Рішення

від 09.07.2024 по справі 910/3069/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2024Справа № 910/3069/24

За позовом ОСОБА_1 Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Супорт Інвест" м. Києва

про припинення трудових відносин, зобов`язання вчинити певні дії,

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Божко Д.О.

Представники:

від позивача: Єльчик О.М.,

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ :

у березні 2024 року ОСОБА_2 звернулася в суд з указаним позовом.

Позивачка зазначала, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Супорт Інвест" (далі-відповідач) є юридичною особою, засновниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з розмірами часток по 250000 грн. (50% статутного капіталу) кожен.

Згідно рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Супорт Інвест" № 6/2015 від 10 серпня 2015 р. її було призначено директором відповідача з 11 серпня 2015 року, внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про неї як керівника товариства відповідача.

31 липня 2023 р. нею подане повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників відповідача щодо звільнення директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Супорт Інвест" (місце проведення загальних зборів: Україна, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А; дата проведення: 2 вересня 2023 р. о 10:00 год.) та заява про звільнення з посади директора товариства відповідача з 14 серпня 2023 р. за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

2 вересня 2023 р. позачергові загальні збори учасників товариства відповідача не відбулись, рішення про звільнення її з посади директора відповідача ухвалене не було.

Посилаючись на порушення її прав на припинення трудових відносин, позивачка на підставі ст. 38 КЗпП, ст. 43 Конституції України, просила задовольнити позов, визнавши трудові відносин між нею та відповідачем припиненими з дати набрання законної сили, зобов`язати Печерську районну в м. Києві державну адміністрацію провести реєстраційну дію з виключенням запису з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про неї як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Супорт Інвест".

Також просила покласти на відповідача понесені нею по справі судові витрати.

У судовому засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилися, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст.ст. 165, 202 ГПК України у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення позивачки, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Супорт Інвест" № 6/2015 від 10 серпня 2015 р. позивачку було призначено директором відповідача з 11 серпня 2015 року, внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про неї як керівника товариства відповідача.

Указані обставини підтверджується поясненнями позивачки, наявними у матеріалах справи копіями згаданого рішення та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками та учасниками товариства відповідача є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з розмірами часток по 250000 грн. (50% статутного капіталу) кожен.

Також встановлено, що 31 липня 2023 р. позивачкою подано повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників відповідача щодо звільнення директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Супорт Інвест" (місце проведення загальних зборів: Україна, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А; дата проведення: 2 вересня 2023 р. о 10:00 год.) та заява про звільнення з посади директора товариства відповідача з 14 серпня 2023 р. за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Вищезазначені заява та повідомлення були направлені на юридичну адресу відповідача (м. Київ, вул. бульвар Лесі Українки, 26) та адреси його учасників ( ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 - АДРЕСА_2 ), що підтверджується описами вкладення у поштові відправлення №№ 0103284190657, 0103284190649, 0103284001161 від 4 серпня 2023 р., поштовими накладними, фіскальними чеками.

Як слідує з пояснень позивачки 2 вересня 2023 р. загальні збори учасників товариства не відбулись, рішення про звільнення її з посади директора відповідача ухвалене не було.

Спірні відносини, що виникли між сторонами у зв`язку із звільненням від виконання обов`язків керівника юридичної особи врегульовані КЗпП України, ЦК України, Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Згідно зі ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до ч. 1 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Аналогічне положення міститься в пунктах 12.1.1., 13.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Супорт Інвест".

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у т.ч. і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абз. 1 ч. 2 ст. 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Пунктами 13.7.5., 13.8. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Супорт Інвест" визначено, що до виключної компетенції зборів учасників належать прийняття рішення про обрання та дострокове відкликання директора.

Згідно ч. 13 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим.

Отже, питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, тому позивачка як директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади генерального директора.

Згідно п.п. 13.6.3., 13.6.3.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Супорт Інвест" позачергові збори скликаються з ініціативи директора товариства, для вирішення справ, потребуючих негайного розгляду.

Порядок скликання загальних зборів встановлюється законодавством України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Як встановлено судом, заява про звільнення та повідомлення про скликання загальних зборів учасників відповідача були направлені на юридичну адресу відповідача та адреси його учасників.

Проте 2 вересня 2023 р. позачергові загальні збори учасників товариства не відбулись, рішення про звільнення позивачки з посади директора відповідача прийнято не було.

Процедура звільнення за ініціативою працівника визначена ст. 38 КЗпП України, ст.ст. 30, 39 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до яких праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 7 липня 2004 № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 р. № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 р. № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на це, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

Отже, неявка учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Супорт Інвест", на позачергові загальні збори для розгляду питання щодо звільнення позивачки є прямим порушенням гарантованого їй Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 520/11437/16-ц, у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року, у справі № 758/1861/18).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України. Цими ж положеннями передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Враховуючи положення наведених норм чинного законодавства України, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту прав позивачки у спірних відносинах є розірвання з 14 серпня 2023 року трудового договору між нею та відповідачем на підставі ст. 38 КЗпП України, а не визнання припиненими трудових відносин з дати набрання законної сили рішення суду, про що просила позивачка.

Решта вимог позивачки стосується внесення запису про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про неї як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Супорт Інвест".

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (ст. 173 ГПК України).

Враховуючи, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись внесенням відповідного запису (виключення директора) що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, то вимога про внесення такого запису підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, то понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов ОСОБА_1 Полтавської області задовольнити частково.

Розірвати трудовий договір між ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Супорт Інвест" (01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код 39903314) на підставі ст. 38 КЗпП України з 14 серпня 2023 р.

Внести запис про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Супорт Інвест" (01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код 39903314).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Супорт Інвест" (01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код 39903314) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 6056 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 15 липня 2024 р.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар