Ухвала

від 09.07.2024 по справі 308/10413/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10413/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2024 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., розглянувши заяву комунального підприємства Чопської міської ради «Водоканал Чоп» про стягнення із ОСОБА_1 , суми заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення-

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу, про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення із ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1ст. 160 ЦПК Українисудовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161 цього Кодексу.

Загальна характеристика вимог, за якими може бути видано судовий наказ - вони повинні бути безспірними.

Відповідно до п. 4 ч. 3ст. 163 ЦПК Українидо заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

При дослідженні заяви про видачу судового наказу судом встановлено, що така не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.167ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу у разі, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Статтею256ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому вказаний строк має обраховуватись як період часу, що становить три роки до подачі заяви до суду, що вбачається із системного аналізу змісту ст. ст. 256, 257 та 261 ЦК України.

Заявник просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованості за період з 17.06.2016 р. 31.05.2024 р., року в розмірі 3700,51 грн.

В своїй заяві заявник просить стягнути з боржника на користь комунального підприємства Чопської міської ради «Водоканал Чоп» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що утворилась за період з 17.06.2016 по 31.05.2024, в розмірі 3700,51 грн.

На підтвердження своїх вимог заявник додає довідку про заборгованість по послузі водовідведення та водопостачання по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 17.06.2016 р. 31.05.2024 р., згідно якого загальна сума заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення станом на 01.062024 становить 3700,51 грн.

Заява про видачу судового наказу надійшла до суду 18.06.2024 року, тобто з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.

Пропуск позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, крім того в матеріалах справи не міститься розрахунку заборгованості, що перешкоджає встановити чи був цей строк перерваний.

При вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості з боржника в порядку наказного провадження, останній буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування позовної давності, чим можуть бути обмежені його права.

З урахуванням вказаних обставин, заявлені вимоги не є безспірними, оскільки з`ясування питання щодо дотримання позовної давності можливо лише в порядку позовного провадження.

На підставі викладеного, враховуючи, що з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, приходжу до висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п.5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160,161,163,165 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У видачі судового наказу за заявою комунального підприємства Чопської міської ради «Водоканал Чоп» про стягнення із ОСОБА_1 , суми заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених ч.1ст.165ЦПК України, не є перешкодою дляповторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому ЦПК України, після усунення її недоліків.

Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.В. Дергачова