Рішення

від 12.07.2024 по справі 903/451/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 липня 2024 року Справа № 903/451/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу №903/451/24

за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Ренійського морського порту), м. Рені, Ізмаїльського району, Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія Сабсоіл», м. Луцьк

про стягнення 46742,62 грн. збитків,

в с т а н о в и л а:

07.05.2024 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява № 831/21-02-03/вих від 26.04.2024 Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Ренійського морського порту) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія Сабсоіл» 46742,62 грн. збитків.

Ухвалою суду від 13.05.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; запропонувати відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; запропонувати позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача, протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Ухвалу суду від 13.05.2024 було надіслано позивачу до його електронного кабінету, відповідачу- рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: Волинська область, м. Луцьк, вул. Лідавська, 2.

Проте, ухвала суду від 13.05.2024, надіслана відповідачу за вказаною адресою, повернулась без вручення адресату, причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно з безкоштовним запитом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Сервісна компанія Сабсоіл» є Волинська область, м. Луцьк, вул. Лідавська, 2.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 №270 в чинній редакції (надалі - Правила) рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Як передбачено ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, відповідач не подав відзиву на позов.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач відзиву на позов не подав, справу на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступні обставини.

14.06.2021 між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія Сабсоіл» як постачальником було укладено договір поставки №37-В-АМПУ-21 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставляти покупцю товар за кодом ДК 021:2015 09130000-9 «Нафта і дистиляти» (дизельне паливо наливом) (надалі-тТовар), а покупець прийняти та оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. договору найменування, кількість та ціна на товар, що поставляється згідно з цим договором, визначені у специфікації (додаток № 1 до цього договору) (надалі - специфікація), яка є невід`ємною частиною цього договору.

Як узгоджено у п. 5.1. договору поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлень покупця, отриманих постачальником протягом строку дії цього договору.

Пунктом 5.2. договору сторони передбачили, що місця та спосіб поставки товару: регіони України на умовах поставки DDP (Інкотермс-2010), за адресами згідно з додатком № 3 до цього договору.

Датою поставки покупцю товару (партії товару) є дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної (п. 5.6.2. договору).

Пунктом 4.1. договору погоджено, що оплата поставленої партії товару здійснюється покупцем у національній валюті, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в цьому договорі.

Розрахунки проводяться покупцем через філію, яка фактично отримала товар, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання філією оригіналу належним чином оформленого рахунку на оплату партії поставленого товару, за умови наявності підписаної сторонами видаткової накладної та товарно-транспортної накладної на поставлену партію товару, що підлягає оплаті (п. 4.2. договору).

Згідно з п. п.6.3.4.п.6.3. договору постачальник зобов`язаний сплатити штрафні санкції і відшкодувати збитки в разі невиконання, або неналежного виконання ним зобов`язань за цим договором за письмовою вимогою покупця.

За умовами п.п. 6.3.6. п.6.3.договору постачальник зобов`язаний надати покупцю належним чином оформлену податкову накладну/розрахунок коригування податкової накладної, складену (і) в електронній формі та зареєстровану (і) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в порядку та строки, визначені законодавством України.

Приписами п.п. 7.2.5.п 7.2. договору встановлено, що у разі реєстрації постачальником податкової накладної/розрахунку коригування податкової накладної в ЄРПН у строки, що перевищують строки, визначені Податковим кодексом України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування податкової накладної, у зв`язку з чим покупець втрачає право на нарахування податкового кредиту за відповідною сумою податку, постачальник за першою вимогою покупця протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання такої вимоги сплачує покупцю штраф у розмірі такого податкового кредиту.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором (п. 7.1. договору).

Згідно з п. 7.4. договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Як передбачено розділом XIV договору невід`ємними частинами цього договору є: специфікація (додаток № 1), відокремлені підрозділи (філії) покупця (додаток №2), перелік місць та способів поставки товару (додаток №3), форма замовлення (додаток №4).

Вказаний договір підписаний та скріплений печатками обох сторін.

На виконання умов договору №37-В-АМПУ-21 ТОВ «Сервісна компанія Сабсоіл» було передано товар, а ДП «АМПУ» в особі Ренійської філії ДП «АМПУ» прийнято товар на загальну суму 280 455,74 грн., у т.ч. ПДВ 46742,62 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №№359, 360 від 30.08.2021 та копіями товарно-транспортних накладних №№462, 463 від 30.08.2021.

Відповідач склав податкові накладні №21, №22, виставив позивачу рахунки на оплату товару №171 від 30.08.2021 на суму 140227,87 грн., в тому числі ПДВ на суму 23371,31 грн. та №172 від на суму 140227,87 грн., в тому числі ПДВ на суму 23371,31 грн.

Вартість поставленого ТОВ «Сервісна компанія Сабсоіл» товару була оплачена Ренійською філією ДП «АМПУ» у повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення №2951 від 03.09.2021р. на загальну суму 280455,74 грн., в тому числі ПДВ 46742,62 грн.

Таким чином, позивач зобов`язання за договором з оплати вищезазначених рахунків виконав повністю.

Проте, відповідач, в порушення умов п.п. 6.3.6. п.6.3. договору, не надав позивачеві належним чином оформлені податкові накладні/розрахунок коригування податкової накладної, складену (і) в електронній формі та зареєстровану (і) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в порядку та строки, визначені законодавством України.

Податкові накладні №21, №22 на переданий товар відповідно до видаткових накладних №359 та №360 від 30.08.2021 у строки, визначені законодавством України, відповідач не зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних і не надав позивачеві.

Таким чином, всупереч вимогам законодавства та умовам договору ТОВ «Сервісна компанія Сабсоіл» не виконало зобов`язання з надання позивачеві належним чином оформлених податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що позбавило позивача права на включення суми ПДВ до податкового кредиту, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 46742,62 грн. та призвело до понесення позивачем збитків у вказаному розмірі.

З метою досудового урегулювання та вирішення спору Ренійська філія ДП «АМПУ» було направлено на адресу ТОВ «Сервісна компанія Сабсоіл» претензію від 23.11.2022 № 1266/21-01-09.04 на суму 46742,62 грн. Відповідач претензію отримав 05.12.2022, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення, проте залишив претензію без відповіді і задоволення.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України 16.12.2021 Ренійською філією ДП «АМПУ» через електронний кабінет платника податків було подано заяву про порушення продавцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, зі змісту якої вбачається, що реєстрація податкових накладних №21 та №22 від 30.08.2021 в реєстрі відсутня.

Стаття 14 Податкового кодексу України визначає, що податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п. 14.1.178.); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п. 14.1.181).

У статті 198 Податкового кодексу України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; права й обов`язки платників податку в сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Згідно з пунктами 198.1, 198.2 цієї статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь- яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За змістом п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Тобто, як прямо визначено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних призводить до неможливості покупця реалізувати право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не призводить до поновлення прав покупця, а є підставою для проведення перевірки продавця контролюючим органом.

Отже, згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання позивача на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18.

Крім цього, Верховний Суд у складі судців об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.08.2018 у справі №917/877/17 дійшов правового висновку про те, що є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача , а, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір №37- В-АМПУ-21 від 14.06.2021 є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, є відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

За загальними положеннями ст. 22 ЦК України збитками є: 1)витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Підставою для відшкодування збитків, відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу та статті 224 Господарського кодексу України, є порушення зобов`язання.

Згідно з умовами договору №37-В-АМПУ-21 від 14.06.2021 постачальник поставив, а покупець отримав товар за видатковими накладними №359 та №360 від 30.08.2021 на загальну суму 280455,74 грн., з яких 46742,62 грн. ПДВ.

Відтак, у відповідача виникло податкове зобов`язання з ПДВ за операціями з поставки у розумінні податкового законодавства та виконання обов`язку зі складення згідно зі статтею 201 ПК України податкової накладної та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та надання покупцю за його вимогою. Обов`язок щодо надання покупцю належним чином оформленої податкової накладної, складеної в електронній формі та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, виникає також з умов договору (п.п.6.3.6.п.6.3).

Проте, в порушення вимог. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п.п. 6.3.6. п.6.3. договору відповідач не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №21та №22 від 30.08.2021 та не надав їх покупцю.

Таким чином, внаслідок порушення ТОВ «Сервісна компанія Сабсоіл» умови п.п.6.3.6. п. 6.3. договору, а також податкового законодавства в частині виконання обов`язку реєстрації в ЄРПН податкової накладної та її надання Ренійській філії ДП «АМГГУ» позивач поніс збитки у вигляді неотриманого ним податкового кредиту у сумі 46742,62 грн., зокрема, позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 46742,62 грн.

Враховуючи бездіяльність відповідача, яка призвела до того, що позивач позбавлений права включити суму ПДВ у розмірі 46742,62 грн. до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкових зобов`язань, що свідчить про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом та договором обов`язку зареєструвати і видати податкові накладні та неможливістю включення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту з відповідним зменшенням податкових зобов`язань на зазначену суму, що є збитками позивача.

Склад цивільного правопорушення становить:

- бездіяльність відповідача, яка полягає у порушенні вимог податкового законодавства та умов Договору в частині реєстрації податкових накладних і надання їх покупцю;

- завдання позивачу збитків у розмірі 46742,62 грн. шляхом позбавлення його можливості включити цю суму до податкового кредиту;

- безпосередній причинний зв`язок між бездіяльністю відповідача та збитками;

- вина відповідача у заподіянні збитків позивачу.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 та Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У зв`язку із задоволенням позову витрати, пов`язані з оплатою судового збору, на підставі ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія Сабсоіл» (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Лідавська, буд. 2, код ЄДРПОУ 42773964) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр. Берестейський, 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Ренійської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Ренійського морського порту) (68803, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Рені, вул. Дунайська, 188, код ЄДРПОУ 38728465)

- 46742 грн. 62 коп. збитків;

- 3028 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено і підписано: 15.07.2024.

Суддя І. О. Якушева