Рішення

від 15.07.2024 по справі 240/32008/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 року м. Житомир

справа № 240/32008/23

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Декор Україна" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Декор Україна"звернулося до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000095/1 від 18.05.2023.

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що як при первинному так і при подальшому поданні позивачем документів, вказані жодного разу не містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містили ознаки підробки, а навпаки містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а тому рішення відповідача є протиправним.

Вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач - Львівська митниця надіслала до суду відзив на позовну заяву від 08.12.2023 (за вх.№83340/23), у якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що згідно з CMR 05/05/23/08.4 від 04.05.2023 місцем завантаження є СDYNIА, проте, згідно із заявкою-договором №2 на перевезення від 03.05.2023 місцем завантаження є Гданськ. Згідно із заявкою-договором №2 на перевезення від 03.05.2023 пунктом пропуску на кодоні має бути Рава-Руська, проте, перетин кордону здійснено в пункті пропуску Ягодин, що збільшує маршрут перевезення. Сума інвойсу СLX2209051007 від 06.03.2023 не відповідає сумі комерційної пропозиції та сумі проформи, які подані до митного оформлення. Згідно з контрактом D-16.08.22 п.4,2 умови поставки кожної партії обумовлюються у Заявці покупця, даний документ до митного оформлення не подавався. Також вказує, що експертний висновок від 08.05.2023 №В-818складений з порушенням Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (далі - Національний стандарт). Відповідно до п.60 Національного стандарту, висновок підписуєтьсяоцінювачем (оцінювачами), який безпосередньо проводив оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, проте, висновок не містить підпису керівника.

В платіжних документах, поданих до митного оформлення вказано, що підставою платежу є інвойс СLX2209051007 від 30.09.2022, проте до митного оформлення поданий інвойс СLX2209051007 від 06.03.2023, поданий до митного оформлення інвойс виданий після здійснення оплати.

Таким чином, контролюючим органом встановлено неподання документів, та розбіжності в поданих документах.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ "Декор Україна" ("Покупець", позивач) і Компанією «Сuangzhou Garbo International Tradig Co, Itd» ("Продавець") був укладений контракт від 16.08.2022 №D-16.08.22. Сторонами контракту обумовлено, що "Продавець" зобов`язався поставити, а "Покупець" прийняти і оплатити Товар (а.с. 46-49).

30.09.2022 "Покупець" отримав від "Продавця" комерційну пропозицію (а.с.50).

На виконання названого контракту між "Покупцем" і "Продавцем" була укладена Специфікація від 30.09.2022 №2 до контракту від 16.08.2022 №D-16.08.22 щодо поставки визначеного сторонами товару GВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл в кількості 104400 шт. за ціною 0,235 доларів США за 1 шт., загальною вартістю 24534,00 доларів США (а.с. 51-52).

На виконання названої специфікації продавцем була складена проформа інвойс від 30.09.2022 №СLX2209051007 на товар СВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл в кількості 104400 шт, за ціною 0,235 доларів США за одиницю (а.с. 55).

З метою здійснення митного оформлення товару 15.05.2023 уповноваженою особою позивача, подано до Львівської митниці Державної митної служби України (далі - Львівська митниця, відповідач) митну декларацію №23UА209120012416U0 митне оформлення товару від Компанії «Сuangzhou Garbo International Tradig Co, Itd» за названим вище контрактом, а саме товару СВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл в кількості 94320 шт. за ціною 0,288 доларів США за одиницю, на загальну суму 27134,17 доларів США, до якої було додано наступні документи:

- проформу-інвойс від 30.09.2022 №СLX2209051007 на товар СВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл в кількості 104400 шт. за ціною 0,235 доларів США за одиницю, на загальну суму 30034,00 долара США; комерційний інвойс від 06.03.2023 №СLX2209051007 на товар СВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл в кількості 10080 шт. за ціною 0,288 доларів США за одиницю, на загальну суму 2899,83 долара США; комерційний інвойс від 06.03.2023 №СLX2209051007 на товар СВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл в кількості 94320 шт. за ціною 0,288 доларів США за одиницю, на загальну суму 27134,17 долара США; пакувальний лист від 06.03.2023 до інвойсу №СLX2209051007-2 на товар СВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл в кількості 10080 шт., контейнер №МRKU2946460МL-СN3218549; пакувальний лист від 06.03.2023 до інвойсу №СLX2209051007-1 на товар СВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл в кількості 94320 шт., контейнер МRKU2946460МL-СN3218549; коносаменту від 07.03.2023 №НYSF2023030046 щодо морського перевезення контейнеру №МRKU2946460МL-СN3218549; ТТН (переміщення контейнеру у Польщі) від 04.05.2023 перевезення контейнеру №МRKU2946460МL-СN3218549.

Надалі, відповідачем, відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, позивачу (декларанту) надіслано повідомлення від 15.05.2023 про надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару.

У відповідь на повідомлення від 15.05.2023, уповноважена особа позивача вказала, що з консультацією ознайомлена та додатково надала:

- експертний висновок Житомирської ТПП №В-818 від 08.05.2023 щодо ринкової вартості посуду - товар СВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл з додатками;

- копію виписки по рахунку СВІФТ від 21.10.2022 на 5500,00 доларів США платіж від ТОВ Декор Україна на користь Компанії «Сuangzhou Garbo International Tradig Co, Itd» за контрактом від 16.08.2022 №D-16.08.22 та проформою-інвойс від 30.09.2022 №СLX2209051007;

- копію виписки по рахунку СВІФТ від 10.01.2023 на 9300,00 доларів США платіж від ТОВ Декор Україна на користь Компанії «Сuangzhou Garbo International Tradig Co, Itd» за контрактом від 16.08.2022 №D-16.08.22 та проформою-інвойс від 30.09.2022 №СLX2209051007;

- копію виписки по рахунку СВІФТ від 28.02.2023 на 15234,00 доларів США платіж від ТОВ Декор Україна на користь Компанії «Сuangzhou Garbo International Tradig Co, Itd» за контрактом від 16.08.2022 №D-16.08.22 та проформою-інвойс від 30.09.2022 №СLX2209051007;

- комерційну пропозицію Компанії «Сuangzhou Garbo International Tradig Co, Itd» від 30.09.2022 року, яка адресована ТОВ Декор Україна;

- проформу-інвойс від 30.09.2022 СLX2209051007;

- інвойс від 06.03.2023 СLX2209051007.

За результатами вивчення поданих декларантом документів, відповідачем 18/05/2023 прийнято рішення про коригування митної вартості товару UА209000/2023/000095/1 та картку відмови у прийомі митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209120/2023/000122.

В розділі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазначено наступне:

"Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. За результатами встановлено наступне: згідно з CMR 05/05/23/08.4 від 04.05.2023 місцем завантаження є СDYNIА, проте, згідно заявки-договору №2 на перевезення від 03.05.2023 місцем завантаження є Гданськ. Згідно з заявкою-договором №2 на перевезення від 03.05.2023 пунктом пропуску на кодоні має бути Рава-Руська, проте, перетин кордону здійснено в пункті пропуску Ягодин, що збільшує маршрут перевезення. Сума інвойсу СLX2209051007 від 06.03.2023 не відповідає сумі комерційної пропозиції та сумі проформи, які подані до митного оформлення. Згідно з контрактом D-16.08.22 п.4,2 умови поставки кожної парти обумовлюються у Заявці покупця, даний документ до митного оформлення не подавався. Також вказує, що експертний висновок від 08.05.2023 №В-818 складений з порушенням Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (далі - Національний стандарт). Відповідно до п.60 Національного стандарту, висновок підписується оцінювачем (оцінювачами), який безпосередньо проводив оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, проте, висновок не містить підпису керівника.

В платіжних документах, поданих до митного оформлення вказано, що підставою платежу є інвойс СLX2209051007 від 30.09.2022, проте до митного оформлення поданий інвойс СLX2209051007 від 06.03.2023, поданий до митного оформлення інвойс виданий після здійснення оплати.

Таким чином, контролюючим органом встановлено неподання документів, та розбіжності в поданих документах.

Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, виставлена вимога на такі додаткові документи :

- документи, що містять відомості про вартість транспортування, а саме договір про надання транспорно-експедиційних послуг та заявку на дану партію товару (у разі наявності), рахунок-фактура та/або акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних, якщо рахунок сплачено;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначенимидоговором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплатукомісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісніта вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованимиекспертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, митницею було встановлено неподання документів та розбіжності в поданих документах. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.

Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ).

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД оформлена данимімпортером UA209120/2023/11949 від 09.05.2023, де митна вартість такого товару становить 2.22 дол. США за кг. Коригування не здійснювалося".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 1 МК України визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 МК Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання МК Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до положень пунктів 23 та 24 частини першої статті 4 МК України митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За приписами частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 2 параграфу (a) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b), оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Частиною 1 ст.51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм вказаного Кодексу.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст 53 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до частин 3, 4 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно частин 5, 6 ст. 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 МК України. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 МК України (ч. 8 ст. 57 МК України).

Позивачем митна вартість товару була визначена за ціною договору - 27134,17 USD.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Матеріали справи свідчать, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів слугувало те, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Судом під час розгляду справи встановлено, що на виконання умов контракту від 16.08.2022 №D-16.08.22, "Покупець" (позивач) 30.09.2022 отримав від "Продавця" комерційну пропозицію (а.с. 50).

На виконання названого контракту між "Покупцем" і "Продавцем" була укладена Специфікація від 30.09.2022 №2 до контракту від 16.08.2022 №D-16.08.22 щодо поставки визначеного сторонами товару, а саме: GВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл в кількості 104400 шт. за ціною 0,235 доларів США за 1 шт., загальною вартістю 24534,00 доларів США та вартість зразка під нову модель до масового виробництва - 5500 доларів США, загальна вартість поставки - 30034,00 доларів США (а.с. 51).

В подальшому, "Продавцем" була складена проформа-інвойс №CLX2209051007 від 30.09.2022 на товар GВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл в кількості 104400 шт. за ціною 0,235 доларів США за одиницю, загальною вартістю 24534,00 доларів США та вартість зразка під нову модель до масового виробництва - 5500 доларів США, загальна сума 30034,00 доларів США (а.с. 55).

Окрім того, умови оплати за товари визначені в Специфікації від 30.09.2022 №2 наступним чином: платіж 1 - 5500,00 доларів США до початку виробництва; платіж 2 - 9300,00 доларів США аванс за проформою інвойс; кінцевий платіж 15234,00 доларів США перед відправленням (пункт 4 Специфікації).

До митного оформлення надано платіжні документи, які містять посилання на оплату за товар на виконання вимог контракту від 16.08.2022 №D-16.08.22, а саме:

- від 21.10.2022, згідно з яким "Покупець" (позивач) оплатив на користь продавця 5500,00 доларів США (а.с. 62);

- від 10.01.2023, згідно з яким "Покупець" (позивач) оплатив на користь продавця 9300,00 доларів США (а.с. 63);

- від 28.02.2023 згідно з яким "Покупець" (позивач) оплатив на користь продавця 15234,00 доларів США (а.с. 64).

Суд зауважує, що зазначені розміри відповідають узгодженим між сторонами умовам, що визначені в пункті 4 Специфікації від 30.09.2022 №2.

При цьому, у вказаних платіжних документах містить посилання на оплату товару на підставі інвойсу №CLX2209051007 від 30.09.2022.

Слід зазначити, що проформа-інвойс (іншими словами рахунок-проформа, англ. Proforma Invoice, франц. Facture Proforma , нім. Proforma-Rechnung, італ. Fattura proforma) у міжнародній комерційній практиці документ, виписаний до того, як стає відомою повна інформація про товари; містить відомості про ціну товару, але не є розрахунковим документом (не виконує головної функції рахунку як платіжного документа), бо він не містить вимоги про сплату зазначеної в ньому суми; може бути виписаний на ще не відвантажений товар, щоб повідомити покупця про основні характеристики товару).

Інвойс (англ. invoice), рахунок (англ. bill), рахунок-фактура (нім. Rechnung) чи накладна (рос. накладная) у міжнародній комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їхню кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача що додана до позову проформа-інвойс №CLX2209051007 від 30.09.2022 не є інвойсом, як наданий митному органу комерційний інвойс від 06.03.2023 №CLX2209051007 на товар GВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл в кількості 94320 шт. за ціною 0,288 доларів США за одиницю, на загальну суму 27134,17 долара США. (а.с. 58).

Суд зауважує, що інвойс фактично є документом, згідно з яким проводиться оплата за товар. Водночас платіжні доручення не фіксують господарську операцію, а мають тільки інформаційний характер щодо проведення розрахунку та мають бути підтвердженні іншими даними.

Водночас суд враховує, що згідно з комерційним інвойсом від 06.03.2023 №CLX2209051007 на товар GВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл в кількості 10080 шт. за ціною 0,288 доларів США за одиницю, на загальну суму 2899,83 доларів США та відповідно до комерційного інвойсу від 06.03.2023 №CLX2209051007 на товар GВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл в кількості 94320 шт. за ціною 0,288 доларів США за одиницю, на загальну суму 27134,17 доларів США (а.с.57, 58)

Саме тому, суд погоджується з доводами позивача, що наданий до митного органу інвойс від 06.03.2023 №CLX2209051007 на товар GВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл в кількості 10080 шт. за ціною 0,288 доларів США за одиницю, на загальну суму 2899,83 доларів США та інвойс від 06.03.2023 №CLX2209051007 на товар GВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл в кількості 94320 шт. за ціною 0,288 доларів США за одиницю, на загальну суму 27134,17 долара США, за загальною сумою поставки - 30034 доларів США (2899,83 доларів США+ 27134,17 долара США) співпадає із загальною сумою оплати, яку позивач здійснив на користь "Продавця" товару.

Однак, суд критично ставиться до доводів позивача про необхідність врахування митним органом умов додаткової угоди від 28.02.2023 №3 до контракту від 16.08.2022 №D-16.08.22, якою внесені зміни до Специфікації №2, а саме визначено (скореговано) кількість та ціну товару GВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл в кількості 104400 шт. за ціною 0,288 доларів США за 1 шт., загальною вартістю 30034,00 доларів США (а.с. 54).

Суд наголошує, що додаткова угода від 28.02.2023 №3 не була надана позивачем, як митним декларантом (його агентом), ні під час подання митної декларації №23UА209120012416U0, ні під час надання 17.05.2023 додаткових документів на виконання вимог повідомлення митного органу (а.с.132 зворот, 144, 154 зворот).

Зазначена додаткова угода була подана адвокатом лише під час звернення із адвокатським запитом №336 від 23.10.2023, тобто після прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів (а.с.99-103, 151 зворот).

З огляду на вказане, суд погоджується з доводами контролюючого органу проте, що інвойс від 06.03.2023 №CLX2209051007 на товар GВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл в кількості 94320 шт. за ціною 0,288 доларів США за одиницю, на загальну суму 27134,17 доларів США, містить інформацію щодо вартості товару, його кількості, яка істотно відрізняється від вартості товару та кількості (проформа-інвойс №CLX2209051007 від 30.09.2022 на товар GВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл в кількості 104400 шт. за ціною 0,235 доларів США за одиницю, загальною вартістю 24534,00 доларів США) (а.с. 133 зворот, 134 зворот).

Крім того, узгоджена між сторонами дата готовності товару до відвантаження та останній платіж перед відправленням товару CLX2209051007, визначені в Специфікації №2 від 30.09.2022 та становить не пізніше 28.02.2023 (а.с. 51).

Однак, останній платіж у розмірі 15234,00 доларів США здійснено 28.02.2023, проте відвантаження товару здійснено 06.03.2023 відповідно до інвойсу від 06.03.2023 та пакувального листа, тобто обставини не відповідають умовам поставки за вказану партію товару (а.с. 51, 57, 58, 59, 60).

Таким чином, вказані розбіжності створюють обґрунтовані сумніви щодо кількості товару та ціни, яка була фактично сплачена за товар та підлягає сплаті.

Надані позивачем документи, які підтверджують його витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, також мають розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за транспортування товару, а також відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Матеріали справи свідчать, що фактичне транспортне перевезення товару здійснювалось морським транспортом за маршрутом порт Найджинк ( Китай) - м. Гданск (Польша); автомобільним транспортом за маршрутом м. Гданськ (Польша) - м. Гдиня (Польша) - м/п Дорогунськ-Ягодин, - Баранівка.

Згідно зі ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Відповідно до п.10.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363 перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2).

На підтвердження витрат на транспортування декларантом до митної декларації №23UА209120012416U0 надано наступні документи:

- коносамент №HYSF2023030046 від 07.03.2023; ЦМР №05/05/23/08.4 від 04.05.2023; довідка №401301 від 08.05.2023 та довідка б/н від 10.05.2023; заявка №2 від 03.05.2023.

В свою чергу, відповідно до рахунку-фактури CLX2209051007 від 06.03.2023 умови поставки FOB Nanjing.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010), введених в дію Міжнародною торговою палатою, за умовами терміну FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) визначено, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту.

Тобто, ризик втрати чи пошкодження товару на пряму не пов`язано зі страхуванням такого товару, а лише означає, що з моменту завантаження товару на борт судна в порту відвантаження у випадку втрати чи пошкодження товару покупець не може пред`являти претензії до постачальника.

Згідно з пп. 2.1 п. 2 умов договору №D-16.08.22 від 16.08.2022 поставка товарів здійснюється на умовах "FОВ" відповідно до правил Інкотермс 2010".

Згідно з наданими документами встановлено, що у автотранспортній накладній (CMR) №05/05/23/08.4 від 04.05.2023 місцем завантаження є Гдиня (Gdynia), проте, згідно із заявкою-договором №2 на перевезення від 03.05.2023 місцем завантаження є Гданськ (а.с. 67, 69).

Більшетого,згідноз коносаментом №HYSF2023030046 від 07.03.2023 порт призначення - Гданськ (а.с. 135).

Проте відповідач вказує, що рахунок-фактуру від 08.05.2023 №LS-4483158 до митного оформлення не було надано (а.с. 81)

Відповідно до довідки №401301 від 08.05.2023 вказано, що транспортно- експедиторське обслуговування за межами державного кордону України - 63167,4 грн, маршрут порту Nanjing China - Gdansk, Poland (а.с. 82).

Однак, жодних вказівок щодо включення в ціну витрат на перевезення за маршрутом Гданськ - Гдиня, зазначена довідка не містить, протилежного позивачем суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Більше того, згідно з умовами поставки FOB на позивача також покладено обов`язок сплати за розвантаження товару в порту, складське зберігання, навантаження на ТЗ. Проте, згідно з наданими документами, документального підтвердження включення таких витрат до митної вартості немає.

Отже, доводи відповідача щодо заявлення декларантом в митній декларації неповних та недостовірних відомостей про митну вартість та числових значень її складових є обґрунтованими.

Щодо експертного висновку №В-818 від 08.05.2023, суд вважає за необхідне зазначити, що даний висновок встановлює чи товар відповідає ціноутворюючим факторам ринку, однак як свідчать з матеріали справи, ціна товару яка вказана у висновку, а саме: "загальна вартість вказана в транспортних документах" становить - "24534" та вартість за одиницю - "0,235" при оцінюваній кількості 104400 шт, що у свою чергу повністю співпадає з відомостями, вказаними у проформі-інвойс №CLX2209051007 від 30.09.2022 на товар GВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл в кількості 104400 шт. за ціною 0,235 доларів США за одиницю, загальною вартістю 24534,00 доларів США (а.с.55, 85-86).

На противагу вказаному, як складова митної вартості товару, заявленої у митній декларації №23UА209120012416U0, позивачем надається інвойс від 06.03.2023 №CLX2209051007 на товар GВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл за ціною 0,288 доларів США за одиницю.

У розумінні ст.49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю (ч.5 ст.58 МКУ). Розширеному тлумаченню ці положення закону не підлягають.

З огляду на викладене, дослідженими під час розгляду справи документами не спростовується позиція митниці про те, що подані декларантом для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять інформації про усі складові митної вартості.

Суд вважає, що вказані обставини є обґрунтованими для витребування додаткових документів посадовою особою митниці, оскільки відповідно до статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Обов`язок зазначення таких відомостей покладено на декларанта.

Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням пункту 3 статті 53 МК України, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (а.с. 144).

У відповідь на письмову вимогу митного органу надано лист від 17.05.2023, та наступні документи:

- експертний висновок Житомирської ТПП №В-818 від 08.05.2023 щодо ринкової вартості посуду - товар СВ050407-С скляний стакан машинного видуву 200 мл з додатками;

- копію виписки по рахунку СВІФТ від 21.10.2022 на 5500,00 доларів США платіж від ТОВ Декор Україна на користь Компанії «Сuangzhou Garbo International Tradig Co, Itd» за контрактом від 16.08.2022 №D-16.08.22 та проформою-інвойс від 30.09.2022 №СLX2209051007;

- копію виписки по рахунку СВІФТ від 10.01.2023 на 9300,00 доларів США платіж від ТОВ Декор Україна на користь Компанії «Сuangzhou Garbo International Tradig Co, Itd» за контрактом від 16.08.2022 №D-16.08.22 та проформою-інвойс від 30.09.2022 №СLX2209051007;

- копію виписки по рахунку СВІФТ від 28.02.2023 на 15234,00 доларів США платіж від ТОВ Декор Україна на користь Компанії «Сuangzhou Garbo International Tradig Co, Itd» за контрактом від 16.08.2022 №D-16.08.22 та проформою-інвойс від 30.09.2022 №СLX2209051007;

- копію митної декларації країни відправника від 07.03.2023;

- комерційну пропозицію Компанії «Сuangzhou Garbo International Tradig Co, Itd» від 30.09.2022 року, яка адресована ТОВ Декор Україна;

- проформу-інвойс від 30.09.2022 СLX2209051007;

- інвойс від 06.03.2023 СLX2209051007;

- прибуткову накладну №568 від 09.05.203 (а.с. 144).

Однак, виходячи з поданих документів та неспростованих сумнівів митниці у дійсності заявленої митної вартості та її складових, посадовою особою було застосовано статтю VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, відповідно до якої оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під "дійсною вартістю" розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Вартість товару, згідно наданих до митного контролю документів, що постачається за договором поставки, не відповідає поняттю дійсної вартості згідно зі статтею VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Отже відповідач правомірно відмовив у митному оформлені (випуску) товару.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості них товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З системного аналізу наведених вище норм, випливає, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірно проведеного розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2, 4 ст. 53 МК України; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної вартості та ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 15.05.2018 № 809/1260/17 та № 240/10401/19 від 16 серпня 2022 року.

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Застосований відповідачем резервний метод визначення митної вартості базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість сумнівів митного органу у заявленій митній вартості товарів, відповідно наявності законних підстав для витребування додаткових документів. З огляду на вказане, враховуючи відмову декларанта від надання додаткових документів та підтвердження правильності своїх розрахунків складових митної вартості, рішення про коригування митної вартості товарів від №UA209000/2023/000095/1 від 18.05.2023 та картка відмови у прийомі митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209120/2023/000122, є правомірними.

Відповідно до частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У силу приписів ст. 139 КАС України, правові підстави для відшкодування судових витрат, відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Декор Україна" (вул.Першотравнева, буд.30, м. Баранівка, Житомирська обл., Звягельський р-н,12701, код ЄДРПОУ 409005828) до Львівської митниці (вул.Костюшка, 1, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н,79007, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 15 липня 2024 року.

Суддя А.В. Горовенко