Ухвала

від 15.07.2024 по справі 600/3056/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченіадміністративного позову

15 липня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/3056/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо незарахування старшого сержанта ОСОБА_1 на спеціальний військовий облік на підставі наказу Мінекономіки № 6429 від 11.03.2024 про бронювання військовозобов`язаного;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 зарахувати старшого сержанта ОСОБА_1 на спеціальний військовий облік на підставі наказу Мінекономіки №6429 від 11.03.2024 про бронювання військовозобов`язаного.

Одночасно з пред`явленням позову позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 та іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки призивати військовозобов`язаного ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, до завершення розгляду даної справи судом та набрання рішення суду законної сили.

В обґрунтування заяви позивач вказував, що згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 207 від 01.02.2024, ТОВ "Мрія Сервс", як роботодавець ОСОБА_1 , належить до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період підприємств. Військовозобов`язаний позивач на посаді тракториста забезпечує безперебійну роботу товариства. Позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується записом у витязі ЦНАП № 515499-21062024 від 21.06.2024 з Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також в електронній формі військово-облікового документа № 081120219334519800011 військовозобов`язаного ОСОБА_1 . Працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 вилучено у ОСОБА_1 його військово-обліковий документ та в той же день його направлено для проходження військово-лікарської комісії (надалі ВЛК) до Вижницької багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування (далі - Вижницька БЛІЛ). Вижницькою БЛІЛ ОСОБА_1 направлено на додаткове обстеження стану здоров`я для проведення комп`ютерної томографії поперекового відділу хребта. Як наслідок, ВЛК ОСОБА_1 повністю пройдено не було. Однак, не зважаючи цю обставину, ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 вручено бойову повістку на 26.12.2023 для проходження військової служби за призовом під час мобілізації до команди (військової частини) № НОМЕР_1 . Тобто, відповідачем, без встановлення ступеня придатності до військової служби, в порушення вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, вчинені дії по спробі незаконної мобілізації.

Відповідно до наказу Мінекономіки від 11.03.2024 №6429 позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на шість місяців, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №516 від 07.05.2024 строк дії відстрочки від призову під час мобілізації, яка не закінчилася на день прийняття цієї постанови, продовжується автоматично на три місяці.

Невиконання відповідачем вимог п.11 Порядку бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану, в частині незарахування на спеціальний військовий облік позивача на підставі наказу Мінекономіки від 11.03.2024 №6429, порушує його законні права позивача на відстрочку від призову під час мобілізації.

Крім того, якщо позивач буде призваний на військову службу в той період, поки діє його відстрочка, надана на підставі наказу Мінекономіки від 11.03.2024 №6429, то майбутнє рішення суду, якщо воно буде ухвалено на користь позивача, неможливо буде виконати, і позивач не поновить свої порушені права, а роботодавець втратить правомірні очікування, що до 11.12.2024 позивачем, як працівником підприємства, буде забезпечуватися виконання покладених на нього обов`язків для здійснення функцій підприємства.

Порядок розгляду заяви про забезпечення позову врегульовано ст. 154 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 4 КАС України надано визначення письмовому провадженню. Так, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом

Враховуючи положення п. 10. ч. 1 ст. 4 та ст. 154 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Частинами 1, 4 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 цієї статті Кодексу забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, ст. 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.

У розумінні наведених норм закону, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Перелік видів забезпечення позову встановлено ч. 1 ст. 151 КАС України, а саме:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Необхідно зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, обов`язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Тобто, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд звертає увагу, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є протиправна бездіяльність відповідача щодо не зарахування позивача на спеціальний військовий облік на підставі наказу Мінекономіки №6429 від 11.03.2024 про бронювання військовозобов`язаного та зобов`язання відповідача зарахувати позивача на спеціальний військовий облік на підставі наказу Мінекономіки №6429 від 11.03.2024 про бронювання військовозобов`язаного.

Представник позивача у заяві про забезпечення позову посилається на те, що не зважаючи на існуючу у позивача відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідачем вручено бойову повістку на 26.12.2023 для проходження військової служби за призовом під час мобілізації до команди (військової частини) № НОМЕР_1 .

Відтак, у заяві про забезпечення позову позивач просить заборони відповідачу та іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки призивати позивача на військову службу під час мобілізації, до завершення розгляду даної справи судом та набрання рішення суду законної сили.

У заяві про забезпечення позову позивач зазначав, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується записом у витязі ЦНАП №515499-21062024 від 21.06.2024 з Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на підставі наказу № 111-К від 13.04.2022 працює на посаді тракториста у ТОВ "Мрія Сервіс" за адресою: вул. Міцкевича, 12, м. Підгайці, Тернопільський район, Тернопільська область.

ІНФОРМАЦІЯ_5 26.12.2023 вручено позивачу повістку на відправку на для проходження військової служби за призовом під час мобілізації.

Згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 144 від 19.01.2024, ТОВ "Мрія Сервіс" є критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Відповідно до наказу Мінекономіки від 11.03.2024 № 6429, за ТОВ "Мрія Сервіс" заброньовано на період мобілізації та на воєнний час військовозобов`язаних, які працюють у зазначеному товаристві, за списком погодженим Генеральним штабом Збройних Сил України, в т.ч. позивача.

24.06.2024 ТОВ "Мрія Сервіс" направила на адресу відповідача Повідомлення про бронювання військовозобов`язаного ОСОБА_1 , який працевлаштований у ТОВ МРІЯ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 38554271).

У зв`язку із невиконання відповідачем вимог п. 11 Порядку бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану, в частині незарахування його на спеціальний військовий облік на підставі наказу Мінекономіки від 11.03.2024 № 6429, позивача вважає, що порушуються його законні права на відстрочку від призову під час мобілізації.

Водночас в заяві про забезпечення позову позивач жодним чином не обґрунтував наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення того, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу, що в заяві про забезпечення позову позивач не обґрунтував та не надав доказів загрози завдання йому шкоди.

Крім того, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження існування загрози або імовірності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Позивачем також не надано жодних доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення по суті спору та неможливості в подальшому виконання рішення суду.

Таким чином, зміст заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно положень ст. 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки позивачем не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Із наявних у матеріалах справи доказів суд не вбачає очевидних ознак протиправності бездіяльності відповідача.

Суд також зауважує, що обрання позивачем забезпечення позову шляхом заборони відповідачу призивати військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації не обґрунтовано доказами та не надано доказів очевидності ознак небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача. В матеріалах справи відсутня бойова повістка на ім`я позивача, після винесення наказу Мінекономіки від 11.03.2024 №6429, яким позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а також не надано доказів зарахування до військової частини НОМЕР_1 .

Суд вважає за необхідне вказати, що ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише спрямована на виконання вимог ст. 2 КАС України, на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, та має тимчасовий характер - до вирішення спору по суті.

При розгляді заяви про забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними або невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків.

Відтак, правові підстави заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 та іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки призивати позивача на військову службу під час мобілізації, будуть досліджені при перевірці протиправності оскаржуваної бездіяльності відповідача стосовно не зарахування на спеціальний військовий облік на підставі наказу Мінекономіки № 6429 від 11.03.2024 про бронювання військовозобов`язаного, що можливе лише в ході з`ясування усіх фактичних обставин справи при розгляді її по суті, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності. Тобто, встановлення ознак протиправності оскаржуваної бездіяльності є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Окрім цього, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, (бездіяльність), направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, (бездіяльності), встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Позмвачем не наведено переконливих обґрунтувань необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, не подано суду належних та допустимих доказів наявності очевидної небезпеки його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості або ускладнення захисту.

Суд вважає, що з наданих до суду матеріалів не випливає наявності реальної загрози правам та інтересам позивача, оскільки наведені ним доводи не підтверджені належними доказами, та, в будь-якому випадку, підлягають дослідженню під час розгляду адміністративної справи по суті позовних вимог із дослідженням наданих сторонами доказів.

Судом встановлено, що фактично представник позивача аргументуючи підстави для вжиття заходів забезпечення позову посилається на протиправність бездіяльності стосовно позивача, якому надано право на відстрочку від призову на військову службу.

В даному випадку суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18, а саме, щодо "очевидності" ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, та попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому, застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Суд зауважує, що підстави вважати, що бездіяльність, яка оскаржуються позивачем, має очевидні ознаки протиправності, на даний час відсутні, оскільки такі обставини підлягають з`ясуванню саме в ході розгляду адміністративної справи з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які учасники справи надають суду.

З урахуванням наведеного, оцінюючи доводи позивача про необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням їх розумності і обґрунтованості, забезпечення збалансованості інтересів сторін, та враховуючи відсутність відповідних доказів, які б могли свідчити про наявність порушеного права, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Стосовно вимоги про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки призивати позивача на військову службу під час мобілізації, суд зазначає, що обраний представником позивача вид забезпечення позову, в порушення вимог ст. 151 КАС України, не стосується предмету спору у даній справі.

Інших підстав для забезпечення позову в заяві не наведено.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Виходячи з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 150, 154, 248, 293, 294, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржені в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя В.К. Левицький