Ухвала

від 15.07.2024 по справі 160/34158/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/34158/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

ознайомившись з апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 р. у справі №160/34158/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозернотранс»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 р. у справі №160/34158/23 - адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозернотранс» задоволено /а.с. 235-240 том 3/.

Відповідач Головне управління ДПС в Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, але ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024р. у справі №160/34158/23 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 р. у справі №160/34158/23 повернуто заявнику / а.с. 16 том 4/

Відповідачем Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області, повторно 11.06.2024р. за допомогою засобів поштового зв`язку подано до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, у якій також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та про відстрочення сплати судового збору, яка зареєстрована судом апеляційної інстанції 18.06.2024р.

Враховуючи, що вирішення судом апеляційної інстанції питання наявності підстав для відкриття апеляційного провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою потребує дослідження певних фактичних обставин цієї справи, а саме щодо: - дати направлення судом першої інстанції копії рішення суду, яке є предметом апеляційного оскарження, - дати отримання ними копії цього рішення, - обсягу та змісту заявлених у цій справі позовних вимог, які суд апеляційної інстанції позбавлений можливості отримати з системи автоматизованого документообігу суду у зв`язку із поданням адміністративного позову позивачем в паперовому вигляді, судом апеляційної інстанції 19.06.2024р. витребувано з суду першої інстанції матеріали справи №160/34158/23, які надійшли до суду апеляційної інстанції 27.06.2024р.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.06.2024р. у справі №160/34158/23 заявнику апеляційної скарги поновлено строк на апеляційне оскарження та відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2024р. у справі №160/34158/23 залишена без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк 10 днів з дня отримання ним копії ухвали суду, для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги.

Копія ухвали суду апеляційної інстанції від 28.06.2024р. надіслана для виконання до електронного кабінету Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в системі «Електронний суд» та відповідно відомостей системи «Електронний суд» доставлена до електронного кабінету відповідача 01.07.2024р. о 15:15.

Беручи до уваги дату отримання заявником апеляційної скарги копії ухвали суду апеляційної інстанції від 28.06.2024р. у цій справі 01.07.2024р. 15:15, останнім днем наданого судом строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі є 10.07.2024р.

04.07.2024р. до суду апеляційної інстанції надійшла заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 28.06.2024р. у справі №160/34158/23, у якій заявник зазначив, що він не є розпорядником бюджетних коштів, а через введений в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації військовий стан, який листом Торгово-промислової палати України за вих. №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р. визнано форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), установа взагалі позбавлена можливості у встановлений судом строк сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги через обмеження фінансування з державного бюджету на такі витрати як сплата судового збору, тому просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги у цій справі.

Вирішуючи вищезазначену заяву відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, отже виходячи зі змісту цієї норми продовження встановленого судом процесуального строку є правом, а не обов`язком суду.

При цьому необхідно враховувати, що необхідною умовою прийняття судом рішення про продовження раніше наданого процесуального строку строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яким у даному випадку є не сплата судового збору за подання апеляційної скарги, є наявність об`єктивних доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню рішення суду (ували) про залишення апеляційної скарги без руху.

Однак, відповідачем разом із заявою не надано суду доказів того, що після продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги відпадуть обставини, які позбавляють заявника апеляційної скарги можливості сплатити судовий збір одночасно з поданням апеляційної скарги та відповідач зможе сплатити судовий збір протягом строку на який буде продовжено раніше наданий строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обов`язковість та необхідність сплати судового збору у заявника апеляційної скарги, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі, який враховуючи дату отримання ним копії повного тексту судового рішення, що оскаржується 21.03.2024р. /а.с. 242 том 3/, є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору, і такий невиправдано тривалий строк не сплати судового збору суб`єктом владних повноважень виключає можливість його подальшого його продовження.

Щодо посилань відповідача у заяві на обмеження фінансування установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, з державного бюджету на думку суду не є безумовною підставою для продовження такій особі строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом та після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2002р., зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та приймаючи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, тощо, не можуть бути підставою для продовження раніше наданого строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Також колегія суддів приймаючи до уваги положення ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, відповідно до яких однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вважає, що тривале невиконання заявником апеляційної скарги вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та звернення до суду з клопотаннями про продовження строку для усунення недоліків призводить до затягування строків розгляду справи, а відповідно до ч.1, 3 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами і зловживання процесуальними правами не допускається, а у разі якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Щодо посилань заявника апеляційної скарги у заяві на введений на території України воєнний стан, то з огляду на положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (зокрема положення ст. 8 цього Закону), сам факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу та на можливість виконання заявником апеляційної скарги вимог ухвали суду від 28.06.2024р. щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі.

Апеляційний суд звертає увагу, що Укази Президента України стосуються лише введення/продовження воєнного стану в Україні, і не містять будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків .

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що до КАС України не вносилось змін щодо перебігу процесуальних строків під час дії воєнного стану на території України.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що у клопотанні, окрім посилання на неможливість проведення платежів, недостатність фінансування органів податкової служби та скрутний майновий стан скаржника, викликаний режимом воєнного стану в Україні, заявник апеляційної скарги, який є органом державної влади, не зазначає які саме заходи вчинені ним з моменту подання апеляційної скарги у цій справі (11.06.2024р.) та з моменту отримання ним копії ухвали суду апеляційної інстанції про залишення цієї апеляційної скарги без руху та надання строку для усунення недоліків апеляційної скарги сплати судового збору (28.06.2024р.) задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений судом строк.

Беручи до уваги вищенаведені фактичні обставини, колегія суддів вважає, що заявником апеляційної скарги у встановлений ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.06.2024р. у справі №160/34158/24 строк, зазначені у цій ухвалі недоліки апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2024р. у справі №160/34158/24, у повному обсязі не були усунуті - документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги не надано.

Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Аналіз вищезазначених норм чинного процесуального законодавства свідчить про те, що визначені ухвалою суду недоліки апеляційної скарги повинні бути усунутими у повному обсязі та у строк, який було встановлено судом, і апеляційна скарга підлягає поверненню, якщо її заявник не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що заявником апеляційної скарги, у строк, встановлений ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.06.2024р., зазначені судом у цій ухвалі недоліки апеляційної скарги у повному обсязі не усунуто, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2024р. у справі №160/34158/23 - повернути заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 298, 321, 325 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у задоволенні заяви про продовженням строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2024р. у справі №160/34158/23 відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2024р. у справі №160/34158/23 - повернути заявнику.

Копію ухвали направити на адресу осіб, які беруть участь у розгляді справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку та строки встановлені ст. 329-331 КАС України.

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяС.В. Сафронова

суддяД.В. Чепурнов