Постанова

від 15.07.2024 по справі 560/5208/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/5208/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

15 липня 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час проходження військової служби відповідач не виплатив індексацію грошового забезпечення за період з 06.07.2017 по 28.02.2018.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року адміністративний позов задоволено.

3.1. Визнано протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 06.07.2017 по 28.02.2018.

3.2. Зобов`язано Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 06.07.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 06.07.2017 по 28.02.2018, базовим місяцем являється липень 2017 , тобто - місяць в якому позивачу підвищилась тарифна ставка. Таким чином, твердження позивача про встановлення до вказаного періоду базового місяця січня 2008 року вказує на невірне посилання позивача на норми права до спірних відносин, що виникли раніше, тобто порушується принцип незворотності дії правової норми в часі.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач проходив військову службу уВійськово-медичному клінічному центрі центрального регіону.

7. Згідно з витягу з наказу начальника Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону від 06.07.2017 №125 позивач прибув та приступив до виконання обов`язків начальника Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону.

8. Відповідно до наказу ТВО начальника Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону від 22.09.2020 №181 позивача з 22.09.2020 виключено зі списків особового складу центру та всіх видів забезпечення.

9. Позивач 26.03.2024 звернувся до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону із заявою щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 06.07.2017 по 28.02.2018.

10. Листом від 08.04.2024 №549/12963 відповідач повідомив про відсутність підстав для виплати індексації грошового забезпечення за період з 06.07.2017 по 28.02.2018, оскільки у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України до квітня 2018 року в Міністерстві оборони України не було.

11. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення з 06.07.2017 по 28.02.2018 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Статтею 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

14. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

15. Приписами частини 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

16. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення".

17. Відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

18. Згідно з статтею 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

19. Відповідно до статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.

20. Згідно з статтею 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

21. Статтею 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів.

22. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

23. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

24. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

25. Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, в редакції від 21.06.2012, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

26. Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.

27. Кабінет Міністрів України 09.12.2015 прийняв постанову № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова № 1013), яка набрала чинності 15.12.2015 та відповідно до пункту 6 цієї постанови застосовується з 01.12.2015

28. Цією постановою внесені зміни до пункту 5 Порядку № 1078, абзаци перший шостий якого викладені у такій редакції: У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

29. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

30. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

31. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

32. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

33. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

34. Розмір посадового окладу позивача, як і у інших військовослужбовців, затверджено Постановою № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008. Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.

35. Наступна зміна розміру посадових окладів військовослужбовців відбулася у зв`язку із набранням чинності 01.03.2018 постанови Кабінетом Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704.

36. З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з грудня 2015 року для військовослужбовців, прийнятих на службу як до цієї дати, так і після, слід застосовувати єдиний підхід у визначенні базового місяця, а саме при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення починаючи з грудня 2015 року обчислення здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадового окладу, якщо оклад за посадою, на яку було прийнято військовослужбовця, востаннє підвищувався до дати його прийняття.

37. Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. При цьому, проаналізувавши вказані вище положення Порядку №1078 суд вказує, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. Лише зростання посадового окладу впливає на його початок.

38. Верховний Суд раніше вже звертав увагу на те, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації (пункт 26 постанови від 5 лютого 2020 року у справі №825/565/17).

39. У постанові від 19.05.2022 у справі №200/3859/21 Верховний Суд вказав, що порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення:

- до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати;

- після 01.12.2015 є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).

40. Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).

41. З метою ефективного захисту порушеного права позивача на отримання в повному обсязі індексації грошового забезпечення суд дійшов висновку про необхідність визначення січня 2008 року базовим місяцем для обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за вказаний період.

42. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 600/524/21-а.

43. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

44. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

45. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

46. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

47. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

48. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

49. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.