Рішення

від 15.07.2024 по справі 300/4227/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2024 р. справа № 300/4227/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до міського комунального підприємства "Косів" Косівської міської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 154825,33 грн,

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з позовом до міського комунального підприємства "Косів" Косівської міської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 154825,33 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю. Так відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", не виконав нормативу по працевлаштуванню у 2023 році осіб з інвалідністю та в строк до 15.04.2024 самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції та пеню за одне робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте ними, в розмірі 153 413,82 грн. та пені в розмірі 1411,51 грн. Позов просив задовольнити повністю.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

20.06.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.17-20). У вказаному відзиві відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні у зв`язку з тим, що порушення не до пускав, оскільки в 2023 році підприємством було працевлаштовано троє осіб з інвалідністю, в тому числі й одну особу з ІІІ групою інвалідності, а саме ще з 01.02.2022 прийнято на посаду водія автогрейдера - ОСОБА_1 . Однак, на початку 2023 року, внаслідок заміни програмного забезпечення на підприємстві, частина інформації, в тому числі й щодо подання електронної звітності, відображалась не коректно. Як наслідок, категорія працівника ОСОБА_1 в об`єднаній звітності за 2023 рік відображена як "1 найманий працівник на загальних підставах" замість "2 працююча особа з інвалідністю". На підтвердження вказаної обставини до відзиву відповідач долучив копії наказу про прийняття на роботу ОСОБА_1 , трудової книжки, виписки з акта огляду МСЕК та виправленої (уточненої) звітності за 2023 рік поданої до ДПС.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено таке.

Згідно з інформацією Пенсійного фонду України про зайнятість та працевлаштування за 2023 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в міському комунальному підприємстві "Косів" Косівської міської ради становить 71 осіб, кількість призначених робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю 3, з них відсутні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 1. Фонд оплати праці штатних працівників за рік становить 10 892 381,27 грн., середня річна заробітна плата штатного працівника 153 413,82 грн.

Таким чином, позивач вказує, що відповідачем не забезпечено працевлаштування 1 особи з інвалідністю, із врахуванням того, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2023 рік становила 71 особу, а кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно якщо працює від 8 до 25 осіб становить 1 особа, якій за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність. Проте відповідачем вказані вимоги не виконано.

Оскільки, відповідач не виконав нормативу по працевлаштуванню у 2023 році осіб з інвалідністю та в строк до 15.04.2024 самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції та пеню за одне робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте ними, в розмірі 153 413,82 грн. та пені в розмірі 1422,51 грн., то позивачем складено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік (а.с.6).

Вказаний розрахунок розміщено в електронному кабінеті відповідача 07.03.2024(а.с.7).

Оскільки, відповідачем зазначені суми не сплачено в добровільному порядку, то позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, визначені Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Відповідно до частини 1 статті 17 вказаного Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Частина 3 статті 18 Закону №875-XII встановлює обов`язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1-2 статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 6 статті 19 Закону № 875-XII встановлено, що Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Згідно частини 11 статті 19 Закону № 875-XII фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України (частина 12 статті 19 Закону № 875-XII).

Як зазначалось судом вище, згідно з інформацією Пенсійного фонду України про зайнятість та працевлаштування за 2023 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в міському комунальному підприємстві "Косів" Косівської міської ради становить 71 осіб, кількість призначених робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю 3, з них відсутні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 1. Фонд оплати праці штатних працівників за рік становить 10 892 381,27 грн., середня річна заробітна плата штатного працівника 153 413,82 грн.

Частиною 1 статті 20 Закону № 875-XII передбачена відповідальність роботодавців за не здійснення працевлаштування осіб з інвалідністю. А саме, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно із вимогами частини 4 статті 20 Закону №875-XII, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому, до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Частиною 2 статті 20 вказаного Закону №875-XII передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи зі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Положеннями частин 5 і 9 статті 20 Закону №875-XII визначено можливість стягнення несплаченої адміністративно-господарської санкції у судовому порядку. Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

В той же час, судом встановлено, що згідно наказу від 31.01.2022 за №8-к/т/1 ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду водія автогрейдера з 01.02.2022 (а.с.61).

Вказана обставина також підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.62).

Згідно наявної в матеріалах справи копії виписки з акта огляду МСЕК серії 12ААВ №232475 від 06.01.2021, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності без переогляду (а.с.63).

Окрім того, впродовж 2023 року на підприємстві також працевлаштовано 2 осіб з інвалідністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.65-74).

З огляду на вищенаведене, суд вважає обгрунтованими заперечення відповідача щодо того, що категорія працівника ОСОБА_1 в об`єднаній звітності за 2023 рік відображена як "1 найманий працівник на загальних підставах" замість "2 працююча особа з інвалідністю", внаслідок некоректного відображення інформації після заміни програмного забезпечення на підприємстві. Зазначене також підтверджується копіями поданої та виправленої (уточненої) звітності за 2023 рік поданої відповідачем до ДПС (а.с.28-60).

Отже відповідач, впродовж 2023 року забезпечив працевлаштування осіб з інвалідністю в необхідній кількості робочих місць, а тому підстави для нарахування та сплати адміністративного-господарських санкцій та пені відсутні.

Як наслідок, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з міського комунального підприємства "Косів" Косівської міської ради адміністративно-господарських санкцій та пені згідно зі статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", а тому, позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про те, що заявлений позов не підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 13662300, вул. Гуцульська, 9, м. Івано-Франківськ, 76007) до міського комунального підприємства "Косів" Косівської міської ради (код ЄДРПОУ 41845519, майдан Незалежності, 11, м. Косів, Івано-Франківська область, 78600) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 154825,33 грн - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.