Рішення

від 10.07.2024 по справі 916/2027/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2027/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Павлова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Приватного підприємства "Екофреш" (74840, Херсонська обл., Каховський р-н, с. Роздольне, вул. Комплекс будівель, буд. 6)

до відповідача: Приватного підприємства "Одесахолод" (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 26/2)

про стягнення 166 187,52 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Гамей В.В. ордер АВ №1129126 від 30.04.2024;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог Приватного підприємства "Екофреш".

08.05.2024 Приватне підприємство "ЕКОФРЕШ" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "ОДЕСАХОЛОД", в якій просить суд стягнути з відповідача 166 187.52 грн заборгованості, з якої: 144 353,75 грн заборгованість за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, яка складається з 131 000 грн основної суми заборгованості, 8318.18 грн інфляційних витрат, 5 035.57 грн 3% річних та 21833.77 грн заборгованості за невиконання зобов`язання щодо повернення безпідставно набутих коштів: 20 000 грн безпідставно набутих коштів, 1101.14 грн інфляційних витрат 732.63 грн 3% річних, а також судові витрати.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 13.05.2024 за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2027/24 за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду по суті на 12 червня 2024 о 12:00. Вказаною ухвалою було запропоновано позивачу надати суду виписки по рахунку щодо платежів від 08.04.2022 та 08.06.2022, зазначених у наданих позивачем даних, щодо картки рахунку 6857 за січень 2022 березень 2024 р.

20.05.2024 надано позивачем заяву про вступ у справу свого представника.

До суду надійшло клопотання від 20.05.2024, в якому позивачем надано запитувані виписки на виконання ухвали від 13.05.2024.

12.06.2024 до суду від позивача надійшла заява, у якому останній просить суд здійснити розгляд справи його без участі.

У судове засідання, що відбулося 12.06.2024, сторони не з`явилися.

Протокольною ухвалою від 12.06.2024 р. судове засідання відкладено на 10.07.2024 о 12:30 з огляду на необхідність отримання від позивача пояснень щодо правової природи стягуваних сум.

У судовому засіданні, що відбулося 10 липня 2024, представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, відповідач до суду не з`явився.

Відповідач по справі про час та місце судових засідань повідомлений належним чином шляхом направлення ухвал на його електронну адресу, вказану у позовній заяві, та на юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

З урахуванням наявних у справі поштових відправлень, що не були вручені у зв`язку з відсутністю адресата, суд зазначає про дотримання судом обов`язку щодо належного повідомлення відповідача.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Приватного підприємства "Екофреш".

14.01.2022 року між Приватним підприємством «ЕКОФРЕШ» (далі - Позивач) та Приватним підприємством «ОДЕСАХОЛОД» (далі - Відповідач) укладено Договір про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги Nє 14/01-22 (далі - Договір).

Згідно з п. 2.1. Договору безвідсоткова зворотна фінансова допомога надається в

національній валюті України в загальній сумі 200 000, 00 (двісті тисяч гривень 00 коп.) гривень.

У відповідності до п. 2.3. Договору безвідсоткова зворотна фінансова допомога надається Позикодавцем в готівковій або безготівковій формі. Термін надання не повинен перевищувати одного календарного року з дати підписання цього Договору. Перерахування грошових коштів здійснюється Позикодавцем на банківський рахунок Позичальника, або готівкою, яка надається і закріплюється за Позичальником, для здійснення контролю у використанні безпроцентної зворотної фінансової допомоги.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що безвідсоткова зворотна фінансова допомога підлягає поверненню згідно термінів встановлених, обумовлених при виділенні безпроцентної зворотної фінансової допомоги - до 14.01.2023 року.

Так, Позивачем на виконання своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором №14/01-22 від 14.01.2022 було перераховано відповідачу згідно платіжних доручень Nє539 від 14.01.2022 року та Nє555 від 04.02.2022 140 000 грн та 80 000 грн фінансової допомоги. Загалом Позивачем на рахунок Відповідача було переведено 220 000, 00 грн.

Таким чином, враховуючи, що п. 2.1 договору передбачає лише суму у 200 000,00 грн, грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. Відповідач надлишково отримав на свій рахунок разом із коштами поворотної фінансової допомоги у ході здійснення другої частини перерахунку суми допомоги за платіжним дорученням Nє555 від 04.02.2022 року, тобто вказані кошти є такими, що були надіслані Позивачем помилково.

Оскільки після укладення Договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги між Позивачем та Відповідачем не підписувалось жодних додаткових угод та інших правочинів на таку суму, то грошові кошти на суму 20 000,00 грн. були набуті Відповідачем без достатньої правової підстави.

Таким чином, Позивач посилається на ст. 1212 ЦКУ та просить суд стягнути помилково перераховані кошти в сумі 20 000,00 грн.

Позивач також вказує, що Відповідач частково повернув одержану фінансову допомогу у сумі 69 000 грн у строки виконання грошового зобов`язання. Проти зарахування вказаної суми в рахунок погашення заборгованості за договором № 14/01-22 від 14.01.2022 позивач жодним чином не заперечує.

Відтак, позивач просить стягнути кошти у сумі 131 000, 00 грн за договором.

Враховуючи прострочення грошового зобов`язання, позивач також посилається на ст. 625 ЦК України та просить суд стягнуті 3% річних та інфляційні втрати.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

14.01.2022 між Приватним підприємством «ЕКОФРЕШ» (далі - Позивач) та Приватним підприємством «ОДЕСАХОЛОД» (далі - Відповідач) було укладено договір №14/01-22 (а.с.16-17), відповідно до п. 1.1. якого Позикодавець (Позивач) надає Позичальнику (Відповідачу) безвідсоткову зворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути отримані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

За змістом п. 2.1-2.3 договору допомога у сумі 200000 грн є безвідсотковою та надається в готівковому або безготівковому порядку.

Відповідно до п.3.1. безвідсоткова зворотна фінансова допомога підлягає поверненню згідно термінів, встановлених, обумовлених при виділенні безпроцентної зворотної фінансової допомоги до 14.01.2023р.

Згідно з п.8.1. даного Договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 14.01.2023р або до повного виконання сторонами їх зобов`язань за основним Договором. Договір може бути скасовано за домовленістю Сторін тільки після належного виконання зобов`язань.

Відповідно до платіжних доручень №539 від 14.01.2022 року (а.с.18), №555 від 04.02.2022 (а.с.19) позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти у сумі 220000 грн.

Дослідивши платіжні доручення, суд встановив, що в графі призначення платежу вказано: «про надання безвідсоткової фінансової допомоги. Згідно рах №14/01-22 від 14.01.2022».

Відповідачем було повернуто частину фінансової допомоги у сумі 69000 грн з призначенням платежу: «оплата згідно договору № 14/01-22 від 14.01.2022» (а.с.43-44).

Доказів повернення залишку перерахованих коштів матеріали справи не містять.

5. Позиція суду.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 14.1.257 ст. 14 ПК України визначено, що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

За своєю цивільно-правовою природою поворотна фінансова допомога є позикою.

Згідно із статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст. 1047 ЦК України).

Надаючи правову оцінку сформованим між сторонами договірним правовідносинам, суд зазначає, що укладений між сторонами договір фактично за своєю правовою природою є договором позики.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 зроблено висновок, що "доктрина venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них".

Як було встановлено судом, Позивачем на виконання своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором №14/01-22 від 14.01.2022 було перераховано відповідачу згідно платіжних доручень Nє539 від 14.01.2022 року та Nє555 від 04.02.2022 140 000 грн та 80 000 грн фінансової допомоги. Загалом Позивачем на рахунок Відповідача було переведено 220 000, 00 грн. У графі призначення платежу ним вказано: «про надання безвідсоткової фінансової допомоги. Згідно рах №14/01-22 від 14.01.2022».

Крім того, згідно з претензією від 4.07.2023 (а.с.22) позивач повідомляв про наявність заборгованості за договором від 14.01.2022 у сумі 151 000 грн.

У судовому засіданні 10.07.2024 позивач також повідомив, що між сторонами велися перемовини щодо укладення додаткової угоди для фіксації у неї перерахованої суми.

Суд вказує, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. А суд, у свою чергу, з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, нівелюється (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

ПП «Одесахолод» не обґрунтовано жодним чином, на якій правовій підставі останнє дотепер використовує отримані від ПП «Екофреш» грошові кошти в сумі 151000 грн та не повертає їх позивачу.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18 вказав, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

За встановлених обставин, які не спростовані в ході судового розгляду, оскільки між сторонами фактично виникли правовідносини щодо позики, а відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором, суд вказує, що ПП «Одесахолод» зобов`язано повернути ПП «Екофреш» грошові кошти сумі 151000 грн.

При цьому посилання позивача на норми ст.1212 ЦК України не змінюють висновків суду щодо необхідності повернення вказаних сум, що цілком відповідає принципам розумності та справедливості як складових «верховенства права».

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч.2 ст.1049 ЦК України).

Перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування 3% та інфляційних на суму 131 000 грн, суд вважає їх вірними.

Щодо суми 20000 грн судом зроблені власні розрахунки, виходячи з відсутності у договорі строку повернення цієї суми та положень ч.2 ст.1049 ЦК України ( тридцять днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги (претензії).

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 05/08/2023 до 31/12/2023 20 000,00 x 3 % x 149 : 365 : 100149244,93 грн.з 01/01/2024 до 26/04/2024 20 000,00 x 3 % x 117 : 366 : 100117191,80 грн.

Останній період (05/08/2023 - 26/04/2024)Індекс інфляціїсерпень 202398,60вересень 2023100,50жовтень 2023100,80листопад 2023100,50грудень 2023100,70січень 2024100,40лютий 2024100,30березень 2024100,50квітень 2024100,20Останній період

IIc (98,60 : 100) (100,50 : 100) (100,80 : 100) (100,50 : 100) (100,70 : 100) (100,40 : 100) (100,30 : 100) (100,50 : 100) (100,20 : 100) = 1.02510292

За таких обставин, інфляційне збільшення складає 502,06 грн (20 000,00 x 1.02510292 - 20 000,00), а сума 3% річних 436,73 грн.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно.

Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Одесахолод" (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 26/2, код ЄДРПОУ 35880414) на користь Приватного підприємства "Екофреш" (74840, Херсонська обл., Каховський р-н, с. Роздольне, вул. Комплекс будівель, буд. 6, код ЄДРПОУ 33536682) борг у сумі 151 000 /сто п`ятдесят одна тисяча/ грн, 3% річних у сумі 5 472 /п`ять тисяч чотириста сімдесят дві/ грн 30 коп., інфляційні збитки у сумі 8 820 /вісім тисяч вісімсот двадцять/ грн 24 коп., судовий збір у сумі 3 011 /три тисячі одинадцять/ грн 69 коп.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 15 липня 2024 р.

Суддя Ю.М. Щавинська