Рішення

від 03.07.2024 по справі 920/509/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.2024м. СумиСправа № 920/509/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/509/24

за позовом Окружної прокуратури міста Суми (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 79, м. Суми, 40000) в інтересах держави в особі позивача Сумської міської ради (пл. Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Джой Лариси Миколаївни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 187 654 грн 43 коп.,

УСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі позивача подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 187 654 грн 43 коп. за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136300:06:025:0046, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Промислова, 1а, без оформлення договору оренди (за період з 01.01.2022 до 29.02.2024).

Ухвалою від 03.05.2024 господарський суд відкрив провадження у справі № 920/509/24; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; надав прокурору та позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; наддав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвала від 03.05.2024 про відкриття провадження у справі № 920/509/24, що була надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження, повернута до суду з відміткою пошти від 11.05.2024 адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, будь-яких клопотань чи заяв не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідач у період з 01.01.2022 до 29.02.2024 користувався земельною ділянкою комунальної форми власності (власник - Сумська міська рада) не оформлюючи право користування та не сплачуючи кошти за таке користування. Недоотримання коштів у розмірі суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і, як наслідок, до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету. Через неотримання коштів за користування земельною ділянкою місцевим бюджетом порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Суми як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому. Орган місцевого самоврядування Сумська міська рада, при наявності порушень інтересів територіальної громади м. Суми, а саме факту несплати ФОП Джой Л.М. плати за користування земельною ділянкою, у судовому порядку не вживає відповідних заходів та не здійснює захист порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та, як наслідок, інтересів держави. Окружною прокуратурою м. Суми було спрямовано лист до Сумської міської ради за № 51-2475вих-24 від 19.03.2024 з метою висвітлення виявлених прокурором порушень земельного законодавства, встановлення причин самостійного не вжиття заходів щодо захисту інтересів держави. Відповідно до листа-відповіді від 01.04.2024 №06.01-18/1704 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомив прокуратуру, що не звертався до суду із позовною заявою про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, у зв`язку з обмеженням фінансування витрат на сплату судового збору. Листом від 16.04.2024 за № 51-3549вих-24 відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор повідомив позивача про звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Сумської міської ради до ФОП Джой Л.М. про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за землю.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про дотримання прокурором приписів ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру при зверненні до суду з позовом в інтересах держави в особі Сумської міської ради.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у спірний період відповідачу на праві власності належало нерухоме майно (нежитлове приміщення, адмінбудівля), за адресою: вул. Промислова (колишня Кіровоградська), буд. 1а, м. Суми. Право власності на нерухоме майно зареєстроване в реєстрі 15.06.2005 на підставі договору купівлі-продажу від 02.06.2005 № 714.

Зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 5910136300:06:025:0046 площею 0,1888 га, яка належить на праві власності Сумській міській раді (дата державної реєстрації права власності 12.09.2023, інформаційна довідка з Реєстру від 12.04.2024, а.с. 40).

Земельна ділянка є сформованою, останній присвоєний кадастровий номер (дата державної реєстрації земельної ділянки 27.09.2012); категорія земель - Землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення - 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку (витяг з Державного земельного кадастру НВ-0000928952024 від 11.04.2024).

Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради у листі від 20.09.2023 № 06.01-16/1228 про усунення порушень земельного законодавства, пропонував відповідачу звернутися до управління «ЦНАП у м. Суми» щодо надання в оренду земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Промислова, буд. 1а.

Договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5910136300:06:025:0046 між сторонами у спірний період не укладений, докази оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до листів Головного управління ДПС у Сумській області від 20.09.2023 № 58-36/5/18-28-24-02-04 та від 25.03.2024 № 2385/5/18-28-24-02-04 інформація про сплату відповідачем за 2022-2024 роки земельного податку чи орендної плати відсутня. Задекларовані суми податкових зобов`язань з орендної плати за земельну ділянку площею 0,1888 га за 2020, 2021 роки сплачені в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що у період з 01.01.2022 до 29.02.2024 відповідач користувався земельною ділянкою кадастровий номер 5910136300:06:025:0046 без правовстановлюючих документів, тому, відповідно до положень статей 1212 - 1214 ЦК України, повинен відшкодувати Сумській міській раді всі доходи, які остання могла б одержати від оренди земельної ділянки.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Суд встановив, що відповідач у період з 01.01.2022 до 29.02.2024 був власником нерухомого майна розташованого за адресою: вул. Промислова (колишня Кіровоградська), буд. 1а, м. Суми, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання об`єкту нерухомості, що належить відповідачу на праві власності, неможливе без відповідної земельної ділянки.

Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а тому, у зв`язку з користуванням відповідачем нерухомим майном, презюмується його користування земельною ділянкою, якщо іншого не доведено.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому, відповідно, не є суб`єктами плати за землю у формі земельного податку.

Єдиною можливою формою здійснення плати за землю для відповідача, як землекористувача, є орендна плата на підставі договору оренди земельної ділянки.

Суд встановив, що матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою у спірний період, зокрема укладення договору оренди та державної реєстрації права оренди.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 цього Кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

До моменту оформлення власником об`єктів нерухомості права оренди земельних ділянок, на яких ці об`єкти розташовані, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладених договорів їх оренди та недоотримання їхнім власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Зазначеної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04.12.2019 по справі №917/1739/17.

Суд встановив, що земельна ділянка за адресою: вул. Промислова (колишня Кіровоградська), буд. 1а площею 0,1888 га, на якій розташоване нерухоме майно відповідача, є сформованою, останній присвоєний кадастровий номер (дата державної реєстрації земельної ділянки 27.09.2012); категорія земель Землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку.

Згідно з розрахунком позивача, за період з 01.01.2022 до 29.02.2024 місцевий бюджет недоотримав 187 654 грн 43 коп. орендної плати через не оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою.

У розрахунку позивач врахував: нормативно-грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 3814854 грн 63 коп. за 2023 рік згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 20.09.2023; у розмірі 3317264 грн 90 коп. за 2022 рік, що розрахована з розміру нормативної грошової оцінки за 2023 рік із застосуванням коефіцієнту індексації 1,15 (зменшення на зазначений коефіцієнт індексації) з урахуванням листа Держгеокадастру Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік; у розмірі 4 010 874 грн 83 коп. за 2024 рік згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 26.03.2024. Розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначений позивачем у 2022 році 4%, у 2023, 2024 роках 2%.

Суд зазначає, що відповідно до п. 69.14 Перехідних положень Податкового кодексу України (пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 69.14 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022; в редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023) за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до повідомлення Державної податкової служби України, оприлюдненого на офіційному сайті 18.05.2023, 6 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі Закон № 3050).

Законом змінено механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі Перелік територій). Згідно з Законом Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 2831.2 ст. 2831, п. 286.1 ст. 286, п. 288.8 ст. 288, п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі Кодекс)).

Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.

Враховуючи зазначене, у контексті Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.

У зв`язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі наказ № 309), може застосовуватися при справлянні плати за землю на відповідних територіях.

Відповідно до п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (у редакції Закону № 3050) власники та користувачі земельних ділянок не нараховують та не сплачують плату за землю (земельний податок та/або орендна плата) на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією:

Фізичні особи:

2022 рік з 1 січня до 31 грудня; 2023 рік з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території;

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці:

2022 рік з 1 березня до 31 грудня; 2023 рік з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Для цілей справляння плати за землю відповідно до п.п. 69.14 п. 69 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовується тільки перелік територій активних бойових дій (частина друга розділу І) та тимчасово окупованих російською федерацією (розділ ІІ).

Відповідно до частини другої розділу першого Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який визначає території активних бойових дій, у редакції від 17.02.2023 до відповідного переліку включена Сумська міська територіальна громада (дати початку та завершення бойових дії 24.02.2022 03.04.2022). Місто Суми є центром Сумської міської територіальної громади. Факт ведення з 24.02.2022 на території міста Суми бойових дій є загальновідомим.

Підпункт 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (у редакції Закону № 3050) містить чітку вказівку на період за який не сплачується орендна плата в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб підприємців - з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року.

За цих обставин суд вважає безпідставним нарахування та заявлення до стягнення безпідставно збережених коштів за період з 01.03.2022 до 31.12.2022. Суд враховує, що прокурор просить суд стягнути з відповідача кошти, які останній зберіг у себе за рахунок власника земельної ділянки, які мав заплатити за користування земельною ділянкою. Водночас, за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 орендарі земельних ділянок на території Сумської міської територіальної громади звільнені від нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності. Поряд з цим, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Суд вважає правомірним та обґрунтованим нарахування безпідставно збережених коштів у межах заявленого періоду за січень, лютий 2022 року (132690 грн 60 коп. (орендна плата за 2022 рік)/12х2=22115 грн. 10 коп.), 2023 рік (76297 грн. 09 коп.), за січень, лютий 2024 року (13 150 грн 41 коп) в загальній сумі 111 562 грн. 60 коп.

З урахуванням сплаченої відповідачем за попередні періоди плати з орендної плати, що враховано позивачем у розрахунку, зокрема наявність переплати в сумі 34 483 грн 67 коп. (а.с. 28), правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за викладених обставин є вимоги прокурора в частині стягнення з відповідача на користь Сумської міської ради у межах заявленого періоду 77 078 грн 93 коп. безпідставно збережених коштів. У задоволенні позову в іншій частині щодо стягнення з відповідача 110575 грн 50 коп. суд відмовляє за його необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Джой Лариси Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Сумської міської ради (пл. Незалежності, 2, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 23823253) 77 078 грн 93 коп. безпідставно збережених коштів.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Джой Лариси Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) 3028 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 15.07.2024 (у період з 09.07.2024 до 12.07.2024 суддя Вдовенко Д.В. перебувала у відпустці).

СуддяД.В. Вдовенко