. судового збору.

Вказане рішення мотивоване тим, що відповідачем не виконано умови Договору від 03.05.2023, а тому наявні підстави для розірвання зазначеного Договору та повернення у державну власність об`єкта аукціону - єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод". Оскільки первісна вимога підлягає до задоволення, суд також задоволив похідну від неї вимогу про зобов`язання ТОВ "КБМ" повернути у державну власність єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" (розташований за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364-в), шляхом підписання з Регіональним відділенням акту приймання-передачі у відповідності до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсним договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 № 1331. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокуратурою обґрунтовано правомірність звернення з даним позовом в інтересах саме компетентного органу - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, як учасника договору та особи, яка є уповноваженим органом у сфері приватизації державного майна, а також обґрунтовування порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів" звернулося до суду із апеляційною скаргою через систему Електронний суд, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 07.05.2024 у справі №918/103/24, а також поновити строк для подання додаткових доказів у справі. Скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 07.05.2024 у справі №918/103/24. Прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- судом першої інстанції не враховано, що 26.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та Фонду державного майна України про визнання договору про внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації Єдиного майнового комплексу державного підприємства укладеним;

- ТОВ "Комбінат будівельних матеріалів" у зауваженнях на Акт зазначив, що контроль за виконанням умов Договору купівлі-продажу об`єкта приватизації Регіональним відділенням, у відповідності до вимог Порядку здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації органами приватизації, затверджений Наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 № 1327 (далі - Порядок № 1327), не проводився. Перевірка виконання Покупцем зобов`язань, визначених у Договорі з моменту укладення Договору і по теперішній час Регіональним відділенням здійснена не була, санкції, передбачені чинним законодавством та умовами Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, визначених Договором до Покупця не застосовувалися, рішення органу приватизації щодо проведення перевірки виконання умов Договору із зазначенням періоду, за який проводиться перевірка, Покупцю від Регіонального відділення не надходило, відповідний графік проведення перевірок, затверджений наказом ФДМУ Покупцю не надсилався;

- не оскарження в судовому порядку особою, як стороною судового процесу у спорі про розірвання договору, рішення комісії не позбавляє її права заперечувати достовірність зафіксованих актом обставин, оскільки до предмету доказування у спорі про розірвання договору купівлі-продажу через допущені його стороною порушення, крім суто факту проведення перевірки входить й доведення наявності (або ж відсутності) порушень, зафіксованих в акті, об`єктивність останніх з точки зору доведеності підстав істотного порушення умов договору, аргументи сторін, які мають бути оцінені судом на підставі наданих доказів;

- місцевим господарським судом чомусь враховано посилання відповідача лише на постанову Верховного Суду у справі № 926/1557/18, а інші постанови, на які посилався відповідач залишені судом першої інстанції без врахування висновків, зазначених у них у подібних до цієї справи правовідносинах;

- не виконання умов Договору в певній частині не створює негативних наслідків для РВ ФДМУ як сторони Договору, а прокурором, у свою чергу, не доведено характеру наслідків Відповідачем порушення прав Позивача та випадків розірвання договору, встановлених законом або таким договором; достеменно не наведено підстави, чи підпадатиме під істотне порушення умов спірного договору, як підстави для його дострокового розірвання у судовому порядку, зокрема, нездійснення покупцем припинення юридичної особи (державного підприємства) об`єкта приватизації, зважаючи на неможливість самостійного виконання такого обов`язку виключно самим покупцем, тим більше, що на момент звернення до суду з даним позовом такий строк не настав, не доведено обставин щодо наявності разом з істотним порушенням умов договору реальної шкоди, завданої другій стороні договору, а саме Позивачу, за якої РВ ФДМУ позбавлений можливості отримати очікуване під час укладення договору чи використати результати договору;

- з матеріалів даної справи не вбачається, що відповідач уникає належного виконання своїх зобов`язань за договором, а навпаки намагається вживати належні заходи щодо виконання його умов та усунення порушень з його боку. Наведене свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог у даній справі, що суд першої інстанції залишив поза увагою;

- строк виконання зобов`язань Покупця щодо припинення юридичної особи державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" здійснюється протягом одного року з дати переходу права власності на Об`єкт приватизації, що визначеному абзацом 3 пункту 13.1. Договору на дату подачі позову прокурором ще не настав, строк припинення ДП до 03.05.2024;

- щодо залучення додаткових доказів, які не були подані до суду першої інстанції, апелянт зазначає, що Лист ФДМУ щодо передчасності прийняття рішення про припинення ДП «РАРЗ», у зв`язку із розглядом справи №918/103/24 (вих. № 10-79-8303 від 27.03.2024, додається до апеляційної скарги) отримано відповідачем від Фонду державного майна України. 02.04.2024, у свою чергу, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.04.2024 закрите підготовче провадження у справі № 918/103/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.04.2024, у зв`язку із цим відповідачем не залучено даний доказ до матеріалів справи у підготовчому засіданні.

18.06.2024 матеріали справи №918/103/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 поновлений строк на подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.05.2024 у справі №918/103/24. Відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.05.2024 у справі №918/103/24. Розгляд апеляційної скарги призначений на "09" липня 2024 р. об 11:00год. Зупинена дія рішення Господарського суду Рівненської області від 07.05.2024 у справі №918/103/24. Запропоновано учасникам справи у строк до 05.07.2024 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.

05.07.2024 на адресу суду від Керівника Рівненської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокуратура просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Рівненської області від 07.05.2024 у справі №918/103/24 без змін.

08.07.2024 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів" надійшло клопотання, якому відповідач просить зупинити провадження у справі №918/103/24 до розгляду Господарським судом м. Києва справи №910/5178/24 та набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі №918/103/24.

У судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в останній. Підтримала клопотання про зупинення провадження у справі №918/103/24 до розгляду Господарським судом м. Києва справи №910/5178/24. Заявила усне клопотання про зупинення провадження у справі №918/103/24 до розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №910/5663/22 (910/7708/17).

У судовому засіданні прокурор заперечила доводи апеляційної скарги. Заперечила клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні представник Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях заперечив доводи апеляційної скарги. Заперечив клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні представник Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" заперечив доводи апеляційної скарги. Заперечив клопотання про зупинення провадження у справі.

Щодо клопотань скаржника про зупинення провадження колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Відповідно до статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до частини 3 статті 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про зупинення провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Отже, зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинене.

За усталеною позицією Верховного Суду, виходячи із змісту пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду цієї справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати, як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме зумовлена неможливість розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що Господарський суд міста Києва розглядає справу №910/5178/24 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів" до 1) Регіонального відділення фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях 2) Фонду державного майна України за участі третьої особи на стороні позивача Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" про визнання договору укладеним.

Предметом спору у справі №918/103/24 є вимога про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна.

Отже, обставини, підстави, факти щодо предмета спору у справі №918/103/24 можуть бути з`ясовані та встановлені у процесі розгляду цієї справи, незалежно від наслідків розгляду справи №910/5178/24.

Сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду справи №918/103/24 до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи №910/5178/24, господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи №918/103/24 відповідно до вимог законодавства, предмету та підстав позову.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №918/103/24 до розгляду Господарським судом м. Києва справи №910/5178/24 та набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі №918/103/24.

Також колегія суддів зазначає, що не підлягає задоволенню усне клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №918/103/24 до розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №910/5663/22 (910/7708/17), оскільки вказані справи не є тотожними, а обставини справи не є релевантними.

Щодо залучення додаткових доказів, які не були подані до суду першої інстанції а саме Листа ФДМУ щодо передчасності прийняття рішення про припинення ДП «РАРЗ», у зв`язку із розглядом справи №918/103/24 (вих. № 10-79-8303 від 27.03.2024) колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно частин 1, 2, 3, 8 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - разом з поданням відзиву або письмових пояснень. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Аналіз наведених норм свідчить, що учасник справи, який подає нові докази до суду апеляційної інстанції, має належним чином обґрунтувати наявність причин, що об`єктивно не залежали від нього, що унеможливили подання цього доказу до суду першої інстанції. Приймаючи новий доказ у суді апеляційної інстанції, цей суд має обґрунтувати своє рішення, встановити, що такі докази не могла сторона подати до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (схожий за змістом правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі №909/722/14, від 01 липня 2021 року у справі №46/603).

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями установленого процесуальним законом порядку - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - апелянта) (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 червня 2020 року у справі №909/965/16, від 26 лютого 2019 року у справі №913/632/17, від 13 січня 2021 року у справі №10/Б-921/1442/2013).

Мотивуючи клопотання про залучення нових доказів, скаржник зазначає, що Лист ФДМУ щодо передчасності прийняття рішення про припинення ДП «РАРЗ», у зв`язку із розглядом справи №918/103/24 (вих. № 10-79-8303 від 27.03.2024, додається до апеляційної скарги) отримано відповідачем від Фонду державного майна України. 02.04.2024, у свою чергу, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.04.2024 закрите підготовче провадження у справі № 918/103/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.04.2024, у зв`язку із цим відповідачем не залучено даний доказ до матеріалів справи у підготовчому засіданні. При цьому, наявність ухвали Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 у справі № 910/5178/24 є відкритою інформацією, наявною в загальному доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка на момент прийняття господарським судом Рівненської області рішення від 07.05.2024 у даній справі № 918/103/24 існувала та була доступна у судовому реєстрі.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено об`єктивну неможливість подання відповідних доказів до суду першої інстанції. Суд вважає, що посилання скаржника на те, що у справі №918/103/24 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.04.2024, у зв`язку із цим відповідачем не залучено даний доказ до матеріалів справи у підготовчому засіданні, не є обставинами об`єктивної неможливості подання відповідних доказів до суду першої інстанції

А тому суд не приймає до розгляду відповідний доказ, який поданий скаржником до суду апеляційної інстанції разом із апеляційною скаргою.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення суду, зазначає наступне.

Статтею 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, відповідно до ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Так, відповідно до частини першої, абзацу першого частини третьої та абзацу першого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Про необхідність обґрунтування прокурором підстав представництва у суді зазначено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

Аналіз положень частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. При цьому, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом таких підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У даній справі прокурором визначено позивачем Фонд державного майна України по Рівненській та Житомирській областях.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фонд державного майна» (далі - Закон), Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

До основних завдань Фонду державного майна України окрім іншого належить реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна; управління об`єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України; захист майнових прав державних підприємств, а також державних пакетів акцій (часток), що належать до сфери управління Фонду державного майна України на території України; а також здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.

Таким чином, згідно Законів України «Про Фонд державного майна України» та «Про приватизацію державного і комунального майна» Фонд державного майна та його регіональні відділення здійснюють контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна.

Враховуючи викладене, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях є уповноваженим органом у сфері приватизації державного майна.

З матеріалів справи вбачається, що зазначений орган неналежним чином реалізує надані повноваження щодо контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу, внаслідок чого інтереси держави залишаються незахищеними тривалий час.

Наслідком нездійснення позивачем належного контролю за виконанням умов договору є невиконання відповідачем умов щодо своєчасної сплати заборгованості із заробітної плати та погашення заборгованості перед бюджетом.

Регіональне відділення, маючи відповідні повноваження у вказаній сфері та усвідомлюючи факт невиконання покупцем умов договору, що зафіксовано в акті від 17.11.2023, лише на лист Рівненської окружної прокуратури звернулося з проханням про представництво інтересів держави в особі відділення у суді, оскільки самостійно з позовною заявою про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна в державну власність не зверталось.

Отже, прокуратурою обґрунтовано правомірність звернення з даним позовом в інтересах саме компетентного органу - Регіонального відділення, як учасника договору та особи, яка є уповноваженим органом у сфері приватизації державного майна.

Окружною прокуратурою правомірно кваліфіковано бездіяльність даного органу та, як наслідок, встановлено достатні та обґрунтовані підстави для реалізації представницьких повноважень.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження відповідача щодо необхідності звернення прокуратури із даним позовом до суду також і в особі ФДМ України, адже Закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18).

Таким чином, прокурором належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Судом встановлено, що 10.04.2023 Регіональним відділенням Фонду державного майна по Рівненській та Житомирській областях за результатами проведеного аукціону JА8001-UА-20230303-63387 було продано єдиний майновий комплекс (ЄМК) Державного підприємства «Рівненський автомобільний завод», розташований по вул. Соборна, 364-в, в місті Рівне.

Відповідно до інформаційного повідомлення Регіонального відділення про продаж об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП "РАРЗ" затвердженого наказом Регіонального відділення від 03.03.2023 №94, аукціон передбачав наявність умов його проведення.

Зокрема, умовами продажу зазначено, що покупець єдиного майнового комплексу ДП "РАРЗ" зобов`язаний від дати переходу права власності забезпечити:

- погашення протягом шести місяців заборгованості із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що складеться на дату переходу права власності на єдиний майновий комплекс (уразі наявності такої заборгованості);

- недопущення звільнення працівників приватизованого підприємства з ініціативи покупця чи уповноваженого ним органу (за винятком вчинення працівником дій, за які передбачено звільнення на підставі пунктів 3,4,7 і 8 частини першої статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України) протягом шести місяців.

Відповідно до інформаційного повідомлення Регіонального відділення про продаж об`єкта малої приватизації - ЄМК ДП «РАРЗ», на момент оголошення аукціону заборгованість із заробітної плати становила 8 235 317,38 грн, а перед бюджетом - 17 272 111,61 грн.

Учасниками аукціону, серед яких був відповідач - ТОВ "КБМ", який в подальшому став переможцем аукціону, - у поданих пакетах документів були надані письмові згоди щодо взяття на себе зобов`язань, визначених умовами продажу об`єкта малої приватизації. Згода відповідача надана 07.04.2023 листом за №07/04-23-4/2.

03.05.2023 між Регіональним відділенням та переможцем аукціону - ТОВ «КБМ» укладено Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу ДП "РАРЗ" за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 364-в за результатами електронного аукціону з умовами (далі - Договір).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковською О.А., зареєстровано в реєстрі за 1000.

За преамбулою Договору Регіональне відділення (Продавець) та ТОВ "КБМ" (Покупець) уклали договір купівлі-продажу Об`єкта приватизації.

Згідно п. 1.1 Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю об`єкт малої приватизації ЄМК ДП "РАРЗ", а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт приватизації та виконати визначені в Договорі умови.

Об`єкт приватизації включає в себе комплекс будівель та споруд, а також транспортні засоби.

Підписанням Договору також підтверджено, що Покупець сплатив у повному обсязі ціну продажу Об`єкта приватизації, визначену за результатами електронного аукціону, яка становить 3 000 000,00, у т.ч. ПДВ 500 000 грн 00 коп. що підтверджується платіжною інструкцією 131 від 21.04.2023.

Відтак як вбачається, об`єкт приватизації продано за 3 000 000 грн. 00 коп.(з ПДВ).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що право власності на Об`єкт приватизації переходить до Покупця після укладення цього Договору та підписання акта приймання-передачі Об`єкта приватизації.

Окрім того, пунктом 3.1. Договору передбачено, що Покупець, який придбав Об`єкт приватизації як ЄМК, є правонаступником його майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до Договору та законодавства України.

Також, у відповідності до п. 4.2. Договору, передача Об`єкта приватизації Продавцем і прийняття його Покупцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується Сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності).

За умовами п. 5.1 Договору кожна сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї цим договором, не перешкоджати іншій стороні у виконанні її обов`язків і має право вимагати від іншої сторони виконання належним чином її обов`язків.

У відповідності до п. 6.3. Договору, Покупець зобов`язаний надавати на вимогу Продавця інформацію, необхідну для здійснення ним контролю за виконанням умов цього Договору.

Відповідно до п. 6.4 Договору з моменту переходу права власності Покупець зобов`язаний виконати умови продажу Об`єкта приватизації (передбачені умовами аукціону), а саме:

1) погашення протягом шести місяців заборгованості із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що складається на дату переходу права власності на єдиний майновий комплекс (у разі наявності заборгованості);

2) недопущення звільнення працівників приватизованого підприємства з ініціативи покупця чи уповноваженого ним органу (за винятком вчинення працівником дій, за які передбачено звільнення на підставі пунктів 3, 4, 7 і 8 ч. 1 ст. 40 та ст. 41 Кодексу законів про працю України) протягом 6-ти місяців (п. 7 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна»).

Відповідно до п. 7.1. Договору, Продавець зобов`язаний передати Покупцю Об`єкт приватизації та актом приймання-передачі та здійснювати контроль за виконанням умов цього Договору в порядку, встановленому законодавством України.

Розділом 10 Договору визначено умови внесення змін до Договору та порядок його розірвання.

Так, у відповідності до п. 10.1. Договору, внесення змін до Договору здійснюється відповідно до вимог законодавства тільки за згодою Сторін у порядку, затвердженому ФДМ України, шляхом укладення договору про внесення змін до Договору.

Відповідно до п. 10.2. Договору, він може бути розірваний на вимогу однієї із Сторін, в тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою Стороною зобов`язань, передбачених цим Договором, у визначені строки, або відповідно до п. 5.3. Договору. У разі розірвання в судовому порядку Договору у зв`язку з невиконанням Покупцем договірних зобов`язань Об`єкт приватизації підлягає поверненню у державну власність у встановленому законодавством порядку.

Згідно з п. 10.4. Договору, виключними умовами для розірвання Договору в порядку, передбаченому законодавством та Договором є:

- невиконання умов продажу Об`єкта приватизації і зобов`язань Покупця, визначених умовами Договору, в установлений Договором строк;

- сплата за Об`єкт приватизації коштів, отриманих з порушенням вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

- невиконання зобов`язання Покупця щодо недопущення скорочення чисельності працівників з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу;

- продаж або в інший спосіб відчуження Покупцем приватизованого об`єкта (його частини) особам, визначеним ч. 2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", протягом виконання зобов`язань за Договором.

Також п. 13.1. Договору передбачено, що після укладення цього Договору орган, до сфери управління якого належить підприємство, єдиний майновий комплекс якого є Об`єктом приватизації, приймає рішення про припинення такого підприємства у порядку, передбаченому ЦК України. Головою комісії з припинення (ліквідатором) призначається представник Покупця, який вживає передбачені законодавством заходи з припинення підприємства, єдиний майновий комплекс якого є Об`єктом приватизації.

При цьому, абз. 3 п. 13.1. Договору визначено, що припинення юридичної особи ДП "РАРЗ" здійснюється протягом одного року з дати переходу права власності на Об`єкт приватизації.

У відповідності до п. 15.3. Договору, цей Договір складений при повному розумінні Сторонами його умов та термінології українською мовою у 4-х автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу. Два примірники цього Договору зберігаються у продавця, один примірник у покупця, один примірник у нотаріуса, який посвідчив даний Договір.

Судом встановлено, що Акт приймання-передачі об`єкта малої приватизації ЄМК ДП "РАРЗ" підписаний сторонами 03.05.2023.

Із матеріалів справи вбачається, що право власності на Об`єкт приватизації за ТОВ "КБМ" зареєстроване в Державному реєстрі речових прав, що підтверджується витягами, за наступними індексними номерами: 331120444 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2683761556060; 331120899 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643431356060; 331121338 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643396756060; 331121737 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643439956060; 331122083 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643478656060; 33122445 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643494456060; 331122779 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643450456060; 331123170 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643500956060; 331123541 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643365556060; 331123992 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643486056060; 33124287 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643469756060; 331124654 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643406356060; 331124921 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643376356060; 331125196 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643423356060; 331125472 від 03.05.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2643460756060.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що Покупцем порушено умови підп. 6.4.2. п. 6.4. Договору стосовно недопущення звільнення працівників ДП "РАРЗ" з ініціативи покупця чи уповноваженого ним органу протягом шести місяців. Так, в матеріалах справи відсутні докази вчинення ТОВ "КБМ" дій щодо звільнення працівників ДП за своєю ініціативою.

В той же час щодо виконання покупцем умов підп. 6.4.1. п. 6.4. Договору, у відповідності до якого покупець зобов`язаний з моменту переходу права власності виконати умови продажу Об`єкта приватизації (передбачені умовами аукціону), а саме: погашення протягом 6-ти місяців заборгованості із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що складається на дату переходу права власності на єдиний майновий комплекс (у разі наявності такої заборгованості), тобто в строк до 03.11.2023, судом встановлено наступне.

На виконання умов підпункту 6.4.1. пункту 6.4. Договору, ТОВ "КБМ" частково погашено борги ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі 3 364 782,66 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, а саме:

- 235 від 09.10.2023, з призначенням платежу: "сплата боргу за зведеним виконавчим провадженням 53861770, згідно п.п. 6.4.1. п. 6.4. Договору купівлі-продажу об`єкту малої приватизації від 03.05.2023";

- 236 від 11.10.2023, з призначенням платежу: "ДП РАРЗ погашення заборгованості з військового збору на виконання умов Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 03.05.2023";

- 244 від 03.11.2023, з призначенням платежу: "ДП РАРЗ погашення заборгованості зі сплати податків згідно підп. 6.4.1 п. 6.4 Договору купівлі-продажу від 03.05.2023 №1000".

Як вбачається із матеріалів справи, перед тим як сплатити 3 364 782,66 грн, а саме 12.06.2023, ТОВ "КБМ" з метою отримання інформації щодо розміру заборгованості ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом на дату переходу права власності на єдиний майновий комплекс до покупця, звернулося з листом запитом (вих. №12-06/23) до ГУ ДПС у Рівненський області. У листі відповідач просив податковий орган надати інформацію щодо боргів третьої особи перед бюджетом станом на 03.05.2023, у тому числі:

- податків та внесків, нарахованих та утриманих із заробітної плати та інших винагород і виплат працівникам ДП "РАРЗ";

- заборгованості щодо плати за землю (земельного податку) за користування земельною ділянкою ДП "РАРЗ", на якій розташований Об`єкт приватизації за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364 завод (в/ч А0834) загальною площею 13,0493 га, цільове призначення земельної ділянки: для обслуговування автомобільного ремонтного заводу, гуртожитку, житлового будинку.

30.08.2023 ГУ ДПС у Рівненській області направлено на адресу ТОВ "КБМ" лист вих. 12501/6/17-00-13-01-09, в якому повідомлено про те, що з метою забезпечення погашення наявних сум податкового боргу ДП "РАРЗ", податковим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу та складено акт опису майна, який поширюється на все майно, на яке платних податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі та здійснено реєстрацію права податкової застави в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 20.01.2022 реєстраційний 46263299 та в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 12.01.2022 №29625887.

Податковим органом повідомлено покупця про необхідність забезпечення належного збереження майна ЄМК ДП "РАРЗ" з проханням надати інформацію щодо погашення наявних сум податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску ДП "РАРЗ" згідно взятих на себе зобов`язань.

11.10.2023 відповідач, керуючись Порядком внесення змін до договорів купівлі-продажу державного (комунального) майна, затвердженим наказом ФДМ України від 18.10.2018 №1328, а також пунктом 10.1. Договору, звернулося до ФДМ України та до Регіонального відділення з Пропозицією (вих. №11-10/23) щодо внесення змін до Договору у частині строку виконання зобов`язань (підпунктів 6.4.1. пункту 6.4. Договору та абзацу 3 пункту 13.1. Договору), а саме - продовжити строк виконання Покупцем зобов`язань за Договором на строк, визначений проектом Договору про внесення змін до Договору, що доданий до пропозиції (а саме, як вбачається, у проекті передбачено збільшення строку виконання відповідачем зобов`язань із погашення боргів третьої особи із 6 до 24 місяців з дати переходу права власності на єдиний майновий комплекс).

Разом із пропозицією щодо внесення змін до Договору позивачу та ФДМ України направлено Техніко-економічне обґрунтування від 11.10.2023 11-10/23-ТЕО щодо внесення змін до Договору, проект Договору про внесення змін до Договору у двох примірниках, Звіт про стан виконання умов Договору та інші документи.

У Техніко-економічному обґрунтуванні від 11.10.2023 11-10/23-ТЕО щодо внесення змін до Договору покупцем зазначено, що на момент переходу права власності на Об`єкт приватизації до покупця, згідно з Інформаційним повідомленням Регіонального відділення про продаж об`єкта малої приватизації Єдиного майнового комплексу третьої особи за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364-В, поточна кредиторська заборгованість ДП "РАРЗ" складає: 40 108,00 тис. грн. (у т.ч. прострочена кредиторська заборгованість 39 453,00 тис. грн.), у т.ч.:

- заборгованість по заробітній платі - 8 235 317,38 грн.;

- розрахунки зі страхування - 10 179 557,99 грн.;

- розрахунки з бюджетом - 17 272 111,61 грн.;

- товари, роботи. послуги - 2 119 927,92 грн.;

- поточна заборгованість за одержаними авансами - 141 175,24 грн.;

- інші поточні зобов`язання - 2 160 361,99 грн.

У пропозиції щодо внесення змін до Договору ТОВ "КБМ" посилався на те, що у випадку погодження внесення змін до Договору у частині строку виконання зобов`язань Покупцем (підпункт 6.4.1 пункту 6.4 та абзац 3 пункту 13.1 Договору), Товариство гарантує подальшу оплату боргів ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом, що передбачені умовами Договору, а також проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - ДП "РАРЗ", у відповідності до вимог Закону України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України". Відповідачем наголошено на тому, що з метою з`ясування суми заборгованості ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом, ТОВ "КБМ" 12.06.2023 зверталося з відповідним запитом до ГУ ДПС у Рівненській області.

ТОВ "КБМ" просив позивача, з метою проведення ряду необхідних заходів з припинення юридичної особи - ДП "РАРЗ", які потребують додаткового часу для підготовки та подання документів, перевірки ДПСУ та проведення державної реєстрації з припинення юридичної особи вказаного державного підприємства, врахувати пропозиції/терміни ТОВ "КБМ", які визначені у наданому проекті договору про внесення змін для подальшого належного виконання договірних зобов`язань.

17.10.2023 на адресу позивача від ФДМ України направлено лист №10-23-26868, в якому ФДМ України повідомлено Регіональне відділення про доцільність розгляду пропозиції Покупця Об`єкта приватизації в частині продовження строку виконання зобов`язань на Комісії державного органу приватизації з розгляду питань про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, відповідно до вимог затвердженого Порядку.

19.10.2023 ТОВ "КБМ" отримав лист Регіонального відділення (вих. 11-04-3116 від 13.10.2023) щодо проведення планової перевірки виконання умов Договору.

19.10.2023 листом вих. 11-04-3183 Регіональне відділення повідомило ТОВ "КБМ" про те, що засідання Комісії з розгляду пропозиції Товариства від 11.10.2023 вих. №11-10/23 щодо внесення змін до Договору відбудеться на засідання комісії Регіонального відділення 24.10.2023.

Листом від 20.10.2023 вих. 10-23-27246 ФДМ України повідомлено позивача та відповідача про проведення спільної наради 23.10.2023 в приміщенні ФДМУ. На спільній нараді 23.10.2023, проведеної за участю представників ФДМУ, Позивача та Відповідача, Товариством також додано додаткове Техніко-економічне обґрунтування від 23.10.2023 №23-10/23-ТЕО-доп необхідності внесення змін до Договору.

Листом від 23.10.2023 на звернення Регіонального відділення (вих. №11-04-3116 від 13.10.2023) щодо проведення планової перевірки виконання умов Договору відповідачем направлено відповідь вих. №23-10/23, згідно якої Товариством надано пакет документів щодо стану виконання умов Договору. У даній відповіді відповідач повідомив позивача, що рішення органу приватизації щодо проведення перевірки виконання умов Договору із зазначенням періоду, за який проводиться перевірка, Покупцю від Регіонального відділення не надходило, відповідний графік проведення перевірок, затверджений наказом ФДМУ Покупцю не надсилався, що є порушенням з боку органу приватизації пунктів 2 та 3 Розділу ІІ Порядку здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації органами приватизації від 18.10.2018 №1327.

Як вбачається із Протоколу №1 від 24.10.2023 засідання комісії з розгляду питань внесення змін до Договору, за результатами обговорення вирішено з метою прийняття остаточного рішення направити ТОВ "КБМ" лист, в якому запропонувати подати на розгляд комісії:

- техніко-економічне обґрунтування внесення змін до Договору з належним обґрунтуванням збільшення строків;

- проект договору про внесення змін до Договору з врахуванням зауважень комісії;

- докази звернення до ФДМ України щодо припинення ДП "РАРЗ" та призначення керуючого припинення.

Із даного Протоколу №1 від 24.10.2023 засідання комісії вбачається, що ТОВ "КБМ" не прибув на засідання комісії, в той час коли був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду своєї пропозиції.

До Протоколу №1 від 24.10.2023 засідання комісії долучено протокол розбіжностей від 24.10.2023, в якій зазначено, що пропозиція покупця не відповідає п. 1 Розділу ІІІ Порядку 1328, а саме: відсутнє належне та детальне обгрунування необхідності збільшення строків виконання зобов`язань, визначених у підп. 6.4.1 та п. 13.1. Договору 1000.

27.10.2023 Регіональне відділення звернулося до Відповідача з листом вих. 11-04-3275 з додатками (Протокол №1 засідання комісії з розгляду питань про внесення змін до договорів купівлі-продажу від 24.10.2023 та Протокол розбіжностей від 24.10.2023), в якому просило надати додаткові документи для прийняття остаточного рішення щодо можливості укладення договору про внесення змін до Договору.

На виконання вимог зазначеного листа ТОВ "КБМ" 03.11.2023 направлено на електронну адресу позивача лист вих. №03-11/23 та пакет документів.

30.10.2023 ТОВ "КБМ" звернувся до Департаменту банкрутства та припинення за рішенням власника ФДМ України з пропозицією вих. 30-10/23-1 щодо прийняття рішення про припинення юридичної особи ДП "РАРЗ" шляхом ліквідації.

У зазначеній пропозиції ТОВ "КБМ" просило ФДМУ:

1. Розглянути дану пропозицію та у випадку наявності підстав прийняти відповідне рішення про припинення юридичної особи ДП "РАРЗ" шляхом ліквідації.

2. Керуючим припиненням ДП "РАРЗ" призначити представника Покупця - ТОВ "КБМ" - Андрійчука Юрія Васильовича.

3. У випадку прийняття суб`єктом управління рішення про ліквідацію ДП "РАРЗ", Покупець - ТОВ "КБМ" зобов`язується протягом трьох місяців з моменту прийняття рішення про припинення державного підприємства виступити замовником та оплатити послуги з підготовки документів об`єкта припинення, що підлягають обов`язковому архівному зберіганню, у встановленому для передачі таких документів до архівних установ порядку.

При цьому судом встановлено, що Протоколом №2 від 10.11.2023, затвердженим Наказом 563 Регіонального відділення вирішено відмовити у задоволенні пропозиції ТОВ "КБМ" від 11.10.2023, яка доповнена листом Товариства від 03.11.2023 №03-11/23 щодо внесення змін до підпункту 6.4.1. пункту 6.4. Договору та пункту 13.1. Договору від 03.05.2023 №1000.

В обґрунтування підстав для відмови у внесенні змін до Договору, орган приватизації зазначив, що з поданої Покупцем пропозиції та долучених до неї документів не вбачається дійсна необхідність внесення змін до Договору №1000 в частині збільшення строків виконання Покупцем зобов`язань та зазначив, що всі аргументи Покупця зводяться до неможливості своєчасного виконання взятих на себе зобов`язань через дію воєнного стану в Україні, що на думку Покупця є форс-мажорними обставинами, що не відповідає дійсним обставинам та обґрунтуванням Покупця щодо внесення змін до Договору. Крім того, Регіональним відділенням зазначено, що у Покупця було достатньо часу, щоб визначити розмір заборгованості станом на дату переходу права власності, в свою чергу, припинення юридичної особи державного підприємства спливає лише 03.05.2024, що є достатнім для вчинення необхідних дій з припинення ДП, тому вважає підстави наведені Покупцем для внесення змін до Договору 1000 необґрунтованими. При цьому, Регіональне відділення також послалося на рекомендації ФДМ України, викладені у листі від 09.11.2023 №10-23-29163, у відповідності до яких рекомендовано Регіональному відділенню відмовити Покупцю у внесенні змін до Договору.

Також як вбачається із матеріалів справи, 22.11.2023 на адресу ТОВ "КБМ" надійшов лист від 17.11.2023 м11-04-3588 з Актом №17 від 17.11.2023 поточної перевірки виконання умов Договору купівлі-продажу від 03.05.2023 №1000.

В Акті зазначено, що Регіональне відділення звернулося із відповідними запитами до компетентних органів щодо отримання інформації про стан погашення заборгованості перед державним бюджетом та працівниками.

З даних, наданих Головним управлінням ДПС у Рівненській області (лист від 26.10.2023 14108/6/17-00-13-01-09) вбачається, що загальний обсяг залишку не погашених прострочених зобов`язань ДП "РАРЗ" складає 18 769 634,79 грн., в тому числі податковий борг в сумі 7 952 486,91 грн. та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 10 817 147,88 грн.

Рівненська обласна військова адміністрація листом від 08.11.2023 вих-10372/0/01/51/23 повідомила, що згідно з даними Головного управління статистики у Рівненській області заборгованість із виплати заробітної плати працівникам Підприємства станом на 01.05.2023 нараховувалась в сумі 9323,0 тис.грн.; 01.06.2023 - 9567,0 тис.грн.; 01.07.2023 - 10 068,0 тис.грн.; 01.08.2023 - 10 618,0 тис.грн.; 01.09.2023 - 11 043,0 тис.грн.; 01.10.2023 - 11 140,0 тис.грн. За оперативними даними, станом на 03.11.2023 борг із виплати заробітної плати на Підприємстві склав 11 378,0 тис.грн.

Комісія з трудових спорів ДП "РАРЗ" листом від 17.10.2023 №30 повідомила, що за період з дати укладення Договору, трудовий колектив не отримав навіть часткового погашення заборгованості по заробітній платі.

ДП "РАРЗ" листом від 08.11.2023 №33 повідомив, що кошти з метою погашення заборгованості зі сплати податків ЄСВ та заробітної плати станом на 03.11.2023 з боку покупця - ТОВ "КБМ" на рахунки Підприємства не надходили.

З довідки від 03.11.2023, доданої до листа вбачається, що станом на 03.11.2023 заборгованість по заробітній платі складає 11 377 780,30 грн; заборгованість перед бюджетом складається з: податок на прибуток - 851 537,56 грн; податок на додану вартість (ПДВ) - 2 695 713,79 грн; податок з доходів фізичних осіб - 9 075 163,45 грн; земельний податок з юридичних осіб - 5 277 653,00 грн; збір на спеціальне використання води - 2 243,74 грн; екологічний податок - 1 044,11 грн; військовий збір - 599 790,54 грн.

У зв`язку із вище викладеним, органом приватизації встановлено невиконання п. 6.4.1 Договору, згідно з яким Покупець був зобов`язаний погасити заборгованість до 03.11.2023, однак станом на дату складання Акту заборгованість, яка підлягала погашенню (25 507 429,00 грн.) погашена частково (сплачено лише 3 364 782,66 грн.), що становить 13,2% від загальної суми заборгованості.

У відповідності до висновку, викладеного у Акті поточної перевірки виконання умов Договору, умови Договору не виконано Покупцем.

Пунктом 2 Акту визначено, що у разі невиконання власником Об`єкта приватизації умов Договору, цей Акт є підставою для застосування санкцій, передбачених чинним законодавством, зокрема ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Усі інші умови Договору Покупцем виконуються.

У відповідності до абзацу 2 пункту 9 Розділу ІІ Порядку здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації органами приватизації від 18.10.2018 №1327, Покупець має право у тридцяти денний строк з дня відправлення Акта направити свої зауваження чи заперечення до нього.

Як вбачається, після отримання Акта поточної перевірки, ТОВ "КБМ" 18.12.2023 направив на електронну адресу Регіонального відділення відповідні Зауваження до Акту. У даних запереченнях на Акт відповідач звернув увагу на те, що стан виконання умов Договору визначений Розділом 3 Акту. Так, у відповідності до пункту 6 Розділу 3 Акту Покупцем не виконані умови Договору щодо погашення протягом шести місяців заборгованості із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що складається на дату переходу права власності на єдиний майновий комплекс, а саме частково погашено борги третьої особи у загальній сумі 3 364 782,66 грн.

Також ТОВ "КБМ" у зауваженнях на Акт також зазначив, що контроль за виконанням умов Договору Регіональним відділенням, у відповідності до вимог Порядку здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації органами приватизації, затверджений Наказом ФДМ України від 18.10.2018 №1327 не проводився. Перевірка виконання Покупцем зобов`язань, визначених у Договорі з моменту укладення Договору і по теперішній час Регіональним відділенням здійснена не була, санкції, передбачені чинним законодавством та умовами Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, визначених Договором до Покупця не застосовувалися, рішення органу приватизації щодо проведення перевірки виконання умов Договору із зазначенням періоду, за який проводиться перевірка, Покупцю від Регіонального відділення не надходило, відповідний графік проведення перевірок, затверджений наказом ФДМУ Покупцю не надсилався. Акт поточної перевірки виконання умов Договору від 17.11.2023 №17, складений Регіональним відділенням без дотримання процедури організації та здійснення органами приватизації контролю за виконанням власниками об`єктів приватизації умов договору купівлі-продажу таких об`єктів приватизації, що встановлений Порядком №1327. Рішення органу приватизації щодо проведення перевірки виконання умов Договору із зазначенням періоду, за який проводиться перевірка, Покупцю від Регіонального відділення не надходило. Відповідач у зауваженнях до Акта звернув увагу, що Регіональним відділенням додані документи, які підтверджують стан виконання умов Договору, копії яких не звірені органом приватизації. Товариство також звернуло увагу на намагання ТОВ "КБМ" вирішити питання про внесення відповідних змін до Договору купівлі-продажу в частині строків виконання зобов`язань Покупцем.

В подальшому, на адресу ТОВ "КМБ" надійшов лист ФДМ України від 29.01.2024 №10-79-2589 з пропозицією надати кандидатуру для призначення керуючого припиненням ДП (представника покупця) та направленням на адресу ФДМУ (Департаменту банкрутства та припинення за рішенням власника) відповідних документів, перелік яких зазначено у додатках.

На виконання зазначеної пропозиції ТОВ "КБМ" листом від 20.02.2024 вих. №20-02/24 направлено на поштову адресу ФДМ України та на електронну пошту Департаменту банкрутства та припинення за рішенням власника ФДМУ (info@srfu.gov.ua) витребувані документи.

Отже, у ТОВ "КБМ" як покупця єдиного майнового комплексу ДП "РАРЗ" за Договором купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 03.05.2023, зареєстрованого в реєстрі за №1000, виник обов`язок, серед іншого, погашення протягом шести місяців заборгованості із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що склалася на дату переходу права власності на даний єдиний майновий комплекс, а саме станом на 03.05.2023.

В той же час судом встановлено, невиконання відповідачем п. 6.4.1 Договору, згідно з яким Покупець був зобов`язаний погасити заборгованість до 03.11.2023, адже як вбачається, заборгованість, яка підлягала погашенню (25 507 429,00 грн.) погашена частково (сплачено лише 3 364 782,66 грн.), що становить 13,2% від загальної суми заборгованості.

Факт невиконання покупцем зобов`язань підтверджується актом №17 поточної перевірки виконання умов договору, проведеної Регіональним відділенням Фонду державного майна по Рівненський та Житомирській областях від 17.11.2023, а також інформаціями органів контролю. Зокрема, за інформацією Головного управління державної податкової служби у Рівненські області (лист від 26.10.2023 за №14108/6/17-00-13-01-09) загальний обсяг залишку непогашених прострочених зобов`язань ДП "РАРЗ" складає 18 769 634,79 грн. Відповідно до інформації Рівненської ОДА станом на 03.11.2023 борг із виплати заробітної плати на ДП "РАРЗ" складав 11 378,0 тис. грн. В той же час з довідки від 03.11.2023, доданої до листа ДП "РАРЗ" від 08.11.2023 №33 вбачається, що станом на 03.11.2023 заборгованість по заробітній платі складає 11 377 780,30 грн.; заборгованість перед бюджетом складається з: податок на прибуток - 851 537,56 грн.; податок на додану вартість (ПДВ) - 2 695 713,79 грн.; податок з доходів фізичних осіб - 9 075 163,45 грн.; земельний податок з юридичних осіб - 5 277 653,00 грн.; збір на спеціальне використання води - 2 243,74 грн.; екологічний податок - 1 044,11 грн.; військовий збір - 599 790,54 грн.

Колегія суддів зазначає, що факт звернення 12.06.2023 ТОВ "КБМ" до ГУ ДПС у Рівненський області з метою отримання інформації щодо розміру заборгованості ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом на дату переходу права власності на ЄМК до покупця, не спростовує самого факту прострочення відповідачем виконання за Договором своїх зобов`язань із повного погашення заборгованості ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом у термін до 03.11.2023 включно. Адже як вбачається із інформаційного повідомлення Регіонального відділення про продаж об`єкта малої приватизації було зазначено, що на момент оголошення аукціону заборгованість із заробітної плати становила 8 235 317 грн 38 коп, а перед бюджетом - 17 272 111 грн 61 коп. Відповідно самостійне з`ясування відповідачем розміру заборгованості ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом станом на 03.05.2023, що як вбачається затягнулося в часі (адже, зокрема, відповідь ГУ ДПС у Рівненський області на звернення відповідача від 12.06.2023 датована 30.08.2023), - жодним чином не надавало відповідачу ані відстрочення від виконання своїх зобов`язань ані права сплачувати суму меншу, аніж було обумовлено у інформаційному повідомленні Регіонального відділення про продаж об`єкта малої приватизації. Ніхто інший, аніж відповідач як покупець не міг сплатити заборгованість ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом після переходу до ТОВ "КБМ" права власності на ЄМК, а відтак відповідач і не міг би сподіватися що сума, які підлягає сплаті є меншою аніж наприклад 8 235 317 грн 38 коп + 17 272 111 грн 61 коп. = 25 507 429,00 грн.

В той же час відповідач, взявши на себе обов`язки за Договором, оплатив лише частково заборгованість ДП "РАРЗ" у розмірі 3 364 782,66 грн.

Водночас, будучи обізнаним про наявність обов`язкової умови щодо погашення заборгованості із заробітної плати та перед бюджетом упродовж шести місяців з дати переходу права власності (розмір якої лише на дату проведення аукціону вже складав близько 25 млн.грн.), відповідач виявив своє бажання та добровільно уклав спірний договір № 1000.

Колегія суддів зазначає, що статтями 525 та 526 ЦК України визначено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а одностороння відмова від зобов`язання заборонена.

Положення аналогічного змісту викладено у ст. 193 ГК України, зокрема зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова, від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова рід виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), (ст. 610 ЦК України).

Згідно положень ч. 1 ст. 651 ЦК України та ч. 1 ст. 188 ГК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, зміна та розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не непередбачено договором або законом.

Водночас, за приписами ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором aбо законом.

Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у справі №904/6455/17 (постанова від 10.04.2019) сформував правовий висновок, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи що сторонами в спірному договорі №1000 від 03.05.2023 погоджено погашення заборгованості із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що складеться на дату переходу права власності на єдиний майновий комплекс (у разі наявності такої заборгованості) протягом шести місяців, відповідно такі зобов`язання мали бути виконаний у встановлені сторонами строки, тобто до 03.11.2023 в повній мірі.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем взяті на себе зобов`язання у встановлені строки не виконано. Зокрема, вказане підтверджується Актом перевірки №17 від 17.11.2023, де зафіксовано факт невиконання відповідачем, у строк до 03.11.2023 умов договору щодо погашення заборгованості із заробітної плати перед бюджетом, такі факти також підтверджуються інформацією Головного управління державної податкової служби у Рівненські області (лист від 26.10.2023 за №14108/6/17-00-13-01-09), інформацією Рівненської обласної державної адміністрації, інформацією Комісії з трудових спорів державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод» (лист за № 30 від 17.10.2023), інформацією відділення у Рівненській області Національної служби посередництва і примирення (лист за № 09/17-01-26/317 від 07.11.2023).

Отже, ТОВ «КБМ» протягом шести місяців з моменту приватизації ЄМК ДП "РАРЗ" взяті на себе зобов`язання не виконало та тривалий час жодних дій на погашення заборгованості третьої особи із заробітної плати та перед бюджетом не здійснювало, тим самим порушило умови договору №1000.

Судом встановлено, що відповідно до інформації Головного управління Державної податкової служби України, заборгованість ДП "РАРЗ" перед бюджетом у розмірі 17 272 111,61 грн ТОВ «КБМ» не лише не погашено, а навпаки збільшено майже на 2 млн. грн Зокрема, станом на 02.01.2024 заборгованість ДП "РАРЗ" перед бюджетом складає 19 247 676,99 грн.

Крім того, Головне управління статистики у Рівненській області повідомила, що відповідно до статистичної інформації, зокрема за даними форми №3-борг «Звіт про заборгованість з оплати праці», станом на 01.01,2024 ДП «Рівненський автомобільний ремонтний завод» заборгованість із виплати заробітної плати становить 9 910 тис. грн» в той час як така заборгованість на дату переходу права власності на ЄМК ДП "РАРЗ" становила 9 323 тис.грн.

Таким чином, заборгованість ДП "РАРЗ" перед бюджетом та з виплати заробітної плати відповідачем не лише не погашена в обсязі станом на 03.05.2023, але й збільшується, що підтверджує доводи прокуратури про невиконання покупцем умов Договору.

Отже, невиконання відповідачем Договору істотно порушило права Регіонального відділення, розмір порушень станом на 04.11.2023 (день, наступний після останнього дня для виконання відповідачем п. 6.4.1 Договору) становив 22 142 646 грн 30 коп.

Також суд звертає увагу, що оплата коштів здійснена ТОВ "КБМ" безпосередньо перед зверненням 11.10.2023 до Регіонального відділення з пропозиціями щодо внесення змін до спірного в частині продовження строку виконання зобов`язання, а третій платіж - у останній день строку, визначеного умовами Договору для виконання зобов`язання. У подальшому відповідач, отримавши відмову від продовження строку виконання зобов`язань, взагалі перестав їх виконувати. Означене свідчить про завдання відповідачем істотних порушень стороні позивача невиконанням Договору.

Крім того, Регіональним відділенням у задоволенні пропозиції відповідача у продовженні строку виконання зобов`язань за Договором. Із матеріалів справи вбачається, що ФДМ України листом від 09.11.2023 10-23-29163 рекомендував Регіональному відділенню відмовити у внесенні змін до Договору купівлі -продажу. Судом встановлено, що 10.11.2023 Регіональне відділення Протоколом 2 відмовило у задоволення пропозиції відповідача від 11.10.2023 що внесення змін до Договору з підстав відсутності дійсної необхідності таких змін. Комісія діяла в порядку та строки визначені Порядком внесення змін до договорів купівлі-продажу державного (комунального) майна, який затверджено Наказ Фонду державного майна України від 18.10.2018 №1328.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які могли б свідчити про порушення Регіональним відділенням законодавства при розгляді пропозиції відповідача у продовженні строку виконання зобов`язань за Договором.

При цьому рішення комісії щодо розгляду пропозиції відповідача, які оформленні Протоколами 1 та 2 є чинними та не оскаржувалися відповідачем.

Натомість, ТОВ "КБМ" після отримання відмови у задоволенні своєї пропозиції у продовженні строку виконання зобов`язань за Договором не звертався до суду із позовом до Регіонального відділення про внесення змін до Договору купівлі - продажу №1000 від 03.05.2023 в примусовому порядку.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем також не оскаржувався Акт перевірки, яким були зафіксовані порушення відповідачем умов Договору.

Процедура організації та здійснення органами приватизації контролю за виконанням власниками об`єктів приватизації умов договорів купівлі-продажу визначена Порядком здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації органами приватизації, який затверджено Наказом ФДМ України 18.10.2018 №1327.

13.10.2023 Регіональне відділення листом №11-04-3116 повідомило відповідача про початок проведення планової перевірки виконання умов Договору купівлі продажу та запропоновано надати інформацію та підтверджуючі документи щодо виконання умов Договору купівлі продажу.

Пунктом 1, Розділу ІІ Порядку, визначено, що орган приватизації здійснює плановий та позаплановий контроль за виконанням умов договору шляхом:

- проведення перевірки безпосередньо на об`єкті приватизації або у господарському товаристві, акції (частки) якого є об`єктом приватизації;

- опрацювання документів щодо стану виконання умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації, отриманих від власників цих об`єктів на запит органів приватизації (документальний контроль);

- опрацювання документів щодо виконання зобов`язань, визначених договорами купівлі-продажу об`єктів приватизації, отриманих від компетентних органів на запит органу приватизації.

Регіональним відділенням на підставі наказу від 13.10.2023 №505 розпочато проведення документальної перевірки виконання умов Договору.

З наведеного вбачається, що Регіональне відділення здійснювало плановий контроль за виконанням умов договору шляхом здійснення опрацювання документів щодо стану виконання умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації, отриманих від власників цих об`єктів на запит органів приватизації (документальний контроль).

Разом з тим посилання Відповідача на порушення органом приватизації пунктів 2 та 3 Розділу ІІ Порядку №1327 є необґрунтованим з огляду на таке.

Пунктом 2 Розділом ІІ Порядку визначено, що проведення перевірки виконання умов договору купівлі-продажу здійснюється виключно на підставі рішення органу приватизації, в якому зазначаються договір купівлі-продажу, об`єкт приватизації, власник об`єкта приватизації, прізвища, імена, по батькові, посади уповноважених представників органу приватизації, період, за який проводиться перевірка.

Пунктом 3 Розділом ІІ Порядку, визначено, що проведення перевірки орган приватизації письмово повідомляє (не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку її проведення) з дати відправлення рекомендованого листа: власнику об`єкта приватизації; господарському товариству, якщо об`єктом приватизації є акції (частки); профспілковому комітету, спільному представницькому органу (за наявності кількох профспілок) господарського товариства (якщо об`єктом приватизації є акції (частки)) або підприємства (якщо об`єктом приватизації є єдиний майновий комплекс), який від імені трудового колективу підписав колективний договір.

Під час проведення перевірки строк перебування представника органу приватизації безпосередньо на об`єкті приватизації або в господарському товаристві, акції (частки) яких є об`єктом приватизації, не може перевищувати 5 календарних днів.

При аналізі наведених норм вбачається, що обов`язок органу приватизації в частині повідомлення власника об`єкта приватизації про початок проведення перевірки виникає у випадку проведення перевірки безпосередньо на об`єкті приватизації, проте у даному випадку здійснювався документальний контроль виконання покупцем умов Договору без перебування представника органу приватизації на об`єкті приватизації.

Пунктом 14 Розділу ІІ Порядку визначено, документарний контроль здійснюється шляхом надіслання органом приватизації письмового запиту власнику об`єкта приватизації про подання документів щодо стану виконання умов договору. У зазначеному запиті встановлюється строк для подання документів - 10 календарних днів з дати отримання власником об`єкта приватизації письмового запиту. Якщо з поданих документів не можна однозначно встановити стан виконання умов договору, орган приватизації надсилає власнику об`єкта приватизації додатковий запит щодо надання необхідних документів або пояснень.

Суд підкреслює, що Акт №17 від 17.11.2023 поточної перевірки виконання умов Договору відповідачем не оскаржувався, як це передбачено Порядком оскарження результатів перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в органі приватизації 1329.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною першою статті 611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати в реальних збитках і (або) упущеній вигоді; її розмірі, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Відповідно до статті 16 ЦК України розірвання порушеного договору є способом захисту цивільних прав, оскільки розірвання кредитором порушеного договору спрямоване на припинення правовідношення у такому договорі. Такий спосіб захисту (1) застосовується у відповідь на порушення боржником договору (2) застосовується з ініціативи кредитора (3) спрямований на захист прав кредитора та (4) позбавляє боржника певних суб`єктивних прав. У такому разі боржник позбавляється права вимагати виконання договору кредитором, оскільки розірвання договору тягне для боржника, який допустив порушення, цілком конкретний негативний наслідок він позбавляється суб`єктивних прав, наданих йому договором.

Відповідно до статті 19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права від порушень і протиправних посягань. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства. Водночас частина друга статті 13 ЦК України встановлює загальне правило, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Таким чином, частина друга статті 651 ЦК України дозволяє розірвання договору лише тоді, коли порушення має істотний характер, оскільки має дотримуватися принцип пропорційності порушення і відповідальності.

Контрагент може порушити як основне зобов`язання, заради якого укладався договір, так і будь-який інший договірний обов`язок. Якщо має місце порушення будь-якого договірного обов`язку, у кредитора теоретично виникає право на розірвання договору, але і таке порушення має бути істотним для наділення кредитора правом на судове розірвання порушеного договору.

Оскільки частина друга статті 651 ЦК України вказує на те, що договір може бути розірвано і в деяких випадках, передбачених законом або договором, то і в цьому випадку має застосовуватись критерій істотності порушення договірних умов, оскільки зворотнє може призвести до того, що кредитор, який має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке положення є неприпустимим, оскільки може підірвати стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності тяжкості порушення і відповідальності.

Незастосування критерію істотності позбавляє порушника можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує кредитора відмовлятися від договору (розривати) під прикриттям найменшого порушення.

При оцінці істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання необхідно враховувати такі чинники: 1) значущість шкоди від порушення; 2) фактор неможливості або ускладненості покладання відповідальності за збитки на боржника; 3) значущість порушення як такого; 4) втрату кредитором інтересу у виконанні договору; 5) втрату довіри до боржника; 6) фактор передбачуваних негативних наслідків порушення; 7) принциповість суворого дотримання умов договору; 8) інтерес боржника у збереженні договору; 9) ступінь виконання договору до моменту його розірвання; 10) відсутність інтересу боржника у збереженні договору; 11) не оспорювання боржником здійсненої кредитором односторонньої відмови протягом розумного строку; 12) звільнення боржника від відповідальності за допущене порушення; 13) недобросовісність боржника; 14) врахування вини кредитора і його добросовісності; 15) неодноразовість порушення (визначення істотності порушення за сукупністю); 16) публічний характер порушеного договору; 17) неусунення боржником порушення в додатковий термін; 18) ненадання боржникові можливості усунути порушення; 19) готовність боржника усунути порушення, виражена у вигляді відповідного запиту; 20) об`єктивну неможливість усунення порушення; 21) можливість легкого виправлення порушення силами кредитора або залучених ним осіб.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, а й наявність шкоди, завданої цим порушенням другій стороні, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Суд констатує, що основною метою приватизації, відповідно до ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», чинний з 18.01.2018 (далі - Закон), є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об`єктів приватизації ефективному приватному власник).

Таким чином, основною метою укладання оспорюваного Договору був економічний розвиток об`єкту приватизації, погашення заборгованості із заробітної плати та перед бюджетом, збереження робочих місць, надходження інвестицій та наповнення бюджету. Однак, як свідчать надані прокурором докази, вказану мету до даного часу не досягнуто.

Для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише наявність порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно суттєвою є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати (аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункти 117-120).

Регіональне відділення укладаючи договір, очікувало повного погашення заборгованості ДП "РАРЗ" із зарплати та перед бюджетом у загальному розмірі 25 507 429,00 грн., натомість отримало задоволення лише 13,2% своїх легітимних очікувань, що свідчить про істотне порушення відповідачем умов Договору.

Статтею 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (у редакції чинній станом на укладання спірного договору № 1000) визначено, що з моменту переходу права власності на об`єкт приватизації покупець, який придбав об`єкт приватизації, зобов`язаний виконувати всі умови договору купівлі - продажу об`єкта приватизації.

Частиною 3 ст. 26 Закону також визначено виключні умови для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, серед яких зазначено невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі- продажу, в установлений таким договором строк.

Крім того, відповідно до п.9 зазначеної статті, на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі- продажу, у визначені строки.

Тобто, чинним Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» чітко визначено, що невиконання покупцем взятих на себе зобов`язань є підставою для розірвання договору купівлі-продажу об`єкту приватизації.

Пунктом 8 Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання умов договору, Покупець несе відповідальність, встановлену цим Договором та законодавством України.

Зокрема, п. 10.2 Договору визначено, що договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін, в тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених цим Договором у визначені строки, або відповідно до п.5.3 Договору.

Керуючись п.1 Розділу III Порядку здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації органами приватизації, а також п. 10.2 Договору № 1000, Регіональним відділенням на адресу ТОВ «КБМ» 01.12.2023 направлено пропозицію Договір № 1000, розірвати в добровільному порядку у 5-денний строк з дня отримання пропозиції. Як вбачається, відповіді на дану пропозицію відповідачем надано не було.

Відповідно до п.10.2 Договору, у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду. При цьому об`єкт аукціону повертається у державну власність у порядку, встановленому чинним законодавством України. Зазначене положення договору кореспондується з ч. 10 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідачем не виконано умови Договору від 03.05.2023 наявні підстави для розірвання зазначеного Договору та повернення у державну власність об`єкта аукціону - ЄМК ДП "РАРЗ".

Між тим, згідно з принципом єдності правового статусу земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, в ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (п. 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №713/1817/16-ц).

Землі, що розташовані в межах населених пунктів Рівненської міської ради перебувають у розпорядженні територіальної громади Рівненської міської ради. Відповідно, ТОВ «КБМ», маючи право власності на об`єкт нерухомості, який знаходяться на зазначеній земельній ділянці, набуває привілейованого права на користування земельною ділянкою, що в свою чергу призводить до обмеження у володінні, розпорядженні, користуванні власником земельної ділянки - Рівненської міської радою (ст.ст. 120, 122 ЗК України).

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації ЄМК ДП "РАРЗ" за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364-в за результатами електронного аукціону з умовами, укладений 03.05.2023 між Регіональним відділенням та ТОВ "КБМ" та зареєстрований в реєстрі за № 1000.

Заперечуючи проти позовних вимог, скаржник зазначає, що для нього в даному випадку існують пом`якшуючі обставини, а саме укладення самого Договору у період воєнного стану; сплата ТОВ "КБМ" у повному обсязі ціну продажу Об`єкта приватизації ( 3 000 000,00 грн з ПДВ); затягування в часі виконання ФДМ України іншого з пунктів Договору, який стосується ліквідації ДП "РАРЗ"; порушення Регіональним відділенням дотримання принципу достовірного інформування про об`єкти приватизації під час проведення електронного аукціону.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вказані обставини не звільняють відповідача від виконання зобов`язань згідно Договору

Стосовно доводів відповідача про те, що відбувалося затягування в часі виконання ФДМ України Договору, який стосується ліквідації ДП "РАРЗ" (відповіді від ФДМ України до Товариства не надходило, керуючий припиненням ДП "РАРЗ" не призначений, відповідне рішення ФДМУ не прийнято), - суд констатує, що дані обставини не спростовують факту сплати відповідачем лише 13,2% від загальної суми заборгованості ДП "РАРЗ". Дійсно абз. 3 п. 13.1. Договору визначено, що припинення юридичної особи ДП "РАРЗ" здійснюється протягом одного року з дати переходу права власності на Об`єкт приватизації. Однак правовідносини із ліквідації ДП "РАРЗ", які склалися між позивачем, відповідачем та ФДМ України, які повинні були бути звершені до 03.05.2024, - не мають стосунку до факту порушення відповідачем п. 6.4.1 Договору, строк на виконання якого тривав до 03.11.2023.

Так само як і не мають стосунку до факту порушення відповідачем п. 6.4.1 Договору, строк на виконання якого тривав до 03.11.2023, обставини із порушення Регіональним відділенням дотримання принципу достовірного інформування про об`єкти приватизації під час проведення електронного аукціону з приватизації ЄМК ДП "РАРЗ" та, як стверджує відповідач, порушення прав та інтересів ТОВ "КБМ" як переможця такого аукціону.

Вказані обставини можуть бути підставою для іншого спору, ініційованого самим ТОВ "КБМ", який вважає порушеними Регіональним відділенням та ФДМ України своїх прав, для їх захисту. Водночас поведінка вказаних органів приватизації із проведення ліквідації ДП "РАРЗ" та із інформування про майно ДП "РАРЗ" під час оголошення аукціону - безумовно не свідчить те, що відповідачу відстрочується виконання чи взагалі можна не виконувати п. 6.4.1 Договору, згідно з яким Покупець був зобов`язаний погасити заборгованість ДП "РАРЗ" із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі 25 507 429,00 грн. до 03.11.2023.

Крім того, відповідач саме під час дії воєнного стану брав участь в аукціоні, а відтак свідомо повинен був розраховувати свою спроможність із виконання умов Договору, укладеного за результатами аукціону в межах строків, які ним обумовлені.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України (далі - ТТП) № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022 .

ТТП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними. Це означає, що війна є форс-мажором, тобто обставиною непереборної сили, яка звільняє від відповідальності у випадку несвоєчасного виконання зобов`язання, виконання якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно якого стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин ( непереборної сили).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Згідно ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", ТТП України та уповноважені нею регіональні ТТП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

Зокрема, Верховний Суд у своїх постановах від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 та від 07.06.2023 у справі № 906/540/22, чітко висловив правову позицію та вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Отже, в будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Однак, відповідачем жодних належних та допустимих доказів поважності причин невиконання умов договору упродовж 6 місяців не надано. В матеріалах справи відсутні довідки торгово-промислової палати, які могли б підтвердити факт наявності поважних причин невиконання ТОВ "КБМ" Договору внаслідок обставин непереборної сили, пов`язаних із воєнним станом.

Інші доводи скаржника не спростовують встановлених судом обставин та висновків, до яких суд дійшов, розглядаючи вказаний спір.

Місцевим господарським судом обґрунтовано зазначено, що оскільки первісна вимога підлягає до задоволення, суд також задовольняє похідну від неї вимогу про зобов`язання ТОВ "КБМ" повернути у державну власність ЄМК ДП "РАРЗ" (розташований за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364-в), шляхом підписання з Регіональним відділенням акту приймання-передачі у відповідності до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсним договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 №1331.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Рівненської області від 07.05.2024 у справі №918/103/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів" - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будівельних матеріалів" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.05.2024 у справі №918/103/24 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 07.05.2024 у справі №918/103/24 - без змін.

2. Справу №918/103/24 повернути до Господарського суду Рівненської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 12.07.2024

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.