Ухвала

від 15.07.2024 по справі 623/322/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 623/322/18

Провадження № 2/638/1160/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Рудської В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Студенокської сільської ради Ізюмського району Харківської області, Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, третя особа: ТОВ «Фірма-Земля» про визнання недійсним акту встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі, -

встановив:

05 лютого 2018 року адвокат Салій Дмитро Володимирович звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області в інтересах ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 , Студенокської сільської ради Ізюмського району Харківської області, Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, третя особа: ТОВ «Фірма-Земля» про визнання недійсним акту встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі.

Ухвалою судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.03.2018 року відкрито загальне провадження у справі.

Ухвалою судді від 27.08.2018 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 20.04.2023 року №399/0/15-23 змінено територіальну підсудність Ізюмського міськрайонного суду Харківської області на Дзержинський районний суд м.Харкова.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа передана в провадження судді Дзержинського районного суду м.Харкова Цвірюка Д.В. 07.06.2023 року.

Ухвалою судді від 09.06.2023 року позовну заяву прийнято до свого провадження.

Позивач та його представник в судове засідання неодноразово не з`являлись з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, заяви про розгляд справи у їх відсутність до суду не надали.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

За частиною 1 статті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розумність строків розгляду справи судом є одним із принципів цивільного судочинства.

Згідно з ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

В свою чергу, явка сторони в судове засідання є суб`єктивним процесуальним правом, і як кожне суб`єктивне право це гарантовані законом вид і міра можливої або дозволеної поведінки особи і реалізація суб`єктивного права залежить від розсуду, бажання і волі уповноваженої особи.

Так з матеріалів справи вбачається, що позивач (його представник) були належним чином повідомлені про судові засідання, призначені на 12.09.2023 року, 30.10.2023 року, 25.01.2023 року, 19.03.2024 року, 10.05.2024 року, 07.06.2024 року та 15.07.2024 року. Повістки надсилались на поштову адресу позивача та його представника, зазначені ними у заявах по суті справи, та шляхом надсилання смс-повідомлень представнику позивача. При цьому причини неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутність або про відкладення розгляду справи до суду не надали.

У відповідності до ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Всупереч вищевказаній нормі процесуального законодавства, позивачем (його представником) не повідомлено суд про поважність причин відсутності в судовому засіданні, не надано жодних доказів поважності неможливості прибуття у вказані судові засідання. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про поважність причин неприбуття сторони позивача у судові засідання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що систематичне відкладення справи є недоцільним та порушує принцип розумності строків.

Сталою практикою Верховного Суду сформульовані такі правові висновки щодо умов застосування судами приписів п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК Українипередбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексусудове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне.Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК Українисуд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі№ 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі№ 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 листопада 2019 року у справі № 199/7514/18-ц, від 21 вересня 2020 року у справі №1141/18-ц.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги імперативність норм, викладених у ст.257 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Студенокської сільської ради Ізюмського району Харківської області, Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, третя особа: ТОВ «Фірма-Земля» про визнання недійсним акту встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Одночасно суддя роз`яснює, що згідно ч.2 ст.257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.257 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Студенокської сільськоїради Ізюмськогорайону Харківськоїобласті,Оскільської сільськоїради Ізюмськогорайону Харківськоїобласті,третя особа:ТОВ «Фірма-Земля»про визнаннянедійсним актувстановлення тапогодження межземельної ділянкив натурі - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк