Рішення

від 02.07.2024 по справі 274/2646/24

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/2646/24 Провадження № 2/0274/889/24 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2024 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області БольшаковаТ.Б.за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Бердичівського районного нотаріального округу Вовк Г.А., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просять суд визначити додатковий строк у 2 місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина. Спадкоємицею половини спадкового майна за заповітом є племінниця померлої: ОСОБА_1 , яка не знала про наявність заповіту від 06.02.2007, що був складений у Малосілківській сільській раді.

Позивач позбавлена можливості оформити документи на спадкове майно, через те, що вона пропустила термін для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини протягом 6 місяців з моменту смерті спадкодавиці Постановою нотаріусу № 22/02-31 від 18.03.2024 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Оскільки, Позивач не проживала разом із спадкодавицею, тому не знала про існування власності у вигляді земельної ділянки, що потім стало спадковим майном.

21.03.2023 відбулося гасіння пожежі на території домоволодіння ОСОБА_2 , спадкодавиці, у АДРЕСА_1 , внаслідок чого вона і загинула, а також згорів будинок разом із документами, заповіт не був знайдений у будинку. Про існування спадкового майна позивач дізналася випадково, відвідавши сільську раду.

Позивач, пропустила термін звернення до нотаріуса з незалежних від неї обставин та з поважної причини.

Вказані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою суду від 28.03.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання. Витребувано матеріали спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06.05.2024 на адресу суду надійшла копія матеріалів спадкової справи, щодо майна померлої ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 03.06.2024 підготовче судове засідання закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник Швайківської сільської ради подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Приватний нотаріус Бердичівського районного нотаріального округу Вовк Г.А., подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приписами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників провадження, які належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

У ході розгляду справи, суд у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, було створено сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строків, встановлених ЦПК України.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом ст. 15 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. ст.16 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст.1222, ч. 1 ст.1220, ч. 1 ст.1270 ЦК України).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частина 1 ст. 1269 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Крім того, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Відповідно до листа Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області № 1742/203/05-2024, від 22.03.2024 повідомлення диспетчера ДСНС м.Бердичів 21.03.2023 відбувалося гасіння пожежі у будинку по АДРЕСА_1 , було виявлено труп власниці будинку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до заповіту, складеного 06.02.2007, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все майно (жилий будинок, господарчі будівлі), де б воно не було і з чого б воно не складалося, взагалі те, що їй буде належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право заповідає: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних долях.

Згідно з довідкою, виданою Малосілківським старостинським округом Швайківськї сільської ради Бердичівського району Житомирської області від 05.03.2024 № 68, ОСОБА_2 з 1936 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 одна.

Приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Вовк Г.А. було відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті спадщини, постановою від 18.03.2024 за № 23/02-31 у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Пропуск строку для прийняття спадщини позбавляє позивача можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Обґрунтовуючи поважність пропуску строку для прийняття спадщини, позивач зазначає, що у встановлений шестимісячний строк вона не звернулася до нотаріуса з відповідною заявою, оскільки про складений заповіт вона не знала і не могла знати з огляду на те, що вона не отримувала ніяких повідомлень з цього приводу, про наявність заповіту дізналася у сільській раді, після чого вона звернулася до нотаріуса для вступу в спадщину.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №381/4482/16-ц, від 11.11.2020 у справі № 750/262/20.

Суд враховує аргументи позивача, наведені на підтвердження обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, оскільки такі не оспорюються відповідачем.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду, як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 09.10.1979 в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30.05.2013 в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Крім того, надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини не порушить права та свободи інших осіб.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на які посилається позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов висновку про наявність у позивача об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , що є підставою для задоволення позову у межах заявлених вимог та визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлої.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про необхідність визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини тривалістю два місяці від дня набрання рішенням суду законної сили, що на думку суду буде достатньо для прийняття спадщини, та задоволення позову.

V. Розподіл судових витрат

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується ч. 9 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник не з протиправних дій відповідача, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Бердичівського районного нотаріального округу Вовк Г.А., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці від дня набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач:Швайківська сільськарада Бердичівськогорайону Житомирськоїобласті, адреса: вул. Осівка, 1, с. Швайківка, Бердичівський район, Житомирська область, 13331, ЄДРПОУ 04345658.

Третя особа:Приватний нотаріусБердичівського районногонотаріального округуВовк Г.А., адреса: вул. Володимирська, 1А, м. Бердичів, Житомирська область, 13330.

Повний текст рішення виготовлено 12.07.2024.

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА