Рішення

від 15.07.2024 по справі 620/5967/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/5967/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІП АВТО ТРАНС до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВІП АВТО ТРАНС (далі ТОВ ВІП АВТО ТРАНС, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 2233/ж10/25-01-07-00 від 08.02.2024 за формою В1, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 21060003 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 526500,75 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у контролюючого органу немає жодного зауваження до поданих позивачем первинних документів, які зокрема, підтверджують право на податковий кредит на зазначену суму 2106003 грн, тобто заперечення контролюючого органу стосуються не дійсності господарських операцій, а саме зауважень до оформлення звітності. Таким чином, основною причиною відмови в праві на бюджетне відшкодування по декларації з ПДВ за жовтень 2023 року стало допущення помилки в оформленні звітності, а тому позивач вважає, що висновки Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо відмови позивачу в отриманні бюджетного відшкодування на поточний рахунок згідно поданої декларації за жовтень 2023 року та застосуванні штрафних (фінансових) санкцій, базуються на суб`єктивних оціночних судженнях та тлумаченні норм посадовою особою контролюючого органу, є необґрунтованими, незаконними, не підкріплені жодними належними та допустимими доказами, є проявом надмірного формалізму в оціночних судженнях, а тому не можуть бути враховані, як наслідок податкове повідомлення-рішення № 2233/ж10/25-01-07-00 від 08.02.2024 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначає, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) встановлено завищення бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за жовтень 2023 року на загальну суму 2 106 003 грн внаслідок порушень, а саме: в ході перевірки декларації з податку на додану вартість ТОВ «ВІП АВТО ТРАНС» податковий номер 37558048 встановлено, що платником збільшено від`ємне значення по рядку 16.3 декларації в сумі 2 106 003 грн, а саме залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу. При дослідженні декларації з податку па додану вартість за жовтень 2023 року відсутні дані в таблиці «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку» (далі - Таблиця), в якій зазначається «Дата», «Номер» та «Сума, грн. (+/-)». У разі заповнення рядка 16.3 декларації обов`язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку» (далі - Таблиця), в якій зазначається «Дата», «Номер» та «Сума, грн. (+/-)». При заповненні рядка 16.3 декларації у графах Таблиці зазначається дата складання податкового повідомлення-рішення та присвоєний контролюючим органом номер податкового повідомлення-рішення. В декларації ТОВ "ВІП АВТО ТРАНС" з податку на додану вартість за жовтень 2023 року через відсутність даних у таблиці «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку» (далі - Таблиця), в якій зазначається «Дата», «Номер» та «Сума, грн. (+/-)», неможливо ідентифікувати за результатами узгодження якого документу відновлено суму податкового кредиту, у зв`язку з чим неможливо підтвердити значення рядка 16.3. При цьому відповідач зазначає, що дану суму податкового кредиту платником заявлено до бюджетного відшкодування. Отже, в результаті порушення пунктів 4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку па додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами та доповненнями) платником завищено суму податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2023 рік в сумі ПДВ 2 106 003 грн, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «ВІП АВТО ТРАНС» подано декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2023 року, в якій було заявлено до відшкодування з бюджету 2 546 420 грн податку на додану вартість.

На підставі направлень та наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 19.12.2023 № 2322-п, виданого на підставі п.п. 19і.1.6 п. 19і.1 ст. 19і, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП АВТО ТРАНС" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.11.2023 № 9314233603 (далі - Декларація) від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ), у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складено Акт від 03.01.2024 №18/ж5/25-01-07-03-01 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВІП АВТО ТРАНС» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (далі Акт перевірки) (а.с.33-46).

Вказаним актом перевірки встановлені порушення позивачем: пунктів 200.1, 200.4, 200.7, 200.8 статті 200 Податкового кодексу України, пунктів 4, 5 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, на підставі яких позивачу відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2023 року в сумі 2 106 003 грн.

Не погоджуючись з вказаним актом перевірки, позивачем подані заперечення (а.с.47-51), однак листом від 02.02.2024 Головним управлінням ДПС у Чернігівській області заперечення залишені без задоволення, а акт перевірки без змін (а.с.61-66).

08.02.2024 Головним управлінням ДПС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №2233/ж10/25-01-07-00, згідно якого сума завищення бюджетного відшкодування становить 2106003,00 грн, штрафні (фінансові) санкції 526500,75 грн (а.с.67-68).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачем подана скарга до Державної податкової служби України (а.с.73-78), однак рішенням від 09.04.2024 про результати розгляду скарги Державною податковою службою України скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 08.02.2024 №2233/ж10/25-01-07-00 без змін (а.с.81-83).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно абзацу б пункту 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону (пункт 200.8 статті 200 ПК України).

Згідно пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Наслідком встановлення контролюючим органом невідповідності суми бюджетного відшкодування, заявленої платником податку у податковій декларації, є прийняття податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення був той факт, що в декларації ТОВ "ВІП АВТО ТРАНС" з податку на додану вартість за жовтень 2023 року через відсутність даних у таблиці «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку» (далі - Таблиця), в якій зазначається «Дата», «Номер» та «Сума, грн. (+/-)», неможливо ідентифікувати за результатами узгодження якого документу відновлено суму податкового кредиту, у зв`язку з чим неможливо підтвердити значення рядка 16.3.

При цьому дану суму податкового кредиту ТОВ "ВІП АВТО ТРАНС" заявлено до бюджетного відшкодування.

Так, дійсно при дослідженні відповідної податкової декларації з податку на додану вартість судом встановлено, що в заключній частині декларації позивачем не вказано реквізити податкового повідомлення-рішення, на підставі якого був заповнений рядок 16.3.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до п.п. 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Приписами п. 46.1 ст. 46 ПК України встановлено, що Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно п.49.1, 49.2 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.2 ст.198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що фактично, право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість виникає в разі, якщо за результатами перевірки підтверджена правомірність від`ємного значення податку на додану вартість.

Будь-яких заперечень щодо первинних документів за якими було сформовано, як податковий кредит, так і податкові зобов`язання по поданій податковій декларації в акті перевірки Головним управлінням ДПС у Чернігівській області не вказано.

В акті перевірки від 03.01.2024 немає заперечень на право включення суми 2106003,00 грн до рядка 16.3 податкової декларації за жовтень 2023 року, а є лише невизначеність, на підставі якого документу (податкового повідомлення-рішення) це зроблено.

Таким чином, не заперечуючи можливості включення суми 2106003,00 грн в показники податкової декларації за жовтень 2023 року, відповідач відмовляє в такій можливості на тій підставі, що не можливо ідентифікувати, на підставі саме якого податкового повідомлення-рішення заповнений рядок 16.3 декларації.

Однак, суд вважає вказану підставу формальною, оскільки інформація щодо дати, номера і суми ППР (яка показується в спеціальному полі заключної частини декларації) не впливає на показники (дані) декларації (до яких у контролюючого органу немає зауважень), носить виключно інформативний характер і може бути доказана (підтверджена) на етапі розгляду заперечень і пояснень до Акту перевірки.

Відповідно до п.86.7 статті 86 Податкового кодексу України, платники податків у разі незгоди з фактами і даними, вказаними в Акті перевірки, мають право, крім самих заперечень, подати і додаткові документи, і подані додаткові документи є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

В зв`язку з цим, ТОВ ВІП АВТО ТРАНС при поданні заперечень до Акту перевірки надало додаткові документи, а саме ППР №9790/ж10/25-01-07-00 від 09.10.2023 з підтвердженням дати його отримання позивачем, тобто того ППР, номер і дата якого повинна була бути вказана в заключній частині декларації за жовтень 2023 року.

Враховуючи те, що дата отримання вказаного ППР 11.10.2023 підтверджує можливість його включення до декларації за жовтень 2023 року, а сума ППР 2106003,00 грн відповідає сумі, показаній в рядку 16.3 декларації, суд вважає, що це дає можливість ідентифікувати показник рядка 16.3 декларації із вказаним вище податковим повідомленням-рішенням.

Отже, позивачем на етапі перевірки було надано документи, які дозволяють відповідачу чітко ідентифікувати на підставі якого саме податкового повідомлення-рішення заповнений рядок 16.3. декларації.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що підстави для відмови позивачу у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість з боку суб`єкта владних повноважень є надмірним формалізмом.

Суд зазначає, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму.

Стосовно інших посилань відповідача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення форми В1 від 08.02.2024 №2233/ж10/25-01-07-00 прийняте відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю Віп Авто Транс необхідно задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частин четвертої та п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу частин шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За приписами частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17000,00 грн позивачем надані суду: договір №17/04-1 надання правової (правничої) допомоги від 17.04.2024, акт приймання-передачі наданих послуг від 22.04.2024, платіжну інструкцію № 4152 від 22.04.2024 на суму 17000,00 грн, ордер на надання правничої (правової) допомоги (а.с.86-90).

Відповідно до наданих суду документів, всього виконано роботи на суму 17000,00 грн.

Заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу відповідачем не надано.

Враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціну позову, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 17000,00 грн.

Крім того, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на сплату судового збору в сумі 7897,51 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 7897,51 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВІП АВТО ТРАНС до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області № 2233/ж10/25-01-07-00 від 08.02.2024 за формою В1, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 21060003 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 526500,75 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВІП АВТО ТРАНС судовий збір в розмірі 7897,51 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ВІП АВТО ТРАНС, вул. Квітнева, 1-В, м. Чернігів, 14026, код ЄДРПОУ 37558048.

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області, код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000.

Повне судове рішення складено 15.07.2024.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО