Рішення

від 28.05.2024 по справі 911/136/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/136/24

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віссманн», м. Київ,

до Фірми «Енертекс», Французька республіка, в особі представництва «Представництво «Енертекс», Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка,

про стягнення 2851128,89 грн

секретар судового засідання: Самусь В.С.

За участю представників:

від позивача: Войнеску О.І. (ордер серії АІ № 1527075 від 12.01.2024 р.);

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віссманн» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фірми «Енертекс» в особі представництва «Представництво «Енертекс» про стягнення 11625331,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням додаткових пояснень до позовної заяви) позивач посилається те, що 06.11.2019 р. між ним та Фірмою «Енертекс» в особі представництва «Представництво «Енертекс» укладено договір поруки, відповідно до умов якого відповідач зобов`язується відповідати перед позивачем за виконання зобов`язань Компанією «Рунор іншаат проже мюхендіслік іч ве диш тіджарет лімітед шіркеті», що виникли з договору поставки № 108968 від 06.11.2019 р., укладеного між позивачем та Компанією. В подальшому, 06.12.2022 р. між позивачем та представництвом «Представництво «Енертекс» укладено додаткову угоду № 5 до договору поставки № 108968 від 06.11.2019 р., відповідно до умов якої сторони засвідчили, що станом на дату її укладення у Компанії наявна заборгованість перед позивачем за поставлений товар у сумі 579914,35 Євро і відповідач зобов`язується погасити цю заборгованість у порядку, визначеному п. 3 додаткової угоди. Позивач вказує, що в порушення п. 3 додаткової угоди відповідач лише частково погасив заборгованість, внаслідок чого станом на день подання цього позову в нього наявна заборгованість у сумі 209816,28 Євро, яку позивач і просить стягнути. У зв`язку із порушенням терміну здійснення платежу позивачем на підставі п. 5 додаткової угоди нараховано 2851128,89 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.02.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.03.2024 р.

11.03.2024 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з Фірми «Енертекс» в особі представництва «Представництво «Енертекс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віссманн» 4625184,93 грн., з яких 1774056,04 грн. заборгованості та 2851128,89 грн. пені; розглянути питання про повернення 105002,20 грн. судового збору. До заяви додано копії банківських виписок щодо сплати відповідачем 3000051,63 грн. та 4000094,44 грн. позивачу. Вказану заяву прийнято судом до розгляду.

28.03.2024 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з Фірми «Енертекс» в особі представництва «Представництво «Енертекс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віссманн» 2851128,89 грн.; розглянути питання про повернення 131613,04 грн. судового збору. До заяви додано копію банківської виписки щодо сплати відповідачем 1646605,24 грн. позивачу. Вказану заяву прийнято судом до розгляду.

Таким чином, господарським судом Київської області розглядаються позовні вимоги про стягнення 2851128,89 грн пені.

У зв`язку із оголошенням у місті Києві сигналу «Повітряна тривога» підготовче засідання, призначене на 28.03.2024 р., не відбулося.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.03.2024 р. підготовче засідання призначено на 16.04.2024 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.04.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.05.2024 р.

Представник позивача у підготовчих та судових засіданнях позовні вимоги підтримав з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у жодне підготовче та судове засідання не з`явився. Відповідач про причини неявки представника у підготовчі та судові засідання суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0600088302769, № 0600098778133, № 0600904221179, № 0600910805115 та № 0600916460799.

Відповідачем у даній справі є Фірма «Енертекс» (яка створена за законодавством Французької Республіки та знаходиться за адресою: м. Марсель, 16-й округ, 13016, 10 Авеню де ла Мер, реєстраційний номер 524224144) в особі представництва «Представництво «Енертекс».

Представництво Фірми «Енертекс» «Представництво «Енертекс» (код 26610629) без права юридичної особи, здійснює свої функції згідно з законодавством України та знаходиться за адресою: 08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Озерна, 17, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію від 15.05.2018 р., реєстраційний № ПІ-4488 та листом № 02.2-09/146-24 від 01.02.2024 р. Головного управління статистики у Київській області (ГУС у Київській області).

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Цивільного кодексу України представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 366 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

Положеннями ст. 367 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

В Україні існує усталена судова практика (постанова Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/5257/21), що судові документи можуть не відправлятися за кордон для вручення у разі, якщо іноземна юридична особа:

- має представника на території України, призначеного відповідно до вимог ГПК;

- має офіційне представництво на території України.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21.12.2022 р. у справі № 905/947/21.

Таким чином, оскільки Фірма «Енертекс» має офіційне представництво на території України, то відсутня необхідність звернення із судовим дорученням про вручення документів відповідачу.

Відповідач не скористався правом, наданим статтею 165 ГПК України, та відзив до суду не надіслав.

Відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.11.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віссманн» (постачальник) та Команією «Рунор іншаат проже мюхендіслік іч ве диш тіджарет лімітед шіркеті» (покупець) було укладено договір поставки № 108968.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передавати у власність, а покупець зобов`язується приймати і оплачувати товар (обладнання), відповідно до доданих рахунків і специфікацій, які є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору загальна вартість цього договору є сума, що була фактично оплачена або мала бути оплачена протягом дії цього договору. Оплата за поставку товару здійснюється покупцем наступним чином:

авансовий платіж в розмірі 10 % (десять відсотків) вартості товару, протягом 3-х (трьох) робочих днів з дати рахунку;

другий платіж в розмірі 80 % вартості товару протягом 30 календарних днів з дня приймання-передачі товару за адресою, вказаною у відповідній специфікації;

третій платіж в розмірі 10 % вартості товару протягом 60 календарних днів з дня приймання-передачі товару за адресою, вказаною у відповідній специфікації.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що товар постачається протягом 24-27 тижнів з дня здійснення авансового платежу по відповідному рахунку.

Поставка товару здійснюється на умовах, що зазначені в специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору (п. 3.2 договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 р., а в частині розрахунків та інших зобов`язань до їх повного і належного виконання (п. 10.1 договору).

06.11.2019 р. між Компанією «Енертекс» від імені якого діє представництво «Енертекс» (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віссманн» (кредитор) було укладено договір поруки.

Відповідно до п. 1.1 договору поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов`язань компанією «Runor insaat proje muhendislik ic ve dis ticaret limited sirketi», що виникли з договору № 108968 від 06.11.2019 р. (основний договір), який був укладений між кредитором та боржником. (Договір включає в себе всі додатки та додаткові угоди, що були підписані між кредитором та боржником станом на день укладення цього договору).

Згідно з п. 3.1 договору поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов`язання. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов`язання, зазначеного в п. 4.1 цього договору.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання боржником, згідно основного договору у сумі, що зазначена в специфікаціях і становить 1059938,63 Євро, а також за відшкодування кредитору збитків та сплату неустойки.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії основного договору, окрім випадків визначених в ст. 559 Цивільного кодексу України (п. 8.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» цей закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом:

1) визначення застосовуваного права;

2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб;

3) підсудність судам України справ з іноземним елементом;

4) виконання судових доручень;

5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

Згідно зі ст. 43 Закону України «Про міжнародне приватне право» сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Чинне законодавство України не містить норм, які прямо забороняють вибір права для регулювання спірних правовідносин між позивачем та відповідачем.

Відповідно до п. 8.1 договору поставки № 108968 від 06.11.2019 р. та п. 7.1 договору поруки від 06.11.2019 р. всі спори та суперечки мають вирішуватися шляхом переговорів. При вирішенні спору сторони керуються матеріальним та процесуальним правом України.

Отже до спірних правовідносин суд застосовує законодавство України.

Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

В силу ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

06.12.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віссманн» (постачальник), Команією «Рунор іншаат проже мюхендіслік іч ве диш тіджарет лімітед шіркеті» (покупець) та «Представництво «Енертекс», що діє від імені та в інтересах Компанії «Енертекс» (поручитель) було укладено додаткову угоду № 5 до договору поставки від 06.11.2019 р. № 108968.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди сторони засвідчили, що станом на дату укладення цієї додаткової угоди у покупця наявна основна заборгованість перед постачальником за поставлений товар на загальну суму 579914,35 євро.

Цією додатковою угодою сторони вирішили, що поручитель, відповідно до договору поруки від 06.11.2019 р., бере на себе зобов`язання покупця передбачені договором поставки від 06.11.2019 № 108968 щодо погашення заборгованості визначеної пунктом 1 цієї додаткової угоди (п. 2 додаткової угоди).

Таким чином, до представництва «Представництво «Енертекс», що діє від імені та в інтересах Компанії «Енертекс», перейшли зобов`язання Команії «Рунор іншаат проже мюхендіслік іч ве диш тіджарет лімітед шіркеті» щодо погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Віссманн» за договором поставки № 108968 від 06.11.2019 р.

Згідно з п. 3 додаткової угоди поручитель зобов`язується погасити заборгованість покупця визначену пунктом 1 цієї додаткової в наступному порядку:

- 50000,05 євро, протягом 3 (трьох) календарних днів, дати підписання додаткової угоди;

- 88319,05 євро, у термін до 31 січня 2023 року;

- 88319,05 євро, у термін до 28 лютого 2023 року;

- 88319,05 євро, у термін до 31 березня 2023 року;

- 88319,05 євро, у термін до 30 квітня 2023 року;

- 88319,05 євро, у термін до 31 травня 2023 року;

- 88319,05 євро, у термін до 30 червня 2023 року.

Пунктом 4 додаткової угоди сторони погодили, що поручитель сплачує платежі, що визначені пунктом 3 цієї додаткової угоди в гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти (Євро) встановленим Національним банком України на дату здійснення відповідного платежу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач погасив заборгованість з порушенням термінів здійснення платежів, встановлених п. 3 додаткової угоди № 5 від 06.12.2022 р., у зв`язку із чим позивач на підставі п. 5 додаткової угоди нарахував 2851128,89 грн пені, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач перерахував на користь позивача 23241351,76 грн, а саме: 1928901,93 грн 14.12.2022 р., 3521828,10 грн 31.01.2023 р., 3410890,54 грн 10.03.2023 р., 1732978,93 грн 26.05.2023 р., 2000000,14 грн 26.09.2023 р., 2000000,81 грн 09.01.2024 р., що підтверджується банківською випискою за період з 01.12.2022 р. по 14.01.2024 р. по рахунку ТОВ «Віссман», відкритому в АТ «Райффайзен Банк»; 3000051,63 грн 09.02.2024 р., що підтверджується банківською випискою за період з 09.02.2024 р. по 09.02.2024 р. по рахунку ТОВ «Віссман», відкритому в АТ «Райффайзен Банк»; 4000094,44 грн 08.03.2024 р., що підтверджується банківською випискою за період з 08.03.2024 р. р. по 12.03.2024 р. по рахунку ТОВ «Віссман», відкритому в АТ «Райффайзен Банк»; 1646605,24 грн 13.03.2024 р., що підтверджується банківською випискою за період з 13.03.2024 р. по 13.03.2024 р. по рахунку ТОВ «Віссман», відкритому в АТ «Райффайзен Банк».

Таким чином, з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти (Євро), встановленого Національним банком України на дату здійснення відповідних платежів, відповідачем погашено заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Віссманн» за поставлений товар, яка встановлена в п. 1 додаткової угоди № 5 від 06.12.2022 р. Вказана обставина підтверджена позивачем в судових засіданнях та у заяві про зменшення розміру позовних вимог від 25.03.2024 р.

Проте, посилаючись на те, що відповідач порушив строки погашення заборгованості, позивач просить стягнути 2851128,89 грн пені, нарахованої за загальний період з 10.12.2022 р. по 04.01.2024 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди № 5 від 06.12.2022 р. сторони погоджуються, що у випадку порушення поручителем терміну здійснення платежу визначеного пунктом 3 цієї додаткової угоди, більше, як на 3 календарних дні, поручитель зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди відповідач зобов`язаний був сплатити позивачу 50000,05 євро, протягом 3 календарних днів дати підписання додаткової угоди, тобто у строк до 09.12.2022 р., оскільки додаткову угоду підписано 06.12.2022 р.; 88319,05 євро у строк до 31.01.2023 р.; 88319,05 євро у строк до 28.02.2023 р.; 88319,05 євро у строк до 31.03.2023 р.; 88319,05 євро у строк до 30.04.2023 р., 88319, 05 євро у строк до 31.05.2023 р.; 88319,05 євро у строк до 30.06.2023 р.

Як вбачається із банківських виписок за період з 01.12.2022 р. по 14.01.2024 р., з 09.02.2024 р. по 09.02.2024 р. та з 08.03.2024 р. р. по 12.03.2024 р. по рахунку ТОВ «Віссман», відкритому в АТ «Райффайзен Банк», відповідачем порушені строки оплати, встановлені п. 3 додаткової угоди.

Таким чином, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати 50000,05 Євро з 10.12.2022 р.; 88319,05 Євро, які відповідач зобов`язаний був сплатити до 31.01.2023 р. з 01.02.2023 р.; 88319,05 Євро, які відповідач зобов`язаний був сплатити до 28.02.2023 р. з 01.03.2023 р.; 88319,05 Євро, які відповідач зобов`язаний був сплатити до 31.03.2023 р. з 01.04.2023 р.; 88319,05 Євро, які відповідач зобов`язаний був сплатити до 30.04.2023 р. з 02.05.2023 р. (30.04.2023 р. вихідний день); 88319,05 Євро, які відповідач зобов`язаний був сплатити до 31.05.2023 р. з 01.06.2023 р. та 88319,05 Євро, які відповідач зобов`язаний був сплатити до 30.06.2023 р. з 01.07.2023 р.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок пені є неправильним. Позивачем неправильно визначений початок періоду прострочки, внаслідок чого нараховано пеню поза межами строків, встановлених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Пунктом 5 додаткової угоди № 5 від 06.12.2022 р. визначено за яких умов може нараховуватись пеня (за порушення відповідачем терміну здійснення платежу, визначеного п. 3 додаткової угоди, більше ніж на 3 календарних дні), а не момент виникнення прострочки виконання зобов`язання.

Отже з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання з оплати 88319,05 євро, які відповідач зобов`язаний був сплатити до 31.01.2023 р. припиняється 01.08.2023 р.; до 28.02.2023 р. припиняється 01.09.2023 р.; до 31.03.2023 р. припиняється 01.10.2023 р.; до 30.04.2023 р. припиняється 01.11.2023 р.; до 31.05.2023 р. припиняється 01.12.2023 р.; до 30.06.2023 р. припиняється 01.01.2024 р.

Відповідно до правильного розрахунку з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та п. 4 додаткової угоди, здійсненого судом, сума пені, нарахованої на заборгованість відповідача за загальний період з 10.12.2022 р. по 01.01.2024 р., становить 2748166,30 грн, які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фірми «Енертекс» (м. Марсель, 16-й округ, 13016, 10 Авеню де ла Мер, реєстраційний номер 524224144) в особі представництва «Представництво «Енертекс» (08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Озерна, 17, код 26610629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віссманн» (01014, місто Київ, вул. Болсуновська, будинок 13-15, код 30724898) 2748166,30 грн (два мільйони сімсот сорок вісім тисяч сто шістдесят шість грн 30 коп.) пені та 41222,49 грн (сорок одна тисяча двісті двадцять дві грн 49 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 15.07.2024 р.

Суддя О.О. Рябцева