Рішення

від 15.07.2024 по справі 420/13793/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13793/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛАН-ІНЕТ" (вул.Ак.Заболотного,34, м.Одеса, 65069) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛАН-ІНЕТ" до Головного управління ДПС в Одеській області, за результатом якого позивач просить:

визнати протиправним та скасувати у повному обсязі Рішення Головногоуправління ДПС в Одеській області, ЄДРПОУ 44069166 № 586/15-32-04-06-19 від12.12.2023 року, у зв`язку із чим поновити з 31.12.2023 року свідоцтво платника Єдиного податку ТОВ «Елан-Інет», код 32320070;

стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області, ЄДРПОУ 44069166 на користь ТОВ «Елан-Інет», код 32320070 судові витрати у сумі 3028 грн. судовогозбору за подання позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.12.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято Рішення № 586/15-32-04-06-19 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи - юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛАН-ІНЕТ».

Підставою для анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку, на думку Головного управлінням ДПС в Одеській області, стало здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання (абз.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291, абз.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ): КВЕД 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв`язку».

Ухвалою суду від 08 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що платником порушено вимоги абз.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПКУ стосовно того, що не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої групи суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що ТОВ ЕЛАН-ІНЕТ» код ЄДРПОУ 32320070 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.12.2002 року.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності позивача КВЕД 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку, інші: 43.21 Електромонтажні роботи; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 61.20 Діяльність у сфері безпроводового електрозв`язку; 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку; 42.21 Будівництво трубопроводів.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Кодексу упорядку, визначеному пунктом 76.2 статті 76 Кодексу, Головним управлінням ДПС вОдеській області проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядкуреєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних зподатку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

За результатом якої складено Акт «Про результати перевірки щодо порушення платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку звітності № 30973/15-32-04-06/32320070 від 08.11.2023 року.

Головне управління ДПС в Одеській області розглянуло заперечення від 23.11.2023№ 23 (вх. Головного управління ДПС в Одеській області від 223.11.2023 № 90732/6)на акт про результати камеральної перевірки з питання правомірності умовперебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності ТОВ «ЕЛАНІНЕТ» (код ЄДРПОУ 32320070) від 08.11.2023 N? 30973/15-32-04-06/32320070згідно до якої ГУ залишає висновки Акту без змін, азаперечення без задоволення.

03.01.2024 року на Підприємство засобами пошти надійшло Рішення ГУ № 586/15-32-04-06-19 від 12.12.2023 року, згідно до якогореєстрація Підприємства у якості платника Єдиного податку 3 групи із ставкою 5відсотків без сплати ПДВ анулюється з 31.12.2023 року.

Згідно до Оскаржуваного рішення Реєстрація ТОВ «Елан-Інет», код 32320070 платником Єдиного податку 3 групи із ставкою 5 відсотків без сплати ПДВ анулюється з 31.12.2023 року.

За текстом Оскаржуваного рішення (аркуш 2 з початку): (Підставою для анулюванняреєстрації як платника Єдиного податку є:) здійснення видів діяльності, які не даютьправа застосовувати спрощену систему оподаткування або невідповідності вимогаморганізаційно правових форм господарювання (абз.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПКУ) КВЕД 61.10. «Діяльність у сфері проводового електрозв`язку».

У якості документа, що підтверджує наявність підстав для анулювання реєстраціїплатника єдиного податку ГУ зазначає Акт про результати перевірки щодопорушення платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеноїсистемі оподаткування, обліку та звітності №30973/15-32-04-06-32320070 від 08.11.2023 року.

У самому ж Акті зазначено (2 аркуш, перший абзац після таблиці): «При перевірцівикористано інформацію, яка зберігається в базах даних інформаційних,телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.».

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та за його скасуванням звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Стосовно виявлених порушень, покладених в основу оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроннихкомунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку,надалі НКЕК. Підприємство здійснює діяльність провайдера електроннихкомунікаційних послуг за наступними видамидіяльності:

IA.S2 - Послуга широкосмугового доступу до мережі ІнтернетПослуга з доступу до мережі Інтернет із швидкістю передачі даних, не меншою, ніжвизначена законодавством, та без застосування систем з комутацією каналів. Звикористанням мережі: фіксованого зв`язку;

TB.S1 - Послуга передачі сигналів у електронних комунікаційних мережах дляпотреб мовленняПослуга, послуга із приймання/передавання інформаційних продуктів таінформаційних послуг з використанням технічних засобів електроннихкомунікаційних мереж для потреб мовлення. З використанням мережі: фіксованогозв`язку;

AN.N1 - Інша електронна комунікаційна послуга доступу, відсутня у орієнтовномупереліку видів електронних комунікаційних послугНадання споживачам (що не є Постачальниками електронних комунікаційних послугчи Постачальниками електронних комунікаційних мереж) комунікаційних послуг здоступу до обладнання (мережі) Постачальника електронних комунікаційних послуг,Провайдера програмної послуги. З використанням мережі: фіксованого зв`язку;

При цьому, під час реєстрації діяльності у НКЕК у відповідності до вимог ЗУ «Про

електронні комунікації» Підприємство не зазначало у якості діяльності такоговиду діяльності як OS.S1:

OS.S1 - Послуга технічного обслуговування і експлуатації електроннихкомунікаційних мереж.

Послуга з підтримки у працездатному стані обладнання електронних комунікаційнихмереж в процесі його експлуатації, при якому воно здатне виконувати задані функції,зберігаючи задані значення параметрів у межах, які встановлені в нормативно-технічній документації; експлуатації електронних комунікаційних мереж.

Підприємство послуг технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж не надає.

Крім того, Підприємство не займається ні поштовим, ані телефонним зв`язком.

Такий стан справ прямо підтверджується змістом Публічного Абонентськогодоговору, який оприлюднений на сайті https://www.elaninet.com/ та згідно до якогоПідприємством надаються Абонентам послуги доступу до мережі Інтернет і, власне,за ці послуги Підприємство отримує оплату.

Згідно з приписами п.п.291.2, 291.3 ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених дією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп визначені пунктом 291.5 статті 291 Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно до пп.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про телекомунікації» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оператор телекомунікацій - суб`єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.

Провайдер телекомунікацій - суб`єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку.

Згідно із ст.38 цього Закону оператори телекомунікацій мають право на: 1) здійснення діяльності у сфері телекомунікацій відповідно до законодавства; 3) отримання номерного ресурсу; 4) планування та розвиток власних мереж; 5) установлення тарифів на телекомунікаційні послуги, що ними надаються, крім тих послуг, тарифи на які регулюються державою відповідно до цього Закону; 6) присвоєння телефонних номерів споживачам у межах виділеного оператору номерного ресурсу та задіяння персональних номерів у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; 7) з`єднання телекомунікаційних мереж, що знаходяться в його власності або користуванні, з телекомунікаційними мережами, що знаходяться у власності або користуванні інших операторів, відповідно до цього Закону; 8) скорочення переліку або припинення надання телекомунікаційних послуг споживачам, які порушують правила надання і отримання телекомунікаційних послуг, або на відключення кінцевого обладнання споживача, якщо воно не має виданого в установленому законодавством порядку документа, про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій, у порядку, визначеному цими правилами; 9) відключення на підставі рішення суду кінцевого обладнання, якщо воно використовується абонентом для вчинення протиправних дій або дій, що загрожують інтересам державної безпеки; 10) зупинення діяльності у сфері телекомунікацій відповідно до цього Закону і в порядку, встановленому ЦОВЗ та узгодженому з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; 11) установлення телекомунікаційного обладнання в приміщеннях, що належать їм: на правах найму, з дозволу власника приміщення; 12) інші права, передбачені законодавством України та договорами про надання телекомунікаційних послуг.

Провайдер телекомунікацій користується правами, передбаченими частиною першою цієї статті, за винятком прав, передбачених пунктами 3, 6, 7 частини першої цієї статті, а також має право на підключення технічних засобів до телекомунікаційної мережі оператора відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.42 вказаного Закону право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій суб`єкт господарювання набуває шляхом подання до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері телекомунікацій.

Здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без подання повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері телекомунікацій забороняється.

Суб`єкт господарювання під час провадження діяльності у сфері телекомунікацій зобов`язаний виконувати передбачені Законом, Правилами здійснення діяльності у сфері телекомунікацій (рішення НКРЗІ № 541 від 19.11.2019 р.) та іншими нормативно-правовими актами у сфері телекомунікацій обов`язки оператора, провайдера телекомунікацій.

Діяльність у сфері телекомунікацій, що передбачає використання обмеженого (радіочастотного та/або номерного) ресурсу, здійснюється після отримання відповідних ліцензії та/або дозволу (ліцензій та/або дозволів), необхідність отримання яких визначена законом.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави стверджувати, що діяльність у сфері телекомунікацій, зокрема надання послуг з доступу до Інтернету, може здійснюватися оператором телекомунікацій, який внесений до реєстру операторів телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку.

Таким чином, обмеження перебування на Єдиному податку згідно до абз. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України стосується виключно суб`єктів, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності прямо зазначені у ПКУ: Поштовий зв`язок, Телефонний зв`язок, Діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.

Також суд вважає необхідним зазначити, щодо різниці між технічним обслуговуванням власних (чи отриманих у оренду) мереж та наданням послуг з технічного обслуговування мереж.

Так, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку таінформатизації (зараз Національна комісія, що здійснює державне регулювання усферах електронних комунікацій) у своєму листі № 01-7119/111 від 29.12.2021 року назапити Народного депутату України ОСОБА_1 та Асоціації правовласників тапостачальників контенту, прямо зазначається що діяльність з надання послуг зтехнічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж, зазначена у пункті 8 п.п.291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ передбачає діяльність з надання послугтретім особам з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційнихмереж, а не обслуговування власної телекомунікаційної мережі.

Крім того, НКЕК прийняла рішення від 03.04.2024 № 170, у якості додатку до якогонадане Офіційне узагальнене роз`яснення щодо деяких питань визначення видівелектронних комунікаційних послуг. НКЕК є згідно до ЗУ «Про електроннікомунікації» державним органом, уповноваженим на впровадження державноїполітики у сфері електронних комунікацій, а у зазначеному документі розкриваєтьсяпозиція цього органу у тому числі щодо питань, які є предметом або аргументамисторін по справі

Таким чином, навіть у разі наявності у позивача власної телекомунікаційної мережі та її технічного обслуговування, така діяльність ні у якому разі не може бути наданням послуг із технічної експлуатації телекомунікаційної мережу і відтак не може бути підставою для застосування обмеження, передбаченого у абз.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України.

Суд зазначає, що діяльність із надання доступу до мережі Інтернет ніяким чином не передбачає надання Абоненту послуг із технічного обслуговування та експлуатації електронної комунікаційної мережі Абонента, який до того ж і не є постачальником мереж.

Діяльність з технічного обслуговування та експлуатації власних чи орендованих електронних комунікаційних мереж для забезпечення виробничих потреб не є послугою з технічного обслуговування та експлуатації мереж внаслідок збігання у однієї особі позицій замовника та виконавця що не надає можливості існування правочину. Здійснення технічної експлуатації власних мереж для реалізації договору надання доступу до мережі Інтернет (Абонентського договору) не надає підстав вважати що за Абонентським договором надаються послуги технічного обслуговування, оскільки такі послуги не входять до предмету Абонентського договору та Абонент не є постачальником мереж, щодо обслуговування яких Підприємство могло б надавати послуги з технічного обслуговування.

При цьому позивач, надаючи послуги, класифіковані за 61.10. КВЕД, жодним з видів господарської діяльності зазначених у абз.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України не займається та не заявляло намірів займатися.

Наявність декларації позивачем діяльності за кодом КВЕД 61.10 не може бути критерієм визначення заборонених для застосування на Єдиному податку видів господарської діяльності, оскільки крім зазначених у абз. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України видів господарської діяльності, кодом КВЕД 61.10 визначені види діяльності, які не заборонені для застосування на єдиному податку.

Дана обставина підтверджується змістом Листа № 14.1.3-04/39-20 від 07.02.2020 року направленого Державною службою статистики України до Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації та Кабінету міністрів України. У Листі, зокрема, зазначається що код виду економічної діяльності не створює прав чи обов`язків для суб`єктів господарювання.

Також, твердження аналогічного змісту міститься у Листі № 14.1.3-07/132-20 від 03.04.2020 року направленого Державною службою статистики України до Асоціації правовласників та постачальників контенту. У Листі, зокрема, зазначається що код виду економічної діяльності за КВЕД 2010 не може бути визначальним критерієм для застосування… норм Податкового кодексу України.

Тобто, практика застосування заборони застосування заборони перебування на єдиному податку всіх видів діяльності, що входять до КВЕД 61.10 з тих підстав що до цього класу входять певні види діяльності, конкретно визначені у абз.8 ст.291.5.1. ПК України, а й протирічить як природі так і призначенню КВЕД 2010, як такого.

Відтак судом встановлено, що контролюючий орган в оскаржуваному рішенні у якості критерію для виявлення обмежень за абз.8 ст. 291.5.1 ПК України використав не здійснення конкретних видів діяльності, прямо вказаних у ПК України, а здійснення всього класу 61.10 КВЕД, до якого, крім багатьох інших видів діяльності входять перелічені у абз.8 ст.291.5.1 ПК України види діяльності.

Таким чином, відповідачем не доведено, що здійснювана позивачем діяльність віднесена до заборонених видів діяльності, передбачених абз.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України.

З урахуванням того, що судовим розглядом встановлено, що висновки відповідача про здійснення позивачем заборонених видів діяльності, передбачених абз.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України, не знайшли свого об`єктивного підтвердження, суд приходить до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для анулювання реєстрації платником єдиного податку позивача.

Відтак, рішення Головного управління ДПС в Одеській області, ЄДРПОУ 44069166 № 586/15-32-04-06-19 від 12.12.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання податкового органу поновити статус платника єдиного податку в Реєстрі платників єдиного податку, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з п.19-3.1 ст.19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.

Відповідно до п.299.1 ст.299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пп.299.13 ст.299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.

Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.

При цьому, нормами Податкового кодексу України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.

Таким чином, з врахуванням наведених обставин, з огляду на те, що оскаржуване рішення про виключення з Реєстру платника єдиного податку позивача є протиправним, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Елан-Інет» як платника єдиного податку третьої групи, 5 відсотків з 31 грудня 2023 року та включити його до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи в сукупності наведене, суд приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, через що останній підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача в сумі 3028,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛАН-ІНЕТ" (вул.Ак.Заболотного,34, м.Одеса, 65069) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС в Одеській області, ЄДРПОУ 44069166 № 586/15-32-04-06-19 від 12.12.2023 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП44069166)вчинити дії щодо поновлення реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛАН-ІНЕТ» (вул.Ак.Заболотного,34, м.Одеса, 65069, код ЄДРПОУ 32320070)як платника єдиного податку третьої групи, 5 відсотків з 31 грудня 2023 року та включити його до реєстру платників єдиного податку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛАН-ІНЕТ» (вул.Ак.Заболотного,34, м.Одеса, 65069, код ЄДРПОУ 32320070) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП44069166) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко