Ухвала

від 12.07.2024 по справі 140/7110/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7110/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Плахтій Н.Б., вивчивши позовну заяву Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лайн Плюс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лайн Плюс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 15548,56 грн та пені в сумі 528,70 грн.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-ІХ установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривень.

Оскільки позивач подав позовну заяву майнового характеру (про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені на загальну суму 16077,26 грн), тому вона повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 3028,00 грн (тобто, 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, частини другої статті 4 Закону №3674-VI, до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору.

Водночас у позовній заяві позивач просить про відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, оскільки для реалізації повноважень Фонду передбачено відповідний обсяг фінансування за рахунок бюджетних коштів, проте, у зв`язку з воєнним станом в державі, має місце значний дефіцит державного бюджету, що зумовлює недостатність коштів для сплати судового збору Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю, попри те, що Фонд зобов`язаний виконувати вищезазначені функції, і доказом відсутності достатніх коштів на рахунках відділення за напрямком фінансування «Розподіл відкритих бюджетних асигнувань» КЕКВ 2282 є виписка з рахунку; правові висновки Верховного Суду України щодо відстрочки судового збору для бюджетних організацій мали місце до початку війни, тому не відображають і не могли відображати реалій цього часу, зокрема щодо об`єктивної неможливості забезпечити належну життєдіяльність держави, в тому числі належне фінансове забезпечення функціонування державних органів.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як передбачено частиною першою статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За приписами частини другої статті 8 Закону №3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2024 (справа № 9901/369/19), від 15.01.2024 (справа № 9901/532/19) вказано про те, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду. Обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, не може бути самостійною та достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору. Обставини, пов`язані з фінансуванням цієї установи з Державного бюджету України, не звільняють їївід обов`язку своєчасно сплати судовий збір.

Особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету). Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 30.05.2024 у справі №140/3341/22).

Отже, враховуючи наведені норми чинного законодавства України та усталену актуальну практику Верховного Суду, суд вважає, що відсутність станом на 14.06.2024 коштів на сплату судового збору (про що позивачем надано виписку з рахунку) не може бути самостійною та достатньою підставою для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн та подання до суду оригіналу платіжного документу.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лайн Плюс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Н.Б.Плахтій