Рішення

від 11.07.2024 по справі 909/469/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/469/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Оліфіренко О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи

про стягнення за зобов`язаннями з Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" на суму 34796 грн 13 к., з яких 27623 грн 49 к. - основний борг, 5987 грн 23 к. - пеня, 634 грн 23 к. - 3% річних та 551 грн 18 к. - інфляційні втрати.,

за участю:

представника позивача Бень В. Е.,

ухвалив таке рішення.

Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

У судовому засіданні 11.07.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору.

ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи про стягнення за зобов`язаннями з Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" на суму 34796 грн 13 к., з яких 27623 грн 49 к. - основний борг, 5987 грн 23 к. - пеня, 634 грн 23 к. - 3% річних та 551 грн 18 к. - інфляційні втрати.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою від 22.05.2024 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначити на 17.06.2024, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

Ухвалою від 17.06.2024 суд відклав розгляд справи по суті на 11.07.2024.

Сторін належним чином було повідомлено про дату та час розгляду справи.

Явка представника позивача в судове засідання свідчить про наведений вище факт.

Докази отримання процесуальних документів відповідачем наявні у матеріалах справи.

Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань, що виникли на підставі договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині проведення оплати. За порушення строків виконання зобов`язань відповідачу нараховано пеню, інфляційні втрати та 3 % річних.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задоволити.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Івано-Франківською обласною дитячо-юнацькою спортивною школою (споживач) було укладено договір постачання природного газу постачальником "останньої надії".

За цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 4.1 договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Так, відповідно до п. 4.2. договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу природний газ з 02.03.2023 по 03.03.2023 в об`ємі 0,15755 тис. куб. м на суму 5081 грн 32 к., з 01.04.2023 по 30.04.2023 в об`ємі 0,71920 тис. куб. м на суму 22539 грн 17 к., з 02.05.2023 по 30.05.2023 в об`ємі 0,00013 тис. куб. м на суму 3 грн 00 к., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу № 5151, № 7228, № 9948.

Для проведення оплати позивач направив на адресу відповідача, крім актів приймання-передачі природного газу, рахунки на оплату № 11888 на суму 5081 грн 32 к., № 15098 на суму 22539 грн 17 к., № 18962 на суму 3 грн 00 к.

Докази направлення вказаних вище документів на адресу відповідача наявні у матеріалах справи.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

У визначені договором строки відповідач не розрахувався за природний газ. Борг відповідача перед позивачем за отриманий газ становить 27623 грн 49 к.

У п. 4.5 договору сторони погодили, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі вказаного вище пункту договору відповідачу нараховано пеню в розмірі 5987 грн 23 к.

Крім того, за порушення строку виконання грошового зобов`язання, на підставі ст. 625 ЦК України, на суму боргу відповідачу нараховано 634 грн 23 к. 3% річних та 551 грн 18 к. інфляційних втрат.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відносини, що виникли між сторонами у справі регулюються ЦК України та іншими нормативними актами, а саме: Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.

Статтею 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК Українита ГК України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи. Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI цих Правил.

Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Постачальник "останньої надії" зобов`язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз`яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.

Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.

Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднювати на своєму вебсайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об`єкта; кінцевий строк постачання природного газу.

Отже, між сторонами укладено договір постачання природного газу, як між постачальником "останньої надії" та споживачем, до якого застосовуються положення ЦК України.

У ч. 1 ст. 628 ЦК України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч. 1 ст. 714 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Так, на виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач отримав природний газ з 02.03.2023 по 03.03.2023 в об`ємі 0,15755 тис. куб. м на суму 5081 грн 32 к., з 01.04.2023 по 30.04.2023 в об`ємі 0,71920 тис. куб. м на суму 22539 грн 17 к., з 02.05.2023 по 30.05.2023 в об`ємі 0,00013 тис. куб. м на суму 3 грн 00 к.

Матеріали справи підтверджують той факт, що позивач направив на адресу відповідача акти приймання-передачі природного газу № 5151, № 7228, № 9948 та рахунки на оплату № 11888 на суму 5081 грн 32 к., № 15098 на суму 22539 грн 17 к., № 18962 на суму 3 грн 00 к.

За поставлений природній газ відповідач не здійснив оплату, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 27623 грн 49 к. Протилежного суду не доведено.

Що стосується нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Суд перевірив подані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-правової системи "Прецедент". Розрахунки здійснені позивачем правильно. Так, за періоди нарахувань з 02.05.2023 по 29.02.2024, з 01.06.2023 по 29.02.2024, з 01.07.2023 по 29.02.2024 сума 3% річних становить 634 грн 23 к. та 551 грн 18 к інфляційних втрат.

Неналежне виконання споживачем обов`язку стосовно оплати за природний газ стало підставою для нарахування пені.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд перевірив подані позивачем розрахунки пені за допомогою юридичної інформаційно-правової системи "Прецедент". Розрахунки здійснені позивачем правильно. Так, за періоди нарахувань з 02.05.2023 по 01.11.2023, з 01.06.2023 по 30.11.2023, з 01.07.2023 по 31.12.2024 сума пені становить 5987 грн 23 к.

Висновок суду.

У контексті наведеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи той факт, що позов задоволено в повному обсязі, судовий збір у розмірі 2422 грн 40 к. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 129, 165, 202, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи про стягнення за зобов`язаннями з Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" на суму 34796 грн 13 к., з яких 27623 грн 49 к. - основний борг, 5987 грн 23 к. - пеня, 634 грн 23 к. - 3% річних та 551 грн 18 к. - інфляційні втрати - задоволити.

Стягнути з Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи (вул. Шухевича, буд. 21, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76014; ідентифікаційний код 22188352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код 40121452) 27623 (двадцять сім тисяч шістсот двадцять три) грн 49 к. - основного боргу, 5987 (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) грн 23 к. - пені, 634 (шістсот тридцять чотири) грн 23 к. - 3% річних, 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) грн 18 к. - інфляційних втрат та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 к. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 15.07.2024.

Суддя Т. В. Стефанів