Рішення

від 21.06.2024 по справі 761/9713/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/9713/24

Провадження № 2/761/6229/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

за участі

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представника Державної служби України

з питань безпечності харчових продуктів

та захисту споживачів: Сергієнко І.М.,

представника Державного науково-дослідного

інституту з лабораторної діагностики

та ветеринарно-санітарної експертизи: Голумбовського Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

14 березня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Під час слухання справи як співвідповідача було залучено Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

В позовних вимогах позивач просить:

-визнати незаконним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №124-К від 19.02.2024 року про звільнення позивача;

-поновити позивача на посаді директора Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи;

-виплатити середній заробіток за період вимушеного прогулу з 20.02.2024 року по 15.03.2024 року в сумі 56 015,04 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що позивач з 16.02.2022 року призначена директором Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи на умовах укладеного контракту строком на п`ять років.

Однак, до закінчення контракту, позивача було звільнено із займаної посади наказом №124-К від 19.02.2024 року за порушення абзацу четвертого, сьомого пункту 12 Контракту від 15.02.2022 року №1/2022, відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України.

Позивач, зазначає, що згідно із застосованою відповідачем нумерацією абзаців, підставою для звільнення позивача є: робота Директора за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, творчої діяльності) (абзац 4); з інших підстав передбачених законодавством (абзац 7).

ОСОБА_2 не погоджується із звільненням, оскільки вона не працювала за сумісництвом, а інші підстави передбачені законодавством їй не відомі, так як вона не ознайомлена із наказом.

В той же час, в повідомленні від 31.01.2024 року зазначалось, що контракт буде розірвано за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених Контрактом від 15.02.2022 року №1/2022.

Позивач вказує, що підставою для проведення перевірки її роботи робочою групою стало анонімне звернення вх.. №Г-3666 від 16.10.2023 року, яке не підлягало розгляду.

Із результатами роботи робочої групи позивача не було ознайомлено, не надали можливості надати пояснення, на засідання робочої групи не запрошували.

Колектив Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи обговорив рузультати роботи робочої групи та звернувся до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

У оскаржуваному наказі не вказано в чому полягало систематичне невиконання позивачем своїх обов`язав і які заходи дисциплінарного стягнення застосовувались до позивача.

Також позивач не погоджується з висновками робочої групи, так як вони є хибними та спотвореними, спростовуються нормами права та існуючими документами.

Оскільки звільнення позивача відбулось з порушенням положень діючого законодавства, тому позивач має бути поновлена на посаді та сплачено середній заробіток на підставі положень статті 235 КЗпП України.

03.04.2024 року до суду надійшов відзив Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в якому представник просить відмовити в задоволенні заявлених вимог. Представник зазначає, що з 28.05.2021 року ОСОБА_2 виконувала обов`язки директора Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи та в подальшому, 15.02.2022 року з позивачем укладено контракт. На підставі звернення ОСОБА_3 було утворено робочу групу з метою проведення аналізу та дослідження інформації, отриманої з повідомлення. 28.12.2023 року робочою групою складено протокол засідання робочої групи та встановлено порушення з боку ОСОБА_2 умов контракту - порушення порядку нарахування та виплати працівникам Інституту заробітної плати, законності нарахування та виплати надбавок, премій, матеріальної допомоги; безпідставне звільнення провідного лікаря ветеринарної медицини науково-дослідного відділу організації наукової та міжнародної роботи Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи ОСОБА_4 ; порушено положення ч.1 ст.114 КЗпП України щодо незбереження за працівниками їх попереднього середнього заробітку протягом двох тижнів від дня переведення на нижче оплачувану роботу; недотримання кваліфікаційних вимог при призначенні на посаду начальника лабораторії діагностики захворювань бактеріальної етіології науково-дослідного бактеріологічного відділу Інституту; невиконання належним чином обов`язків, покладених на позивача абзацом 10 пункту 3 Контракту щодо здійснення контролю за збереженням і ефективним використанням майна Інституту (тест систем для проведення досліджень) згідно з чинним законодавством, що є порушенням абзацу 2 пункту 12 Контракту;невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на позивача абзацом 10 пункту 3 Контракту щодо здійснення контролю за збереженням і ефективним використанням коштів Інституту згідно з чинним законодавством та систематично порушувала законодавство під час використання фінансових ресурсів Інституту у тому числі при здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, не дотримувалась фінансового законодавства, що є порушенням абзаців 2, 4, 7 пункту 12 Контракту.

Представник вважає, що при звільненні позивача дотримано вимог положень діючого законодавства, а тому наказ є правомірним та відсутні підстави для задоволення позову.

10.04.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій представник позивача наполягає на задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у позові.

17.04.2024 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких представник відповідача просить відмовити в задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у відзиві.

30.05.2024 року до суду надійшов відзив Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи в якому представник просить відмовити в задоволенні заявлених вимог з тих підстав, що встановлено порушення ОСОБА_5 положень контракту та звільнення відбулось з дотриманням вимог діючого законодавства.

17.06.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій представник позивача наполягає на задоволенні заявлених вимог.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила його задовольнити.

Представник Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в судовому засіданні вимоги позову не визнала та просила відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Представник Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи в судовому засіданні заперечив проти задоволення заявлених вимог на тій підставі, що встановлено порушення позивачем умов контракту та звільнення відбулось з дотриманням положень діючого законодавства.

Вислухавши сторони, врахувавши їх процесуальні заяви, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог за наступних підстав.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частинами першою та третьої статті 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органу чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації чи уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі достроково, можуть встановлюватися угодою сторін.

Враховуючи особливості зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, підстави, передбачені контрактом.

Вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8 статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання.

Як встановлено судом, на підставі наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №294-к від 28.05.2021 року, призначено ОСОБА_2 виконуючою обов`язки директора Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

15.02.2022 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та ОСОБА_2 уклали Контракт №1/2022 за умовами якого ОСОБА_2 призначається на посаду директора Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи на термін з 16.02.2022 року по 15.02.2027 року.

Згідно з п.2 Глави 2 Контракту, Директор відповідає перед Держпродспоживслужбою за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, Положенням про Інститут, а також законодавством.

Пунктом 3 Глави 2 Контракту передбачено, що Директор відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, несе персональну відповідальність за стан та діяльність Інституту; здійснює контроль за збереженням і ефективним використанням державного майна Інституту, у тому числі коштів, згідно з чинним законодавством.

Пунктом 4 Глави 2 Контракту визначені права Директора.

Згідно з п.5 Контракту Держпродспоживслужба здійснює в межах своїх повноважень контроль за виконанням Директором умов цього Контракту.

Крім того, відповідно до підпункту 15 пункту 11 Положення про Держпродспоживслужбу, Голова Держпродспоживслужби забезпечує проведення незалежного внутрішнього аудиту, планування і координацію аудиторських заходів та ефективний контроль за їх проведенням в апараті Держпродспоживслужби, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до її сфери управління.

Відповідно до підпункту 17 пункту 11 Положення про Держпродспоживслужбу, Голова Держпродспоживслужби утворює комісії, робочі та експертні групи.

Умовами контракту сторони погодили додаткові підстави його розірвання.

Згідно з п.11 Контракту, цей Контракт припиняється, зокрема, до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених пунктами 12 і 13 цього Контракту.

Пункт 12 розділу 5 Контракту передбачає підстави, за яких Директор може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи Держпродспоживслужби до закінчення терміну його дії.

Контракт підписаний сторонами, що свідчить про їх згоду з визначеними умовами.

Укладаючи контракт, позивач погодилася з такими його умовами, у тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов.

Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №124-к від 19.02.2024 року «Про звільнення ОСОБА_2 » звільнено ОСОБА_2 19.02.2024 року з посади директора Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи у зв`язку з порушенням абзаців четвертого, сьомого пункту 12 контракту з директором Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи від 15.02.2022 року №1/2022, відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України.

Підставою для видачі наказу зазначено: протокол засідання робочої групи з питань проведення аналізу та дослідження інформації, отриманої з повідомлення від 05.10.2023 року (вх. №Г-3666 від 16.10.2023 року), погодження начальника Київської міської військової адміністрації С.Попка від 05.02.2024 року №001-200.

З матеріалів справи вбачається, що 16.10.2023 року на адресу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надійшло звернення ОСОБА_6 від 05.10.2023 року щодо перевірки роботи ОСОБА_2 на посаді директора Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

Позивач при зверненні до суду з позовом зазначила, що вказане звернення є анонімним, так як не підписане ОСОБА_6 , а тому він не мав бути розглянутий.

Представник Держпродспоживслужби заперечила, що звернення не підписане заявником на підтвердження чого надала копію звернення який містить підпис. Крім того, варто зауважити, що до повноважень особи на адресу якої надходить звернення не належить перевірка адреси з якої було направлено таке звернення.

В подальшому, наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №782 від 06.11.2023 року «Про утворення Робочої групи» утворена Робоча група з питань проведення аналізу та дослідження інформації, отриманої з повідомлення від 05.10.2023 року (вх.№Г-3666 від 16.10.2023 року). Головою робочої групи призначено ОСОБА_7 .

Протоколом засідання робочої групи з питань проведення аналізу та дослідження інформації, отриманої з повідомлення від 05.10.2023 (вх.№Г-3666 від 16.10.2023 року) встановлено систематичне порушення ОСОБА_2 умов контракту, а саме:

- безпідставне нарахування та виплата працівникам Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи матеріальної допомоги та одноразового заохочення в період з травня 2021 року по листопад 2023 року на загальну суму 1 492 094,00 грн., що свідчить про систематичне невиконання без поважних причин обов`язків покладених на неї абзацом 10 пункту 3 Контракту щодо здійснення контролю за збереженням і ефективним використанням коштів Інституту згідно з чинним законодавством; систематично порушувала законодавство під час використання фінансових ресурсів Інституту та не дотримувалась фінансового законодавства, що є порушенням абзаців 2, 4, 7 пункту 12 контракту;

- встановлено несправедливий розподіл премій;

- було протиправно звільнено провідного лікаря ветеринарної медицини науково-дослідного відділу організації наукової та міжнародної роботи Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи ОСОБА_4 , що було доведено судами двох інстанцій (справа №760/17711/22) та як наслідок, призвело до матеріальної шкоди (збитків) Інституту, а відповідно і державного бюджету на суму 74 652,10 грн., таким чином директором Інституту ОСОБА_2 не виконано без поважних причин обов`язки, покладені на неї абзацом 10 пункту 3 Контракту щодо здійснення контролю за збереженням і ефективним використанням коштів Інституту згідно з чинним законодавством;

- порушення положень ч.1 ст.114 КЗпП України щодо незбереження за працівниками їх попереднього середнього заробітку протягом двох тижнів від дня переведення на нижче оплачувану роботу, недотримання кваліфікаційних вимог при призначенні на посаду начальника лабораторії діагностики захворювань бактеріальної етіології науково-дослідного бактеріологічного відділу Інституту, таким чином ОСОБА_2 систематично не виконувала без поважних причин обов`язки, покладені на неї абзацом 29 пункту 3 контракту щодо вирішення питань діяльності Інституту відповідно до законодавства, що є порушенням абзацу 2 пункту 12 Контракту;

- невиконання належним чином обов`язків, покладених на позивача абзацом 10 пункту 3 Контракту щодо здійснення контролю за збереженням і ефективним використанням майна Інституту (тест систем для проведення досліджень) згідно з чинним законодавством, що є порушенням абзацу 2 пункту 12 Контракту;

- невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на позивача абзацом 10 пункту 3 Контракту щодо здійснення контролю за збереженням і ефективним використанням коштів Інституту згідно з чинним законодавством та систематично порушувала законодавство під час використання фінансових ресурсів Інституту у тому числі при здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, не дотримувалась фінансового законодавства, що є порушенням абзаців 2, 4, 7 пункту 12 Контракту.

Робоча група враховуючи виявлені недоліки рекомендувала, крім усунення керівництвом Інституту зазначених недоліків та порушень у діяльності Інституту, розглянути питання щодо звільнення з посади директора Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи ОСОБА_2 відповідно до абзаців 2,4,7 пункту 12 Контракту від 12.02.2022 №1/2022 у зв`язку з систематичним невиконанням нею без поважних причин обов`язків, покладених на неї контрактом; порушення нею законодавства під час використання фінансових ресурсів Інституту, у тому числі при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти; недотримання нею фінансового законодавства.

Листом від 31.01.2024 року Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів було повідомлено ОСОБА_2 про розірвання Контракту за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї Контрактом від 15.02.2022 року за реєстраційним №1/2022: порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів Інституту, у тому числі при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, а також недотримання фінансового законодавства.

Сторони не надали суду доказів направлення вказаного листа позивачу та отримання його позивачем.

Листом від 09.02.2024 року Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи в особі ОСОБА_2 звернувся до голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та висловив свою незгоду із висновками робочої групи та повідомленням від 31.01.2024 року №24-14/2028.

Суду не надано доказів отримання вказаного листа Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

В той же час представник відповідача в судовому засіданні не заперечувала його надходження.

Крім того, листом від 13.02.2024 року трудовий колектив Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи звернувся до голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та висловили свою підтримку ОСОБА_2 на посаді директора Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

В позовній заяві позивач зазначала, що висновки робочої групи є хибними та спотвореними, робоча група упереджена та лобіює інтереси третіх осіб.

Однак при вирішенні питання про правомірність звільнення позивача суд позбавлений можливості втручатися в діяльність (роботу) відповідача та перевіряти обставини, зазначені в Протоколі.

Крім того, згідно з положеннями Контракту, Держпродспоживслужба здійснює в межах своїх повноважень контроль за виконанням директором умов контракту.

При зверненні до суду з позовом, позивач посилалась на ту обставину, що згідно із застосованою відповідачем нумерацією абзаців, підставою для звільнення позивача зазначеною в наказі про звільнення є: робота Директора за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, творчої діяльності) (абзац 4); з інших підстав передбачених законодавством (абзац 7).

В той же час представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що позивач звільнена за іншими пунктами контракту, які вказані в протоколі, зокрема, за порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів Інституту, у тому числі при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти; за недотримання директором фінансового та бюджетного законодавства.

Так вбачається, що між сторонами існує спір щодо нумерації абзаців та відповідно підстав звільнення позивача із займаної посади.

В той же час, варто зазначити, що діюче законодавство не містить чіткого визначення яким чином нумеруються абзаци у відповідних пунктах Контракту. Тому суд вважає за доцільне при вирішенні даного спору виходити не із нумерації абзаців відповідно пункту 12 Розділу 5 Контракту, а безпосередньої вказівки в Протоколі на встановлене порушення.

Виходячи із зазначеного суд вважає, що підставою для звільнення позивача є: порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів Інституту, у тому числі при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та недотримання директором фінансового та бюджетного законодавства, що безпосередньо передбачено п.12 Розділу 5 Контракту.

Позивач на підтвердження відсутності порушень в діяльності Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи надала суду копію Довідки збору інформації в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, складеної 22.05.2023 року Північним офісом Держаудитслужби.

Однак суд не може прийняти як належний та допустимий доказ зазначену довідку, оскільки у відповідності до положень ст.4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

В той же час, суду не надано копію Акту, який був складений Держаудитслужбою з приводу перевірки питань, які стали підставою для звільнення позивача та вказані у Протоколі.

Позивач під час слухання справи не надала належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених в Протоколі та відсутності порушень Контракту.

При зверненні до суду з позовом позивач зазначала, що вона не притягувалася до дисциплінарної відповідальності за невиконання без поважних причин обов`язків передбачених контрактом, що свідчить про відсутність систематичності невиконання нею своїх посадових обов`язків.

Однак суд не може прийняти до уваги зазначене позивачем, оскільки з урахуванням особливостей контрактної форми трудового договору наявність чи відсутність вини не є визначальною для припинення дії контракту. Визначальним у цьому випадку є сам факт порушення умов контракту, а встановлена вина керівника лише додатково підтверджує законність оскаржуваного наказу.

Звільнення на підставі п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту.

Так, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, так як не встановлено порушень під час звільнення позивача, позивачка не дотрималася вимог контракту, звільнення з підстави, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, проведено з дотриманням вимог закону, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7, 10, 76 - 81, 244-245, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,

вирішив:

В позові ОСОБА_2 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 01 липня 2024 року

Суддя: Н.Г. Притула