Постанова

від 15.07.2024 по справі 340/780/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 липня 2024 року м. Дніпросправа № 340/780/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кіровоградський проектно-конструкторсько-технологічний інститут Маштехкомплекс» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року в адміністративній справі №340/780/23 (головуючий суддя І-ї інстанції Пасічник Ю.П.) за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до Публічного акціонерного товариства «Кіровоградський проектно-конструкторсько-технологічний інститут Маштехкомплекс» про надання дозволу на погашення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 24.02.2023 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Кіровоградський проектно-конструкторсько-технологічний інститут Маштехкомплекс», в якому просив надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 245068,92 грн., за рахунок майна відповідача ПАТ «Кіровоградський проектно-конструкторсько-технологічний інститут Маштехкомплекс» (код ЄДРПОУ 04618056), що перебуває в податковій заставі.

В обгрунтування позовних зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 245068,92 гривень, який виник за результатами самостійно поданого товариством податкового розрахунку по земельному податку. Вжиті податковим органом заходи для погашення вказаної заборгованості виявилися недостатніми, а тому відповідно до ст.95 ПК України позивач просив надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Надано дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 245068,92 грн., за рахунок майна відповідача ПАТ «Кіровоградський проектно-конструкторсько-технологічний інститут Маштехкомплекс» (код ЄДРПОУ 04618056), що перебуває в податковій заставі.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, які мають значення по справі. Апелянт вказує, що контролюючим органом при здійсненні заходів для стягнення податкового боргу, проігноровано норми пункту 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ та пункту 89.1.1 статті 89 ПК України. Зазначає, що у період дії воєнного стану строки виконання податкових зобов`язань зупиняються, а тому застосування інституту податкової застави та погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі не є можливим та правомірним. Також апеллянт вказує на порушення судом першої інстанції норм процессуального права в частині повідомлення відповідача про розгляд справи та направлення судових рішень.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Позивач - Головне управління ДПС у Кіровоградській області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач - ПАТ «Кіровоградський ПКТІ Маштехкомплекс» діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 10.06.1992 року №14441200000003537.

Судом першої інстанції встановлено, що за ПАТ «Кіровоградський проектно-конструкторсько-технологічний інститут Маштехкомплекс» (код ЄДРПОУ 04618056) обліковується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 245068,92 гривень, який виник за результатами самостійно поданого товариством податкового розрахунку по земельному податку.

Як вбачається з податкової декларації по земельному податку з юридичних осіб №9006344772 від 25.01.2020 року по термінам сплати 31.08.2020 року, 30.09.2020 року, 30.10.2020 року, 30.11.2020 року, 30.12.2020 року, 01.02.2021 року платником самостійно нараховано податкове зобов`язання на суму 163713,95 грн., за рахунок переплати погашено 82358,98 грн., заборгованість складає 81354,97 грн. (а.с.13-15).

Згідно податкової декларації по земельному податку з юридичних осіб №9009491273 від 28.01.2021 року по термінам сплати 02.03.2021 року, 30.03.2021 року, 30.04.2021 року, 31.05.2021 року, 30.06.2021 року, 30.07.2021 року, 30.08.2021 року, 30.09.2021 року, 01.11.2021 року, 30.11.2021 року, 30.12.2021 року, 31.01.2022 року платником самостійно нараховано податкове зобов`язання на суму 163713,95 грн., сплата відсутня (а.с.16-18).

На підставі рішення №1 від 21.01.2022 року про опис майна у податкову заставу складено акт опису майна від 21.01.2022 року №3 відповідно до вимог Податкового кодексу України описано майно на суму 371487,05 грн. (а.с.19-21)

18.02.2022 року заступником начальника Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області прийнято рішення №20 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу відповідно до частини II пункту 95.5 статті 95 глави 9 розділу II Податкового кодексу України. На виконання вказаного рішення протягом 2022-2023 років на рахунки підприємства-боржника направлялись платіжні інструкції для стягнення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в сумі 245250,62 грн. (а.с.23).

Однак, направлення інкасових доручень призвело до погашення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в сумі 181,70 гривень..

Позивач, зазначаючи про наявність у ПАТ «Кіровоградський ПКТІ Маштехкомплекс» податкового боргу в розмірі 245068,92 грн., а також про те, що заходи стягнення, вжиті контролюючим органом, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Абзацом першим пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно із пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпунктів 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України до акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 91.3 статті 91 Податкового кодексу України передбачено, що податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, у податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб, здійснює підготовку документів для звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Відповідно до п.95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно пункту 95.24. статті 95 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана в результаті продажу майна платника податків, є недостатньою для погашення податкового боргу платника податків, податковий керуючий здійснює додатковий опис майна у податкову заставу в порядку, визначеному статтею 89 цього Кодексу.

Отже, зазначеними нормами передбачена можливість продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, у разі недостатності або відсутності коштів, які перебувають у власності такого платника податків, та вжиття контролюючим органом усіх можливих заходів із стягнення податкового боргу.

Податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є:

- наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів);

- сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;

- відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;

- наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.04.2023 року у справі №440/14765/21.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2021 року у справі№440/1449/20 зазначив, що при вирішенні вимог про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, до предмету доказування входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/ відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Згідно встановлених обставин справи, контролюючим органом прийнято рішення №1 від 21.01.2022 року про опис майна у податкову заставу, на підставі якого складено акт опису майна від 21.01.2022 року №3, відповідно до якого податковим керуючим ОСОБА_1 здійснено опис майна відповідача на суму податкового боргу станом на 19.01.2022 року - 371487,05 грн. (а.с.20-21).

Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, що підтверджується витягом під індексним номером 296128446 від 25.01.2022 року (а.с.11).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем винесено податкову вимогу від 09.09.2020 року №158156-52 на суму 13322,53 грн., яка надсилалася Товариству засобами поштового зв`язку та повернута за закінченням терміну зберігання 20.10.2020 року (а.с.12).

Станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції, вказана податкова вимога відповідачем в судовому порядку не оскаржена, та податковим органом не скасовувалась та не відкликана.

18.02.2022 року заступником начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято рішення №20 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу відповідно до частини II пункту 95.5 статті 95 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.

На виконання вищевказаного рішення протягом 2022-2023 років на рахунки підприємства-боржника направлялись інкасові доручення (розпорядження) та платіжні інструкції для стягнення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в сумі 245250,62 гривень, тобто податковим органом були вчинені необхідні дії, спрямовані на погашення боргу за рахунок грошових коштів платника.

Згідно відомостей з інтегрованої картки платника податків за відповідачем станом на 31.12.2022 року рахується заборгованість по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 245068,92 грн. (а.с.25-27)

Наявні в матеріалах справи податкові декларації плати за землю за 2020 рік та 2021 рік, заповнені та подані відповідачем самостійно, у вказаних деклараціях визначено суми грошового зобов`язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб, які розраховані позивачем самостійно.

Вказані обставини позивачем не заперечуються та не спростовуються.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на положення пункту 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України колегія суддів до уваги не приймає з огляду на таке.

Відповідно до абз. 1 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на час подання позову) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Вказана норма до відповідача не може бути застосована, оскільки відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано доказів звернення до контролюючого органу у передбачений законом спосіб із заявою про неможливість виконання податкових зобов`язань у визначені строки, з переліком документів на підтвердження обставин неможливості виконання таких обов`язків,та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Згідно абзаців 3, 6, 7 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на час подання позову) платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року);

строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Вказані норми також не можуть бути застосовані до відповідача, оскільки податкові зобов`язання по земельному податку відповідачем нараховано самостійно та самостійно встановлено граничні терміни сплати таких зобов`язань, а саме: 31.08.2020 року, 30.09.2020 року, 30.10.2020 року, 30.11.2020 року, 30.12.2020 року, 01.02.2021 року, 02.03.2021 року, 30.03.2021 року, 30.04.2021 року, 31.05.2021 року, 30.06.2021 року, 30.07.2021 року, 30.08.2021 року, 30.09.2021 року, 01.11.2021 року, 30.11.2021 року, 30.12.2021 року, 31.01.2022 року.

Зазначені строки сплати земельного податку для місячного звітного (податкового) періоду) визначені підприємством самостійно за звітні (податкові) періоди до січня 2022 року.

Відтак, сума заборгованості в розмірі 245068,92 грн. є належним чином узгодженою, а скаржником не наведено наявність підстав для звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових зобов`язань, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог контролюючого органу шляхом надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 245068,92 грн., за рахунок майна ПАТ «Кіровоградський проектно-конструкторсько-технологічний інститут Маштехкомплекс» (код ЄДРПОУ 04618056), що перебуває в податковій заставі.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кіровоградський проектно-конструкторсько-технологічний інститут Маштехкомплекс» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року в адміністративній справі №340/780/23 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року в адміністративній справі №340/780/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко