Постанова

від 04.07.2024 по справі 917/354/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року м. Харків Справа № 917/354/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Баранова В.І., довіреність №70-73/34422 від 26.12.2023;

від відповідача (апелянта): не з`явилися;

від 3-ї особи: не з`явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, м. Полтава (вх. № 1194 П/1),

на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.04.2024 (повний текст складено 29.04.2024) у справі №917/354/24 (суддя Киричук О.А.),

за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава,

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, м. Полтава,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ", м.Кременчук, Полтавська область,

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (надалі АТ "Полтаваобленерго", позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (надалі РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях, відповідач) про зобов`язання провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999 за період з 02.07.2022 до 15.08.2022 включно, шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок збройної агресії рф проти України, через ракетні обстріли м. Кременчука 24.04.2022, 14.05.2022, 18.06.2022 зазнало пошкоджень майно Кременчуцької ТЕЦ (м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2): руйнування покрівлі та несучих конструкцій головного корпусу та обладнання турбінного відділення, пошкодження градирні, що унеможливило користування орендованим майном, що, в свою чергу, зумовило припинення виробництва теплової енергії та похідної продукції, а також транспортування теплової енергії. Вказане стало підставою для припинення роботи Кременчуцької ТЕЦ з 20 години 00 хвилин 24.04.2022, про що видано наказ №114 від 26.0.2022.

У зв`язку з цим, АТ "Полтаваобленерго" звернулося до РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях із заявою від 02.05.2022 про звільнення орендаря від орендної плати, до якої було додано копію акту про огляд пошкоджень від 27.04.2022.

Враховуючи, що питання відносно звільнення орендаря від сплати орендної плати не було вирішене сторонами при припиненні договору оренди та повернення майна з оренди, у вересні 2022 року позивач звернувся до господарського суду з позовом (справа №917/1111/22), в якому просив зобов`язати відповідача провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999 за період з 25.04.2022 до 01.07.2022 включно, шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі №917/1111/22 зобов`язано РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999 за період з 25.04.2022 до 01.07.2022 включно, шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати.

Проте, оскільки відповідач безпідставно продовжує нараховувати орендну плату, АТ "Полтаваобленерго" звернулося до господарського суду з позовом з вимогами провести перерахунок за договором оренди, шляхом звільнення від фактичних витрат та внесення орендної плати за спірний період з 02.07.2022 до 15.08.2022.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.04.2024 у справі №917/354/24 позов задоволено повністю.

Зобов`язано РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999 за період з 02.07.2022 до 15.08.2022 включно, шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати.

Стягнуто з РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях на користь АТ "Полтаваобленерго" 3028,00грн витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що починаючи з 24.04.2022 позивач не використовував орендоване майно за договором від №1056 від 22.09.1999 (в редакції договору про внесення змін від 13.09.2019 №5 до договору оренди державного майна від 22.09.1999 №1056 індивідуально визначеного майна (групи інвентарних об`єктів Кременчуцької ТЕЦ з додатками), у зв`язку з неможливістю ним користуватись з незалежних від орендаря причин.

Взявши до уваги обставини, встановлені судовими рішеннями у справі №917/1111/22, суд першої інстанції на підставі приписів п. 127 Порядку №483, ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, а також врахувавши, що такі обставини виникли під час дії договору та позивач звертався до відповідача з проханням здійснити перерахунок, дійшов висновку про наявність підстав для звільнення орендаря від сплати орендної плати у зв`язку із істотним пошкодженням об`єкта оренди внаслідок дії обставин непереборної сили.

Не погодившись з ухваленим рішенням, відповідач РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 18.04.2024 у справі №917/354/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- обраний позивачем спосіб захисту не відповідає способам захисту цивільних прав та способам захисту інтересів суб`єктів господарювання, а також не може бути реалізований відповідачем, оскільки жодним нормативно-правовим актом до повноважень РВ ФДМУ не віднесено здійснення перерахунку розміру орендної плати шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати за певний період після припинення дії договору оренди, а тому вимога про зобов`язання вчинити такі дії прямо суперечить Конституції України; також, вчинення вищевказаних дій не передбачено умовами договору оренди майна;

- посилання суду першої інстанції на наявність преюдиційних обставин, встановлених у постанові Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі №917/1111/22, апелянт вважає безпідставними, оскільки у цьому судовому рішенні міститься лише правова оцінка з висновком щодо звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати за період з 25.04.2022 до 01.07.2022 включно, що у розумінні ч. 7 ст. 75 ГПК України не є обов`язковим для врахування судами у інших справах;

- у зв`язку з недотриманням АТ "Полтаваобленерго" вимог п.п. 127, 129 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 №483, позивачем як орендодавцем спірного майна рішення про зменшення орендної плати або тимчасове (на період існування обставин, зазначених у пп. а - г пп. 3 цього пункту) звільнення орендаря від сплати орендної плати не приймалось;

- надані АТ "Полтаваобленерго" до своєї заяви документи не є належними доказами, оскільки всупереч вимогам п.п. 127, 129 Порядку №483 останні не містять жодної інформації про істотність (ступінь) пошкодження орендованого майна, як і не містять інформації про неможливість відновлення об`єктів оренди до того стану, в якому вони передане;

- позовна вимога АТ "Полтаваобленерго" про звільнення від внесення орендної плати по договору оренди державного майна №1056 від 22.09.1999 не містить конкретного розміру (суми) орендної плати, від якої на думку позивача останній підлягає звільненню;

- фактичним користувачем майна є суборендар - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", а не позивач; у відповідності до вимог ч. 6 ст. 762 ЦК України, АТ "Полтаваобленерго" до теперішнього часу не підтверджено належними та допустимими доказами факт неможливості використання орендованого майна.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.04.2024 у справі №917/354/24; встановлено учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №917/354/24 на 04.07.2024 о 14:45 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, просп. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до апеляційного суду 05.06.2024 від АТ "Полтаваобленерго", позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що починаючи з 24.04.2022 він не використовує орендоване майно за договором від №1056 від 22.09.1999 (об`єктів Кременчуцької ТЕЦ), у зв`язку з неможливістю ним користуватись з незалежних від орендаря причин, просить врахувати обставини, встановлені судовими рішеннями у справі №917/1111/22, як підставу для звільнення АТ "Полтаваобленерго" від внесення орендної плати по договору оренди з 02.07.2022 до 15.08.2022 включно (дата підписання акту повернення майна з оренди).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 задоволено клопотання представника АТ "Полтаваобленерго" - адвоката Баранова В.І. та представника РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях Біленко Н.О. про участь у судових засіданнях по справі №917/354/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 04.07.2024 приймав участь в режимі відеоконференції представник позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Уповноважені представники відповідача (апелянта) та третьої особи у судове засідання 04.07.2024 не з`явилися; про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги всі сторони повідомлені у встановленому порядку.

У призначений час 14:45 год секретарем судового засідання було надіслано запрошення представнику РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - за допомогою програми "Електронний суд" (ВКЗ), однак обліковий запис представника відповідача не був активний в списку користувачів програми "Електронний суд" (ВКЗ), у зв`язку з чим представник відповідача не приєднався до відеоконференції.

Відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

З огляду на викладені положення законодавства, колегія суддів зазначає, що у даному випадку ризики технічної неможливості прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів покладаються саме на представника РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях та враховуючи, що: відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання; жодних клопотань з приводу неможливості явки в судове засідання представника не заявляв; наявні в матеріалах справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення; строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України; доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі та правова позиція ФДМУ відома суду, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу за відсутність представника відповідача (апелянта) та третьої особи, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 22.09.1999 між Фондом державного майна України (орендодавцем) та ВАТ "Полтаваобленерго" (орендарем) укладено договір оренди державного майна №1056 (надалі - договір), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (групу інвентарних об`єктів) державного підприємства Кременчуцька ТЕЦ, склад і вартість якого визначено відповідно до експертної оцінки державного майна, складеної станом на 01.09.1999 і становить 67387297,00грн.

За умовами п. 2.1 договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного майна.

Протягом дії договору сторонами неодноразово вносилися зміни та доповнення до його умов стосовно терміну дії договору, реквізитів сторін, умов проведення оплати, про що укладалися додаткові угоди до договору, які є його невід`ємними частинами.

11.07.2005 між РВ ФДМУ по Полтавській області та ВАТ "Полтаваобленерго" підписано додаткову угоду №2 щодо внесення змін та доповнень до договору оренди №1056 від 22.09.1999, згідно з якою розділ перший доповнили п. 1.2 наступного змісту: 1.2 Основна мета укладення договору оренди майна його використання для надання комунальних послуг: забезпечення фізичних та юридичних осіб гарячою водою, опаленням, електропостачанням.

У подальшому, РВ ФДМУ по Полтавській області листом від 17.08.2018 за №11-102-3213 погодило укладення договору суборенди шляхом погодження розрахунку плати за суборенду окремого індивідуально визначеного майна (групи інвентарних об`єктів) Кременчуцької ТЕЦ ПАТ "Полтаваобленерго" в складі будівель, споруд, кабельних пристроїв, передавальних пристроїв, обладнання, інших основних засобів, транспортних засобів, за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2, що обліковується на балансі ПАТ "Полтаваобленерго". Наголосило, зокрема, на дотримання зазначеного у проекті договору напряму використання майна.

17.08.2018 між ПАТ "Полтаваобленерго" (орендарем) та ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" (суборендарем) було укладено договір суборенди державного майна №2861, за умовами якого орендар передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене державне майно (групу інвентарних об`єктів) Кременчуцької ТЕЦ згідно з переліком майна, що є додатком №1 до цього договору, до якого також в подальшому вносилися зміни.

13.09.2019 між РВ ФДМУ по Полтавської та Сумській областях та АТ "Полтаваобленерго" підписано договір про внесення змін №5 до договору оренди державного майна, яким визначено, що майно передається в оренду з метою здійснення орендарем діяльності з виробництва теплової енергії та похідної продукції, а також транспортування теплової енергії (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад 2014 року - 1245148,08грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 договору).

Згідно з п. 3.5 договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї зі сторін у разі зміни Методики її розрахунку, зміни орендної ставки, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Договір був укладений на 20 років з 22.09.1999 по 22.09.2019, в подальшому додатковими угодами строк його дії було продовжено до 31.07.2020.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи листування сторін, після цього строк дії договору оренди вважався продовженим до моменту укладення договору з переможцем аукціону (згідно абз. 3 п. 151 Порядку передачі в оренду державного і комунального майна, затвердженого Постановою КМУ від 03.06.2020 №483).

За доводами позивача, внаслідок збройної агресії рф проти України, через ракетні обстріли м. Кременчука 24.04.02022, 14.05.2022, 18.06..2022 зазнало пошкоджень майно Кременчуцької ТЕЦ (м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2): руйнування покрівлі та несучих конструкцій головного корпусу та обладнання турбінного відділення, пошкодження градирні, що унеможливило користування орендованим майном , що, в свою чергу, зумовило припинення виробництва теплової енергії та похідної продукції, а також транспортування теплової енергії. Вказане стало підставою для припинення роботи Кременчуцької ТЕЦ з 20 години 00 хвилин 24.04.2022, про що видано наказ №114 від 26.0.2022.

У зв`язку з цим, АТ "Полтаваобленерго" звернулося до РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях з заявою від 02.05.2022 про звільнення орендаря від орендної плати, до якої було додано копію акту про огляд пошкоджень від 27.04.2022.

У відповідь на вказану заяву, відповідач листом від 24.06.2022 №11-122-02083 запропонував позивачу надати належним чином оформлені документи, складання яких передбачено вимогами чинного законодавства, у тому числі Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії рф, пов`язаних з пошкодженням будівель і споруд, затверджених Постановою КМУ від 19.04.2022 №473 та Порядком проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженого Постановою КМУ від 12.04.2017 №257.

Подальше листування сторін з цього питання в матеріалах справи відсутнє, оскільки, як зазначає відповідач, вказані документи надані позивачем не були, процедура внесення змін до договору оренди не була продовжена і сторони не досягли згоди з цього питання, що також не спростовано позивачем.

Листом від 14.06.2022 №06/1528 третя особа - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" повідомила позивача про одностороннє припинення дії договору суборенди державного майна №2861 від 17.8.2018 у зв`язку з неможливістю користування майном за функціональним призначенням внаслідок істотного пошкодження об`єкту оренди ракетним обстрілом військами ворога та невжиття власником заходів щодо відновлення пошкодженого державного майна.

28.06.2022 Полтавською торгово-промисловою палатою на замовлення позивача було видано сертифікат №5300-22-0309 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зі змісту якого вбачається, що Торгово-промисловою палатою засвідчено форс-мажорні обставини: неможливість використання за цільовим призначенням орендованого майна відповідно до умов договору оренди державного майна (в редакції договору про внесення змін від 13.09.2019 №5 до договору оренди державного майна від 22.09.1999 №1056 індивідуально визначеного майна (групи інвентарних об`єктів) Кременчуцької ТЕЦ з додатками) №1056 від 22.09.1999, внаслідок ракетних ударів та значних руйнувань ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" - у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

15.08.2022 між АТ "Полтаваобленерго" та РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях підписано Акт повернення з оренди окремого індивідуально визначеного майна (групи інвентарних об`єктів) Кременчуцької ТЕЦ, що належить до державної власності згідного якого орендар (АТ "Полтаваобленерго") повернув із строкового платного користування орендодавцю (РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях) окреме індивідуально визначене майно, що належить до державної власності в зв`язку з припиненням договору оренди внаслідок знищення чи пошкодження окремих інвентарних об`єктів, переданих в оренду через дію обставин, за які орендар не відповідає та Акт приймання-передачі ключів від приміщень і споруд від 15.08.2022.

Оскільки питання щодо звільнення орендаря від сплати орендної плати не було вирішене сторонами при припиненні договору оренди та поверненні майна з оренди, позивач звернувся до господарського суду з позовом (справа №917/1111/22), в якому просив зобов`язати відповідача провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999 за період з 25.04.2022 до 01.07.2022 включно, шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.03.2023 у справі №917/1111/22 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі №917/1111/22 рішення Господарського суду Полтавської області від 02.03.2023 скасовано; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Зобов`язано РВ ФДМУ по Полтавської та Сумській областях провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.09.1999 №1056 за період з 25.04.2022 до 01.07.2022 включно, шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду закрито касаційне провадження за касаційною скаргою РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі №917/1111/22.

Звертаючись до господарського суду з позовом у цій справі, АТ "Полтаваобленерго" посилається на те, що РВ ФДМУ по Полтавської та Сумській областях безпідставно продовжує нараховувати орендну плату, у зв`язку з цим, позивач просить зобов`язати відповідача провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999 за період з 02.07.2022 до 15.08.2022 включно, шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати.

Як вже зазначалося, за результатами розгляду позовних вимог Господарським судом Полтавської області 18.04.2024 ухвалено оскаржуване рішення у справі №917/354/24, яким позов задоволено повністю з підстав, зазначених раніше. Зобов`язано РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999 за період з 02.07.2022 до 15.08.2022 включно, шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.

Предметом розгляду у цій справі є питання щодо наявності або відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог АТ "Полтаваобленерго" про зобов`язання РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999, за період з 02.07.2022 по 15.08.2022 включно, шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати.

За приписами ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Відповідно до ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

За змістом ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір №1056 від 22.09.1999 за правовою природою є договором оренди державного майна.

Частинами 1, 6 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ч. 2 ст. 759 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 762 ЦК України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності урегульовано Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Колегія суддів зазначає, що оскільки орендоване позивачем майно є державною власністю, тому до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов`язаних з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із змісту апеляційної скарги вбачається, що в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог відповідач посилається на неврахування судом першої інстанції того, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту, що призвело до ухвалення незаконного рішення про задоволення позовних вимог у спосіб, який не передбачений діючим законодавством.

Проаналізувавши наведені доводи, колегія суддів виходить з наступного.

У статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 20 ГК України та ст. 16 ЦК визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Так, згідно ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

Нормами ч. 1 ст. 20 ЦК України передбачено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення ст. 20 ЦК України та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особа, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша і друга статті 5 ГПК).

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц).

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. Предметом позову не може бути встановлення обставин.

Постановою Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020 "Деякі питання оренди державного та комунального майна" затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, а постановою Кабінету Міністрів України №820 від 12.08.2020 - примірний договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.

Положення Порядку передачі в оренду державного та комунального майна №483 від 03.06.2020 визначають механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду відповідно до положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до підпункту а) ч. 3 п. 127 Порядку № 483 не допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати (призупинення її нарахування тощо) протягом строку його дії, крім випадку, коли можливість користування майном істотно зменшилася через обставини, за які орендар не відповідає, зокрема у разі істотного пошкодження об`єкта оренди внаслідок дії обставин непереборної сили, які настали після підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта, за умови, що відновлення об`єкта до того стану, в якому він перебував до настання таких обставин, потребуватиме капітального ремонту об`єкта оренди.

Абзацом 9 п. 127 Порядку №483 визначено, що у такому разі зменшення орендної плати або тимчасове (на період існування обставин, зазначених у пп. а - г ) пп. 3 цього пункту) звільнення орендаря від сплати орендної плати здійснюється за рішенням орендодавця на підставі заяви орендаря, до якої додані документи, що підтверджують існування відповідних обставин, або на підставі рішення суду.

Судом встановлено, що у цій справі позивач обрав спосіб захисту порушеного права у вигляді зобов`язання РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999, за період з 02.07.2022 по 15.08.2022 включно, шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати.

Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (п. 6.12) та від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (п. 57)).

Захист майнового чи немайнового права, чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2021 у справі №766/20797/18 (провадження № 14-137цс20) зроблено висновок, що вимога про визнання боргу безпідставним є вимогою про визнання відсутності права відповідача донарахувати обсяг спожитого природного газу та відсутності обов`язку позивачки, який кореспондує вказаному праву, з оплати боргу, що виник унаслідок донарахування. Така вимога є ефективним способом захисту інтересу позивачки в юридичній визначеності у спірних правовідносинах. Крім того, ефективним способом захисту прав є і вимога зобов`язати відповідача списати з особового рахунку донараховану заборгованість за спожитий природний газ. Така вимога є вимогою про примусове виконання обов`язку в натурі (п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України). Її можна заявити як разом із вимогою про визнання боргу безпідставним, так і окремо.

Задоволення вимоги зобов`язати постачальника списати з особового рахунку донараховану заборгованість може бути способом захисту права споживача на мирне володіння майном (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції). Якщо споживач не має наміру сплачувати борг (тому, що не згоден із його існуванням; тому, що постачальник пропустив позовну давність для стягнення боргу у судовому порядку, тощо), а постачальник і не списує борг з особового рахунку на вимогу споживача, і не звертається до суду за його стягненням, то споживач буде надалі одержувати від постачальника рахунки із зазначенням боргу. Таке відображення спірного боргу в особовому рахунку може спровокувати споживача на помилкову сплату коштів всупереч його волі.

Задоволення вимоги зобов`язати постачальника природного газу списати з особового рахунку споживача донараховану заборгованість унеможливить виставлення цим постачальником рахунків на суму боргу. Тоді як списання постачальником суми боргу з особового рахунку споживача на письмову вимогу останнього (у позасудовому порядку) не позбавляє постачальника права звернутися до суду з вимогою про стягнення боргу, якщо суд не визнав цей борг безпідставним.

Вимога про скасування боргу по суті є вимогою про припинення правовідношення (п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України): якщо особа вважає, що її борг існує (тобто існує і правовідношення, змістом якого є право кредитора вимагати сплати боргу та кореспондуючий обов`язок боржника), вона може просити суд цей борг скасувати (тобто припинити зазначене правовідношення) з підстав, передбачених законом.

Близький за змістом висновок Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду сформулював у постанові від 03.10.2018 у справі №529/613/17-ц. Згідно з цим висновком у випадку порушення юридичною особою законодавства під час нарахування плати за централізоване постачання опалення споживач має право оскаржити у суді такі дії та вимагати провести відповідний перерахунок.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 09.08.2023 у cправі №922/2344/22 за позовом ТОВ "Дівайс" до АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, дійшов висновку, що у спірних правовідносинах врегулювання розбіжностей між споживачем та оператором ГРМ могло бути здійснено, зокрема, у разі пред`явлення споживачем вимоги про зобов`язання здійснити перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, під час розгляду якого будуть встановлюватись обставини щодо належного виконання сторонами умов зобов`язань за договором розподілу природного газу, і, за наслідками розгляду якого, у разі задоволення позову, у оператора ГРМ виникне примус до виконання певних дій.

З огляду на вищенаведені правові висновки Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що у даному випадку вимога позивача про зобов`язання РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999, за період з 02.07.2022 до 15.08.2022 включно, шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати, є вимогою про визнання відсутності права відповідача нараховувати орендну плату та відсутності обов`язку позивача, який кореспондує вказаному праву, з оплати боргу, що виникне внаслідок такого нарахування. Заявлена позивачем позовна вимога є ефективним способом захисту інтересу позивача від юридичної невизначеності у спірних правовідносинах.

Разом з цим, в обґрунтування заперечень щодо відсутності підстав для звільнення орендаря від внесення орендної плати РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях посилається на недотримання АТ "Полтаваобленерго" вимог п.п. 127, 129 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.06.2020 №483

З цього приводу судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи міститься відповідь РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях (лист від 24.06.2022 №11-122-02083) на заяву позивача про звільнення орендаря від орендної плати від 02.05.2022 за №10-72/8160, в якій відповідач запропонував позивачу надати належним чином оформлені документи, складання яких передбачено вимогами чинного законодавства, у тому числі Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов`язаних з пошкодженням будівель і споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2011 №473 та Порядком проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №257.

Судова колегія зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 №473 затверджено Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд (надалі - Порядок №473).

Пунктом 2 цієї постанови рекомендовано виконавчим органам сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності військовим адміністраціям вжити заходів, передбачених Порядком, затвердженим цією постановою.

Тобто, зазначений вище Порядок №473 має рекомендаційний характер.

Відповідно до п. 2-1 Порядку №473 цей Порядок застосовується для фіксації пошкоджень, зумовлених збройною агресією російської федерації (далі - фіксація пошкоджень), будівель та споруд приватної та комунальної форми власності, а також може застосовуватися для фіксації пошкоджень будівель і споруд державної форми власності.

Разом з цим, відповідно до абз. 2 п. 4 Порядку №473 організація та координація виконання невідкладних робіт здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності - військовими адміністраціями (далі - уповноважений орган) на підставі заяв (повідомлень) громадян, підприємств, установ та організацій, інформації, отриманої із засобів масової інформації, від центральних органів виконавчої влади (ДСНС, Національної поліції), військових формувань тощо.

Абзацами 1, 7 п. 5 Порядку №473 передбачено, що у разі виникнення на відповідній території проявів збройної агресії російської федерації, що зумовили пошкодження об`єктів, уповноважений орган здійснює попередні візуальні огляди пошкоджених об`єктів з метою формування переліків таких об`єктів, розробляє та затверджує план робіт з обстеження (далі - план робіт).

Пунктом 6 Порядку №473 передбачено, що обстеження пошкоджених об`єктів здійснюється за рішенням уповноважених органів шляхом комісійного обстеження, що проводиться відповідно до пункту 8-1 цього Порядку, та/або технічного обстеження, що проводиться відповідно до пункту 9 цього Порядку, - відповідно до затвердженого плану робіт. Вид обстеження (комісійне або технічне), а також черговість та строки виконання робіт з обстеження визначаються уповноваженим органом під час складання плану робіт (з урахуванням результатів попереднього візуального огляду пошкоджених об`єктів (характеру та ступеня наявних пошкоджень), а також наявних джерел і обсягів фінансування робіт з обстеження та подальшого відновлення пошкоджених об`єктів). Першочергово комісійному/ технічному обстеженню (далі - обстеження) підлягають, зокрема пошкоджені об`єкти житлово-комунального господарства (електро-, газо-, теплопостачання, водопостачання та водовідведення, а також їх мережі).

Згідно з п. 8-1 Порядку №473 з метою забезпечення проведення комісійного обстеження пошкоджених об`єктів уповноваженим органом утворюється комісія, до складу якої залучаються фахівці/фахівець, який здобув вищу освіту у галузі знань Будівництво та архітектура, крім спеціальності Геодезія та землеустрій.

До проведення комісійного обстеження залучаються (за можливості) уповноважені представники власника або управителя (балансоутримувача) об`єкта.

За результатами комісійного обстеження складається акт обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією російської федерації (далі - акт комісійного обстеження), у якому, зокрема, зазначається інформація:

- про уповноважений орган, який утворив комісію, склад комісії та рішення щодо її утворення, дата обстеження;

- щодо форми власності та власника (управителя) пошкодженого об`єкта (за наявності);

- про пошкоджений об`єкт - назва, адреса, загальна площа, кількість поверхів, секцій тощо;

- щодо обсягу та ймовірних причин пошкоджень (якщо можна визначити);

- щодо виконаних на дату обстеження ремонтно-відновлювальних робіт на об`єкті;

- висновки щодо необхідності проведення технічного обстеження відповідно до пункту .9 цього Порядку або інформація щодо руйнування/знищення об`єкта (у разі його непридатності для використання за цільовим призначенням та повної втрати ним своєї економічної цінності).

У разі складення акта комісійного обстеження для групи пошкоджених об`єктів інформація, передбачена таким актом, зазначається для кожного об`єкта окремо.

До акта комісійного обстеження обов`язково додаються результати фотофіксації об`єкта, що свідчать про характер та обсяг руйнувань.

За змістом п. 9 Порядку №473 роботи з технічного обстеження пошкоджених об`єктів виконуються відповідно до Порядку проведення обстеження.

За результатами технічного обстеження пошкоджених об`єктів виконавцем робіт з обстеження складається звіт з технічного обстеження відповідно до пункту 8-1 Порядку проведення обстеження.

До зазначеного звіту також додається акт технічного обстеження, що повинен містити, зокрема інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об`єкта (відповідно до кількісних та якісних характеристик пошкоджень):

- наявні незначні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, але без порушення вимог щодо механічного опору та стійкості за граничним станом першої та другої групи, - рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом ремонту, в тому числі капітального ремонту;

- наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об`єкта або його окремих конструкцій, підсилення об`єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій, - рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції;

- об`єкти непридатні для використання за цільовим призначенням, повністю втратили свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти), - рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об`єкта.

У разі виконання робіт з технічного обстеження на замовлення власника (управителя) пошкодженого об`єкта про початок робіт з такого обстеження замовник письмово повідомляє уповноважений орган, а після проведення обстеження - безоплатно надає уповноваженому органу один примірник звіту та акта технічного обстеження.

Пунктом 12 Порядку №473 передбачено, що на підставі рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій уповноважений орган:

- затверджує переліки потенційно аварійно небезпечних об`єктів, які потребують невідкладних робіт щодо часткового демонтажу окремих частин та/або конструкцій та аварійно небезпечних об`єктів, які підлягають демонтажу, ліквідації, визначає черговість та строки виконання робіт з демонтажу;

- організовує виконання робіт з демонтажу відповідно до Порядку виконання робіт з демонтажу об`єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 474.

Відповідно до п. 13 Порядку №473 відновлення пошкоджених об`єктів шляхом будівництва (капітального ремонту, реконструкції) здійснюється власником (управителем), уповноваженим органом чи іншим замовником будівництва на підставі звіту технічного обстеження відповідно розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №257 затверджено Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва (надалі - Порядок №257), який застосовується під час проведення обстеження пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів об`єктів (далі - пошкоджені об`єкти) з метою прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації та розроблення заходів із відновлення.

Відповідно до п. 2 Порядку №257 обстеження об`єктів проводиться за рішенням власника або управителя об`єкта, а обстеження пошкоджених об`єктів може проводитися за рішенням уповноважених органів - виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями.

Проведення обстеження об`єкта або пошкодженого об`єкта забезпечується відповідним власником або управителем, уповноваженим органом шляхом залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію, а саме: відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та мають кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з обстеження у будівництві об`єктів класу наслідків (відповідальності), що визначені кваліфікаційними вимогами (далі - виконавці), або шляхом залучення підприємств, установ та організацій, у складі яких є такі виконавці.

Пунктом 2-1 Порядку №257 передбачено, що в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" та протягом 90 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану обстеження пошкоджених об`єктів проводиться виконавцями, зазначеними у пункті 2 цього Положення, та/або фахівцями інших професій, які пройшли професійну атестацію, а саме:

- інженер-проектувальник із кваліфікаційним рівнем провідний або I категорія, який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією інженерно-будівельне проектування у частині забезпечення механічного опору та стійкості;

- експерт будівельний із кваліфікаційним рівнем провідний або I категорія, який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією експертиза проектної документації у частині забезпечення механічного опору та стійкості;

- інженер-консультант (будівництво) із кваліфікаційним рівнем провідний або I категорія.

Також обстеження пошкоджених об`єктів може проводитися шляхом залучення підприємств, установ та організацій, у складі яких є такі виконавці.

Відповідно до п. 3 Порядку №257 обов`язковому обстеженню підлягають об`єкти, визначені ст. 39-2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зокрема об`єкти закладів освіти, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення, будівлі адміністративного призначення, а також об`єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об`єкти енергетики, що відповідно до проектної документації, затвердженої в установленому законодавством порядку, за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Згідно з абз. 1, 2 п. 7 Порядку №257 обстеження об`єкта включає комплекс заходів, спрямованих на визначення і проведення оцінки фактичних значень параметрів технічного стану будівельних конструкцій, характеристик основи фундаментів, інженерних мереж і систем (крім технологічного устатковання), що характеризують експлуатаційну надійність об`єкта (в тому числі забезпечення доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до реконструйованих або збудованих об`єктів житлового та громадського призначення).

Не допускається проведення обстеження об`єкта виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями без візуального обстеження, крім випадків, встановлених Мінрегіоном.

За змістом п. 8 Порядку №257 планове обстеження об`єкта з метою оцінки технічного стану будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем проводиться за такими етапами:

- підготовка до проведення обстеження;

- попереднє та/або основне (детальне) обстеження;

- складення паспорта об`єкта або внесення змін до нього.

Пунктом 8-1 Порядку №257 визначено, що обстеження об`єкта, що проводиться в разі виявлення дефектів, пошкоджень і деформацій у процесі поточного огляду та технічного обслуговування об`єкта або прийняття рішення про подальшу експлуатацію (у тому числі відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції, реставрації) або демонтаж (ліквідацію) у зв`язку з пошкодженням об`єкта внаслідок позапроектних впливів (пожежі, стихійного лиха, аварії, воєнних дій або терористичних актів), проводиться за такими етапами:

- підготовка до проведення обстеження;

- попереднє та/або основне (детальне) обстеження;

- складення звіту про результати обстеження із рекомендаціями щодо подальшої експлуатації.

Роботи з обстеження пошкоджених об`єктів проводяться відповідно до цього Порядку та методики, затвердженої Мінрегіоном, після проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до Кодексу цивільного захисту України, а також робіт із розмінування відповідно до Закону України "Про протимінну діяльність в Україні".

За результатами обстеження пошкоджених об`єктів виконавцем складається звіт, який має містити висновок про технічний стан, рекомендації щодо подальшої експлуатації (у тому числі щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації), а також в разі потреби відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень), принципові рішення (рекомендації) щодо їх відновлення (підсилення).

Зазначений звіт є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об`єктів або їх демонтаж (ліквідацію).

При цьому складення паспорта об`єкта або внесення змін до нього за результатами обстеження пошкодженого об`єкта не вимагається.

За змістом п. 13 Порядку №257 результати обстеження відображаються у паспорті об`єкта, який виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Паспорт об`єкта складається виконавцем у паперовій та електронній формі на об`єкт у цілому та передається протягом десяти днів з дати його складення управителю або власнику об`єкта.

З урахуванням вищенаведених приписів нормативних актів, колегія суддів зазначає, що проведення обстеження пошкодженихи об`єктів, визначення його виду, а також черговість та строки виконання робіт з обстеження визначаються уповноваженими органами, визначеними абз. 2 п. 4 відповідно до Порядку №473.

Отже, саме уповноважений орган утворює комісію для проведення обстеження, якою за результатами комісійного обстеження складається акт обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією російської федерації

Крім того до проведення комісійного обстеження залучаються уповноважені представники власника або управителя (балансоутримувача) об`єкта.

Пунктом 9 Порядку №473 передбачено можливість виконання робіт з технічного обстеження на замовлення власника (управителя) пошкодженого об`єкта.

Згідно положень п. 2 Порядку №257 обстеження об`єктів проводиться за рішенням власника або управителя об`єкта, а обстеження пошкоджених об`єктів може проводитися за рішенням уповноважених органів - виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями. Проведення обстеження об`єкта або пошкодженого об`єкта забезпечується відповідним власником або управителем, уповноваженим органом шляхом залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію або шляхом залучення підприємств, установ та організацій, у складі яких є такі виконавці.

Тобто, виходячи з наведених норм законодавства ініціатива щодо проведення обстеження пошкоджених об`єктів та складення відповідних документів за результатами цих обстежень покладається саме на уповноважені органи визначені законом - власника або управителя (балансоутримувача) об`єкта, яким позивач, у даному випадку, щодо орендованого майна не являється.

У свою чергу, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі у розумінні ст.ст. 76 77 ГПК України докази, які б свідчили про здійснення відповідачем, як орендодавцем, будь-яких дій згідно Порядку №473 та Порядку №257 щодо обстеження пошкодженого майна Кременчуцької ТЕЦ.

Відповідно до ч.6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У наведеній статті відсутній вичерпний перелік обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження.

Як зазначено у п. 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16, підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто, позивач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем, і він не відповідає за ці обставини (постанова Верховного Суду від 08.07.2021 у справі №910/8040/20).

Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо (постанова Верховного Суду від 17.01.2019 у справі №708/254/18).

Водночас, положеннями п. 127 Порядку №483 передбачена можливість зменшення орендної плати або тимчасове звільнення орендаря від сплати орендної плати за рішенням орендодавця на підставі заяви орендаря, до якої додані документи, що підтверджують існування відповідних обставин, або на підставі рішення суду.

Отже, діючим законодавством не встановлено чіткого переліку документів, які повинен надати орендар для тимчасового звільнення його від сплати орендної плати.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що відповідачем як орендарем на підтвердження наявності підстав для тимчасового звільнення його від сплати орендної плати надано позивача, зокрема:

- інвентаризаційні описи необоротних активів (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи, капітальні інвестиції), пошкоджених внаслідок ракетних обстрілів російською федерацією від 09.05.2022, 23.05.2022, 27.06.2022;

- акти комісії від 27.04.2022, 17.05.2022, 27.06.2022, які свідчать про те, що внаслідок ракетних обстрілів частина будівель та споруд суборендованого майна перебуває у стані, який з міркувань безпеки, потребує виконання невідкладних робіт, а саме: прибирання завалів та частковий демонтаж металоконструкцій та бетонних плит, які перебувають в аварійному стані і в будь-який момент можуть впасти та спричинити додаткові ушкодження іншим об`єктам.

- акт про пожежу від 27.04.2022 за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2;

- сертифікат Полтавської торгово-промислової палати від 28.06.2022 №5300-22-0309 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено неможливість використання за цільовим призначенням орендованого майна відповідно до умов договору оренди державного майна №1056 від 22.09.1999 внаслідок ракетних ударів та значних руйнувань ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" - у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Будь-яких доказів, які б спростували інформацію, зазначену у вищевикладених документах, та могли б підтвердити можливість використування позивачем орендованого майна за цільовим призначенням, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

При цьому, у постанові Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі №917/1111/22 (у спорі про звільнення від орендної плати за попередній період з 25.04.2022 по 01.07.2022) за результатом аналізу вищенаведених доказів було встановлено наявність істотного пошкодження об`єкта оренди та неможливість користування орендованим майном в період з 24.04.2022 по 01.07.2022.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини, встановлені у справі №917/1111/22, колегія суддів констатує, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено істотне пошкодження об`єкта оренди та неможливість користування відповідачем орендованим майном в період з 02.07.2022 по 15.08.2022.

Що стосується посилання відповідача на неможливість звільнення позивача від орендної плати, шляхом укладення відповідної додаткової угоди після припинення договору оренди, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 127 Порядку №483 передбачена можливість внесення змін до договору оренди в частині звільнення орендаря від сплати орендної плати у зв`язку з істотним пошкодженням об`єкта оренди внаслідок дії обставин непереборної сили під час строку дії договору.

У цій справі позивач просить звільнити його від фактичних витрат на внесення орендної плати за період з 02.07.2022 до 15.08.2022, однак договір оренди державного майна №1056 від 22.09.1999 припинив свою дію, що не заперечується сторонами, тому внесення змін до припиненого договору є неможливим.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, про неможливість позбавлення права орендаря на застосування відповідних норм закону до правовідносин та обставин які виникли під час дії договору та за наявності відповідного звернення орендаря.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також не приймає до уваги твердження відповідача про недоведеність можливості користування всім орендованим майном.

Суд апеляційної інстанції виходить з того, що хоча договором оренди державного майна №1056 від 22.09.1999 і передбачено, що у строкове платне користування передається окреме індивідуально визначене майно (група інвентарних об`єктів) Державного підприємства "Кременчуцька ТЕЦ", разом з цим, оцінюючи зміст договору в цілому та цільове призначення майна - з метою здійснення діяльності з виробництва теплової енергії та похідної продукції, а також транспортування теплової енергії, в оренду було передано цілісний майновий комплекс, тобто об`єкт із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг).

В свою чергу, матеріалами справи підтверджується руйнування покрівлі та несучих конструкцій головного корпусу, обладнання турбінного відділення, пошкодження градирні ракетними обстрілами 24.04.2022, 14.05.2022, 18.06.2022, тобто елементів, які безпосередньо задіяні у виробничому процесі, що унеможливлює використання всього майна за його цільовим призначенням, як наслідок, це зумовило припинення виробництва теплової енергії та похідної продукції, а також транспортування теплової енергії та стало підставою для припинення роботи Кременчуцької ТЕЦ з 20 години 00 хвилин 24.04.2022, про що видано наказ №114 від 26.04.2022.

Використання орендованого майна як цілісного майнового комплексу підтверджується також змістом Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №849-р "Про передачу цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" ДУ "Навчально-методичний центр з газової безпеки" у спільну власність територіальних громад Полтавської області.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, враховуючи приписи ч. 4 ст. 75 ГПК України, суд першої інстанції обґрунтовано врахував обставини, встановлені у постанові Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі №917/1111/22 саме щодо істотного пошкодження орендованого майна та неможливості його використання відповідачем за цільовим призначенням з 24.04.2022, і які (обставини) не повинні доказуватися при розгляді цієї справи, в якій беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми ст. 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з преамбулою та ст. 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Суд апеляційної інстанції вважає, що у даному випадку доводи відповідача (скаржника) фактично стосуються намагання здійснити перегляд висновків апеляційного суду у справі №917/1111/22 щодо істотності пошкодження майна та неможливості його використання за цільовим призначенням з 24.04.2022, тоді як постанова Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі №917/1111/22 набула статусу остаточного рішення у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а відтак, встановлені в цьому судовому акті обставини не можуть бути переглянуті у новому провадженні.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд відхиляє посилання скаржника на те, що висновки апеляційного суду у справі №917/1111/22 у відповідності до ч. 7 ст. 75 ГПК України є лише правовою оцінкою суду, яка не є обов`язковою для господарського суду при розгляді іншої справи, оскільки вищевказаній справі №917/1111/22 висновки суду щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати орендної плати за договором за попередній період з 25.04.2022 до 01.07.2022 були зроблені саме з огляду на встановлені обставини істотності пошкодження орендованого майна та неможливості його використання за цільовим призначенням з 24.04.2022, які (обставини) у розумінні ч. 4 ст. 75 ГПК України вважаються преюдиційними при розгляді цієї справи №917/354/24.

Зважаючи на вищенаведені положення законодавства та обставини, встановлені Східним апеляційним господарським судом у справі №917/1111/22, а також взявши до уваги те, що позивач починаючи з 24.04.2022 не використовував орендоване майно за договором від №1056 від 22.09.1999 (групи інвентарних об`єктів Кременчуцької ТЕЦ з додатками), у зв`язку з неможливістю ним користуватись з незалежних від орендаря причин, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність правових підстав для звільнення АТ "Полтаваобленерго" від внесення орендної плати по договору оренди з 02.07.2022 до 15.08.2022 включно.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні, яке є предметом апеляційного оскарження.

Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Полтавської області від 18.04.2024 у справі №917/354/24 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.04.2024 у справі № 917/354/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 18.04.2024 у справі №917/354/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.07.2024.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.А. Шутенко