Рішення
від 15.07.2024 по справі 420/7296/24
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7296/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КІТЧЕН МАСТЕРС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КІТЧЕН МАСТЕРС» до Головного управління ДПС в Одеській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області від 01.02.2024 року №10491472/45004623 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної №24 від 05.01.2024 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області від 01.02.2024 року №10491473/45004623 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної №27 від 05.01.2024 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН за результатами розгляду скарги про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних та якісних показників від 13.02.2024 року №8324/45004623/2;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН за результатами розгляду скарги про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних та якісних показників від 13.02.2024 року №8326/45004623/2;

- зобов`язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних:

податкову накладну від 05.01.2024 р. №24;

податкову накладну від 05.01.2024 р. №27.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним складено податкові накладні №24 та №27 від 05.01.2024 року та направлено до Єдиного реєстру податкових накладних, проте реєстрацію таких податкових накладних зупинено згідно квитанцій від 29.01.2024 року, відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України. Підставою для зупинення зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 3925 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник «D»=5, 5224%, «Рпоточ»=1040100.53. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковими накладними №24 та №27 позивачем 29.01.2024 року направлено до контролюючого органу повідомлення №1 та №2 з поясненнями та копіями документів щодо ПН/РК на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Однак комісією прийняті рішення №10491472/45004623 та №10491473/45004623 від 01.02.2024 року про відмову в реєстрації податкових накладних №24 та №27 від 05.01.2024 року з підстав надання платником податків копій документів, складених/оформлених з порушенням законодавства. 05.02.2024 року на рішення комісії контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних позивачем складено та направлено скарги із зазначенням причин не згоди платника податку із рішеннями комісії. Проте комісія прийняла рішення №8326/45004623/2 та №8324/45004623/2 від 13.02.2024 року про залишення скарг без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін. Позивач вважає рішення про відмову у реєстрації податкових накладних протиправними, необґрунтованими, невмотивованими та такими, що не містять переконливих та зрозумілих мотивів їх прийняття, оскільки не встановлюють, які саме первинні документи позивач не надав/оформив із порушенням законодавства, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник Головного управління ДПС в Одеській області, який є одночасно представником ДПС України надав до суду письмовий відзив, який мотивований тим, що позивачем направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні №24 та №27 від 05.01.2024 року. За отриманими квитанціями з єдиного вікна приймання звітності ДПС України позивачу було повідомлено, що реєстрація податкових накладних зупинена, та висловлено пропозицію щодо надання платником податку пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення щодо реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної. Представник навів зміст нормативних актів щодо спірних правовідносин, обставини справи та зазначив, що пункти 12,13 Порядку №1246 дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивачем надані пояснення разом з Повідомленням №1 та №2 від 29.01.2024 року та надано по 6 додатків до кожного повідомлення, однак, за рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН ГУ ДПС в Одеській області №10491472/45004623 та №10491473/45004623 від 01.02.2024 року було відмовлено у реєстрації податкових накладних. Представник відповідача вказує, що розглянувши перелік документів, наданий разом із повідомленням про надання пояснень та копій документів, контролюючий орган звернув увагу, що позивачем було надано експрес-накладні від ТОВ «НОВА ПОШТА», однак, в зазначеному документі відсутні підписи відправника та одержувача, а також підпис особи, яка видавала вантаж, з чого можна зробити висновок, що документи, надані на розгляд комісії є сумнівними та ймовірно складені із порушенням законодавства. В подальшому позивачем направлені скарги на вказані рішення до ДПС України, які були залишені без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін за рішеннями №8326/45004623/2 та №8324/45004623/2 від 13.02.2024 року.

Ухвалою суду від 11.03.2024 року позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 25.03.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 08.07.2024 року позов залишено без руху після відкриття.

Ухвалою суду від 15.07.2024 року продовжено розгляд справи.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «КІТЧЕН МАСТЕРС» є юридичною особою та основним видом діяльності компанії є: 46.44. оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення.

Судом встановлено, що позивач мав господарські відносини з ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» та між ними укладено договір поставки №117900 від 29.12.2023 року, предметом якого є постачання Товару (торгівельної марки TESCOMA s.r.o.), зазначеного у Специфікації. Поставка Товару за цим договором (п.2.2) здійснюється Постачальником на умовах DDP (в редакції Інкотермс 2010) - пункт Поставки згідно Замовлення Покупця, з урахуванням особливостей, передбачених Договором.

За даним договором поставки №117900 від 29.12.2023 р. та відповідно за видатковою накладною №КМ-0000024 від 05.01.2024 р. на суму 79845,60 грн ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» отримало Товар торгівельної марки TESCOMA. За фактом поставки товару ТОВ «КІТЧЕН МАСТЕРС» було складено Податкову накладну №24 від 05.01.2024р. на суму 79845,60 грн., в т.ч. ПДВ. Відвантаження товару покупцю ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» здійснено за допомогою ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується експрес накладною №20450846008634 від 05.01.2024 року.

Також за даним договором поставки №117900 від 29.12.2023 р. та відповідно за видатковою накладною №KM-0000027 від 05.01.2024 р. на суму 79324,44 грн ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» отримало Товар торгівельної марки TESCOMA. За фактом поставки товару ТОВ «КІТЧЕН МАСТЕРС» було складено Податкову накладну №27 від 05.01.2024р. на суму 79324,44 грн., в т.ч. ПДВ. Відвантаження товару покупцю ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» здійснено за допомогою ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується експрес накладною №20450846133726 від 05.01.2024 року.

В обох випадках, товар, придбавався «ЕПІЦЕНТР К» для подальшої реалізації.

В свою чергу, позивач імпортує вказаний товар фірми TESCOMA s.r.o. (Чехія) для його подальшої реалізації у постачальника Компанії TESCOMA s.r.o. (Чехія) відповідно до контракту №1/2023 від 16.10.2023 р., та поставка здійснювалась на умовах FSA- Злін, склад -TESCOMA.

15.12.2023 р. ТОВ «КІТЧЕН МАСТЕРС» згідно ВМД №23UA209170104647U8 від 15.12.2023 р. розмитнено та отримано товар від Компанії TESCOMA s.r.o. (Чехія) за інвойсом №213204790 від 08.12.2023 р.

ТОВ «КІТЧЕН МАСТЕРС» згідно Договору, із залученням третіх осіб (договір транспортної експедиції №1/12-1 від 05.12.2023 р. з ТОВ «ДАРТ ЛОГІСТІК УКРАЇНА»), здійснило доставку Товару на склад ТОВ «КІТЧЕН МАСТЕРС», що розташований за адресою: м.Одеса, вул. В. Стуса, 2/1. Матеріали справи також містять укладений з ТОВ «ОРЕНДА КОМПАНІ» договір суборенди №187/23 від 01.10.2023 р. нежитлового приміщення для здійснення господарської діяльності, за адресою: м. Одеса, вул. В. Стуса, 2/1, літ. «В4», 3 поверх, приміщення №21, №21а, №21б 1004,7 кв.м. та літнера «Ж» приміщення №27 283 кв.м.

В матеріалах справи містяться копії вказаних документів, разом з копіями платіжних документів та виписок по рахунку, платіжних інструкцій та іншими документами. Та як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «КІТЧЕН МАСТЕРС» надано до податкового органу вказані документи разом з письмовими пояснення як з повідомленням після отримання квитанцій, так і зі скаргою на рішення комісії регіонального рівня.

Судом встановлено, що ТОВ «КІТЧЕН МАСТЕРС» у порядку визначеному законодавством склало в електронній формі податкові накладні: №24 та №27 від 05.01.2024 року, та направило їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій від 29.01.2024 року вказані податкові накладні збережено, але їх реєстрацію зупинено, відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України. Підставою для зупинення зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 3925 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник «D»=5, 5224%, «Рпоточ»=1040100.53. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Позивач в електронному вигляді через засоби електронного зв`язку направив повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 та №2 від 29.01.2024 року, пояснення та копії документів.

За результатами розгляду пояснень та документів, Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН ГУ ДПС в Одеській області були прийняті рішення:

№10491472/45004623 від 01.02.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №24 від 05.01.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№10491473/45004623 від 01.02.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №27 від 05.01.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

В усіх випадках, підставою для відмови в реєстрації було зазначено, надання платником податку копій документів, складених/оформлених з порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи):

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

При цьому суд зазначає, що в рішеннях, не зазначено які саме з наданих позивачем документів були складені/оформлені з порушенням законодавства.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями ТОВ «КІТЧЕН МАСТЕРС» звернулося до ДПС України зі скаргами на вищевказані рішення, прийняті за результатами розгляду пояснень та документів. До скарг також додано пояснювальні листи та копії документів.

Згідно отриманих рішень від 13.02.2024 року №8326/45004623/2 та №8324/45004623/2 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН ДПС України, скарги залишенні без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін. В обох випадках, з підстав: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно пп."а", "б" п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

Відповідно до п.201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №341) (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку№1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі, у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13, 14 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкові накладні №24 та №27 від 05.01.2024 року та засобами телекомунікаційного зв`язку подано їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте позивач отримав квитанції від 29.01.2024 року, відповідно до яких вказані податкові накладні збережено, але їх реєстрацію зупинено, відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України. Підставами для зупинення зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 3925 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник «D»=5, 5224%, «Рпоточ»=1040100.53. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, чинний на час виникнення спірних правовідносин, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі Порядок №1165).

З положень п.п.3, 5 Порядку №1165, вбачається, що податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється(п.7 Порядку №1165). Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п.8 Порядку №1165).

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. №520.

Тобто згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Згідно з п.9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

У той же час норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК) та строк для прийняття рішення Комісією (5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку).

При цьому, Порядок №520 передбачає, що якщо при отриманні документів від платника податку, на думку контролюючого органу такі документи не є достатніми для реєстрації податкової накладної, Комісія регіонального рівня може надіслати повідомлення з пропозицією надання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Та відповідачем одразу прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Твердження представника відповідачів, що рішення відповідають встановленим п.10, 11 Порядку №1165 вимогам до квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної суд оцінює критично та вважає обґрунтованими доводи позивача, що Комісія як суб`єкт владних повноважень повинна вказувати конкретний перелік необхідних їй документів для вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної.

Так, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної, напряму залежить від чіткого визначення податковим органом під який саме критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку. Та як вже судом зазначалося вище, відповідний пункт Порядку включає в себе об`ємний перелік документів, що можуть надаватися для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі. При цьому, вказаний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платнику податку необхідно подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій.

Водночас, зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п.185.1 ст.185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи «достатні для прийняття рішення», а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі як ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

Згідно з п.10 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Положеннями Порядку №520 передбачено, зокрема форму рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, згідно з додатком 1.

Так, у випадку прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстави: надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, в якості додаткової інформації необхідно зазначити конкретні документи які на думку контролюючого органу складені/оформлені із порушенням законодавства. Зазначене свідчить про те, що при розгляді справи та прийнятті рішення у ній комісія ДПС повинна встановити і зазначити конкретні документи та які вимоги законодавства порушено. У іншому випадку, виникає фактична невизначеність, що є неприпустимим у розумінні ПКУ.

Як встановлено судом, в оскаржуваних Рішеннях №10491472/45004623 та №10491473/45004623 від 01.02.2024 року про відмову в реєстрації податкових накладних, підставою для такої відмови контролюючим органом зазначено, надання платником податку копій документів, складених/оформлених з порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

При цьому, податковим органом не конкретизовано який саме з наданих позивачем документів, на думку Комісії, складені/оформлені з порушенням законодавства та які саме вимоги законодавства порушено, а лише процитовано в загальному вигляді один з абзаців п.5 Порядку №520, з переліком документів.

У відзиві на позовну заяву представником вказано, що розглянувши перелік документів, наданий разом із повідомленням про надання пояснень та копій документів, контролюючий орган звернув увагу, що позивачем було надано експрес-накладні від ТОВ «НОВА ПОШТА», однак, в зазначеному документі відсутні підписи відправника та одержувача, а також підпис особи, яка видавала вантаж, з чого можна зробити висновок, що документи, надані на розгляд комісії є сумнівними та ймовірно складені із порушенням законодавства.

Водночас на переконання суду, зазначена інформація повинна чітко відображатися, в першу чергу, у рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а не у процесуальних документах, наданих до суду. З оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної вбачається, що воно не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є "надання платником податку копій документів, складних з порушенням законодавства".

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що документи, подані на розгляд комісії є сумнівними та складені з порушенням законодавства, з огляду на те, що в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Аналогічним чином, в оскаржуваних рішеннях від 13.02.2024 року №8326/45004623/2 та №8324/45004623/2 за результатами розгляду скарги на рішення комісій регіонального рівня, якими скарги залишенні без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін, в якості підстав прийняття таких рішень вказано: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Суд зазначає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, повинні вказуватися конкретні документи, яких на думку контролюючого органу не вистачає, а не загальна норма з переліком можливих документів, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.

Суд наголошує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям ризиковості є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства, а отже здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

При вирішенні справи суд також виходить із того, що зазначені рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області та ДПС України є актами індивідуальної дії.

На думку суду, правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року є джерелом права.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Суд вважає, що відсутність в оскаржуваному рішенні мотивів його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо його неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).

Як встановлено судом, реєстрація податкових накладних позивача зупинена з пропозицією надання додаткових документів без визначення їх переліку, що неможливо вважати мотивованою вимогою контролюючого органу. Оскільки така вимога є передумовою подальшого дослідження наданих документів та прийняття рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкових накладних, дослідження наданих документів та прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав неповноти надання документів не є правомірними.

З огляду на письмові пояснення та докази, надані позивачем податковому органу після зупинення реєстрації податкової накладної, які повністю розкривають зміст господарської операції, останнім підтверджено реальність її здійснення.

Як вже встановлено судом та зазначалося вище, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних №24 та №27 від 05.01.2024 року та оскаржуваних рішеннях контролюючий орган не зазначив, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надає позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

Таким чином, відповідачі під час розгляду адміністративної справи не надали до суду жодного належного доказу на підтвердження обґрунтованості оспорюваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, та підстав для їх прийняття, при цьому вони обмежились лише простим посиланням на надання платником податку копій документів, складених/оформлених з порушенням законодавства, без зазначення які ж саме документи складені/оформлені з порушенням законодавства.

Разом з тим позивач, на думку суду, в повній мірі виконав свій обов`язок щодо надіслання до ДПС України всіх необхідних первинних документів та пояснень на підтвердження факту господарських операцій з контрагентом, які зазначені в податкових накладних.

Вказані висновки суду також збігаються з висновками Верховного Суду викладеними в постанові від 22.07.2019 р. по справі №815/2985/18, які є сталою судовою практикою щодо вимог до актів індивідуальної дії. В постанові зазначено, що суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Оскільки відповідач - ДПС України, продублював норму Постанови №190, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, Суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

Щодо вимог в частині визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН за результатами розгляду скарги про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних та якісних показників від 13.02.2024 року №8324/45004623/2 та від 13.02.2024 року №8326/45004623/2, суд вказує на таке.

Обов`язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про право публічне, тобто спору про права і обов`язки в публічних правовідносинах.

При цьому, суд зазначає, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку. Якщо особа вважає, що її суб`єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізовано належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов`язок, така особа має право звернутися за судовим захистом.

Відтак, судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв`язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи.

Суд зазначає, що рішення комісії з питань розгляду скарг є документом, який не породжує правових наслідків для платника податків.

Оскаржувані рішення комісії від 13.02.2024 року №8324/45004623/2 та від 13.02.2024 року №8326/45004623/2 не змінюють стану суб`єктивних прав та обов`язків позивача, не припиняє та не спричиняє неможливості реалізації його прав, а також не породжує додаткового обов`язку.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних підлягають частковому задоволенню, а саме шляхом визнання протиправним та скасування рішень Комісії ГУ ДПС в Одеській області від 01.02.2024 року №10491472/45004623 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №24 від 05.01.2024 р. та від 01.02.2024 року №10491473/45004623 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної №27 від 05.01.2024 р.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №24 та №27 від 05.01.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Так згідно з ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Пунктами 19, 20 Порядку №1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого п.12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Як було встановлено судом, та не заперечувалось учасниками справи, податкові накладні №24 та №27 від 05.01.2024 року було надіслано до контролюючого органу 29.01.2024 року, що підтверджується копіями відповідних квитанцій.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що судом встановлено відсутність у податкового органу правових підстав для відмови у реєстрацій податкових накладних, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №24 та №27 від 05.01.2024 року датами їх фактичного надходження.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Та відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних рішень.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до суду надано платіжну інструкцію про сплату судового збору за подання адміністративного позову №296 від 28.02.2024 року (час виконання 14:31:00) у розмірі 3028,00 грн., а також платіжне доручення №296 від 28.02.2024 року (час виконання 14:15:00) у розмірі 6056,00 грн.

Суд зазначає, що враховуючи кількість позовних вимог, з урахуванням похідних вимог, позивачем заявлено дві немайнові вимоги.

Таким чином з урахування подання позову за допомогою Електронного суду загальний розмір судового збору становить 4844,80 грн.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «КІТЧЕН МАСТЕРС», суд вважає за необхідне стягнути на його користь суму сплаченого ним судового збору у розмірі 4844,80 грн. відповідно до платіжної інструкції №296 від 28.02.2024 року (час виконання 14:31:00) та №296 від 28.02.2024 року (час виконання 14:15:00) з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області.

Керуючись ст.ст.9, 73, 77, 90, 139, 241-246, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КІТЧЕН МАСТЕРС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області від 01.02.2024 року №10491472/45004623 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної №24 від 05.01.2024 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області від 01.02.2024 року №10491473/45004623 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної №27 від 05.01.2024 р.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «КІТЧЕН МАСТЕРС» №24 від 05.01.2024 року та №27 від 05.01.2024 року днем надіслання до реєстру.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КІТЧЕН МАСТЕРС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 4844,80 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КІТЧЕН МАСТЕРС» (65033, м. Одеса, вул. Василя Стуса, буд. 2/1, код ЄДРПОУ 45004623).

Відповідач 1 Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166).

Відповідач 2 Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа 8, код ЄДРПОУ 43005393).

СуддяІванов Е.А.

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення15.07.2024
Оприлюднено17.07.2024
Номер документу120376118
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —420/7296/24

Ухвала від 24.10.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бітов А.І.

Ухвала від 24.10.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бітов А.І.

Ухвала від 19.09.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бітов А.І.

Ухвала від 19.08.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бітов А.І.

Рішення від 15.07.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Іванов Е.А.

Ухвала від 15.07.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Іванов Е.А.

Ухвала від 08.07.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Іванов Е.А.

Ухвала від 25.03.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Іванов Е.А.

Ухвала від 11.03.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Іванов Е.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні