Постанова

від 08.07.2024 по справі 495/6282/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/1412/24

Номер справи місцевого суду: 495/6282/22

Головуючий у першій інстанції Волкова В.Ф.

Доповідач Толкаченко О. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2024 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Толкаченко О.О., за участю секретаря судового засідання Ровенко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні його апеляційну скаргу на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 березня 2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

зазначеною постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн (вісімсот п`ятдесят грн).

Обставини справи встановлені судом першої інстанції

Постановою суду першої інстанції встановлено, що у провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться цивільна справа № 495/6282/22 за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки.

Із 04.03.2024 вказана справа перебуває у провадженні головуючого судді Волкової Ю.Ф.

Судове засідання в межах справи призначене на 11:20 11.03.2024 судом присяжних у складі: головуючої судді Волкової Ю.Ф., присяжних Корженка В.В., Малєнкова М.М.

У призначене судове засідання прибули присяжні ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , також учасники справи: заявниця ОСОБА_2 , особа, відносно якої вирішується питання про визнання недієздатним, - ОСОБА_4 , його представник - адвокат Биков Д.Ю.

Після відкриття засідання у справі, головуючий оголосив склад суду. Перед з`ясуванням обставин щодо наявності відводів складу суду в учасників справи, присяжний ОСОБА_1 проголосив усну заяву: у зв`язку із наявною заборгованістю по виплаті йому винагороди за виконання обов`язків присяжного у суді, від відмовляється брати участь у даному судовому засіданні та має намір залишити зал судового засідання.

Головуючий суддя Волкова Ю.Ф. роз`яснила присяжному ОСОБА_1 наслідки його відмови брати участь у судовому засідання визнання таких його дій як неповага до суду, що є складом адміністративного правопорушення; негайних перехід до вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Після роз`яснень присяжний ОСОБА_1 залишив зал судового засідання, попередньо відмовившись від участі у розгляді питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Обставини щодо відсутності належного складу суду стали підставою для відкладення розгляду цивільної справи, що унеможливило вирішити питання про призначення судової психіатричної експертизи.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити йому строк на апеляційне оскарження, провадження у справі закрити через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначив, що копію постанови він отримав 29 квітня 2024 року, що підтверджується його розпискою.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що станом на 11 березня 2024 року він не мав статусу «присяжний», а тому він не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КУпАП.

11 червня 2024 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Враховуючи викладене, з метою розгляду справи в розумні строки, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

При цьому апеляційний суд враховує, що положеннями ч.2 ст.268 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185-3 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Згідно з ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду...., а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінка доказів відповідно до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 березня 2024 року, апеляційний суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні під час вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.185-3 КУпАП, а копія постанови ним отримана 29 квітня 2024 року, що підтверджується його розпискою.

Апеляційна скарга судом першої інстанції отримана 01 травня 2024 року, за таких обставин строк на апеляційне оскарження ОСОБА_1 пропущений не був.

Згідно ст. 129 Конституції України за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно ч. 2 ст. 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», присяжні виконують обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов`язаний:

1) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

2) дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;

4) виявляти повагу до учасників процесу;

5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання.

Статтею 67 зазначеного Закону передбачено, що:

1. Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.

2. Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних здійснюється за допомогою автоматизованої системи.

3. Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя суд надсилає присяжному не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. Запрошення містить інформацію про права та обов`язки присяжного, вимоги до нього, а також підстави для увільнення від виконання обов`язків. Одночасно із запрошенням надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи як присяжного.

4. Залучення присяжних до виконання обов`язків у судіта їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом.

5. Роботодавець зобов`язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов`язків зі здійснення правосуддя. Відмова в увільненні від роботи вважається неповагою до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 67 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», присяжний зобов`язаний вчасно з`явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду.

Відповідно до пункту 1 частини другої, частини четвертої статті 293 ЦПК розгляд справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

Відповідно до частини шостої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі розгляду справи за участю присяжних їх персональний склад визначається за допомогою Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що протоколом автоматичного визначення присяжних від 29 лютого 2024 року, ОСОБА_1 визначений присяжним у справі №495/6282/22.

Згідно із частиною шостою статті 67 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» присяжний зобов`язаний вчасно з`явитися на запрошення суду для участі у судовому засіданні. Неприбуття у судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду.

За результатами аналізу частини шостої статті 67 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» необхідно дійти висновку про визначення присяжному обов`язку вчасно з`явитися на запрошення суду саме для участі у судовому засіданні.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що заяву присяжного ОСОБА_1 про відмову від участі у судовому засіданні та залишення зали судового засідання на третій хвилині судового розгляду оцінено як неприбуття присяжного у судове засідання.

Оцінюючи поважність причин такого неприбуття, суд враховував повідомлені присяжним ОСОБА_1 причини для відмови брати участь у судовому засіданні, а саме наявність заборгованості по виплаті йому винагороди за виконання обов`язків присяжного у суді.

Апеляційний суд погоджується із тим, що зазначені ОСОБА_1 причини не є поважними, оскільки трудові правовідносини присяжного та обставини щодо виплати йому винагороди не є тими об`єктивними обставинами, які б перешкоджали йому прибути у судове засідання та взяти в ньому участь.

Таким чином зазначені обставини стали підставою для відкладення розгляду цивільної справи, що унеможливило вирішення питання про призначення судової психіатричної експертизи.

Вчинення присяжним ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за частиною першою статті 185-3 КпАП, а саме - неповаги до суду, що виразилися в невиконанні обов`язку з`явитися на запрошення суду та взяти участь в судовому засіданні, передбаченого частиною шостою статті 67 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», підтверджується: протоколом автоматичного визначення присяжних у справі № 495/6282/22 від 29.02.2024; протоколом судового засідання від 11.03.2024 у цивільній справі № 495/6282/22; звукозаписом судового засідання від 11.03.2024 у справі № 495/6282/22.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Положеннями ст.33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладено судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 23, 33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст. ст.185-3 КУпАП.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.

Відповідно до п.1) ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.О. Толкаченко