Рішення

від 15.07.2024 по справі 910/4160/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.07.2024Справа № 910/4160/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Юніон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Манупакеджинг Україна"

про стягнення 226 544,51 грн.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістик Юніон" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Манупакеджинг Україна" (далі - відповідач) штрафних санкцій у загальному розмірі 226 544,51 грн., нарахованих внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами 04.01.2024 року договором поставки № 1428-МТС, з яких: 213 130,19 грн. - штрафна неустойка за прострочення поставки товару; 13 414,32 грн. - штраф за поставку неякісного товару.

Ухвалою від 08.04.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/4160/24 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

18.04.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва, а також через систему "Електронний суд" надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Манупакеджинг Україна" на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача з огляду на фактичне не настання терміну поставки та відсутність порушення відповідачем такого терміну поставки партії товару, за прострочення постачання якої позивачем нарахована штрафна неустойка в сумі 213 130,19 грн. Крім того, відповідач зазначив, що неналежна якість товару не встановлена жодним документом, у тому числі не підтверджена покупцем в порядку, передбаченому умовами договору поставки від 04.01.2024 року № 1428-МТС, оскільки позивач не заявляв про недоліки такого товару, необхідність його заміни тощо. Відтак, правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Манупакеджинг Україна" штрафу в розмірі 13 414,32 грн., нарахованого внаслідок поставки неякісного товару, на думку відповідача, також відсутні.

19.04.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь позивача від 19.04.2024 року № 19/04/24 на відзив на позовну заяву, в якій останній навів аргументи на спростування викладених відповідачем заперечень проти позову.

24.04.2024 року через систему "Електронний суд", а також 29.04.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача, в яких останній виклав додаткові мотиви на підтвердження заперечень проти позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Юніон".

Інших клопотань чи заяв, у тому числі по суті справи, від сторін до суду не надходило.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістик Юніон" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Манупакеджинг Україна" (постачальник) укладено договір поставки від 04.01.2024 року № 1428-МТС (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупцеві майно (товар), а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах та в порядку, зазначеному в цьому Договорі.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін, а також скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування, кількість, комплектність, характеристики, вартість товару вказуються в специфікаціях, які підписуються обома сторонами, додаються до цього Договору і є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 2.1 Договору умови поставки товару згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС" Міжнародної торгової палати (в редакції 2000 року), в тому числі пункт поставки товару, вказуються у відповідній специфікації. Навантаження товару на транспортні засоби на складі постачальника здійснюється силами і за рахунок постачальника. Розвантаження товару з транспортних засобів та занесення товару в приміщення після доставки товару до місця призначення (в офіс покупця, на склад покупця або в інше місце, визначене покупцем) здійснюється силами і за рахунок покупця.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що термін поставки товару зазначається у відповідній специфікації. Часткова або дострокова поставка товару допускається лише з попередньої письмової згоди покупця.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі йому товару і супровідної документації на товар. Передача товару оформляється шляхом зазначення у видатковій товарній накладній позначки про отримання товару, скріпленій підписом уповноваженої особи покупця і печаткою покупця (пункт 2.5 Договору).

За умовами пункту 3.1 наведеної угоди загальна вартість товару дорівнює загальній вартості товару згідно з усіма специфікаціями, підписаними обома сторонами в період дії цього Договору. Вартість товару, що поставляється за кожною окремою специфікацією, зазначається у відповідній специфікації.

Пунктами 3.3, 3.4 цього правочину передбачено, що оплата вартості товару здійснюється покупцем за порядком, зазначеним у відповідній специфікації. Оплата вартості товару за цим Договором здійснюється покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, вказаний у виставленому їх рахунку на оплату вартості товару.

Відповідно до пункту 4.1 Договору якість (в тому числі комплектність) товару, що поставляється за цим Договором, має відповідати вимогам законодавства України та цього Договору (в тому числі вимогам, встановленим державними стандартами, нормами, правилами і технічними умовами, що діють в Україні для даного виду товару, а також вимогам і стандартам виробника товару).

Згідно з пунктом 4.2 даного правочину якщо якість товару не буде відповідати вимогам законодавства України або цього Договору (в тому числі при виявленні цієї невідповідності за результатами дослідження, експертизи і т.п.), покупець має право за своїм вибором:

- відмовитися від приймання та оплати товару, а якщо товар уже прийнятий і (або) оплачений повністю або частково - повернути товар постачальнику та (або) вимагати повернення сплачених за товар грошових коштів (пункт 4.2.1);

- вимагати від постачальника заміни товару (пункт 4.2.2);

- вимагати від постачальника безоплатного усунення недоліків товару (пункт 4.2.3);

- якщо постачальник не замінив товар і не усунув безоплатно його недоліки - здійснити за свій рахунок усунення (виправлення) недоліків товару або заміну неякісного товару на такий же якісний з відшкодуванням постачальником покупцеві в повному обсязі витрат, понесених покупцем у зв`язку із здійсненням цих заходів (в тому числі шляхом зменшення оплати за товар на суму вартості товару неналежної якості) (пункт 4.2.4).

У цих випадках постачальник зобов`язаний протягом 15 календарних днів з дати отримання відповідної письмової вимоги покупця за свій рахунок забрати (вивезти) повернутий покупцем товар і повернути сплачені за нього кошти (в разі, якщо товар повністю або частково оплачений) або за свій рахунок провести заміну товару чи усунення його недоліків, або відшкодувати покупцю в повному обсязі витрати, понесені покупцем у зв`язку з усуненням (виправленням) недоліків товару або заміною неякісного товару на такий же якісний.

За змістом пункту 6.5 Договору покупець має право відмовитися від приймання і оплати товару та повернути поставлений постачальником товар без зобов`язань по його оплаті (а якщо товар уже був оплачений повністю або частково - вимагати повернення сплачених грошових коштів) у разі поставки товару з порушенням вимог законодавства України та цього Договору, в тому числі, зокрема, в разі поставки товару з порушенням вимог законодавства України або цього Договору щодо якості (в тому числі комплектності) товару. У цьому випадку покупець має право прийняти товар на зберігання (при цьому даний товар залишається у власності постачальника), а постачальник зобов`язаний за свій рахунок доповнити і (або) замінити документи, провести доукомплектування товару, зробити допоставку товару, замінити товар, виправити недоліки товару, виправити недоліки тари (упаковки) і (або) маркування або забрати неприйнятий товар і повернути в повному обсязі сплачені за нього кошти протягом 5 календарних днів з моменту поставки.

Відповідно до пункту 10.1 Договору останній вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом 365 календарних днів. Якщо хоча б однією із сторін не виконано будь-яке зобов`язання за цим Договором, термін дії цього Договору продовжується до моменту належного виконання цього зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що у Специфікації від 05.01.2024 року № 1 до Договору сторони погодили поставку відповідачем товару: стретч плівки 17 мкм у кількості 6601 кг (нетто) загальною вартістю 514 006,67 грн. у строк до 19.01.2024 року.

За умовами пунктів 2, 3, 7 цієї Специфікації умови постачання товару: DDP (згідно правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року). Термін оплати: відстрочка платежу 21 календарний день. Термін поставки товару: протягом 5-7 календарних днів після отримання заявки покупця.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Манупакеджинг Україна" згідно з видатковою накладною від 19.01.2024 року № 140 поставило у власність покупця стетч-плівку в кількості 3 864 кг загальною вартістю 300 881,95 грн. Разом із тим, всупереч умовам Договору решту погодженого сторонами товару в кількості 2 737 кг вартістю 213 124,72 грн. відповідач у строк до 19.01.2024 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Логістик Юніон" не поставив.

З матеріалів справи також вбачається, що частина отриманого від відповідача товару в кількості 3 445,40 кг загальною вартістю 268 286,41 грн. (разом з ПДВ) була повернута позивачем постачальнику на підставі накладної на повернення постачальнику від 13.02.2024 року та товарно-транспортної накладної від 13.02.2024 року № Р140, у зв`язку з неналежною якістю цього товару.

Враховуючи прострочення відповідачем поставки погодженого сторонами товару в кількості 2 737 кг та поставку неякісної продукції обсягом 3 445,40 кг, позивач на підставі пунктів 7.3, 7.5 Договору нарахував постачальнику штрафні санкції у загальному розмірі 226 544,51 грн. та звернувся до господарського суду міста Києва з даним позовом.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами Договору, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання щодо поставки позивачу товару в строк, визначений за домовленістю сторін та передбачений у Специфікації № 1 до Договору - до 19.01.2024 року, поставивши позивачу за видатковою накладною від 19.01.2024 року № 140 стретч-плівку в кількості лише 3 864 кг загальною вартістю 300 881,95 грн. та недопоставивши таким чином покупцю означеного товару в кількості 2 737 кг вартістю 213 124,72 грн.

Заперечуючи проти вимог позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Манупакеджинг Україна" посилалося на те, що поряд із конкретним терміном поставки товару (до 19.01.2024 року) сторони у Специфікації № 1 до Договору обумовили і подання покупцем заявки на його поставку. Так, у цій Специфікації постачальник та покупець передбачили, що термін поставки товару: протягом 5-7 календарних днів після отримання заявки покупця. Означені положення, на переконання відповідача, свідчать про встановлення позивачеві строку на подання заявки за 5-7 днів до бажаної ним дати поставки товару та до 19.01.2024 року, адже в іншому випадку постачальник позбавляється можливості одночасно виконати ці дві умови Договору. Разом із тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Манупакеджинг Україна" не отримувало від покупця будь-яких заявок на поставку товару, а відтак не допустило й прострочення виконання зобов`язання зі своєчасної поставки товару, виконання якого було обумовлене саме отриманням відповідної заявки покупця.

Проте такі твердження відповідача оцінюються судом критично з огляду на таке.

Згідно зі статтею 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Судом встановлено, що у Специфікації № 1 до Договору сторони погодили конкретний термін виконання відповідачем його зобов`язання з поставки погодженого означеними контрагентами товару - до 19.01.2024 року, що фактично не оспорювалося Товариством з обмеженою відповідальністю "Манупакеджинг Україна" у поданих заявах по суті справи. Слід також зазначити, що поставку частини погодженого сторонами товару в кількості 3 864 кг загальною вартістю 300 881,95 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Манупакеджинг Україна" здійснило за видатковою накладною № 140 саме 19.01.2024 року.

Разом із тим, ні Договір, ні Специфікація № 1 до нього не містять положень щодо виникнення у постачальника обов`язку з поставки товару виключно після отримання заявки покупця на його поставку.

Посилання відповідача на фактичне здійснення ним дострокової поставки товару за видатковою накладною від 19.01.2024 року № 140 також не беруться судом до уваги, оскільки за умовами пункту 2.2 Договору часткова або дострокова поставка товару допускається лише з попередньої письмової згоди покупця. Проте, така попередня письмова згода покупця на дострокову (а також на часткову) поставку товару в матеріалах справи відсутня, а її надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістик Юніон" заперечується.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем обов`язку щодо поставки покупцю передбаченого укладеним між сторонами Договором обсягу товару, позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Манупакеджинг Україна", зокрема, 213 130,19 грн. штрафної неустойки, нарахованої за 25 днів прострочення поставки продукції на суму 213 130,19 грн. (фактично з 20.01.2024 року до 13.02.2024 року) із застосуванням передбаченої Договором ставки у розмірі 5 % від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Слід також зазначити, що штрафні санкції, передбачені статтею 231 Господарського кодексу України, застосовуються у разі порушення строків виконання негрошового зобов`язання.

У пункті 7.3 Договору сторони погодили, у разі прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю штрафну неустойку в розмірі 5 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення. Нарахування штрафної неустойки здійснюється протягом усього періоду прострочення виконання, незалежно від його тривалості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок нарахованої на підставі пункту 7.3 Договору штрафної неустойки, який не перевищує здійсненого судом власного обрахунку цієї штрафної санкції, з урахуванням дійсної вартості недопоставленого позивачеві товару ((213 124,72 грн. * 5%) * 25 днів = 266 405,90 грн.), суд дійшов висновку про законність вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Юніон" про стягнення з відповідача 213 130,19 грн. штрафної неустойки.

Також, у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістик Юніон" просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Манупакеджинг Україна" 13 414,32 грн. штрафу, нарахованого за поставку неякісного товару.

Як було зазначено вище, на виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Манупакеджинг Україна" згідно з видатковою накладною від 19.01.2024 року № 140 поставило у власність покупця стетч-плівку в кількості 3 864 кг загальною вартістю 300 881,95 грн. Однак, частина отриманого від відповідача товару в кількості 3 445,40 кг загальною вартістю 268 286,41 грн. (разом з ПДВ) була повернута позивачем постачальнику на підставі накладної на повернення постачальнику від 13.02.2024 року та товарно-транспортної накладної від 13.02.2024 року № Р140, у зв`язку з неналежною якістю цього товару.

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що у разі поставки товару з порушенням вимог законодавства України або цього Договору щодо якості (в тому числі комплектності) товару, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 5 % від вартості неякісного товару.

Заперечуючи проти цієї вимоги позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Манупакеджинг Україна" посилалося на те, що товар у кількості 3 445,40 кг загальною вартістю 268 286,41 грн. (разом з ПДВ) був повернутий постачальнику позивачем без будь-яких претензій, листів про недоліки чи інших звернень щодо неналежної якості цього товару, а також без складення передбаченого Договором Акту.

Однак, наведені твердження не спростовують факту поставки відповідачем неякісного товару обсягом 3 445,40 кг загальною вартістю 268 286,41 грн. (разом з ПДВ), оскільки вказані обставини безпосередньо підтверджуються підписаними між сторонами та скріпленими відбитками печаток цих контрагентів товарно-транспортною накладною від 13.02.2024 року № Р140 та накладною на повернення постачальнику від 13.02.2024 року № 1569-452 на суму 268 286,41 грн., яка містить посилання на Договір та інформацію про повернення товару саме через його неналежну якість. Означені товаросупровідні документи підписані сторонами без жодних зауважень чи заперечень.

Крім того, матеріали справи містять копію виданої відповідачем довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від 02.01.2024 року, а також довірчий лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Манупакеджинг Україна" від 13.02.2024 року (дата повернення неякісного товару), в якому відповідач довірив його представнику Чакалову Д.С. бути присутнім при поверненні товару за видатковою накладною від 13.02.2024 року № 1569-452.

Наведені обставини свідчать про те, що сам відповідач при здійсненні відповідних господарських операцій визнавав факт поставки покупцю неякісного товару обсягом 3 445,40 кг загальною вартістю 268 286,41 грн. (разом з ПДВ), не заперечував проти його повернення постачальнику та прийняв цей товар без жодних зауважень.

Оскільки факт поставки відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Логістик Юніон" неякісного товару обсягом 3 445,40 кг загальною вартістю 268 286,41 грн. підтверджений матеріалами справи, а розмір нарахованого позивачем штрафу за поставку неякісного товару відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням Договору, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Манупакеджинг Україна" 13 414,32 грн. штрафу (268 286,41 грн. * 5 %).

Відтак, стягненню з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Юніон" підлягає 213 130,19 грн. штрафної неустойки та 13 414,32 грн. штрафу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд враховує висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року в справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд із цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження своєчасної поставки якісного товару за Договором чи сплати спірних штрафних санкцій.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за Договором, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Манупакеджинг Україна" (03164, місто Київ, вулиця Малинська, будинок 18; код ЄДРПОУ 42929232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Юніон" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, Комплекс будівель та споруд, будинок 8, офіс 229; код ЄДРПОУ 37090215) 213 130 (двісті тринадцять тисяч сто тридцять) грн. 19 коп. штрафної неустойки, 13 414 (тринадцять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 32 коп. штрафу та 3 398 (три тисячі триста дев`яносто вісім) грн. 17 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 15.07.2024 року.

Суддя В.С. Ломака